Мар 05 2004

ОСНОВНІ ГІГІЄНІЧНІ АСПЕКТИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ ВІДХОДАМИ

Опубликовано в 22:56 в категории Сбор и переработка отходов

ОСНОВНІ ГІГІЄНІЧНІ АСПЕКТИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ ВІДХОДАМИ

М.П. Вашкулат

Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України,

м. Київ

Зараз накопичився значний об’єм даних щодо методів збирання, зберігання, транспортування, знешкодження та утилізації різних видів відходів, але узагальнення відомостей щодо поводження з ними обмаль, особливо в плані мінімізації та попередження негативного впливу їх на довкілля і здоров’я населення. У зв’язку з вищевикладеним, назріла необхідність привернення уваги всіх зацікавлених служб, влади, місцевих адміністрацій і громадськості до вирішення в першу чергу основних положень цієї проблеми в сучасних умовах.

Актуальність цієї проблеми обумовлена виникненням негативних наслідків впливу різних відходів (промислових, побутових, сільськогосподарських, фармацевтичних, лікарських тощо) на здоров’я населення та довкілля в межах всієї країни. Це, насамперед, пов’язано з надзвичайно великою кількістю утворених в країні відходів - більше 25 млрд. т (з них 2% першого та другого класів небезпеки), які складуються на значних територіях (більше 160 тис. га) і їх вираженою токсичністю для людей.

За останні 12 років Україна втратила біля 80% промислових об’єктів і, незважаючи на це, на 20 % підприємств, які працюють зараз, очисні споруди практично не функціонують у відповідності до діючих норм і правил. На багатьох підприємствах діє застаріла технологія, що призводить до значного утворення відходів. А це являється головною причиною надходження різних компонентів цих відходів у довкілля та негативного впливу їх на флору і фауну.

Проаналізувавши багаточисленні дані щодо утворення відходів, слід зазначити, що до 75% загального обсягу промислових відходів складають   відходи гірничодобувної промисловості та до 14% - відходи, що утворюються при збагаченні корисних копалин. Значна частина належить відходам хімічної та металургійної промисловості. У зв’язку з

цим, на ці відходи промисловості слід звернути першочергову увагу всім контролюючим службам, у тому числі і санепідслужбі. З промислових виробництв найбільшої уваги заслуговують сталеплавильне, титано-магнієве, гальванічне і коксохімічне, на яких утворюється велика кількість небезпечних відходів.

На жаль, в Україні немає повністю обладнаних спеціалізованих, відповідаючих всім санітарно-гігієнічним вимогам полігонів для захоронення промислових відходів, особливо 1-го та 2-го класів небезпеки.

На сьогодні токсичні відходи, наприклад, гальванічні шлами, різні лікарські засоби в значних обсягах потрапляють в каналізаційні стоки, а тверді фармацевтичні відходи – на звичайні полігони твердих побутових відходів.

Значну проблему зараз становить рівень утилізації відходів. Слід відмітити, що, як правило, високотоксичні відходи не утилізуються, а малотоксичні—лише на 20-30%. За таких умов не зменшується їх реальна та потенційна загроза   для здоров’я населення.

В Україні зберігається близько 180 тисяч відпрацьованих ртутних ламп, близько 20 тисяч т. непридатних для використання пестицидів і до цього часу питання їх знешкодження і утилізації не вирішене.

Останнім часом значну небезпеку для довкілля і здоров’я людини  становлять відходи фармацевтичних підприємств, непридатні до використання лікарські засоби (ліки з перевищеним терміном зберігання, а також ті препарати, що надходять як гуманітарна допомога, але з простроченими термінами їх використання).

Швидка урбанізація поселень України перетворила санітарне очищення територій в значну проблему. На території України знаходиться декілька тисяч полігонів, шламо- та хвостосховищ і звалищ для складування на них різних видів відходів, більшість з яких не відповідає сучасним санітарно-гігієнічним вимогам, більшість полігонів та звалищ експлуатуються без запобіжних заходів щодо забруднення підземних вод та повітряного басейну.

В катастрофічному стані зараз знаходяться полігони ТПВ для міст до 150 тисяч населення. Це в основному несанкціоновані звалища. На ці полігони нерідко потрапляють і небезпечні промислові відходи.

