Фев 10 2001

ОСНОВНІ АСПЕКТИ ЕКОЛОГО-РЕКРЕАЦІЙНОГО СТАНУ КУРОРТНИХ ЗОН УКРАЇНИ

Опубликовано в 10:29 в категории Вода и здоровье

ОСНОВНІ АСПЕКТИ ЕКОЛОГО-РЕКРЕАЦІЙНОГО СТАНУ КУРОРТНИХ ЗОН УКРАЇНИ

Ю.О. Толоконніков

Науково-виробнича фірма “Sanos”, м.

Кабінет Міністрів України від 16.03.99 року, №26-790/4, передав на розгляд до Верховної Ради України проект Закону про курорти. Згаданий закон спрямований на регулювання правової основи курортів, організаційних і економічних основ розвитку курортної індустрії в цілях лікування та оздоровлення людей. Однак цей закон не охоплює усі аспекти збереження і розвитку курортної системи України. Відсутня подальша спрямованість санаторної діяльності в сучасних умовах у сполученні з туристичною взаємодією.

> На наш погляд, розробити закон про курорти без детального аналізу, з підключенням наукової інфраструктури, неможливо - це буде не закон, а чиновницький циркуляр.

Оцінка економічної ефективності перспективного розвитку курортної рекреаційної сфери України зведена до нуля, без урахування сфери туризму, від якого до бюджету щорічно надходить близько 2,0 млрд. доларів США.

Доречно нагадати, що державний доход від рекреаційної сфери (туризм, відпочинок, санаторне лікування) в Іспанії складає 30%, Франції - 21 %, Італії - 11 %, Данії і Австрії - 8%.

Тим часом, Україна надзвичайна держава, в якій зосереджені виняткові умови щодо лікування, оздоровлення, відпочинку та реабілітації, а саме: морська вода екзотичного узбережжя Криму, Одеси та Херсону, мінеральні води (більш 550 джерел) Прикарпаття та Закарпаття, грязі лиманів та озер Криму, Одеси, Херсону, Вінниці і Донбасу. Виняткові природнокліматичні умови дозволяють вважати Україну "меккою" лікування, відпочинку і реабілітації рекреантів Європи, Америки, Азії та ін.

Проте, використання природного потенціалу не перевищує 25% від можливого. Ефективному функціонуванню санаторно-оздоровчих закладів, туристичних баз, пансіонатів та готелів перешкоджує таке:

– недостатня матеріально-технічна база рекреаційних господарств щодо оздоровлення вітчизняних та іноземних громадян з наданням нормативних послуг;

– відсутність міжнародних послуг у сфері санаторно-курортного і туристсько-екскурсійного обслуговування;

– дефіцит матеріально-технічних, фінансових та інших ресурсів;

– порушення міжнародних зв\’язків та байдужість відповідних структур до їх відновлення;

– різке збільшення цін на путівки та зниження життєвого рівня населення.

Усі ці фактори призвели до значного зменшення рекреаційних потоків до України, різкого зниження заповнюємості оздоровниць, змушеного скорочення їх персоналу, згортання ліжкового фонду і, навіть, закриття ряду закладів.

Різке погіршення фінансового стану курортної системи призвело до суттєвого недотримання з неї коштів у бюджет України. Рішення питань відновлення та розвитку курортної системи ускладнювалося також відсутністю єдиного органу, який би керував курортними закладами.

Ще з часів Радянської влади так склалося, що санаторії, пансіонати, туристичні бази, піонерські табори та ін. були підпорядковані різним міністерствам та відомствам і одержували з держбюджету дотації на утримання, розвиток і капітальне будівництво.

В Україні більш 70% оздоровниць фінансувалися за рахунок союзного бюджету міністерств і відомств.

3 утворенням незалежних держав та переходом на ринкові форми господарювання, утримання санаторіїв і інших оздоровчих та туристичних закладів лягли важким тягарем на плечі молодої української держави.

