Мар 06 2004

ЗАБОРОНЕНІ ТА НЕПРИДАТНІ ДО ВИКОРИСТАННЯ ПЕСТИЦИДИ

Опубликовано в 14:22 в категории Сбор и переработка отходов

ЗАБОРОНЕНІ ТА НЕПРИДАТНІ ДО ВИКОРИСТАННЯ ПЕСТИЦИДИ

 (стратегія та шляхи вирішення проблеми в Україні)

Крайнов Ігор Павлович

Міжвідомчий екологічний центр НАН та Мінекобезпеки України

61057, Харків, пров. Театральний 12.

 Тел/факс. 0380 57 7728072,  7064307, E-mail iec2001@ukr.net

Непридатні та заборонені до використання пестициди (далі НП) складають особливу групу високотоксичних речовин, що не можна використовувати за прямим призначенням внаслідок втрати корисних властивостей, збігання терміну придатності, заборони до застосування, втрати маркування (етикетки) чи неконтрольованого змішування.

В Україні накопичення непридатних пестицидів (НП) розпочалося в 70-х роках ХХ століття. У більшості випадків НП розміщалися в місцях, які були не пристосовані для тривалого зберігання небезпечних речовин. Процес накопичення відбувався практично безконтрольно. Це призвело до виникнення великої кількості безхазяйних НП, втрати документації, руйнування складів, тари й пакувальних матеріалів.

Стан сховищ, де зберігаються НП, умови їх зберігання в цілому є незадовільними. Найбільшу небезпеку від накопичень НП складають негативний вплив НП на довкілля та здоров’я людини і можливість несанкціонованого доступу та використання НП у побуті.

Пріоритетним напрямком у вирішенні проблеми НП в країні є проведення  комплексної інвентаризації накопичених НП та місць їх зберігання, з визначенням власника НП. Тільки за результатами комплексної інвентаризації  можливо ранжувати місця накопичення НП за ступенем їх небезпеки і скласти план послідовних дій.

В 2002 – 2003 рр. таку інвентаризацію було проведено.

За результатами інвентаризації в  Україні, тільки в системі Мінагрополітики, накопичено  біля 20 тис. тонн НП, які знаходяться в 5123 складах (за офіційними даними кількість НП на 01.01.2002 р. складала 15 000 тонн).

НП розділяються на: заборонені до застосування (група А), що втратили свої властивості (група Б), невідомі і суміші (група В). Загальна кількість НП складає - група А - ~ 30 %,  група Б - ~ 20%, група В - ~ 50%.

         Серед груп А і Б біля 95 % речовини 1 - 3 класу небезпеки; тверді та порошки складають приблизно 70 %; рідкі, суспензії, емульсії - 20 %; пасти - 10 %. Хлорорганічні похідні серед НП складають біля 40 -50 %.

На жаль, в ряді випадків інвентаризація провадилася тільки на засадах вивчення документів, без сортування та зважування.

Вибіркове обстеження місць накопичення НП, пілотні  перезатарення із зважуванням НП показали, що результати  комплексної інвентаризації, яку було проведено, не враховують реальну масу сумішей НП, що розсипані та засмічені іншими речовинами, будівельним сміттям тощо.

За нашою оцінкою, дуже обережною, реальна кількість НП перевищує офіційні дані приблизно у 1,5 – 2 рази.

Наведемо, як приклад, результати пілотної комплексної інвентаризації, що провів Міжвідомчий екологічний центр у Валківському районі Харківської області.

За даними Обласної станції захисту рослин в Валківському районі Харківської області всього було накопичено близько 32,684 тонн НП (заборонених – 13,9 т, неопізнаних –  0,8 т, сумішей – 17,9 т). Всього місць наскопичення НП нараховувалось 18.

В результаті проведення пілотної комплексної інвентаризації з детальним обстеженням усіх місць накопичення, сортуванням НП  було виявлено ще три місця накопичення НП, а загальна кількість НП зросла до 86 т. Після перезатарення ух накопичених в районі НП їх кількість склала 118 т. 

Хімічний аналіз показав, що, незважаючи на наявність, наприклад, ртуть утримуючих  пестицидів,  в переліку накопичених НП, в розсипах цей елемент знаходиться в слідовій кількісті.

Цей факт підтверджує, що завдяки високій літучості пестицидів, при тривалому їх знаходженні  у відкритому стані, вони випарюються. Тому компостування сумішей та розсипів пестицидів, що змішані з землею та сміттям,  має рацію.

З метою отримання об”єктивних інвентарізаційних даних  нами було розроблено методичні вказівки та посібник щодо проведення комплексної інве

У зв’язку з тим, що НП розміщені у багатьох  складах та у кожному з них складаються своя ситуація, при розробці послідовності заходів з ліквідації накопичення НП слід керуватися загальним принципом виявлення найбільш небезпечного ризику та зменшення його найдешевшим шляхом.

