Фев 08 2002

ЕКОТОКСИЧНИЙ МОНІТОРИНГ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД

ЕКОТОКСИЧНИЙ МОНІТОРИНГ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД

СТАВКА ТА ПИТНОЇ ВОДИ ПІДЗЕМНИХ ДЖЕРЕЛ

ФЕОФАНІВСЬКОЇ ЗЕЛЕНОЇ ЗОНИ М. КИЄВА

В.М. Кавецький, Н.О. Козьякова, О.М. Бездрабко, Г.Д. Матусевич

Інститут агроекології і біотехнології УААН, м. Київ

З розвитком містобудування, діяльності промисловості та транспорту, створенням звалищ відбувалось хронічне забруднення екосистем лісопаркових зон м. Києва полютантами, до яких відносяться важкі метали (ВМ), пестициди, хлоровані біфеніли, нітрати, нітрити. Одними з найбільш поширених полютантів у територіальному та номенклатурному аспектах є важкі метали (Cu, Zn, Cd, Pb, Co, Ni), які не тільки мають безпосередній токсичний вплив на біооб\’єкт, але й викликають віддалені тератогенні, мутагенні, ембріотоксичні, імунодепресивні, канцерогенні ефекти [1]. Надходження цих токсикантів до біогеохімічних циклів спричиняє порушення функціонування гідрологічного режиму джерел і ставків та погіршує якість питної води. З метою визначення основних факторів забруднення джерельної води та поверхневих вод ставків рекреаційних зон м. Києва з 2001 року проводиться екотоксикологічний моніторинг Феофанівської лісопаркової зони в рамках державної програми №0102U002960. Досліджувана територія відома не тільки своїми історико-релігійними, етнографічними особливостями, флористичним складом, але й відноситься до унікальних зон розташування підземних джерел води з лікувальними властивостями. Останнім часом де далі актуальнішим стає питання про погіршення якості водопровідної питної води. В зв\’язку з цим використання населенням великих міст питної джерельної води та води бювет інтенсивно зростає.

Мета роботи полягала у проведенні екотоксикологічної оцінки джерельної води та поверхневих вод ставків Феофаніївської лісопаркової зони за вмістом важких металів (Cd, Pb, Cu, Zn, Cu, Ni).

Відбір зразків води проводився згідно до загально прийнятих методик [2]. Вміст важких металів (Cu, Zn, Cd, Pb, Co, Ni) у воді озер та джерел визначався методом хроматографії у тонкому шарі сорбенту (метод,

затверджений Держхімкомісією за № 50-97 від 19.06.97, та погоджений Мінздоров\’я України). Екотоксикологічна оцінка води проводилась, базуючись на існуючих нормативах ГДК. Аналіз одержаних результатів супроводжувався дисперсійним статистичним методом обробки результатів. Довірча ймовірність становила 0,95.

Об\’єктами досліджень були джерела, що у місцевих мешканців мають назву "Святого Пантелеймона" (СП), "Святого Михаїла Архангела" (СМА), "Сльози Божої Матері" (СБМ), "Пантелеймонівська копанка" (ПК) та Паладінський ставок, розташовані у Феофанівському урочищі м.Києва, рельєф якого характеризується наявністю ярів та балок з крутими схилами з напрямком в долину р. Дніпра із наявністю струмків із постійним дебетом води, за рахунок чого відбувається поповнення ставків Феофанівського урочища.

Джерела знаходяться на різних мікроформах рельєфу та характеризуються такими показниками якості води: безбарвні, прозорі, без запаху, вода – тверда, температура не більше +8° С, утворює осад у вигляді білого піску. Мають різні смакові якості: джерела СП, ПК, АМ є прісними, СБМ – гірко-солонуватий.

Для дослідження динаміки вмісту ВМ у воді перший відбір зразків був проведений у березні з врахуванням особливостей весняної фільтрації.

В зв\’язку з тим, що досліджувані джерела формуються в різних водоносних горизонтах вміст ВМ у воді кількісно відрізняється (табл.).

