Окт 07 2000

НАШЕ ДОВКІЛЛЯ, ПОБУТ І ВІДХОДИ

Опубликовано в 20:48 в категории Утилизация

НАШЕ ДОВКІЛЛЯ, ПОБУТ І ВІДХОДИ

К.М. Ситник

Інстітут ботанікі ім. М.Г. Холодного, м. Київ

Відходи в Україні утворюються за рахунок діяльності промисловості та життєдіяльності населення в містах і селах. Кількість і різноманітність відходів в усіх країнах невпинно зростає. Прогнозується, що Їх обсяг до 2025 року може зрости в 4-5 разів. Заповнення місць викидів відходів, введення більш жорстких заходів контролю за станом довкілля, покращання інформованості населення про шкідливість багатьох компонентів твердих забруднень збільшують витрати на видалення і захоронения відходів вдвічі-втричі з кожним наступним десятиріччям.

Тільки металургійна промисловість України утворила в 1996 році 12,9 млн. тонн шлаків, рівень використання яких становив 45,6%. Багатотонажні відходи створює хімічна промисловість, а їх використання становить лише 5%. Загальна маса накопичених у поверхневих сховищах відходів перевищила 25 млрд. т. В 1980 році на одного жителя України припадало 240 т накопичених відходів, а в 1997 p. - вже більш 400 т. Відвали, терикони, шлаконакопичувачі, звалища займають площу понад 160 тис. га. Значна кількість відходів потрапляє до неорганізованих сховищ, які можна побачити на околицях Києва та інших міст, в приміських лісах і лісопосадках. Щорічний приріст твердих побутових відходів в Україні досягає 2%, абсолютний обсяг їх утворення становить більше 12 млн. тонн на рік.

Зростання кількості небезпечних відходів негативно впливає на стан здоров\’я населення та довкілля. Ось чому у першу чергу необхідно внести зміни у промислові технології, прагнути до скорочення небезпечних відходів на одиницю продукції, інформувати населення та навчати промислових робітників і державних службовців з питань, пов\’язаних з відходами та їх мінімізацією.

Лише невелика частина відходів розкладається під дією сонця, повітря, води. При цьому негативного впливу особливо зазнають

повітряний і водний басейни. Проте, більша частина відходів розкладається на протязі значного часу, що призводить до їх швидкого накопичення. Так, наприклад, зараз дуже популярні напої в пляшках із поліетилентерефталату. Ці використані пляшки практично не утилізуються, а викидаються на вулиці, або в кращому випадку на смітники. А вчені визначили, що природним шляхом поліетилентерефталат розкладається протягом 400 - 500 років, або й зовсім не розкладається.

Таким чином, проблема з утилізацією відходів стає все більше і більше гострішою з екологічного та соціального аспектів нашого буття. Водночас це і економічна проблема. Відходи містять цінні речовини, придатні для повторного використання. З них можна одержувати папір, пластмаси, полімерні матеріали, метали, скло та багато чого іншого. Наприклад, алюміній, одержаний з використаних банок із-під напоїв, коштує в 20 раз дешевше, ніж алюміній, одержаний з бокситів, при тій же якості. При виробництві сталі з металобрухту в 6,5 раз знижуються викиди в атмосферу, в 4 рази - забруднення води, в 16 разів знижується кількість твердих відходів. Крім того, сталь, вироблена з металобрухту, в 20 разів дешевше сталі, одержаної із руди. Проведені наукові розробки дають можливість одержувати із промислових і побутових відходів, а також із органічних відходів сільського господарства теплову та електричну енергію, дефіцит якої все більше зростає в Україні.

Переробка 400 тисяч тонн макулатури дасть змогу щорічно заміняти 400 тисяч тонн целюлози і зберігати 100 тисяч гектарів угідь. 300 тисяч тонн склобою заощадять біля 200 тисяч тонн первинної сировини вартістю 69,8 мільйона гривень. Переробка 260 тисяч тонн вторинної полімерної сировини заощадить біля 31 мільйона гривень та значно скоротить імпорт пластичних мас.

На першому етапі роботи по утилізації відходів в господарський обіг можна залучити до 995 тисяч тонн вторинних ресурсів, додатково збільшити випуск продукції на суму біля одного мільярда гривень, значно скоротити енерговитрати. Надходження до державного бюджету орієнтовно збільшаться на 260 мільйонів гривень. Із приведених даних видно, що альтернативи утилізації відходів немає. Відходи потрібно переробляти і утилізувати.

В країнах світу використанню вторинних ресурсів приділяється значна увага, тому проблеми з використаною тарою, упаковкою і твердими побутовими відходами вирішуються на державному рівні. Прийнято і успішно функціонують національні програми. Наприклад, в Німеччині -"Grime Punkt", Бельгії - "Post Plus", Австрії - "ARA", Франції - "Eko-Emballaqes", Польщі - "Bis System" тощо. Створено Європейську Асоціацію з регенерації та вторинної переробки тари й упаковки "ERRA".

В Україні для координації роботи по поводженню з відходами створена Державна компанія "Укртарапереробка". На неї покладені завдання по збиранню, сортуванню, переробці та утилізації використаної тари і упаковки. Для цього вона повинна створити нові та провести реконструкції діючих потужностей з переробки цієї сировини та розробити і впровадити нові технології. Необхідно також поступово припиняти використання технологій, які призводять до утворення небезпечних відходів.

