Апр 09 2001

Вплив звалищ на здоров’я людини

Опубликовано в 15:02 в категории Утилизация отходов

Вплив звалищ на здоров’я людини

С.Д. Ісаєв, В.В. Янишпольська

Національний університет "Києво-Могилянська Академія", м. Київ, Україна

Україна належить до країн з найвищим рівнем виробництва та накопичення відходів. Найпоширенішим до останнього часу методом боротьби з ними в містах є вивезення їх на звалища чи на полігони. До 1997 р. загальна кількість накопичених на території України відходів перевищила 25 млрд. т, що відповідає приблизно 40000 т відходів на квадратний кілометр.

На даний час загальна площа, на якій розміщено відходи, досягає 160000 га. Побутові відходи накопичуються на 656 (за даними ООН 700) звалищах площею понад 2600 га. Найбільші площі під звалища зайняті в областях: Донецькій - 330 га, Одеський - 195 га, Запорізькій - 153 га, Дніпропетровській - 140 га, Луганській - 129 га, Київській - 120 га, а також в Автономній Республіці Крим - 180 га. Полігони становлять менше 10 % існуючих звалищ.

Об\’єкти розміщення відходів часто не відповідають вимогам безпеки довкілля. Практично всі об\’єкти починали експлуатувати від 10 до 30років тому й більшість із них заповнені на 90 %.

Спеціалізовані сховища функціонують лише в деяких областях України. Більшість об\’єктів (95 %) отримують як тверді комунальні відходи, так і промислові. Має місце часткова сепарація або попередній відбір відходів. Практично жодне звалище не має спеціальних водозахисних засобів типу захисних дамб чи стін, каналів чи дренажної системи труб. Одне з найбільших звалищ в Україні знаходиться поблизу Києва, обслуговуючи майже 3 млн. населення столиці та деякі інші прилеглі території. Цим звалищем управляє київське державне підприємство комунальних послуг. Звалище відокремлене тільки прокладеним під ним захисним шаром у 2 мм поліетиленової плівки; відсутнє добування біогазу та існують значні проблеми, пов\’язані з вилуговуванням, оскільки щоденно близько 80 м3 продуктів вилуговування проходять через пластикове покриття. Не проводиться щоденне укриття поверхні відходів та відсутній

контроль за анаеробними процесами [3]. Така ситуація є загальною для звалищ України, на них не забезпечено захист від забруднення атмосфери, грунтів, прилеглих ділянок, поверхневих та грунтових вод, та перешкоджання поширенню хвороботворних мікроорганізмів.

Одним з основних недоліків видалення ТПВ на звалища є значна потреба в площі. Так, для захоронення 1 тонни сміття потрібна площа 3м2. Незважаючи на вдосконалення методів захоронення сміття (дробіння, пресування, ущільнення) звалища все ж займають багато місця.

Органічна речовина, що міститься в твердих побутових відходах, є сприятливим середовищем для розвитку патогенної мікрофлори, яєць гельмінтів, а також виплоду мух та гризунів. В відходах є паличка черевного тифу, паратифу, туберкульозу та сибірської виразки. Міститься велика група сапрофітної флори, представлена мезофілами та термофілами, що беруть участь в розкладу органічної речовини відходів. Кількість їх залежить від пори року, міста, в якому накопичуються відходи та ін. Досить багато в ТПВ яєць гельмінтів (власоглава, аскариди, анкілостоміди, гострика) та личинок мух.

Звалища - це не лише епідеміологічна небезпека, вони неминуче стають потужними джерелами біологічного забруднення. Відбувається це через те, що анаеробний розклад органічних відходів супроводжується утворенням вибухонебезпечного біогазу, який містить метан, азот, диоксид карбону (вуглецю), водень та сірководень. Дані про процентний склад газу наведено в таблиці , яка наочно демонструє характер та співвідношення аеробних та анаеробних процесів в товщі ТПВ в залежності від часу. Окрім перерахованих газів, в газоподібних продуктах розпаду органічної речовини на полігонах ТПВ фіксуються також: індол, скатол, метилмеркаптан, фосфорний водень.

