мая 08 2003

ФОРМУВАННЯ ДЖЕРЕЛ АВАРІЙНОГО ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ В КОМУНАЛЬНОМУ ГОСПОДАРСТВІ

Опубликовано в 08:41 в категории Чистота воды и здоровье

ФОРМУВАННЯ ДЖЕРЕЛ АВАРІЙНОГО ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ В КОМУНАЛЬНОМУ ГОСПОДАРСТВІ

Артамонов В.В., Родькін Д.Й.

Кременчуцький державний політехнічний університет

Несприятливий збіг кліматичних умов чи антропогенні обставини можуть призвести до створення надзвичайних ситуацій через системні порушення електропостачання об”єктів критичного призначення.

Йдеться перш за все про тепломережі і системи водопостачання та водовідведення з насосним побудженням, тривала відсутність електропостачання яких може спричинити важкі чи навіть трагічні наслідки.

При плануванні дій підрозділів МНС в випадках широкомасштабного порушення електропостачання багаточисленність таких об”єктів ставить певні економічні перешкоди в реалізації стандартного рішення з придбанням та утриманням установок резервного електропостачання.

Рішення проблеми полягає в розробці та впровадженні програми формування локальних джерел аварійного електропостачання в надзвичайних ситуаціях, використовуючи виключно штатні компоненти, що знаходяться в постійній виробничій експлуатації місцевих підприємств та установ.

Локальне джерело електропостачання формується персоналом відповідних організацій в період, який передує аварії, протягом її розвитку, або  після закінчення її активної фази.

Формування джерела електропостачання здійснюється з наявних та нормально задіяних в одному чи декількох виробництвах компонентів технологічного, електротехнічного та транспортного обладнання.

Регламентація дій персоналу по формуванню джерела електропостачання забезпечує введення його в дію протягом декількох годин.

Джерело формується в потрібний період, функціонує до припинення потреби в ньому, після чого провадиться його розкомплектація і повернення компонент в нормальні умови виробничої діяльності.

Джерело формується тимчасово і не знаходиться на балансі окремого підприємства чи установи як стаціонарна або мобільна електростанція.

Витрати на отримання локального джерела електропостачання полягають лише в коштах на його формування та наступну розкомплектацію і багаторазово меші від витрат на придбання та утримання звичайних установок резервного електропостачання..

В загальному вигляді комплект обладнання джерела електропостачання повинен включати:

- енергосилову установку;

- електрогенеруючу установку;

- модуль зв”язку та управління.

В якості енергосилової установки використовується будь-який двигун внутрішнього згорання (дизельний, карбюраторний, інжекторний), встановлений як привід мащин та механізмів, зокрема  звичайних самохідних, в тому числі і колісних, машин. Остання умова забезпечує самохідне переміщення потрібної енергосилової установки та решти комплектуючих до місця формування і використання локального джерела електропостачання, що значно спрощує дію персоналу в аварійних ситуаціях. 

Самохіді машини, що мають електромеханічну трансмісію, обладнані власним генератором, який в зформованому джерелі буде використовується за його прямим призначенням і тому відпадає необхідність в додатковій електрогенеруючій установці.

Для машин з механічною трансмісією необхідна додаткова електрогенеруюча установка, відбір потужності до якої, в залежності від їх конструктивних особливостей, здійснюється або з валу двигуна, або з вторинного валу коробки передач швидкості (КПШ) чи навіть з напівосі ведучого колеса.

В якості електрогенеруючої установки використовується звичайний асинхронний електродвигун відповідної потужності та напруги, демонтований на період аварійної ситуації з некритичних виробництв.

Модуль зв”язку та управління забезпечує:

- взаємодію енергосилової установки з елементами системи електропостачання;

- перетворення генерованої електроенергії та синхронізацію її частоти і напруги відповідно з потребами користувачів, визначених для аварійного електропостачання;

- управління процесом перетворення та синхронізації;

- безпечне обслуговування зформованого локального джерела аварійного електропостачання.

Особливістю такого модуля є можливість забезпечити майже 30% економію електроенергії при його штатному застосуванні для оптимізації роботи електродвигунів насосних агрегатів тощо, звідки випливає економічна доцільність впровадження такого модуля в виробництво навіть незалежно від огляду на його використання для формування джерела аварійного електропостачання .

Таким чином, всі компоненти зформованого джерела аварійного електропостачання задіяні постійно в виробництві і використовуються тимчасово на період дії надзвичайної ситуації.

Електрична потужність, яку можливо використати для аварійного електропостачання, визначається потужністю енергосилової установки та втратами в системі генерації електроенергії.

В таблиці наведено орієнтовні потужності, що отримуються при нормальній експлуатаціх енергосилових установок деяких самохідних машин. Нормальною приймається довготривала експлуатація енергосилової установки без побоювань виходу її з ладу через перегрів чи перевантаження.

В форсованому нетривалому режимі потужність може бути більшою в 1,3..1,5 разів.

При визначенні номінальної потужності приймались середньостатистичні значення коефіцієнтів корисної дії пристроїв електричного перетворювання та механічної трансмісії.

Тип самохідної машини

Отримана потужність, квт

Місце знаття потужності

ВАЗ-2103

14,5

Піввісь

М-412

15,3

— “ —

Газ-24

22,0

— “ —

ЗІЛ-130

38,4

— “ —

КамАЗ-5511

46,8

КПШ

КрАЗ-6505

60,0

— “ —

Дизель-електричний трактор

250

Генератор

Тягач “Ураган”

350

— “ —

БелАЗ

460..700

— “ —

Тепловоз

320..1200

— “ —

Використання зазначених або будь-яких інших енергосилових установок забезпечується розробкою типових варіантів системних та апаратурних рішень, орієнтованих на певні потужності.

Загальна вартість джерела аварійного електропостачання складається з вартості енергосилової установки, електрогенеруючої установки, блоку управління і захисту, монтажних робіт.

При формуванні та підключенні до електромережі джерел аварійного електропостачання з штатного обладнання місцевих підприємств та установ використовуються наявні енергосилова та електрогенеруюча установки, тому додаткові витрати містять в собі лише вартість монтажних робіт та вартість блоку управління і захисту, не перевищуючи загалом 1000.. 1500 гривень.

Наявність в штатному обладнанні місцевих підприємств та установ блоку управління і захисту зменшує витрати до безпосередньої вартості монтажних робіт, яка становить 100..200 гривень.

Вартість виробленої електроенергії не перевищує таку, що отримана на звичайних дизель-генераторах.

Кременчуцький державний політехнічний університет (КДПУ), виходячи з наявного науково-практичного розуміння проблеми, вбачає можливість впровадження програми за етапами:

1. Розробка та організація виготовлення уніфікованого комплексу додаткових технічних засобів, використання яких в надзвичайних ситуаціях забезпечує швидке формування надійного джерела аварійного електропостачання.

Тривалість розробки типового ряду технічних засобів уніфікованого комплексу - 7 місяців.

2. Розробка, узгодження та відповідне затвердження і підготовка до видання нормативних документів, що регламентують формування локальних джерел аварійного електропостачання з наявного енергосилового, перетворювального та іншого обладнання в умовах надзвичайних ситуацій.

Тривалість підготовки нормативних документів - 4 місяці.

3. Авторське супроводження створенню мережі регіональних дослідно-демонстраційних полігонів для вдосконалення системи формування локальних джерел електропостачання стосовно місцевих умов та проведення навчань представників зацікавлених організацій, в тому числі на комерційних засадах.

Тривалість авторського забезпечення виконання робіт - за потребою.

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.