Виникає питання: за рахунок яких коштів необхідно виконувати цю вкрай потрібну роботу? Держава коштів для цієї мети не має. Інвестиції як вітчизняні, так і іноземні з урахуванням нинішнього економічного стану в Україні також не можуть бути достатнім джерелом фінансування робіт з утилізації відходів. Вихід - один: робити так, як робить весь світ. А в світі існує принцип: плата, що береться за збір та видалення відходів, повинна бути такою, щоб той, хто створює відходи, повністю оплачував їх екологічно безпечне видалення. Тільки такий підхід зможе підвищити рентабельність рециркуляції відходів та відновлення і раціональне використання ресурсів. Виробники продукції в тарі (упаковці), які не в змозі самостійно зібрати та утилізувати свою використану тару (упаковку), згідно з Законом України "Про відходи" повинні заключати договори на здійснення цієї роботи з відповідними організаціями та вносити їм плату за надання послуг.

Державна компанія "Укртарапереробка" розробила з урахуванням світового досвіду і погодила з відповідними міністерствами і відомствами проект постанови Кабінету Міністрів України "Про впровадження системи переробки та утилізації відходів як вторинної сировини".

Таке рішення сприяло б створенню і впровадженню системи збирання та утилізації використаної тари і упаковки, яка забезпечить зменшення негативного впливу відходів на довкілля та здоров\’я людей, залучення у господарський обіг вторинних матеріальних ресурсів, заощадження первинної сировини, зменшення імпорту сировини та продукції в Україну, збільшення випуску конкурентоспроможної продукції.

Треба підкреслити, що підприємства, установи, організації, які будуть самостійно збирати, сортувати, переробляти та утилізувати свою використану тару і упаковку, оплату за надання послуг щодо збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної тари і упаковки не здійснюють і тарифи за надання послуг на них не поширюються.

Тарифи, розроблені на підставі зведених даних про витрати вітчизняних і зарубіжних підприємств та організацій на збирання, сортування, переробку та утилізацію використаної тари і упаковки та з урахуванням економічного стану України.

Однак, ще трапляються підприємці, які, не бажаючи ділитися своїми прибутками і перекладаючи роботу по фінансуванню утилізації відходів на державу, спричиняють сильний спротив державному підходу до вирішення проблеми утилізації відходів. Так, зокрема, вони були ініціаторами відміни двох постанов Кабінету Міністрів України, які були прийняті на виконання Закону України "Про відходи", підписаного Президентом України. Їх позиція вже обійшлася Україні в сотні мільйонів гривень.

То може запропоновані тарифи за збирання, сортування, транспортування, переробку та утилізацію використаної тари /упаковки/ дуже високі і ці підприємці дійсно мають рацію? Я поцікавився ними і переконався, що запропоновані тарифи незначні. При цьому були враховані пропозиції міністерств і відомств. Так, тарифи не поширюються на упаковку хліба і хлібобулочних виробів, молока, гуманітарну і технічну допомогу, експорт продукції. Зменшені тарифи на утилізацію упаковки для дитячого харчування, медикаменти тощо. Запропоновані тарифи в 5-10 разів нижчі в порівнянні з аналогічними тарифами інших країн світу. Наприклад, запропонований тариф за утилізацію полімерної тари в 9,6 разів нижчий, ніж у Німеччині, а за утилізацію тієї ж зворотної полімерної тари для дитячого харчування та медикаментів - в 398 разів.

За утилізацію 4 полімерних кілограмових упаковок крупи потрібно буде заплатити одну копійку. За одну скляну пляшку з-під будь-якого напою необхідно заплатити півкопійки. І це при тому, що ці мізерні кошти будуть відноситися на валові витрати і не будуть додатковою платою для підприємців.

Порівняння цих тарифів і цін на таку продукцію беззаперечно свідчить про абсурдність тверджень противників впровадження системи поводження з відходами. У цілому світі подібні тарифи введені і підприємці не виступають проти них. Очевидно, там немає радників, які дуже піклуються за свій бізнес на шкоду державним інтересам.

Зрозуміло, що кошти, отримані за надання послуг щодо збирання, сортування, переробки і утилізації використаної тари і упаковки, будуть направлятися на створення нових та реконструкцію діючих потужностей з переробки та утилізації використаної тари і упаковки, розробку та впровадження нових прогресивних технологій та обладнання зі збирання, сортування, переробки та утилізації відходів, створення сміттєсортувальних технологічних ліній і сміттєпереробних заводів тощо. Контролювати це буде Технічна Рада з представників відповідних міністерств, відомств, організацій, підприємств.

Сьогодні увесь світ вирішує проблеми, пов\’язані з утворенням відходів, шляхом забезпечення утворення відходів через зміну способу життя, характеру виробництва, структури і культури споживання. В передових країнах розробляються національні програми, спрямовані на те, щоб звести утворення відходів до мінімуму та забезпечити повторне використання, рециркуляцію, безпечний збір та безпечну переробку відходів. Як правило, ці програми створюються за участю і в співробітництві з місцевими органами влади, підприємствами, громадськими організаціями та групами, які представляють інтереси споживачів. Так повинен діяти і наш український уряд. До останнього часу наші уряди та їх перші особи мало уваги приділяли екології та охороні довкілля, зокрема, залученню в господарський обіг цінних вторинних матеріальних ресурсів. На черзі порядку денного 21-го століття також вирішення питань, пов язаних з утилізацією усіх інших промислових і побутових відходів. Їх вирішення вимагає часу, зусиль усієї держави, усвідомлення усім суспільством її термінової необхідності. А в проблемі побутових і торгових відходів вирішальна роль буде належати всьому населенню, особливо працівникам торгівлі та домашнім господаркам, які повинні збагнути абсолютну необхідність їх участі в збиранні, сортуванні та зберіганні відходів (пляшок, пакетів, ящиків тощо).

Закон України "Про відходи" повинен виконуватись в повному обсязі і в терміновому порядку.

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.