Мар 06 2004

Гармонізація чи лікбез

Опубликовано в 19:21 в категории Сбор и переработка отходов

Гармонізація чи лікбез

В.С.Міщенко, докт. екон. наук

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, м. Київ

Проблема відходів займає центральне місце у вирішенні питань екологічної безпеки в Україні. Протягом останнього десятиріччя у цій сфері створено досить розгалужену нормативно-правову базу, поліпшено інформаційне забезпечення, здійснено певні практичні кроки. В той же час робота по наближенню екологічного законодавства України до законодавства ЄС, в тому числі стосовно відходів, знаходиться на початковому етапі. На порядку денному впровадження ряду директив ЄС щодо поводження з відходами. Не визначеними залишаються нормативно-правова база і реальні механізми управління відходами на регіональному рівні. Нема національних правил для надійної ідентифікації та класифікації небезпечних відходів тощо. Звідси важливість цільового і ефективного використання коштів для досягнення зазначеної мети.

Наміри щодо гармонізації національної нормативно-правової бази продекларовано в рамках реалізації в Україні у 2004 році проекту програми ТАСІS, що має назву "Розробка стратегії гармонізації державної та регіональної нормативно-правової бази поводження з відходами зі стандартами ЄС". Проект є дуже масштабним – на нього передбачається виділити 348 тис. євро (майже 2 млн. грн.) і додатково кошти української сторони, а щодо адекватної віддачі від нього у вирішенні національних завдань виникають значні сумніви. Звертаємо на це особливу увагу у зв’язку з тим, що Урядом України нещодавно ставилося питання про підвищення ефективності використання коштів за програмами технічної допомоги з боку ЄС, в т. ч. за програмою ТАСІS.

В Україні (як, між іншим, і в Росії, Молдові) вже реалізовано цілий ряд міжнародних проектів, що прямо чи опосередковано торкались вирішення проблеми відходів та удосконалення управління ними – як на

 загальнодержавному, так і регіональному рівні. Останній з них, присвячений розвитку регіональної системи управління промисловими відходами в Україні, завершено у 2001 році в м. Харкові. Попередні здійснювались в Києві ("Управління твердими відходами" в рамках проекту "Розширення національних планів дій у сфері охорони навколишнього середовища в країнах СНД та Монголії, 1999), в Донецьку та ін.

До виконання зазначених проектів залучалося такі відомі спеціалізовані європейські фірми як Halcrow (MVV. Consultants and Engineers),  Environmentental Resources Management (Велика Британія) та інші, а також Агентство з міжнародного розвитку (США). Торкалися зазначеного питання і деякі інші проекти (щодо природоохоронного аудиту тощо).

Досвід робіт за вказаними програмами свідчить, що вони сприяли позитивним зрушенням у вирішенні проблеми відходів. Ці програми виконали свою роль певного лікбезу, вони дозволили не тільки ознайомитись з європейським досвідом, але й сприяли більш повному усвідомленню вітчизняної проблематики, її масштабності та специфіки.

Тут доречно зазначити, що рівень наукового узагальнення проблеми відходів знаходився у колишньому СРСР і в Україні зокрема, на високому рівні. Перехід до відповідного менеджменту в нових економічних умовах тут був значною мірою науково підготовленим.

Практику вирішення питань блокувала, передусім, глибока економічна криза, а всі витрачені за міжнародними проектами кошти, на жаль, не допомогли у створенні в Україні інфраструктури поводження з відходами. Ще у 80-ті роки були створені суттєві елементи системи управління відходами, а в 90-і в Україні продовжувало активно розвиватись законодавство і було прийнято багато нормативних актів, що відповідали всім європейським стандартам.

