Апр 15 2002

Використання відходів обробки алюмінієвих конструкцій в технології виробництва бетону

Опубликовано в 01:10 в категории Сбор и утилизация отходов

Використання відходів обробки алюмінієвих конструкцій в технології виробництва бетону

М.І. Дудар1, В.В. Чистяков2, В.І. Гоц2, В.М. Веретільник1

1ВАТ Броварський завод будівельних конструкцій

2Київський національний університет будівництва і архітектури

5pt\’>

Останні значні досягнення в технології бетону пов\’язані із застосуванням хімічних модифікаторів, які складаються з поверхнево-активних речовин (ПАР) та електролітів. Незначна кількість модифікаторів (0,1–2,0 % від маси цементу) дозволяє суттєво інтенсифікувати процеси гідрато- та структуроутворення цементного каменю і бетону, покращити технологічні властивості бетонних сумішей та фізико-технічні властивості бетону. Україна значно відстає за об\’ємами бетону, що ускладнюється з використанням хімічних добавок від промислово розвинутих країн, де майже 90-100 % бетону вміщують модифікатори. Це обумовлено загальним скороченням обсягів будівництва і відносно високою вартістю як імпортних, так і вітчизняних добавок до бетону. Вирішити цю проблему в певній мірі дозволяє використання хімічних відходів виробництв. В цьому напрямку є певні напрацювання. Можна навести приклади розробки добавок на основі відходів типу "Дофен", "Релаксол" та ін.

Необхідно відзначити, що переважна кількість добавок до бетону впливає на його цементну складову. Це дозволяє регулювати реологічні характеристики бетону, процеси його тужавлення та тверднення. В той же час практично не розглядається можливість впливу на характеристики контактної зони між це цементним каменем та заповнювачем, від яких суттєво залежать, крім міцності, такі параметри бетону, як морозостійкість, водонепроникність, корозійна стійкість.

В роботі досліджено можливість активації поверхні дрібного (піску) та крупного (щебеню) заповнювачів відходами обробки алюмінієвих конструкцій, які утворюються під час нанесення анодованих покрить. Відходи мають лужну (pH=12) та кислу реакцію (pH=3). Встановлено, що попередня обробка заповнювачів розчинами відходів певної концентрації призводить до підвищення хімічної активності їх поверхні. В результаті модифікування

заповнювача значно підвищується кількість активних центрів на його поверхні та ступінь її гідроксилування. Ці висновки підтверджуються результатами інфрачервоної спектроскопії (ІЧС). Активована поверхня заповнювача змінює процеси гідратоутворення в контактній зоні. В результаті інтенсифікації контактних взаємодій між цементною пастою та поверхнею заповнювача суттєво підвищується адгезійна міцність на границі поділу фаз. Це підтверджується результатами випробування цементно-піщаних та бетонних зразків з активованим заповнювачем. Ефект активації заповнювача фіксується у зразках, які тверднули у нормальних умовах, а також піддавались тепловологій обробці. Приріст міцності зразків на стиск складав від 30 до 60 % в залежності від виду та концентрації відходів, терміну та умов тверднення. Це дозволяє на 10 % зменшити витрати цементу, або скоротити 20 – 50 % час тепловологої обробки.

Встановлено також, що лужні або кислі відходи, які в певних концентраціях вводяться до води замішування бетону, інтенсифікують процеси тверднення та підвищують марочну міцність бетону на 15…30 %. В результаті розроблена технологія, яка включає комплексне використання відходів як модифікаторів поверхні заповнювача, так і в якості інтенсифікатора процесів тверднення бетону.

Виконані дослідження показали перспективність використання хімічних відходів як модифікаторів властивостей бетону, одночасно це зменшує дефіцит і вартість добавок та вирішує екологічні проблеми.

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.