Таблиця.Склад газу, що виділяється з товщі ТПВ на полігонах протягом перших трьох років

Час, міс

Середній

склад,

% об’єму

Азот

Вуглекислий газ

Метан

0…6

3,8…5,2

76…88

5…21

6…12

0, 4

65

29

12…18

1,1

52

40

18…24

0,4

53

47

24…30

0,2

52

48

30…36

1,3

46

51

У 1998 році в штаті Каліфорнія (США) було перевірено 356 звалищ твердих та небезпечних відходів на існування з них викидів отруйних газів. Каліфорнійська палата повітряних ресурсів (САRB) вибрала для вимірювання 10 отруйних газів. Ці специфічні гази були вибрані тому, що як відомо вони виявляють хвороботворний вплив на тих людей, що були експоновані протягом певного періоду. Перелік вивчених 10 отруйних газів такий: бензен, диброметилен, вініл хлорид, дихлоретилен, трихлоретилен, чотирихлористий етилен, хлороформ, хлористий метилен, чотирихлористий вуглець, 1,1,1-трихлоретан (метил хлороформ). Окрім того, зразки газових викидів зі звалищ було проаналізовано на вміст кисню, азоту, метану та вуглекислого газу.

Висновки виявилися наступними:

– всього вихід газів спостерігався у 83 % звалищ;

– звалища шкідливих відходів та побутові звалища виявили подібність в їх здатності продукувати отруйні гази;

– понад половина звалищ виділяють бензен (в середньому 2,5 ррm), хлористий метилен (в середньому 4,8 ррm), тетрахлоретилен ( в середньому 1,1 ррm), 1,1,1- трихлоретан (середнє значення 650 ppb), та трихлоретилен (в середньому 840 ppb). Майже половина звалищ виділяла вінілхлорид (в середньому 2,2 ppm).

Спеціалістами Гарвардського університету (США) експериментально доведено, що звалище ТПВ є причиною забруднення підземних джерел прісної води. Проведення випробувань з застосуванням мічених атомів броміду літія дозволили встановити зв’язок між звалищем та струмком, де виявлено сліди радіоактивної речовини. В СРСР при проведенні на міських звалищах гідрогеохімічних та ландшафтно - геохімічних досліджень встановлювалися ореоли розсіяння багатьох елементів (Cr, Cd, Al, Cu, Zn, Pb, Co, Hg та інші) навколо звалищ та в поверхневих водах та донних осадах струмків, що дренують звалища. В донних осадах порівняно з фоновими вмістами концентрація Cu підвищена в 2…12 раз, Zn - 2…14, Pb - 4…36, Hg - 950 та Bi - до 180 раз.

За даними Українського науково-гігієнічного центру МЗ України [1] фільтраційні води звалища ТПВ міста Києва містять такі хімічні речовини, як сульфати, хлориди, Cu, Pb та Hg в кількостях, що значно перевищують ГДК.

Таким чином, очевидно, що міське звалище ТПВ, окрім відчудження значних кількостей землі, є джерелом забруднення оточуючого середовища вельми токсичними елементами, які не можуть бути включеними до природних циклів кругообігу речовин. Рухаючись трофічними ланцюгуми, вони потрапляють до організму людини, завдаючи незворотних змін.

Zn, Cd, Pb та Hg впливають на проникність клітинних мембран, змінюють структуру білків, утворюють комплекси з фосфоліпідами. Cd викликає хвороби нирок, остеомаляцію, анемію, здійснює мутагенну та канцерогенну дію, Cu – пневмонію та гепатити. В результаті дії Pb відбувається ушкодження ЦНС, печінки, нирок, мозку, статевих органів, а Меркурій сприяє появі інтоксикації, паралічу та психічної неповноцінності немовлят [2].

Окрім цього, вченими було проведено значну кількість досліджень, в результаті яких отримано такі дані: люди, що проживають поблизу звалищ, мають більше шансів захворіти на рак.