Пропонується   підхід, що складається з чотирьох кроків:

крок 1 – обстеження;

крок 2 – оцінка ризику;

крок 3 – прийняття рішень стосовно шляхів усунення ризику;

крок 4 - розподіл заходів за ступенем пріоритетності стосовно мінімізації ризику.

Щоб оцінити потенційний негативний вплив від накопичення НП і провести аналіз певних дій, необхідно чітко визначити якісні і кількісні характеристики таких накопичень через проведення повної їх інвентаризації. Крім того, має бути проведена оцінка ризику від накопичення непридатних пестицидів для довкілля і здоров\’я людей.

Комплексна інвентаризація має проходити у три етапи.

На етапі І здійснюється технічна підготовка та навчання стандартним процедурам, методикам і правилам безпеки під час виконання інвентаризації на окремих об\’єктах, де накопичені непридатні пестициди.

На етапі II виконуються обстеження та інвентаризація. Цей етап включає:

1) попередні (рекогносцирувальні) візити та складання плану обстеження об\’єктів та відбору зразків;

2) обстеження об\’єктів, відбір та аналіз зразків;

3) складання звіту з результатів інвентаризації та аудіту;

4) проведення заходів щодо усунення небезпеки, створюваної станом сховищ та накопичень НП у ньому (перезатарення та/або додаткове затарювання), сортування та сегрегація накопичень.

Етап II включає також опрацювання рекомендацій стосовно заходів щодо ліквідації або утилізації накопичень у сховищі, яке є об\’єктом пілотної інвентаризації.

На етапі III відбувається підведення підсумків пілотної інвентаризації та розробка рекомендацій стосовно виконання програм інвентаризації на локальному, регіональному та/або національному рівні, з урахуванням досвіду пілотної інвентаризації.

Ефективним шляхом тимчасового вирішення проблеми є створення проміжних складів тимчасового контролюємого зберігання НП. Але в цьому випадку виникає необхідність визначення методів та обладнання щодо безпечного перезатарення та зберігання НП. У цьому випадку треба також враховувати  необхідність бистрого переміщення та вилучення НП з тари, в якій вони зберігаються, в разі їх знищення. Необхідно також враховувати проблеми, що виникають з тарою після її звільнення від пестицидів.

Аналіз показує, що сьогодні немає універсальної тари та пакувальних матеріалів, щодо перезатарювання та тимчасового зберігання НП.

Полімерна та металева тара має свої переваги:

- вартість;

- мобільність;

- виключення додаткового змішування при перезатарюванні;

- легкість ліквідації або дезактивації у разі необхідності;

- неодноразове використання.

До недоліків треба віднести легкість несанкціонованого доступу та привабливість використання тари не за призначенням, що вимагає необхідність жорсткого контролю та охорони місць зберігання.

Вартість інвентаризації, ідентифікації та перезатарення у полімерну та металеву тару складає орієнтовно 1000 - 1100 грн. за тонну. Треба зауважити, що перезатарення до полімерної або металевої тари ефективне лише при наявності складу, який відповідає екологічним та санітарним вимогам до зберігання небезпечних відходів. Склад повинен мати охорону та систему моніторингу стану НП, що зберігаються.

В разі спеціального будівництва  зазначеного складу, реконструкції або пристосування існуючого вартість створення умов для безпечного зберігання (перезатарення в полімерну або металеву тару, створення умов для безпечного контролюємого зберігання тощо) коливається від 1500 грн. до 4000 грн. за тонну без врахування експлуатаційних витрат на утримання складу.

Бетонні контейнери, у разі тимчасового зберігання, мають одну перевагу – їх конструкція заважає неконтрольованому доступу. Але і вони вимагають будівництва спеціально обладнаного майданчику, постійного моніторингу (контролю) та охорони.

До недоліків відноситься:

· вартість перезатарення;

· велика вага та об’єм (виникає необхідність змішування, якщо працюємо з невеликими обсягами НП);

· відсутність гарантованої якості кожного контейнера;

· проблеми з контейнерізацією рідких форм НП;

· проблеми з контейнерами після вилучення з них НП (труднощі повторного використання або знищення).

Вартість перезатарення (без інвентаризації та ідентифікації) у залізобетонні контейнери великої ємності  (3,2 м куб.) складає від 1300 грн за тонну (розрахунок виконано для перезатарення 200 тонн НП). В разі значно менших кількостей НП, або зменшення ємності контейнерів, вартість збільшується. А якщо врахувати необхідність створення спеціального майданчику для розміщення контейнерізованих НП, який повинен відповідати низки жорстких екологічних та санітарних вимог, то вартість контейнеризації однієї тонни НП збільшується до 2500-3000 грн. без урахування експлуатаційних витрат та витрат на контроль (моніторинг) і охорону.

