Апр 07 2002

СучаснІ проблеми знищення та утилІзацІЇ вІдходІв

Опубликовано в 09:31 в категории Сбор и утилизация отходов

СучаснІ проблеми знищення та утилІзацІЇ вІдходІв

І.М. Кліментьєв, І.В. Бабич, В.М. Філонов

Одеська міська санепідстанція

До найбільш гострих проблем міст і інших населених пунктів відноситься проблема видалення і переробки твердих побутових і промислових відходів, що в значній мірі визначає санітарно-епідеміологічне благополуччя населених місць.

Повсюдно росте розуміння того, що людство руйнує навколишнє середовище і підриває майбутнє нового покоління. У результаті уряд і люди в усьому світі починають боротися з загрозливими тенденціями. Дотепер, зусилля були різними, не було стрункої системи представлень про те, чого ми хочемо досягти.

Підвищення інформованості населення про проблеми навколишнього середовища – важливі передумови екологічно стабільного суспільства.

З початку 90-х років він став екологічною проблемою номер один. Населення і промисловість в усьому світі викидають величезну кількість сміття. Очевидне рішення цієї проблеми – викидати менше сміття, що особливо займають великий обсяг поліетиленових матеріалів, що майже не піддані розкладанню.

Велика кількість пакувального матеріалу після разового використання перетворюється у відходи, у сміття.

На смітники щорічно приходиться вивозити мільйони тонн сміття, і в деяких районах світу вже немає для цього місця. Позбутися від твердого сміття можна трьома способами: закапувати, спалювати чи утилізувати.

У минулому, в основному використовувалися перші два способи. Однак сміттєві полігони займають багато місця і швидко заповнюються, а спалювання забруднює повітря.

З іншого боку, якість сміття спалюваних заводів поліпшується. Колишні – забруднювали повітря продуктами згоряння, нові працюють набагато чистіше.

Сучасні способи спалювання побутових відходів найбільш екологічні. Так, наприклад, у Гамбурзі вже протягом десятиліття працює одна із сучасних у Європі установок по спалюванню побутових відходів. Тут, як і на інших аналогічних установках, вдається в такий спосіб очищати відпрацьовані гази, що з димаря піднімається тільки вологе і тепле повітря, як з чайника з гарячою водою. Димовий газ при цьому з\’єднується з водою, що зв\’язує всі шкідливі речовини і, насамперед хлористий і фтористий водень, а також двоокис сірки і пил.

Установки, що називають пристроями по відновленню чи ресурсів по переробці відходів в енергію, дозволяють рятувати від сміття й одночасно виробляти електроенергію. Але для багатьох країн вони занадто дороги, і до того ж, як затверджують захисники навколишнього середовища, усе-таки забруднюють повітря токсичною смолою. Більш того, навіть якщо запобігти викид золи у повітря, від вона все-таки потрібно якось позбутися. При спалюванні зменшується обсяг, але не маса сміття, а концентрація токсичних речовин підвищується, так що зола може виявитися занадто отрутної для безпечного поховання на смітниках.

Щорічно виробляються тонни сміття, яке можна багаторазово використовувати як коштовний ресурс.

Переробка відходів з використанням сучасних екологічно чистих технологій, зокрема утилізація сміття – дуже ефективний спосіб рішення проблеми, але для цього необхідно змінити звичне поводження людей, оскільки господарське сміття необхідно сортувати, збираючи окремо харчові відходи, метал, папір і скло.

Морські мешканці, що викидаються на берег, заборона на лов риби і зарослі водоростями водойми – усе це свідчення ще більш страшних наслідків забруднення навколишнього середовища. Промислові стоки і побутова каналізація продовжують отруювати природу.

Чорне море – одне з великих внутрішніх морів. За останні десятиліття його біологічні ресурси значно зменшилися через активне забруднення рік Центральної і Східної Європи, що впадають у море і несуть стічні води промислових підприємств і сільськогосподарських угідь.

Головними складовими відходів є важкі метали і стійкі хімічні сполуки. Крім того, тепер стало сутужніше виявляти і контролювати головні джерела забруднення.

Джерелами забруднення так само служать і міські каналізаційні колектори, через недостатній пропускної здатності, що переповняються від заливних дощів і несуть що розлилися токсичні речовини і неочищені стічні води в лимани і море.

Також, джерелами забруднення можуть бути і садові ділянки в пригородах, тому що застосовувані на них пестициди і отрутохімікати змиваються і несуться за сотні кілометрів, убиваючи рослинне і тваринне життя в устях рік і в прибережних водах. Азотні і фосфорні добрива, пестициди, що стимулюють ріст рослин на полях, смертельно отрутні для мешканців водойм. Ці хімікати позбавляють воду необхідного для життя кисню.

Спочатку сільське господарство адаптувалося до природи. Зараз воно порушує природний баланс. Погоня за високими врожаями і, як наслідок, застосування добрив і пестицидів, руйнування структури ґрунту, хімічні способи боротьби зі шкідниками заподіюють шкоду природі.

Вихід з цієї ситуації – екологічне сільське господарство.