На сьогоднішній день українські оздоровниці знаходяться у відомстві Міністерства охорони здоров\’я України, Міністерства оборони України, Міністерства аграрної політики України, AT "Укрпрофоздоровниця" та ін., які не мають достатньо коштів на їх утримання. Існують же оздоровчі заклади за рахунок Чорнобильського фонду, профспілкових дотацій та випадкових відпочиваючих з України і з зарубіжжя. Оздоровниці, як правило, працюють з незаповненими місцями, багато з них функціонують у середньому 2-2,5 місяці на рік, а деякі і того менш. Коштовність місця у номері з елементарними вигодами складає у середньому від 20 до 50 ум. од. При цьому, із-за високої коштовності аналізів харчових продуктів (аналіз добового раціону у харчових лабораторіях Держстандарту Криму, Одеси, Карпат коштує у середньому 260,0 грн.), що підвищує коштовність путівки, в оздоровчих закладах харчування здійснюється несертифікованими продуктами. Введення у меню більше різноманітних страв тягне за собою додаткові дослідження i, отож, додаткові витрати. За умовами курортного сервісу аналізи повинні проводитися щодня, до того ж повинна визначатися калорійність харчування. Практично в санаторіях це не робиться, а розраховується тільки теоретично.

У середньому в місяць на аналітичну роботу потрібно близько 10,0тис. грн. на кожний заклад. Гроші на це, як правило, не знаходяться. В разі ж перевірок - керівники платять штрафи готівкою, а продукти заготовлюються будь-які.

В ряді санаторіїв досить давно постаріла і прийшла до непридатності лікувально-діагностична база, чому ефект лікування дуже низький. Єдине, що реабілітанту дістається у повній мірі - це повітряно-морські купання, грязеві купелі та чарівні українські пейзажі. Звичайна річ, при таких умовах іноземні реабілітанти лікуватися у нас не будуть.

На наш погляд, негайно потрібно провести експертизу санаторіїв курортних зон. У процесі проведення цієї трудомісткої роботи, по експертній оцінці, можна буде класифікувати кожний санаторій, незалежно від підпорядкованості, на його можливість, спрямованість i використання. При цьому виявиться багато санаторіїв, які безболісно можна буде запропонувати на продаж з метою створення приватних пансіонатів, кемпінгів та ін. І це, здається краще, ніж загубити санаторний заклад від зруйнування.

Для такої роботи повинна бути створена авторитетна комісія, склад якої затверджується урядовими структурами.

Пропонується всі оздоровчі заклади розділити на п\’ять груп.

У першу групу увійдуть елітні санаторії з сучасною лікувально-діагностичною базою для лікування профільних захворювань. Ці санаторії повинні бути виділені у самостійне лікувальне управління при Департаменті з туризму та курортів. Путівки на лікування повинні продаватися в Україні і за кордоном спільно з Міністерством охорони здоров\’я України і Міністерством по надзвичайним ситуаціям і у справах захисту населення, постраждалого від Чорнобильської катастрофи.

У ході проведення експертизи курортних закладів буде установлена друга група санаторіїв. До неї увійдуть санаторії, пансіонати, незалежно від підпорядкованості, які мають елементарну лікувально-профілактичну базу; основний напрямок - оздоровчий. Вони з успіхом можуть бути реорганізовані в санаторно-туристичні комплекси. В умовах ринкових відношень з\’єднання санаторно-оздоровчого закладу з туристичною спрямованістю буде виправдане, тому що головна мета оздоровчо-санаторно-туристичного комплексу буде спрямована на підвищення притоку вітчизняних і іноземних рекреантів при умові забезпечення нормативної потреби різними видами послуг, різнопланового лікування і оздоровлення, раціонального харчування, розваг, відпочинку та екскурсійного забезпечення.

Згідно розробленої програми, коштовність путівки буде диференційована в залежності від вибору вищенаведених послуг.

У третю групу увійдуть дитячі санаторії з лікування і реабілітації соціальних захворювань дітей (туберкульоз, порушення центральної нервової системи, шлунково-кишкові захворювання), кардіологічних, онкологічних, кісткових та інших захворювань, а також санаторії з реабілітації дітей, постраждалих від аварії на Чорнобильської АЕС.

