Мар 10 2003

ПРОБЛЕМИ ВІДХОДІВ ПРОМИСЛОВИХ

Опубликовано в 23:17 в категории Отходы и их утилизация

ПРОБЛЕМИ ВІДХОДІВ ПРОМИСЛОВИХ

ПІДПРИЄМСТВ КРИВБАСУ

Н.В. Гнілуша1, О.П. Собко2

1Криворізький державний педагогічний університет

2Криворізька регіональна державна екологічна інспекція

Проблеми управління потоками відходів промислових підприємств, їх складування, контролю, моніторингу та нейтралізації їх впливу на здоров\’я людини, на рослинний і тваринний світ є актуальними для багатьох промислових зон України та, особливо, для Кривбасу.

Ці проблеми вимагають значних проектувальних, інтелектуальних зусиль, екологічно обґрунтованих і економічно ефективних заходів щодо локусів зосередження цих відходів, просторового та інженерного формування відвалів. До цього часу всі гірничо-збагачувальні комбінати Кривбасу розосереджено, в основному в кожній кар\’єрній зоні складують відходи відкритого видобутку залізної руди у вигляді скришених гірських порід, в межах міста і в його ближніх околицях. Прямі потоки цих відходів дистанційно є короткими, здійснюються важким авто- або залізничним транспортами. Тому невідкладними є заходи загального та спеціального моніторингу екосистем, які складаються в цих зонах і в цілому на Криворіжжі та рекультивація відвалів як осередків зберігання цих відходів.

Екосистемна організованість Кривбасу на фоні значних техногенних порушень є складно-диференцьованою. Нормалізація умов праці та життя людей Криворіжжя вимагають невідкладного розгортання загального моніторингу та оптимізуючих заходів, а також спеціальних моніторингових досліджень в екосистемах, які формуються при складуванні та накопиченні відходів у відвалах розкривних порід і бідних руд у гірничих відводах підприємств, або за містом, які займають великі площі земельних відводів біля гірничо-збагачувальних комбінатів та шахт.

Екосистеми кар\’єрно-відвальних урочищ і шламосховищ складаються на основі їх природного заростання і, в незначній мірі (~0,5%) за рахунок фіторекультивації, тому що більшість таких виділів ландшафту

задіяні постійно або періодично у виробничих циклах гірничо-збагачувальних комбінатів і шахт.

Лімітуючими факторами природного заростання в основному є на відвалах токсичність, мала трофність, щільність, мінералізованість субстратів на шламосховищах, надмірна або дуже низька зволоженість. Відкриті поверхні відвалів і шламосховищ тривалий час забруднюють атмосферу, доповнюючи пило-газові викиди підприємств міста.

Проблематика загального моніторингу в Кривбасі щодо стану атмосфери, геологічних, гідрологічних умов, ґрунтів і біоти в цілому має бути деталізована в декількох спеціальних напрямах щодо якості стану екологічних систем в місці розташування кар\’єрів, відвалів та шламосховищ, тому що вони багатофакторно впливають на стан довкілля в Кривбасі. Геологічні, геофізичні, геоморфологічні, гідрологічні, геомагнітні явища та процеси в тих чи інших розмірах, об’ємах і поширеннях, пилове та радіаційне забруднення оточуючих площ доповнюється біотичними впливами. Ці екосистеми є осередками неконтрольованого розвитку та масового розмноження бур\’янів, в тому числі карантинних, алергоносних рослин, вони є резерватами спонтанного розмноження тваринних організмів, в тому числі шкідників і збудників хвороб дикорослих, декоративних і культурних рослин міської та прилеглих зон. Відвали та шламосховища в певній мірі змінюють мікроклімат оточуючих площ і міських прилягаючих районів і вимагають в цілому зосередженого, окремо-виділюваного моніторингу на багатопрофільній основі, включаючи виділення ареалів і потоків техногенного хімічного забруднення ґрунтів, накопичення агентів техногенного забруднення в організмах, які знаходяться в цих екосистемах і поза ними.

