Фев 17 2002

ЯКІСТЬ ПИТНОЇ ВОДИ ДЕЯКИХ АРТЕЗІАНСЬКИХ СКВАЖИН ТА КОЛОДЯЗІВ СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЯКІСТЬ ПИТНОЇ ВОДИ ДЕЯКИХ АРТЕЗІАНСЬКИХ СКВАЖИН ТА КОЛОДЯЗІВ СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Т.М. Літвіна, С.В. Бельтюкова, І.Г.Кушнір

Одеська Державна академія харчових технологій

Вода є основою існування життя на Землі. Вона є однією з найбільш необхідних і найпоширеніших речовин. Вода необхідна для життя, оскільки бере участь у кожному процесі, що відбувається в рослинах та в живих організмах. Вона є потужним розчинником, і живі організми використовують водні розчини для функціювання біологічних процесів. Загальний об’єм води на нашій планеті оцінюється вражаючою цифрою - 1385 мільйонів кубічних кілометрів. Лише незначна частина цієї води придатна для використання людиною. Абсолютна більшість цієї колосальної маси – це гіркувато-солона морська вода, непридатна для життя та технічного використання.

Лише 2,5 % води є прісною - придатною для життя. Близько 69 % від цієї кількості знаходиться в шапках полярного льоду і гірських льодовиках або в підземних водоносних горизонтах, занадто глибоких для того, щоб відкачувати її при сучасній технології.

З розвитком промисловості річки та озера стали все більше забруднюватися викидами недостатньо очищених стічних вод, промисловими відходами і термічними водами гідроелектростанцій.

У більш пізній період забруднення річок і озер явно зросло внаслідок змивання добрив, пестицидів і гербіцидів з сільськогосподарських угідь, а також кислотних дощів. Забруднення промисловими відходами, сільськогосподарськими добривами і пестицидами стало реальною загрозою всій гідрографічній системі Землі та існуванню людини.

Особливим видом забруднення гідросфери є теплове забруднення, яке спричинене спуском у водойми теплих вод від енергетичних установок (1).

Стічні води котелень містять пом\’якшувачі, продукти корозії. Наявність на поверхні води мастил, нафти погіршує обмінні процеси, знижує вміст кисню в воді, що приводить до загибелі риб. Синтетичні пове-

рхнево-активні речовини згубно впливають на розвиток фітопланктону. Свинець, ртуть, кадмій, нікель, цинк, марганець, потрапивши у воду, роблять її токсичною, що приводить не лише до загибелі зоопланктону, але й завдає шкоди здоров`ю людей. Стічні води гальванічних дільниць за вмістом металів перевищують ГДК в 2000-5000 разів. Пестициди , що потрапляють у воду при обробці лісопосадок, садів, городів, негативно впливають на живі організми та людей, котрі споживають таку воду.

Особливу небезпеку становить вода, забруднена солями ртуті, свинцю, міді, хрому, кадмію та інших важких металів. Основними постачальниками цих речовин є підприємства целюлозно-паперової промисловості, нафтопереробні підприємства, металургійні і коксохімічні комбінати, тваринницькі комплекси.

Дуже небезпечні також синтетичні миючі засоби. Кількість хімічних речовин у воді постійно зростає, в 1995 році їх зафіксовано близько 1000(959) різновидів. ГДК хімічних речовин у питній воді подано у таб. № 1.

Наприклад, щорічно внаслідок скидання стічних вод у Дніпро та водосховища потрапляє до 500 тис. т азотних, 40 тис. т фосфорних, 20тис. т калійних сполук, 1 тис. т заліза, 40 т нікелю, 2 т цинку, 1 т міді, 0,5 т хрому (2).

Не краще становище й з іншими річками. Якість питної води залежить не лише від ступеня забруднення річок токсичними відходами промисловості та сільського господарства, а й від стану водопровідних станцій і водопроводів. Нині вони не в змозі без удосконалення та використання нових очисних споруд перешкоджати проникненню шкідливих речовин.

Санітарні служби України постійно ведуть боротьбу за чисту воду, 1994 року закрито 112 об\’єктів водопостачання і тимчасово зупинено роботу 1117, в 1995-му закрито ще 385 об\’єктів. Проте ці заходи не вирішують проблеми: населенню України потрібна чиста вода, а не закриті об’єкти водопостачання.

На кафедрі аналітичної хімії Одеської державної академії харчових технологій група співробітників вже п\’ятий рік займається дослідженням якості питної води Одеського регіону. Результати цих досліджень опубліковані в попередніх збірниках "Вода и здоровье" (1998-2001 гг.)

Згідно даних опублікованих Державним правлінням екології та природних ресурсів в Одеській області (3) рівень забезпечення населення централізованими системами водопостачання та каналізації виглядає слідуючим чином:

Як видно із наведених даних, лиш близько 19,5 % сел мають централізоване водопостачання, де ведеться хоч який нагляд за якістю питної води. Близько 80 % сільських жителів користуються водою із колодязів, артезіанських скважин, не знаючи навіть основних показників якості своєї води.

Тип

населеного пункту

Всього на Україні

Забезпечено

Водопостачання

Каналізація

Кількість

%

Кількість

%

Міста

445

445

100

417

93,7

Селища міського типу

911

829

91

519

57

Села

28564

5610

19,5

912

3,1

В цьому році ми провели аналіз води по основним показникам якості із 11 артезіанських скважин, 4 колодязів та одного джерела розташованих на території Одеської області. Результати цих досліджень приведені в табл. № 2.