Забруднений ґрунт служить місцем масового виплоду мух і гризунів, що є переносниками заразних хвороб, а хвороботворні мікроорганізми і токсичні речовини можуть надходити з ґрунту в підземні води і відкриті водойми.

Значні недоліки в організації знешкодження й утилізації твердих, рідких побутових і промислових відходів підтримують напружену санепідситуацію і в місті Одесі.

При проведенні аналізу стану збереження, знешкодження й утилізації промислових відходів підприємств міста відзначений цілий ряд негативних моментів при здійсненні даної діяльності.

Украй низькими темпами проводиться робота з інвентаризації промислових відходів керівництвом підприємств, місця збереження і висновок договорів на утилізацію відходів узгоджуються тільки за вимогою органів госсаннадзора і після застосування до порушників заходів адміністративного впливу.

Розробка технічної документації по нагромадженню промислових відходів і їхньому подальшому застосуванню не проводиться. Санепідслужба неодноразово зіштовхується з фактами вивозу відходів виробництва на міські полігони, вторинному використанню відходів не приділяється належної уваги. Надходження промислових відходів на полігони твердих побутових відходів під видом будівельного і побутового сміття порушує технологічний цикл знешкодження сміття, збільшує навантаження на уже перевантажені полігони.

На самих промислових підприємствах маються численні факти збереження промислових відходів у місцях не погоджених з органами госсаннадзора, не якісно ведеться документація по обліку відходів (форма № 1), не укладені договори на утилізацію відходів, у тому числі на демеркурізацію ртуть утримуючих люмінесцентних ламп.

В даний час велика кількість промислових відходів, що нагромадилися, (відходи травильного, лакофарбового, гальванічного, ливарного виробництва й інших) розміщені на території промпідприємств міста, питання їхньої утилізації не зважуються. Дрантя, що спалюється на цілому ряді підприємств, у даний час накопичується на територіях, починаються спроби її вивозу на міські полігони.

Слід зазначити, що перераховані вище недоліки збільшуються відсутністю на території Одеської області полігонів по утилізації токсичних промислових відходів.

Проблеми знешкодження твердих і рідких побутових відходів на території міста так само актуальні і вимагають негайного рішення.

Дотепер у місті не реалізовані рішення генерального плану санітарного очищення, відсутні сміття перевантажні і зливальні станції.

Щотижневими рейдами санепідслужбі на території міста виявляються до 30 стихійних смітників. Порушення періодичності вивозу твердих побутових відходів, обумовлюють поширення безхазяйних тварин і численних гризунів, більшість яких хворі лептоспірозом, грибковими захворюваннями і гельмінтозами. Безхазяйні собаки поширюють токсокароз, особливо серед дитячого населення, яйця токсокар виділяються на дитячих площадках і пляжах у 4 – 6 % досліджених проб ґрунту і піску.

У місті фактично відсутні нормативні полігони твердих побутових відходів. Можливості експлуатації обох полігонів вичерпані ще в 1990 р.

Окремі райони міста віддалені від полігонів ТБО на відстані до 60км, що робить нераціональним пробіг спеціального автотранспорту. Технологія знешкодження відходів на полігонах не дотримується, фактично вони є хаотичними смітниками побутового сміття.

Єдиним шляхом рішення даної проблеми є будівництво сміттепереробного заводу і сміттеперевантажних станцій, однак питання дотепер не вирішене через відсутність реальних інвесторів проекту.

Тривалий період не вирішуються питання утилізації і вторинного використання полімерних відходів, що не розкладаються в ґрунті. У загальній структурі сміття обсяг вищевказаних відходів складає від 40 до 50%. Дрібні полімерні відходи, за застосовуваною технологією, знижують здатність ґрунту щодо його самоочищення, їхнє загоряння приводить до викиду в атмосферу токсичних продуктів.

Сьогодні є гострим питання організації пунктів прийому в населення полімерної тари, її сортування і наступної переробки як вторинної сировини.

Інша міська проблема – існуючий неорганізований скид рідких побутових відходів у систему міської каналізації, що значно погіршує її роботу і якість очищення стічних вод на станціях біологічного очищення, що у свою чергу не може не відобразитися на якості морської води.

Значно поліпшити положення може проектування і будівництво зливальних станцій у північній і південній частинах міста, де знаходиться більшість не каналізованих об\’єктів (прибережна смуга, приватна забудова, більшість громадських туалетів у парках і скверах).

У тяжкому положенні знаходиться утильцех, його санітарно-технічний стан можна оцінити як вкрай низький. Робота спеціалізованих бригад по вилову безхазяйних тварин не проводиться в повному обсязі. Не вирішене питання утилізації трупів знешкоджених тварин, відзначені факти несанкціонованого вивозу трупів тварин і конфискантов на міські полігони.

Рішення всіх перерахованих вище проблемних питань є пріоритетними в діяльності санепідслужбі міста і на них неодноразово акцентувалася увага міської влади. Однак, тільки координація дій усіх зацікавлених організацій і служб, залучення інвестицій для здійснення проектів, може значно поліпшити стан збору й утилізації побутових і промислових відходів, що у свою чергу сприятливо відіб\’ється на санітарно-епідемічному благополуччі нашого міста.

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.