Фев 15 2002

РЕКОНСТРУКЦІЯ ОЧИСНИХ СПОРУД КАНАЛІЗАЦІЇ

РЕКОНСТРУКЦІЯ ОЧИСНИХ СПОРУД КАНАЛІЗАЦІЇ

ПО ТЕХНОЛОГІЇ СЕГРЕГОВАНОГО МУЛУ

В.В. Кравець, О.Є. Шаповал, М.Й. Прушанський,

Н.В. Грищенко, В.В. Боцман

УкрНДІводоканалпроект, м. Київ

При реконструкції очисних споруд була запропонована схема використання двохярусних відстійників як аеробно-анаеробних стабілізаторів, а аеротенки були переобладнані в аеротенки-пульсатори.

Цей прийом дозволив за 3-4 години знизити забрудненість стічних вод на 90%, а органічні сполуки, що надходять з первинним осадом, витримувати на протязі 30 діб в метановій зоні аеробно-анаеробного стабілізатора.

З метою забезпечення надходження в водоймище очищеної стічної води з високими показниками очищення та стабільної якості, пропонується в технологічну схему глибокої очистки включити за аеробно-анаеробними стабілізаторами аеротенк-пульсатор, який виконує подвійну роль – аеротенка та біологічних ставків.

На аеротенк-пульсатор подається стічна вода після аеробно-анаеробного стабілізатора, з якого вода надходить до камери усереднення, далі поступово переходить з коридора в коридор. Час перебування води в одному аеротенку-пульсаторі складає близько 2,0 – 2,5 годин. Основним агентом очищення є сегрегована на пластинах завантаження біоплівка обростання. Такий прийом дозволяє зменшити кількість активного зваженого мулу в товщі води і одночасно подачу повітря, що в 5 – 7 разів знижує експлуатаційні витрати.

Аеротенк-пульсатор має камеру усереднення та модулів, з\’єднаних по типу коридорів. На вході в кожен модуль встановлюються на однаковій відстані один від одного 3-5 аераторів-пульсаторів, що дає змогу подавати в товщу стоків, які надходять, необхідну кількість кисню повітря. В разі перенасичення води киснем, один чи два аератори-пульсатори вимикається після команди киснеміра. При зменшенні концентрації кисню в товщі води нижче 0,5 мг/л на виході з коридору, киснемір подає команду на включення додаткового аератора-пульсатора. Кожен модуль облад-

наний нерухомими пластинами завантаження. Очищена вода без попереднього відстоювання надходить при необхідності в біологічні ставки для глибокого доочищення або зливається в природне водоймище.

Необхідна кількість біомаси обростання по сухій речовині на занурених пластинах регулюється кількістю модулів.

Перевагою використання в нашому випадку прикріпленої до носіїв мікрофлори є те, що кількість надлишкового мулу складає 25 – 30% від початкової, а витрати кисню повітря складуть на 1 м3 стоків / 2 – 3 м3/год.

Кисневий режим встановлюється в залежності від заданих параметрів і необхідної якості очищення води. Якщо вода з 90 % очищення надходить з аеротенка-пульсатора, то у відстійнику буде протікати процес нітрифікації, для нормального ходу якого необхідний деякий надлишок розчиненого кисню; концентрація останнього автоматично підтримується на рівні 3 – 4 мг/л на заключному етапі очищення. Середня концентрація розчиненого кисню С0 призначається в залежності від необхідності підтримки розрахункової швидкості очищення і припустимих енергетичних витрат.

Середня концентрація розчиненого кисню в аеротенкі-пульсаторі звичайно призначається рівною 0,5-1,0 мг/л на неповне очищення, 2 – 3мг/л – в аеротенках-пульсаторах на повне біологічне очищення.

Кількість активного мулу, сегрегованого на пластини, змінюється по сезонах року. У теплий літній час переважають процеси енергетичного обміну, приріст мулу знижується; у холодний зимовий період перевагу одержують процеси асиміляції, збільшується приріст мулу, зростає його кількість в аеротенку-пульсаторі, відповідно збільшується і його вік.

Підвищення кількості біоплівки на пластинах в зимовий період зміцнює надійність процесу очищення і стабілізує сформований біоценоз при можливих порушеннях умов експлуатації споруд.

Збудниками процесів нітрифікації в аеротенкі-пульсаторі є хемосинтезуючі автотрофні бактерії, які відносяться до суворих аеробів. Необхідну для життєдіяльності енергію вони отримують, окислюючи амонійний азот, а в якості джерела вуглецю використовують вуглекислоту і карбонати.

Основна задача експлуатації аеротенків-пульсаторів полягає в культивуванні на нерухомих пластинах завантаження адаптованих біоценозів з грибів, бактерій, безхребетних та водоростей, що забезпечує повне вилучення і окислювання органічних забруднень. Регульовані параметри процесу – навантаження на сегреговану біоплівку, що може розглядатись як активний мул, сегрегований на матеріал завантаження, (кількість, мг, забруднень по БСК на 1 г беззольної речовини в добу), кисневий режим, вік мулу (відношення маси беззольної речовини активного мулу в системі до такої ж маси надлишкового мулу, виведеного з системи). Щоб усунути негативний вплив температурних режимів та сезонності на анаеробно-аеробні стабілізатори та аеротенки-пульсатори, їх необхідно розташовувати в модулях або зводити над ними насувні шатра.

Переобладнання двохярусних відстійників в анаеробно-аеробні стабілізатори, а аеротенки – в аеротенки-пульсатори відкриває перспек-тиву зменшення експлуатаційних витрат та капіталовкладень, дозволяє в короткі терміни, почергово реконструювати очисні споруди без їх зупинки.

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.