На багатьох полігонах немає відводу біогазу і його використання, немає надійних методів знешкодження на них фільтрату.

Зараз традиційна технологія знешкодження міського сміття на звалищах не є перспективною. Внаслідок становища, що склалося, побутові звалища є потенційним джерелом хімічного забруднення довкілля та зростання інфекційної захворюваності. До речі, за такими об’єктами нерідко немає належного контролю як зі сторони органів санепідслужби, так і Мінекоресурсів та інших контролюючих служб.

В Україні не налагоджене екологічне приладобудівництво, а без цього проблему поводження з відходами (особливо хімічного походження) не вирішити.

Екологічна та санітарно-просвітня робота в країні проводиться незадовільно. Якби населення Болеславчика в Миколаївській області в достатній мірі знало заздалегідь про ті згубні властивості відходів, з якими вони були пов’язані, то звичайно не було б такої катастрофи, про яку узнав весь світ.

Виходячи з вищевикладеного, слід пам’ятати, що як екологічно небезпечний чинник, відходи є одним з найбільш значних факторів забруднення довкілля. При всьому викладеному, на сьогодні, на жаль, відповідної інфраструктури щодо поводження з токсичними відходами в Україні немає.

Проблему поводження з відходами у нашій країні вирішують ряд міністерств і відомств, зокрема, МОЗ, Мінекоресурсів, Мінпромполітики, Мінагрополітики, Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та ін. Але відомча неузгодженість не дає можливості вирішити цю проблему єдиним фронтом. Реалізація її потребує консолідації всіх служб, особливо в плані утилізації і знешкодження відходів, по поліпшенню забрудненого довкілля (атмосферне повітря, вододжерела, грунт), а також рослинності.

Все вищевикладене вказує на необхідність розробки загальнодержавної програми поводження з відходами в сучасних умовах, в якій слід чітко накреслити стратегію поводження з ними: провести детальну інвентаризацію відходів на кожному підприємстві, визначити пріоритетні забруднювачі, встановити регіони країни, які в найбільшій мірі підпали під негативний вплив цих субстратів та намітити комплекс заходів (у тому числі і санітарно-гігієнічних) щодо попередження антропогенного впливу їх на довкілля та здоров’я населення.

У зв’язку з тим, що в Україні на сьогодні немає уточнених даних щодо кількісного накопичення заборонених та непридатних до використання лікарських засобів і пестицидів, слід негайно провести на території всієї країни комплексну в один і той же період інвентаризацію всіх хімічних засобів, зокрема пестицидів у відповідності до наказу №815/3761412 від 18 жовтня 2001 р., підписаного міністрами МОЗ, Мінекоресурсів та Мінагрополітики.

У випадках значного забруднення довкілля і негативного впливу відходів на здоров’я людей, слід припиняти функціонування таких об’єктів.

Необхідно запровадити в життя новітні технологічні лінії переробки відходів, які  відповідали б всім технічним та санітарно-гігієнічним вимогам.

Необхідно значно підвищити санітарно-гігієнічний контроль за якістю довкілля в районах зберігання, знешкодження та утилізації всіх видів відходів.

Надзвичайно важливим завданням є виконання всіма Міністерствами та відомствами Законів України затверджених Верховною Радою України: „Про відходи”, „Про пестициди та агрохімікати”, „Про надра”, „Про охорону навколишнього природного середовища”, „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” та ін.

Тепер слід планувати фундаментальні роботи по відходах, без них не можна розробити класифікацію цих субстратів і віднести їх до різних класів. Такі роботи повинні виконуватись у співпраці з іншими зацікавленими службами.

Зараз необхідно приділити значну увагу фундаментальній медичній освіті (відновити функціонування при медичних інститутах чи університетах санітарно-гігієнічних факультетів та ін.), необхідно широко проводити санітарно-просвітню роботу серед населення щодо проблеми поводження з промисловими, сільськогосподарськими, побутовими та фармацевтичними відходами, пестицидами та агрохімікатами.

Враховуючи вищевикладене, Академія медичних наук України внесла проблему поводження з відходами, пестицидами та агрохімікатами до пріоритетних напрямків у сфері її діяльності.

