Сен 02 2001

ЗМІНА ЯКОСТІ ВОДИ ОМАГНІЧУВАННЯМ

ЗМІНА ЯКОСТІ ВОДИ ОМАГНІЧУВАННЯМ

"МАГНІТОТРОН-ЛІЙКОЮ"

Б.А. Баран, В.М. Голонжка, З.Т. Драпак, В.Б. Дроздовський

Технологiчний Унiверситет Подiлля, м. Хмельницький

На даний час iснує багато пристроїв для домашньої фiзiотерапiї. Зокрема, для магнітотерапії – це електромагнітні апарати типу "МАГ-30", АМТ-1"МАГНІТЕР", біокоректор "Невотон-МК" на постійних магнітах тощо. В інструкціях до цих пристроїв наводяться рекомендації щодо їх використання. Однак, з наявних літературних даних стосовно впливу магнітного поля на живий організм та перебіг деяких захворювань видно, що всі вони носять, в основному, феменологічний характер [1]. Крім названих апаратів для магнітотерапії запропоновано пристрій під назвою "Магнітотрон-лійка" для приготування омагніченої води в домашніх умовах з подальшим її використанням для харчових, господарських та лікувальних потреб. Лійка складається з феритобарієвої магнітної системи, вмонтованої в пластмасовий корпус. Магнітна індукція в центрі зазору становить 40 мТ.

В даній роботі було досліджено деякі фізико-хімічні властивості води, омагніченої з допомогою такої лійки, зокрема зміну твердості водопроводної води при її кип\’ятінні.

Аналіз твердості води проводили двома способами: визначали вміст іонів Са2+ трилонометричним методом, та карбонатну твердість титруванням проб води 0,01н розчином НСl в присутності метил-оранжу, як індикатора. У вихідній воді вміст Са2+ – 7.7 мг-екв/л, карбонатна твердість – 8.0 мг-екв/л, рН=7.3.

Порції води по 200мл кип\’ятили протягом однієї, двох та п\’яти хвилин після чого в одному випадку швидко охолоджували до кімнатної температури в струмені води з водопровідного крану, а в другому – залишали для повільного остигання. Такі ж процедури проводили з водопровідною водою, попередньо пропущеною через магнітотрон-лійку. Результати дослідів показали (табл.1), що після кип\’ятіння води протягом 5-ти хвилин твердість як звичайної води, так і омагніченої зменшується в

однаковій мірі. При цьому дещо підвищується рН води-від 7,3 до 7,5. Після кип\’ятіння протягом однієї або двох хвилин і різкого охолодження твердість звичайної водопровідної води практично не змінюється в часі. При повільному остиганні омагніченої води в цьому випадку спостерігається поступове зменшення як вмісту Са2+, так і карбонатної твердості. Це можна пояснити зміною кінетики міцелоутворення та коагуляції колоїдних частинок внаслідок підвищення "структурної температури" омагніченої води [2], її молекули стають більш рухливими.

Таблиця 1. Зміна твердості водопровідної води внаслідок кип\’ятіння (а-різке охолодження води; б-повільне остигання)

Час після кип\’ятіння,

години

Час кип\’ятіння, хв

1

2

5

[Са2+],

мг-екв/л

Карбонат. твердість, мг-екв/л

[Са2+],

мг-екв/л

Карбонат. твердість, мг-екв/л

[Са2+],

мг-екв/л

Карбонат. твердість, мг-екв/л

Контрольний дослід

а

1

б

7.0

7.6

5.4

6.0

2.6

3.2

6.9

7.6

5.3

5.9

2.6

3.2

а

2

б

7.0

7.6

5.4

5.8

2.6

3.2

6.7

7.5

5.2

5.5

2.6

3.2

а

3

б

7.0

7.5

5.4

5.8

2.6

3.1

6.7

7.4

5.1

5.5

2.6

3.1

а

6

б

7.0

7.5

5.4

5.7

2.5

3.0

6.7

7.4

5.0

5.5

2.5

3.0

Вода, омагнічена магнітотрон-лійкою

а

1

б

6.8

7.6

5.6

5.9

2.8

3.1

6.3

7.0

5.2

5.5

2.7

3.1

а

2

б

6.8

7.6

5.6

5.8

2.8

3.1

6.2

6.9

4.8

5.1

2.7

3.1

а

3

б

6.8

7.6

5.6

5.7

2.8

3.1

6.2

6.9

4.6

4.9

2.7

3.1

а

6

б

6.8

7.6

5.6

5.7

2.8

3.1

6.1

6.8

4.6

4.8

2.7

3.0

В багатьох випадках після дії магнітного поля на воду змінюється швидкість хімічних реакцій в середовищі такої води [3]. В зв\’язку з цим нами було проведено порівняння швидкості реакції окиснення тіосульфат – іона йодом в середовищі звичайної води, та у воді, омагніченій магнітотрон-лійкою згідно методики [4]. Для цього в мірну колбу ємністю 50мл наливали дистильовану або омагнічену дистильовану воду, 0,1мл 0,01н розчину Na2S2O3 та декілька крапель 0,5 % –го розчину крохмалю, як індикатора. Відповідною водою розчин доводили до мітки, додавали 0,1мл 0,1н розчину йоду і після інтенсивного перемішування вимірювали оптичну густину D розчину фотоелектроколориметром КФК-2, температура дослідів – 20 °С.Швидкість реакції оцінювали за тангенсом кута нахилу прямої lgD – τ (τ-час реакції). Результати дослідів (табл.2) показали, що швидкість вказаної реакції у воді, пропущеній через магнітотрон-лійку зростає на 24.0 %, порівняно зі швидкістю в звичайній воді без омагнічування.