Збільшення частоти випадків лейкемії знайдено в жителів, що мешкають поблизу звалища в Північному Рейні – Вестфалія, Германія. Дослідження 1986 року, що стосувалося дітей з лейкемією в Woburn (штат Мас-сачусетс), виявило статистично достовірний зв’язок хвороби з якістю питної води, що була забруднена через звалище. В 1989 році Агентство з охорони оточуючого середовища США отримало дані про збільшення кількості випадків раку сечового міхура, легень, шлунку та прямої кишки в округах, де найбільша концентрація місць захоронення відходів. Також випадки раку сечового міхура були зафіксовані в 1990 році в Іллінойсі, де звалище забруднило систему водопостачання трихлоретиленом, тетрахлоретиленом та іншими хлорвмісними сполуками, та в 1984 році поблизу звалища штату Пенсільванія. В Монтреалі в 1995 році отримано відомості про збільшення числа випадків раку у чоловіків (рак шлунку, печінки, простати та легень) й жінок (рак шлунку та шийки матки), що проживали поблизу звалища твердих побутових відходів [5].

Департаментом охорони здоров‘я (штат Нью-Йорк) було визначено, що близькість до звалища зумовлює такі дефекти новонароджених, як дефекти нервової системи (ймовірні на 29 % ), опорно-рухової системи (16 %), та шкіри (32 %). Встановлено, що пестициди пов’язані з утворенням розщелини піднебіння новонароджених та з дефектами м\’язової системи, метали та розчинники - нервової системи, а пластмаси пов’язані з хромосомними аномаліями [4].

Звичайно, при тій кількості відходів, що утворюється, захоронення ще досить довго буде одним з переважаючих методів поводження з відходами. Однак небезпечний вплив на людський організм можна зменшити, впровадивши чітке законодавчо обгрунтоване регулювання діяльності організацій, що обслуговують полігон, ліквідувавши несанкціоновані звалища та дотримуючись усіх розроблених стандартів розміщення, обладнання та закриття полігонів. Особливої уваги потребують закриті полігони, які є джерелами тривалого отруєння довкілля.

Державна стратегія поводження з відходами повинна передбачати зменшення кількості відходів, що потрапляють на звалища. Це можливо при спалюванні більшої кількості відходів, що в свою чергу передбачає встановлення нового обладнання на сміттєспалювальні заводи, попереднє сортування відходів та очищення димових викидів.

Запровадивши сортування відходів перед вивезенням їх на звалище, можна попередити надходження до навколишнього середовища значної кількості небезпечних речовин й також зменшити кількість відходів, що надходять на полігон. Це дасть змогу довше його використовувати та отримувати прибутки від реалізації вторинної сировини.

Вивчення світового досвіду поводження з відходами та адаптація й впровадження його за наших соціально-економічних умов - ось один з головних напрямків екологічних досліджень, що має стати пріоритетним для України в найближчі роки. Очевидно, що привернення уваги до цього питання має відбуватися негайно на всіх рівнях державної влади. Лише за таких умов можна зменшити загрозу для здоров’я нації, а з часом й відвернути її.

Литература

1. Голюга В.А., Вашкулат Н. П., Прокопов В. А., Карпова С. М. Санитарно-гигиеническая оценка существующих методов обезвреживаний бытовых отходов // Матеріали конференції “Екологічні та економічні аспекти знешкодження ТПВ в містах України//Українська асоціація автопідприємств санітарної очистки. - 19 листопада 1998 р.

2. Мітрясова О.П. Хімічні основи екології: Навч. Посібник. - Київ; Ірпінь: ВТФ “Перун”. 1999. - 192 с.

3. Огляд результативності природоохоронної діяльності: Україна. - Серія оглядів результативності природоохоронної діяльності, № 6. - Публікації Організації Об’єднаних Націй. - Нью-Йорк, Женева, 2000.

4. Moнтаг П. Опасно ли жить возле свалки? // Проблемы химической безопасноcти, № 274. - М.: "UCS-PRESS", 1998.

5. Монтаг П. США: захоронения отходов опасны // Проблемы химической безопасноcти, № 312. - М.: "UCS-PRESS", 1998.

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.