Сен 01 2001

РЕЄСТР МІНЕРАЛЬНИХ ВОД –НЕВІД’ЄМНА ЧАСТИНА

РЕЄСТР МІНЕРАЛЬНИХ ВОД –НЕВІД\’ЄМНА ЧАСТИНА

ДЕРЖАВНИХ СТАНДАРТІВ

О.М. Нікіпелова

Український НДІ медичної реабілітації та курортології, г. Одеса

Поширення мінеральних вод підпорядковане визначеним закономірностям, відповідно, кожен регіон має свій асортимент, що добуваються і мінеральних вод, що розливаються. По типовій різноманітності можна відзначити Закарпатський і Прикарпатський регіони – Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька області; різноманітний склад лікувально-столових мінеральних вод існує на заході, північному заході України – Тернопільська, Хмельницька, Ровенська і Волинська області, у Криму, на півночі, північному сході Донецької, південному заході Луганської області. З іншого боку, рідкі прояви кондиційних лікувально-столових вод уздовж простягання Українського кристалічного масиву, у межах якого більшою своєю територією розташовані Житомирська, Вінницька, Кіровоградська області і, частково, Черкаська, Миколаївська, Дніпропетровська, Запорізька області.

Дорогоцінною скринькою з мінеральними водами можна вважати Закарпаття, на території якого отримані майже всі перераховані групи мінеральних вод. З більш 250 мінеральних лікувально-столових вод, що зареєстровані ДСТУ 878, 34 із Закарпаття. У плані бальнеологічних курортів найбільш розвите Прикарпаття, у межах якого знаходиться такий відомий курорт-мегаполіс, як Трускавець із всесвітньо відомою водою "Нафтуся". В Україні відомі своїми питними лікувальними водами курорти Карпат, Криму, курорти Північно-західного причорномор\’я – Одеська і Скадовская курортні зони, курорти Азовського узбережжя – Кирилівка і Бердянськ, Слав\’яногорський курорт.

На сьогодні використання мінеральних вод в Україні практично зосереджено у двох галузях народного господарства:

– промисловому розливі та санаторно-курортних закладах.

Промисловий розлив мінеральних вод на сьогодні регламентує ДСТУ 8768-93, а використання у лікувальних цілях Галузевий стандарт

МОЗ України - ГСТУ .Згідно до цих нормативних документів та Закону України "Про курорти" застосування мінеральних вод повинно бути обґрунтовано спеціальними бальнеологічними (медичними) висновками.

Проблеми використання мінеральних природних столових вод, зв\’язані, у першу чергу, з показниками безпеки (регламентуються ДСТУ 878-93), з тим, що в деяких районах України існує дефіцит якісних мінеральних питних вод, а так само зі складністю розробки деяких родовищ.

Відомі регіони України, для яких характерні ті чи інші проблеми, зв\’язані з видобутком мінеральних природних столових вод:

– зона Українського кристалічного масиву, де розвинуте нітратне забруднення, високе рівень природної радіоактивності;

– частина територій Київської, Чернігівської, Полтавської і Харківської областей із проявами слабо мінералізованих вод з високим вмістом іонів фтору;

– східні – що мають високе техногенне навантаження і де зустрінуті води з високим вмістом важких металів, фенольних сполук;

– обмеженість динамічних запасів якісних природних столових вод - південні райони Одеської, Миколаївської, Запорізький областей, степовий Крим.

У той же час, розлив мінеральних природних столових вод – одне із самих динамічних напрямків виробничо-підприємницької діяльності.

Основна увага при видобутку і виробництві питних мінеральних вод приділяється збереженню їх хімічного складу, унікальних для кожного прояву властивостей.

Реєстр мінеральних вод являє собою результат узагальнення даних по підземних водах України, які використовуються для промислового розливу і є невід\’ємною часткою ДСТУ 878 "Води мінеральні питні".

У Реєстрі мінеральні води диференційовані на класи за їх хімічним складом, загальною мінералізацією, наявністю і концентрацією специфічних компонентів, а також на бальнеологічні групи за застосуванням та медичними показниками і систематизовані за назвами мінеральних вод з визначенням їх місця розташування.

В Реєстрі ДСТУ 878 по кожній воді наведено мінімальний комплект даних, які однозначно описують продукт, як питну мінеральну воду конкретного найменування з тільки їй притаманної характеристикою, сполученням компонентів хімічного складу, виключаючи дублювання назв.

Враховуючи вимоги Водного Кодексу України (ст. 27,28,35,36), Законів України "Про курорти" (розд.111,У11), "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" (ст10,11,12 ), CODEX STAN (108-1981) (п.1в), за допомогою Реєстру частково або повністю вирішуються наступні задачі:

– державне формування показників якості та безпеки;

– контроль та відповідність вимогам нормативних документів і щодо якості та безпеки розливаємих мінеральних вод конкретних паспортизованих водопунктів;

– боротьба з фальсифікацією мінеральних вод;

– облік розливаємих мінеральних вод;

– розробка кондицій при геологорозвідувальних роботах щодо підрахунку та затвердженню запасів у Державній Комісії по запасах корисних копалин - вимоги Реєстру до хімічного складу є підставою для розробки кондицій на води відповідного водопункту під конкретною назвою.

За допомогою Реєстру може здійснюватися:

– моніторинг мінеральних вод і, відповідно, менеджмент природних ресурсів України; - ведення Кадастру природних курортних територій;

– контроль за раціональним використанням підземних вод України;

– ліцензування експлуатації родовищ мінеральних вод згідно з назвою по конкретних водопунктах;

– диференціювання розмірів відшкодувань за користування надрами;

– статистичний облік по розподілу природних водних ресурсів в областях України.

Переопрацювання та подальша гармонізація стандартів у галузі природних мінеральних вод відбувається в таких напрямках:

– перегляд існуючого переліку показників безпеки мінеральних вод;

– науково-обґрунтований перегляд гранично допустимих концентрацій деяких нормуємих компонентів з урахуванням екологічної ситуації та появи нових можливих джерел забруднення;

розширення спектру сучасних методів досліджень мінеральних вод с введенням у практику аналізу міжнародних стандартів ІSO на методи контролю.

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.