Таким чином, проходячи етап певного лікбезу, передусім стосовно системного підходу до вирішення проблеми відходів, Україна в цьому відношенні не була Африкою (як жартують фахівці). Хоча деякі представники іноземних фірм спочатку виходили приблизно з такого уявлення і губилися, дізнаючись про дійсний рівень усвідомлення і проробки проблеми. Нагадаємо, що, крім наукових досліджень, у другій половині 80-х років у Києві почалися активні роботи з проектування устаткування по ліквідації відходів, визначилися відповідні підприємства, проведено ряд переговорів щодо залучення іноземних фірм тощо. Зупинив цей процес лише крах держави. А той розрив, що утворився зараз між офіційними заявами щодо політики поводження з відходами та реальною (непривабливою) ситуацією значною мірою пояснюється не нерозумінням шляхів вирішення, а банальними економічними обмеженнями, які за умов десятирічної кризи диктували поведінку.

Якщо аналізувати склад робіт за новим проектом програми ТАСІS в контексті вищевикладеного, то він (цей проект) видається пробуксовуванням на одному місці, без руху вперед. Впадає в очі, передусім, дублювання раніше виконаного, хоча, звичайно, ми стверджуємо це лише за знайомством з планами робіт.

За змістом робіт по зазначеному проекту вирішення питань гармонізації підміняється скоріше ознайомленням з європейським досвідом поводження з відходами, з практикою Франції та консультативно-лекційною роботою. Все це важливо, але таких ознайомлень, як уже зазначено вище, проводилось в Україні багато.

Замість співпраці українській стороні відводиться пасивна роль, а її участь обмежується ознайомленням французьких фахівців зі станом справ в Україні. Щодо Міністерства охорони навколишнього  природного середовища України, то хоч воно формально є одним  із  співучасників, його пряма участь в реалізації  проекту  не проглядається. При цьому зауважимо, що саме зусиллями Міністерства, як суб’єкта законодавчої ініціативи створено  домінуючу  частину чинного нормативно-правового забезпечення щодо поводження з відходами. Під егідою Міністерства уже ведуться роботи по гармонізації нормативно-правової бази, зокрема, стосовно національного переліку (класифікатора) відходів, системи статистики тощо. На порядок денний поставлено впровадження в Україні законодавства з "Екологічного надбання" Європи стосовно відходів (15 документів). І в цьому відношенні співпраця з фахівцями фірми "BRGM" (Франція) та Австрійського федерального екологічного агентства могла б бути дуже плідною.

Окремо слід відзначити штучний і кон’юнктурний характер прив’язки проекту до Чернівецької області. Ця область є найбільш благополучною щодо відходів серед усіх 25 областей. На неї припадає менше 0,01% загального обсягу відходів (за даними 2002 р.)і належать вони до не найбільш небезпечних. Парадоксальність ситуації є очевидною.

Набутий досвід дає підстави  стверджувати, що завдання гармонізації уже створеного правового поля, а також визначення шляхів подальшої розбудови нормативно-правового забезпечення у сфері відходів, є одним з найбільш  актуальних, в тому числі  в рамках  співпраці з ЄС.  Інакше  в Україні  на рівні  як Уряду,  так і Верховної Ради  будуть і далі виникати  протистояння на зразок того,  що  мало місце  восени 2003 року  при розгляді проектів  двох законів:  "Про  упаковку  та відходи упаковки"  і   "Кодекс України  про відходи".

Акцентуючи увагу на необхідності більш ефективного  використання  коштів  за згаданим проектом по програмі TACIS, вважаємо   доцільним переглянути  програму робіт по ньому  та коло залучених  організацій (на  даному етапі  ще не пізно).  Коригування має  стосуватись  передусім  цільової  орієнтації (у відповідності з назвою проекту)  та розширення  аспектів співпраці з українською  стороною.   В цьому відношенні має передбачатись  системний аналіз правового  поля та розробка  пропозицій  і конкретних  проектів  нормативних  актів.  В цілому проект, якщо він поставить перед собою завдання саме гармонізації нормативно-правової бази, має більшою мірою орієнтуватись на центральний рівень.

Без відповідного коригування запропоновані в рамках проекту ТАСІS "Розробка стратегії гармонізації державної та регіональної нормативно-правової бази поводження з відходами зі стандартами ЄС" роботи виявляться на узбіччі поточних пріоритетів розбудови в Україні сучасної системи управління відходами.

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.