В процесі виконання МЕЦ робіт зі зменшення ризику від накопичених НП було розроблено і здійснено лабораторні випробовування методу капсуляції (гранулювання) твердих НП у відходи цементного виробництва (пил електрофильтрів). Метод розроблявся з метою безпечного знищення капсульованих НП в цементних обертових печах або на іншому технологічному обладнанні, яке дає змогу нагріти капсули до температури більше 600 С (печи для випалу вапняку, керамзитові печи, сміттєспалювальні печи тощо).

Технологія капсуляції НП може бути реалізована безпосередньо на місцях зберігання НП і створює безпечні умови для подальшого поводження з НП (перезатарення, зберігання, транспортування тощо). Вона виключає несанкціонований доступ та використання НП.

Розрахункова вартість  капсуляції  тонни НП близько 300 грн.

Викладені вище методи вирішують тільки проблему тимчасового безпечного зберігання НП.

Кардинальним вирішенням проблеми НП може бути або їх утилізація, або знищення.

Аналіз показав, що сьогодні відсутні ефективні методи (які можна реально впровадити в практику) утилізації НП.

Одним із засобів знищення НП є біологічна конверсія в анаеробних умовах (компостування). Компостування ще за часи Радянського Союзу було рекомендовано для знешкодження фосфорорганічних сполук та похідних фенооцетової кислоти. Наші дослідження показали, що при дотриманні деяких умов компостувати можна усі без винятку НП.

 Найбільш ефективним засобом знищення НП, який визнано світовим суспільством, є їх спалювання в цементних обертових печах.  

Переваги знищення НП в цементному виробництві пов’язані з:

- високою температурою випалу клінкеру 1300-1400 С;

- великою довжиною “гарячої” зони, що призведе до довгострокового знаходження небезпечних речовин в неї;

- великих кількостей клінкеру, що знаходяться в печі в гарячій зоні випалу хімічний склад якого дозволяє поглинати продукти деструкції речовин, що знищуються;

- відповідність хімічного складу клінкеру хімічному складу інертних компонентів пестицидів;

- здійснення реакцій деструкції в рідкій фазі – розплаві компонентів клінкеру з недостатнім змістом кисню, що зменшує вірогідність утворення діоксанів;

- можливість знищення тари з НП в тих самих печах (окрім залізо- та полімеробетонної).

Орієнтовна вартість знищення  тонни НП в цементному виробництві складає до 500 грн за тонну.

Складність реалізації цієї технології пов’язана не стільки з технологічними або економічними труднощами, скільки з необхідністю пересування великих обсягів небезпечних речовин з місць, де вони накопичені, до місць, де знаходиться виробництво.

 Негативним фактором також є психологічні труднощі, що виникають у працівників цементного виробництва при одній думці щодо можливого контакту  з небезпечними хімічними речовинами.

Підвищити безпечність вище зазначеного методу, а також зменшити психологічний тиск можна за рахунок попереднього капсулювання НП.

Капсула може бути  простим засобом введена безпосередньо до гарячої зони. Деструкція НП відбувається в анаеробних умовах, що виключає утворення діоксанів.

Враховуючи те, що велика кількість НП зосереджена на невеликих складах, перспективним напрямком вирішення проблеми НП є використання пересувних піролізних установок знищення НП безпосередньо на місцях їх накопичення. Метод пролізу розроблено та реалізовано для знищення небезпечних відходжів фахівцями ТОВ “Елга” (м. Шостка).

До найбільш вагомих переваг пересувних піролізних установок слід віднести:

· проведення процесу знищення НП в анаеробних умовах, що виключає вірогідність утворення діоксинів;

· низькими енерговитратами;

· переробку відходів безпосередньо біля джерела їх утворення, що не буде викликати соціально-психологічного напруження та адміністративних ускладнень порівняно з практикою звезення відходів до стаціонарних установок та позбавляє  ризику виникнення аварійних ситуацій та несанкціонованого доступу до зазначених речовин в процесі транспортування та тимчасового зберігання;

· створення пересувних технологічних комплексів не потребує великих капітальних витрат та може бути здійснено в досить короткий термін за рахунок обласних бюджетів;

· після вирішення проблеми однієї категорії відходів, наприклад НП, такі установки можливо використовувати для знищення інших видів небезпечних відходів, наприклад, таких, що утримують поліхлорбіфеніли тощо.

Вартість створення піролізной установки з потужністю 500 кг НП на добу складає 150 –300 тис грн. в залежності від засобу очищення викидів та енергоносія.

 Вивчення реального стану  проблеми накопичень НП в Україні показало, що її вирішення повинно складатися з наступних кроків:

1. Створення державної науково-виробничої структури з відділеннями в кожній області, яка повинна комплексно виконувати усі роботи з НП.

2. Комплексна інвентаризація місць накопичень НП, з перезатаренням та зваживанням накопичених НП.

3. Хімічний аналіз НП на вміст важких металів, в першу  чергу миш”яку.

4. Створення в кожній області виробничого майданчика з комплексом обладнення для знешкодження та видалення.

.

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.