Так, кількість Cu у джерелі СБМ у весняну фільтрацію становила 5×10 -3 мг/л, а у решти джерел відповідно менше 5×10 -5 мг/л.

В літню фільтрацію вміст міді у воді всіх джерел підвищився за винятком джерела СБМ. Вміст Zn у воді джерел збільшився у літню фільтрацію порівняно до весняної, що пояснюється, очевидно, зростанням концентрації даних мікроелементів у воді в результаті зміни режиму зволоження ґрунту та вертикальною фільтрацією їх солей. Кількість Ni та Co у літній період зменшився, що може бути пов\’язано із здатністю даних елементів до активного зв\’язування органічною частиною ґрунту з утворенням нерухомих комплексних сполук [3].

Поверхневі води характеризуються певними особливостями сезонної динаміки вмісту ВМ.

У Паладінському ставку концентрація Cu, Zn, Co у літній період збільшилась, на відміну від Ni, який формує із фульвокислотами, за даних умов стійкі сполуки хелатного типу (що очевидно, пов’язано із домінуванням у грунті та поверхневих водах на території широколистяних лісів серед органічних кислот фульвокислот) та співвідношенням їх вмісту і концентрації іонів металів [3].

Вміст Cd та Pb у воді джерел та Паладінського ставка складав

З метою встановлення закономірностей сезонної динаміки вмісту ВМ у воді, дослідження в подальшому будуть продовжені.

Таблиця 1. Динаміка вмісту важких металів у воді джерел та Паладінського ставка Феофанівського урочища, мг/л

Водний

об\’єкт

Метали, мг/л

Cu

Zn

Ni

Co

IІІ.02.

VI.02.

IІІ.02.

VI.02.

IІІ.02.

VI.02.

IІІ.02.

VI.02.

Паладінський ставок

0,0048

0,0100

0,0133

0,0010

0,0001

0,0012

Джерело Михаїла Архангела

0,0035

0,0200

0,0250

0,0005

0,0200

0,0025

Джерело Святого Пантелей-мона

0,0050

0,0100

0,0150

0,0150

0,0005

0,0005

Джерело "Сльози Божої матері"

0,0050

0,0035

0,0175

0,0005

0,0050

0,0005

Джерело “Пантелей-монівська копанка”

0,0035

0,0150

0,0200

0,0005

0,0100

0,0025

ГДК для господарчо-побутового використан-ня

1,0000

1,0000

0,1000

0,1000

Слід відмітити, що Паладінський ставок характеризувався найменшим вмістом Zn серед досліджуваних водних об\’єктів. Так, у літній період вміст цього металу в ставку становив 0,0133 мг/л, а у джерелі МА, СП, ПК, СБМ відповідно 0,0150; 0,0150; 0,020; 0,0175 мг/л (рис.). Найбільша кількість Со відмічалась у джерелі МА та ПК; найбільший вміст Cu був у Паладінському ставку та джерелі СП. Загалом вміст важких металів у воді джерел та ставка не перевищував встановлених нормативів ГДК.

Рис. Вміст важких металів у воді джерел та ставка Феофанівського урочища м. Києва (відбір – червень 2002 р.)

Таким чином, для води джерел та ставка Феофанівської зеленої зони м. Києва характерна сезонна динаміка вмісту важких металів (Cu, Zn, Cd, Pb, Co, Ni). За попередніми даними встановлено, що кількість важких металів у воді досліджуваних водних об\’єктів знаходиться в межах встановлених допустимих нормативів, що дає підставу стверджувати про придатність її для господарчо-побутового використання.

Література

1. Кавецький В.М., Козьякова Н.О. Екотоксичний моніторинг агрогеоценотичного покриву (концепції та критерії оцінки стану агроценозів )// Науковий вісник НАУ.- К.: Вид-во НАУ,2002. – В. 50. – с.290-293.

2. А.В. Яцык Экологические основы рационального водоиспользования.–К.: Издательство "Генеза", 1997. – 640 с.

3. Ковда В.А. Основы учения о почвах. Общая теория почвообразовательного процесса. Книга вторая. – М.: Наука, 1973. – с.117-137.

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.