Спеціальний екологічний моніторинг якості екологічних систем, які формуються в місцях складування відходів на відвалах і шламосховищах, слід розглядати багатопланово, не тільки стосовно постійного одержання якісних та кількісних, фізичних і хімічних показників, які характеризують їх екотопи, але й суттєво біологічних, які є не менш важливими для загального природоохоронного моніторингу. Це означає, що в спеціальному моніторингу відвалів і шламосховищ має бути біотична складова. Відмітимо значну просторово-часову рухомість цих екологічних систем, яка визначається їх фазово-стадійними змінами в напрямку досягнення більш або менш стабільного стану. На фоні розгортання таких процесів екосистеми класифікуються на основі їх видового та екологічного складу, покриття поверхней субстратів, яке зменшує пилячі площини, відносної та більш-менш точної чисельності, щільності (насамперед рослин), диференціації рослин за біологогосподарськими характеристиками (кормові, технічні, лікарські, алергенні, проміжні господарі паразитних форм). В процесі біологічного моніторингу виявлені показники тваринних організмів (як шкідників і переносників хвороб людини, тварин, рослин), з доповненням певними санітарно-епідеміологічними показниками. Важливим є встановлення субстрато- та пило-газово залежних рівнів накопичення в рослинних і тваринних агентів хімічного, радіологічного забруднення атмосфери та субстратів відвалів та шламосховищ. До цього слід також додати, що моніторинг негативного хімізму рослин, тварин і субстратів має також виявляти накопичення корисних речовин і сполук для встановлення періодів їх доцільного збору та використання.

Недостатньо прослідковується та запобігається на відвалах вітрова та водна ерозія, хімічні взаємодії субстратів заскладованих порід із пило-газовими викидами промислових підприємств.

В біологічному моніторингу важливим є медико-алергічний контроль фенології рослин на предмет уловлювання, виявлення кількості та визначення таксономічної належності пилкових зерен рослин, які вступають у фазу цвітіння в цих екосистемах. Накопичення фенологічних даних цього контролю може бути використаним для профілактичних і упереджувальним розмірах, об’ємах і поширеннях, пилове та радіаційне забруднення оточуючих площ доповнюється біотичними впливами. Ці екосистеми є осередками неконтрольованого розвитку та масового розмноження бур\’янів, в тому числі карантинних, алергоносних рослин, вони є резерватами спонтанного розмноження тваринних організмів, в тому числі шкідників і збудників хвороб дикорослих, декоративних і культурних рослин міської та прилеглих зон. Відвали та щламосховища в певній мірі змінюють мікроклімат оточуючих площ і міських прилягаючих районів і вимагають в цілому зосередженого, окремо-виділюваного моніторингу на багатопрофільній основі, включаючи виділення ареалів і потоків техногенного хімічного забруднення ґрунтів, накопичення агентів техногенного забруднення в організмах, які знаходяться в цих екосистемах і поза ними.

Спеціальний екологічний моніторинг якості екологічних систем, які формуються в місцях складування відходів на відвалах і шламосховищах, слід розглядати багатопланово, не тільки стосовно постійного одержання якісних та кількісних, фізичних і хімічних показників, які характеризують їх екотопи, але й суттєво біологічних, які є не менш важливими для загального природоохоронного моніторингу. Це означає, що в спеціальному моніторингу відвалів і шламосховищ має бути біотична складова. Відмітимо значну просторово-часову рухомість цих екологічних систем, яка визначається їх фазово-стадійними змінами в напрямку досягнення більш або менш стабільного стану. На фоні розгортання таких процесів екосистеми класифікуються на основі їх видового та екологічного складу, покриття поверхней субстратів, яке зменшує пилячі площини, відносної та більш-менш точної чисельності, щільності (насамперед рослин), диференціації рослин за біологогосподарськими характеристиками (кормові, технічні, лікарські, алергенні, проміжні господарі паразитних форм). В процесі біологічного моніторингу виявлені показники тваринних організмів (як шкідників і переносників хвороб людини, тварин, рослин), з доповненням певними санітарно-епідеміологічними показниками. Важливим є встановлення субстрато- та пило-газово залежних рівнів накопичення в рослинних і тваринних агентів хімічного, радіологічного забруднення атмосфери та субстратів відвалів та шламосховищ. До цього слід також додати, що моніторинг негативного хімізму рослин, тварин і субстратів має також виявляти накопичення корисних речовин і сполук для встановлення періодів їх доцільного збору та використання.