Аналіз наведених даних показав, що вода з чотирьох артезіанських скважин Комінтернівського району (села Дмитріївка та Пшоняне) зовсім непридатна не тільки для пиття, а навіть для використання її в домашньому господарстві, так як вона містить кількість сухого залишку в 2-3 рази більше норми, вміст нітратів також перевищує ГДК в 1,6-1,7 разів, вміст магнію більше норми в 2,4-3,1 разів, хлоридів в 1,5 разів, а по новим нормативам, де ГДК становить не 250, а 100 мг/л, вміст хлоридів перевищує нормативи майже в 4-5 разів, також мало придатна для вживання вода із артезіанської скважини в с. Мале. Та найбільше вразили результати аналізу води із колодязя с. Дачне, в якій всі хімічні елементи містяться в кількості більше ГДК, як мінімум в 3-4 рази, а максимум в 13,8. Цей максимум відноситься до одного із найбільш небезпечного своєю токсичністю нітрат-іону, який викликає тяжкі захворювання, навіть смертність дітей, особливо немовлят.

Сполуки азоту і нітратні іони належать до мутагенних речовин, які призводять до генетичних захворювань. За даними ВООЗ з 1966 до 1980 року кількість людей, що народилася зі спадковими хворобами збільшилась з 4 до 10,5 % (1).

Велика небезпека криється в тому, що населення сільської місцевості не має ніякої інформації про якість питної води, якою воно користується, а державні органи, не можуть забезпечити контроль за якістю води всіх видів джерел водопостачання.

Таблиця 2. Основні показники якості питної води із артезіанських скважин та колодязів сільської місцевості Одеської області


п/п

Місце забору води

РН

Жорсткість

мг-екв

л

Маса сухого залишку

мг/л

Вміст основних хімічних елементів, мг/л

Кальцій

Магній

Хлориди

Сульфати

Гідрокарбонати

Нітрати

1.

Балтський р-н с.Пісчане (колодязь)

7,3

7,7

698

82

44

44

51

397

31,1

2.

Біляївський р-н

с.Бурдовка (арт. скважина)

8,2

8,6

652

70

62

123

112

287

9,8

3.

с.Дачне (арт. скважина)

7,3

9,4

759

80

66

170

105

372

5,0

4.

с.Мале (арт. скважина)

8,3

4,9

1563

26

43

531

193

445

9,8

5.

с.Троіцьке (арт. скважина)

8,2

8,8

861

80

58

114

137

580

6,2

6.

с.Дачне (колодязь)

7,8

31,6

3913

118

312

465

815

988

620

7.

Комінтернівський р-н

с.Дмитріївка 1 (арт. скважина)

7,6

26,9

2384

215

196

310

791

384

75,0

8.

с.Дмитріївка 2 (арт. скважина)

7,5

33,0

2983

252

248

314

1384

390

78,0

9.

с.Дофінівка (арт. скважина)

6,9

3,8

239

56

12

24

35

198

1,4

10.

с. Пшоняне (арт. скважина 1)

6,9

23,7

2244

160

191

315

568

378

72,9

11.

с. Пшоняне (арт. скважина 2)

8,0

8,1

2056

142

73

158

311

329

12,4

12.

с.Любополь (колодязь)

7,7

6,8

448

90

28

53

32

378

21,0

13.

Кодимский р-н. с.Писарівка (арт. скважина)

7,9

7,7

708

90

39

45

91

482

39,1

14.

Савранський р-н с. Вільшанка (колодязь)

7,4

4,5

390

66

27

33

42

183

55,2

15.

Савранський р-н с. Дубіново (джерело)

7,0

6,3

424

74

32

26

22

372

46,0

16.

м. Іллічівськ (арт. скважина)

7,3

2,4

683

16

19

132

110

311

7,8

17.

м. Одеса (водопровід)

7,7

4,5

377

60

18

54

87

198

11

Гранично допустимі концетрації

6-8,5

1,5-7,0

100-1000

-

10-80

-

Таблиця 1. Гранично допустимі концентрації хімічних речовин у питній воді, мг/л /2/


п/п

Речовина

ГДК,
 мг/л

1.

Нітрити

0

2.

Нітрати

45

3.

Сульфати

500

4.

Фосфати

1

5.

Хлориди

100

6.

Фториди

0,75

7.

Ціаніди

0

8.

Залізо

0,5

9.

Мідь

0,1

10.

Хром-3

0,01

11.

Хром (загальний)

0,5

12.

Миш’як (загальний)

0,05

13.

Фосфорорганічні отруюючі хімікати

0,03

14.

Ефіророзчинні речовини

0,1

15.

Нафтопродукти

0,1-0,3

16.

Ацетати

45

17.

Форміати

45

18.

2,4-діхлорфенол-оцтова кислота

1

19.

Феноли

0,001

Література

1. В.С.Джигирей. Екологія та охорона навколишнього середовища. Київ: "Знання\’\';2000-203 с. З.

2. В.М.Лапін. Безпека життєдіяльності людини. Львів ЛБІ НБУ, Київ: "Знання", 2001-184с.

3. В.И. Крутякова //О необходимости реформирования служб водопроводно-канализационного хозяйства. Одесса: ОЦНТЭИ, 2001-256с.

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.