Таблиця 2. Вплив магнітного поля на швидкість окиснення тіосульфату натрію йодом (Δtgα / tgα – приріст швидкості реакції в омагніченій воді по відношенню до швидкості в звичайному розчині)

Магнітна система

Магнітна індукція, мТ

Швидкість води, мл /хв

Δtgα / tgα, %

Магнітотрон-лійка

40

200

24.0

Магнітотрон-лійка

40

10

64.6

Магніт – 250

250

10

80.0

Відомо [5], що зміна фізико-хімічних властивостей води та водних розчинів під впливом магнітного поля певної напруженості залежить від швидкості протікання рідини і має поліекстремальний характер.

Виявилося, що швидкість реакції окиснення тіосульфату натрію йодом у воді, пропущеній через магнітотрон-лійку зі швидкістю 10 мл/хв (з допомогою перистальтичної помпи) зростає на 64.6 %, порівняно зі швидкістю реакції в неомагніченій воді (табл.2).

Отже, при сповільненні руху води через магнітотрон – лійку, ефективність дії магнітного поля зростає. Таким чином, зміною швидкості води можна одержувати бажану ступінь її омагнічування. Для тестування цього придатним є простий спосіб, запропонований в роботі [4]. В табл.2 наведено дані про перебіг реакції у воді , пропущеній через магнітний пристрій на основі трьох пар постійних плоскопаралельних магнітів з максимальною індукцією 250 мТ (магніт-250). Збільшення швидкості реакції в такій воді становить 80.0 %. Причиною цього може бути те, що післядія впливу магнітного поля на воду та водні розчини залежить не лише від швидкості руху рідини та напруженості поля, але і від його конфігурації [5].

Магнітна "пам\’ять" води, тобто зміна її фізико-хімічних властивостей після омагнічування триває певний час, який залежить від режиму магнітної обробки. Ефект дії магнітного поля на воду залишається і після її кип’ятіння, хоча і в значно меншій мірі. Так, після проходження дистильованої води через магнітотрон-лійку зі швидкістю 200 мл/хв і її наступним кип\’ятінням протягом трьох хвилин та охолодженням до кімнатної температури приріст швидкості реакції окиснення тіосульфат-іона йодом становить 8.7 %.У прокип’яченій дистильованій воді, яка пройшла через магніт-250 зі швидкістю 10 мл/хв цей приріст становить 21.0 %. В роботі [6] було відмічено, що омагнічена вода після кип’ятіння зберігає бактерицидні властивості протягом декількох тижнів.

Таким чином, обробка магнітним полем води з допомогою магнітотрону-лійки не впливає на зменшення її твердості при тривалому кип\’ятінні. Однак, підвищення "структурної температури" води внаслідок омагнічування може приводити до зменшення накипоутворення на стінках посуду, особливо при короткочасному кип’ятінні [7]. Можна вважати, що вода, омагнічена з допомогою магнітотрон-лійки в багатьох випадках придатна для використання, зокрема для стимулювання росту рослин та в лікувальних цілях. Є дані про те, що омагнічена вода сприяє видаленню каменів з нирок, магнітна обробка деяких препаратів впливає на лікування алергії тощо [9].

В той же час слід зробити застереження щодо регулярного вжитку омагніченої води людьми з деякими захворюваннями. Найбільш уразливими до дії магнітного поля є нервова, серцево-судинна та кров\’яна системи організму людини [1].Це може бути пов’язано з прискоренням окиснення тіолових сполук, які відіграють важливу роль в життєдіяльності організму [8], а також із сповільненням процесів гідролізу, зокрема аденозинтрифосфорної кислоти, яка відноситься до макроергічних сполук [3]. При збуренні геомагнітного поля відзначено відокремленість між окиснювальним та гідролітичним процесами в лімфоцитах периферичної крові [1]. Внаслідок цього, в осіб із серцево-судинною патологією частішають порушення мозкового кровообігу, виникають ускладнення інфаркту міокарда та перебігу інших хвороб органів кровообігу.

Література

1. Сидякин В.Г., Темурянц Н.А., Макеев В.Б., Владимирский Б.М. Космическая экология.-К.: Наукова думка, 1985.-176 с.

2. Баран Б.А. Влияние магнитного поля на мицеллообразование и коагуляцию сульфата бария в водных растворах. // ЖФХ.-1999.-Т.73.-№ 11.-С.2089-2090.

3. Баран Б.А. Вплив магнітного поля на фармакодинаміку деяких сполук. // Науковий вісник Ужгородського університету.Серія "Хімія".-1999.-вип.4.-С.154-156.

4. Пат.32362 А Україна, 6 С02F1/48. Експрес-метод контролю магнітної водопідготовки. Баран Б.А. № 99042305; Заявл. 23.04.1999; Опубл. 15.12.2000. Бюл. №. 7-11.

5. Баран Б.А., Дроздовський В.Б. Вплив конфігурації магнітного поля на іонний обмін. // Вісник технологічного університету Поділля.-1999.-№1.-С.3-5.

6. Баран Б.А. Біохімічна активність талої та омагніченої води.- В зб.: "Экологические проблемы Черного моря". - Одесса: ОЦНТЭИ, 1999. -С.-41-44.

7. Душкин С.С., Евстратов В.Н. Магнитная водоподготовка на химических предприятиях.-М.: Химия, 1986.- 143 с.

8. Соколовский В.В. О биохимическом механизме реакции живых организмов на изменение солнечной активности. В сб.: Проблемы космической биологии.-М.: Наука, 1982.-Т.43.-С.180-193.

9. Классен В.И. Омагничивание водных систем.- М.: Химия, 1978.-238 с.

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.