Недостатньо прослідковується та запобігається на відвалах вітрова та водна ерозія, хімічні взаємодії субстратів заскладованих порід із пило-газовими викидами промислових підприємств.

В біологічному моніторингу важливим є медико-алергічний контроль фенології рослин на предмет уловлювання, виявлення кількості та визначення таксономічної належності пилкових зерен рослин, які вступають у фазу цвітіння в цих екосистемах. Накопичення фенологічних даних цього контролю може бути використаним для профілактичних і упереджуваньних заходів блокування цвітіння та, взагалі, вегетації цих рослин, медико-санітарному прогнозуванню та відповідним гігієнічним заходам.

Актуальним є медико-екологічний і медико-генетичний моніторинг оцінок виявлених респіраторних, алергічних, онкологічних захворювань, серцево-судинної дезадаптації у плані розвитку спеціального постійного контролю та слідкування.

Відходи відкритого підземного видобутку та збагачення залізних руд у Кривбасі, складовані у відвалах і шламосховищах, займають великі площі (~ 70 км2) і суттєво та багатофакторно впливають на ландшафт у цілому і на здоров\’я людини. Їх рекультивація є актуальною, але дуже складною проблемою, тому що:

– гірничо-збагачувальні комбінати залишають їх задіяними у виробничих циклах і постійно збільшують їх об\’єми, щоб не займати нові площі земель або урочища;

– насипні відвали в багатьох випадках складаються з наносних, скельних, розкривних та пустих порід, в більшості своєму рослиннонепридатних;

– інженерно-технічна підготовка скельних відвалів до рекультивації вимагає значних фінансових витрат, доцільність і ефективність яких в найближчий період не може бути виправдана одержаною там рослинною продукцією при насипному чи без насипному способах фіторекультивації;

– багатоцільове використання субстратів відвалів розкривних та пустих порід і шламосховищ для промислових, будівничих цілей або інших виробництв ще не має достатнього наукового та фіксованого обґрунтування;

– використання відвалів для різних видів будівництва, автодромів, туризму, баз відпочинку, бджільництва, садівництва також обмежене фінансовими можливостями і об\’ємами інженерно-технічних робіт підготовки площ і доріг;

– рекультивація відвалів пустих, розкривних порід і шламосховищ може здійснюватися на площах, які тривалий або певний період не використовуються в якості місць складування, на основі посівів і насаджень культурних і дикорослих трав\’яних, чагарникових деревних порід при використанні техніки або ручною працею.

Ключовими проблемами в реалізації рекультивації земель є їх еколого-географічні, біологічні характеристики та типологія на сонові критеріїв будови, часу формування як особливих тіл, розташування та орієнтації в просторі. Розбіжність механічних, фізико-хімічних, термічних, гідрологічних, трофічних показників властивостей субстратів, рельєфних утворень, нано- та мікроклімату залежить від особливостей заскладованих порід, будови, форми тіла, впливу промислового забруднення, поселень людини, комунікацій. Ми вважаємо доцільним розглядати екосистеми відвалів під кутом зору їх фіторекультивації, з широких позицій їх бачення як частин кар\’єрно -відвальних урочищ із складною поліфаціальною будовою, де природно формується рослинність. Змішування у відвалах різних гірських порід, наявність вітрової та водної ерозії ускладнюють їх екотопічні розбіжності.

Природна трофність розкривних, пустих, порід, шламів та шлаків, обумовлює спонтанне зростання площ відвалів і шламосховищ і, в багатьох випадках, відкриває шлях до фіторекультивації шляхом прямого посіву чи посадок, про що свідчить багаторічний (від 1968 року) досвід кафедри ботаніки та екології Криворізького державного педагогічного університету, яка виконувала такі роботи на Центральному, Південному, Новокриворізькому гірничо-збагачувальних комбінатах. Наукові дослідження кафедри, спрямовані на оптимізацію ландшафту Кривбасу та рослинного покриву Криворіжжя, зосереджені на теорії та практиці досліджень природного заростання порушених земель, та практичному впровадженню фіторекультивації, з участю в роботах по використанні маловідходних технологій у відкритій розробці залізних руд.

Рекультивація, як повернення земель у раціональне природокористування, є перспективним шляхом використання зон складування відходів при розробці залізних руд в Кривбасі.

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.