Інститут  гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України завжди приділяв і тепер приділяє цій проблемі надзвичайно велику увагу.

Тепер треба чітко  визначити національну стратегію щодо поводження з відходами в нашій країні, особливо щодо їх утилізації, тобто використання відходів у народному господарстві з метою покращення екологічного стану грунтів, вододжерел, атмосферного повітря, сільськогосподарських рослин, рекреаційних зон. Звичайно, на вирішення цієї проблеми потрібні значні кошти. Але, в будь-якому разі, на це треба йти, щоб наше населення мешкало на незабруднених територіях.

Доцільним є вдосконалення законодавства України з урахуванням перспективних наробок в зарубіжних країнах, зокрема:

- запровадження безвідходних або маловідходних прогресивних технологій;

- максимальна утилізація промислових, сільськогосподарських та комунальних відходів;

- широке відкриття пунктів по прийому різних видів відходів – скла, металу, макулатури, поліетилену, харчових відходів та інших з метою використання продукції, виготовленої на їх основі, в народному господарстві країни.

Зараз повинно ставитись питання про звільнення значних територій (сотні тисяч гектарів), які зайняті під складування невикористаних відходів. Зусилля, направлені на утилізацію мільярдів тонн відходів у народному господарстві, будуть виправдані і в економічному плані. Використання великих об’ємів відходів, звільнення значних площ земель і застосування їх в сільськогосподарському чи промисловому виробництві – це програма сьогодення.

ВИСНОВКИ

1. Незважаючи на надзвичайно велике накопичення різних видів відходів (25 млрд. т)  в Україні і наявність до 500 млн. т токсичних (1-го та 2-го класів небезпеки), складування їх на значній території (160 тис. га), невідповідність в санітарно-гігієнічному відношенні більшості місць їх розміщення, що призводить до забруднення довкілля, проблема поводження з такими відходами в країні залишається невирішеною.

2. Існує потреба в проведенні фундаментальних досліджень відносно дії відходів на довкілля і розробки заходів щодо попередження  їх антропогенного впливу на здоров’я населення.

3. Необхідно ініціювати клопотання перед відповідними урядовими структурами про виділення коштів на проектування та будівництво в Україні декількох регіональних полігонів для знешкодження та захоронення високотоксичних (особливо 1-го та 2-го класів небезпеки) промислових відходів, повністю обладнаних з урахуванням санітарно-гігієнічної та екологічної небезпеки..

4. Існує нагальна потреба вдосконалення, поповнення та оновлення існуючої законодавчої та нормативної бази по комплексу проблем пов’язаних з відходами, видання монографій, брошур, довідників на рідній українській мові.

5. Вважати важливим запровадження заходів для підвищення рівня санітарної просвіти населення з питань селективного збору, зберігання, знешкодження та використання побутових, промислових та сільськогосподарських, медичних і фармацевтичних відходів.

РЕЗЮМЕ

ОСНОВНІ ГІГІЄНІЧНІ АСПЕКТИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ ВІДХОДАМИ

М.П. Вашкулат

У зв’язку зі значним накопиченням відходів на території України виникла загроза інтенсивного забруднення великих територій хімічними та біологічними агентами різних видів відходів. З метою мінімізації та попередження негативного антропогенного впливу відходів на довкілля та здоров’я населення необхідно проведення фундаментальних досліджень довкілля в місцях зберігання відходів, постійного нагляду за ним, вдосконалення та оновлення існуючої законодавчої та нормативної бази, підвищення рівня санітарної просвіти серед населення, виділення відповідних коштів на реалізацію комплексу заходів по охороні довкілля та здоров’я населення.

Major hygienic aspects of the environmental health from waste contamination

         Due to the significant waste accumulation at the territory of Ukraine a threat of the intensive contamination of large territories with chemical and biological agents of differents waste types has appeared. For minimization and presention of negative anthropogenic waste exposure on the environment and population health it is necessary to carry out a fundamental research of the environment at the sites of waste storage, constant survey of them, improvement and renovation of the existing legislation and standard basis, improvement of sanitary education among population, appropriate financing for the realization of the complex of measures for environment and population health.

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.