Ці санаторії повинні мати державне фінансування, а путівки повинні придбаватися за рахунок фондів Чорнобиля і "Україна - дітям", Міністерства охорони здоров\’я України і інших організацій.

У четверту групу увійдуть дитячі оздоровчі санаторії, пансіонати, стаціонарні табори, до яких різні міністерства, відомства, організації будуть направляти своїх дітей на літнє оздоровлення.

П\’ята група буде складатися із закладів (санаторії, пансіонати, бази i будинки відпочинку, дитячі табори), які прийшли до повного занепаду і руйнуються. Вони будуть передані Фонду держмайна України для подальшого продажу з аукціону.

По результатах експертизи буде розроблена Державна Національна програма щодо розвитку курортів України.

Програма буде складена з таких розділів:

I.Визначення груп (категорій) курортних закладів по результатах експертизи (наведене вище).

II.Дослідження спеціалізації курортної системи, еколого-економічна оцінка. Опис використання, охорони та резервування цінних видів лікувальних грязей, мінеральних вод, морських пляжів, лісної та гірської зон та інших основних видів рекреаційних ресурсів кожного курортного закладу.

III.Дослідження лікувально-оздоровчих заходів кожного курортного закладу та його медичної спеціалізації. Характеристика медико-діагностичної та лікувальної бази кожного санаторію, а також спеціалізації лікувальної реабілітації.

IV.Організація харчування і сертифікація продуктів харчування. Ці питання найбільш актуальні у наші дні. Харчування рекреантів у санаторіях та пансіонатах, туристичних базах та готелях проводиться стихійно без урахування нормативів. Продукти придбаються в колективних сільськогосподарських підприємствах, на ринках у випадкових продавців та в різноманітних комерційних кооперативах без урахування якості і сертифікаційних документів. Звідси виникає реальна загроза накопичення в організмі людини радіонуклідів, хлорорганічних пестицидів та інших ксенобіонтів. До того ж, вартість путівок зростає. У програмі найдуть відображення розроблені методи харчування лікувально-профілактичними екологічно чистими продуктами. На основі проведених досліджень будуть розроблені раціони та дієти раціонального харчування. До всіх комплексів будуть прикріплені сільськогосподарські підприємства, що пройшли, або проходять сертифікацію виробничої продукції. Будуть розроблені параметри створення сертифікаційної лабораторії, котра візьме на себе обов\’язок сертифікації продуктів харчування.

V.Туристично-екскурсійне обслуговування. Питання досить серйозне та важливе. Ураховуючи сполучення послуг санаторно-оздоровчої установи i туристичних аспектів згідно Міждержавного стандарту МДСТ 28681-1-93, туристично-екскурсійне обслуговування передбачає туристські послуги з посиланням на затверджені нормативні документи. Для кожного комплексу буде розроблена програма обслуговування рекреантів, включаючи перелік визначних об\’єктів i заходів. Знайдуть своє відображення туристські маршрути для кожного комплексу (піші, автомобільні, водні). Особливе місце займе розвиток кінного туризму (створення конюшень в комплексах) з метою одноденних та багатоденних походів у визначні місця, до яких відносяться Кримський гірський заповідник, заповідник «Ай-Петрі», «Чучельський перевал» i урочище «Червоний камінь», «Старий Суат», «Барла-Кош», заповідний мис Мартьян, Чорноморський, Карпатський, Дунайський заповідники, Ясіньський, Міжгірський та Ужгородський перевали, урочище «Верховина», Сенегірське озеро, Квасова поляна, Шиянське урочище, урочище Довбуша та інші історичні та екзотичні місця. На кінний туризм у програмі буде розроблений перший український ДСТ. В цьому розділі програми для оздоровчо-санаторно-туристичних комплексів (ОСТК), у світі розвитку ринкових відношень, будуть розроблені нові форми і напрямки туризму: науковий, релігійний, екзотичний, розважальний та інші.

VI.Дослідження та розробка агроекологічного моніторингу збереження, охорони, відновлення і розвитку ботанічних садів, заповідників, парків у рекреаційній географічній зоні знаходження ОСТК. Необхідність агроекологічного моніторингу викликана, передусім, широким використанням зеленої зони і її значенням для здоров\’я рекреантів і туристичного екскурсійного обслуговування. Проблеми охорони природи, її раціонального використання залишаються в центрі уваги навіть у наші скрутні дні. Кліматичні особливості курортної зони Криму, Карпат і Одеси формуються не тільки під впливом близькості теплого моря, наявності гірської системи, яка захищає від проникнення північних холодних вітрів, але і в результаті біологічного функціонування всього рослинного світу. Розділ агроекологічного моніторингу у програмі передбачає такі етапи природо-охоронного збереження та відтворення рослинних ресурсів:

Етап перший. Розроблення екологічних основ охорони і оптимізації природного середовища у зоні дії ОСТК (АР Крим, Дунайський заповідник, Одеса, Карпатський регіон).

Етап другий. Інтродукція і селекція високоврожайних і стійких сортів кісткових, субтропічних, хвойних, листяних, плодових та горіхоплідних культур, нових ефіроносів, пряних, декоративних та квіткових рослин.

Етап третій. Розроблення методів раціонального використання грунтово-кліматичних умов при вирощуванні вищезазначених груп рослин та заходів боротьби з шкідниками та хворобами, спрямованих на охорону навколишнього середовища. Не можна припустити, щоб всесвітньо відомі пам\’ятники садово-паркової архітектури (лікувальні парки у зонах створення ОСТК) у Фopoci, Алупці, Масандрі, Гурзуфі, Карасані, Утесі, Никитському ботанічному саду, зелені масиви Карпатського державного заповідника. Вілковського чорноморського заповідника прийшли до повного спустошення та поступово перестали існувати. На сьогоднішній день зелена зона заповідно-паркового господарства занепадає. Головне призначення зеленої зони - забезпечення громадян України та іноземців лікувальним повітрям і створення естетичних та санітарно-гігієнічних умов, що найбільш повно відповідають відпочинку і видужанню, підвищенню настрою, працездатності і довголіттю ycix рекреантів.

VII.Розроблення економіко-екологічного механізму використання природних курортних ресурсів, територій і акваторій, у тому числі, визначення вартості туристичного обслуговування і, окремою статтею, системи штрафів за забруднення навколишнього середовища та курортних ресурсів.

VIII.Розвиток міжнародних зв\’язків, у тому числі, на основі спільного підприємництва в галузі курортно-рекреаційної діяльності. Розвиваючи спільне підприємництво у сфері створення і експлуатації ОСТК. будуть використовуватися інвестиції зарубіжних партнерів. Витрати на реалізацію програми, яка розробляється, можуть окупитися за порівняно короткі строки.

IX.Доробка проекту закону про курорти, ураховуючи розроблену програму.

X.Рекламно-видавнича діяльність. Припускається видання кольорових фотографічно-текстових проспектів, рекламних телепередач, міжнародних рекламних телезаставок, рекламних відеороликів по каналах вітчизняного та зарубіжного телебачення, реклама в Інтернеті на WEB-сторінках.

Укладання програми пов\’язане з вивченням кожного курортного закладу, проведенням науково-дослідних робіт під час створення оздоровчо-санаторно-туристичних комплексів в курортних зонах України. Строк досліджень - 2-2,5 роки. Витрати на виконання організаційних, експедиційних i науково-дослідних робіт за програмою складуть близько 560,0 тис. грн.

Для вирішення цих питань необхідно створити центр наукових досліджень з розвитку курортно-туристичного комплексу України.

Діяльність такого центру дозволить у стислий строк виконати yсі вищенаведені етапи створення Державної національної програми "Розвиток курортно-туристичного комплексу України", що, у свою чергу, буде сприяти використанню високоефективного потенціалу курортної індустрії та виявить благотворний вплив на yci сфери життя населення країни.

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.