ПРОГРАМА РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В ПОВІТАХ ТА ГМІНАХ (ПОЛЬСЬКИЙ ДОСВІД)
ПРОГРАМА РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В ПОВІТАХ ТА ГМІНАХ (ПОЛЬСЬКИЙ ДОСВІД)
Кшиштоф Лопацінські
Інститут туризму, Варшава, Польща
1. Підходи до розвитку туризму у повітах та гмінах.
За оцінками фахівців понад 1\\3 гмін в Польщі є привабливими з туристичної точки зору, тобто мають туристичні цінності, до яких, зокрема, можна віднести: природні (ландшафт, природа), культурні (пам\’ятники культури), а також розбудовану туристичну інфраструктуру.
Зацікавлення жителів і органів влади розвитком туризму в гмінах викликане переконанням про корисний вплив туризму на економічний і загальний розвиток гміни та й усього регіону.
Оскільки мова йде про вплив туризму на економіку гміни, в першу чергу усвідомити слід кілька важливих аспектів:
* Левову долю фінансових оборотів, пов\’язаних з туристичною галуззю і доходів з туризму отримують не об\’єкти, що забезпечують нічліжну базу і не бюро подорожі, а сектори економіки, які співпрацюють з туризмом - транспорт (перевізники, продавці палива, сфера комунікаційних послуг), торгівля, мережа гастрономічних підприємств, місцеві підприємства харчової промисловості, телекомунікація (пошта, телефон) виробники спортивного й туристичного оснащення.
* Суттєвою рисою туристичного господарства є перенесення попиту на різноманітні продукти і послуги з країн, регіонів і міст з високими доходами до слаборозвинутих країн, регіонів і населених пунктів із низькими доходами.
* Теоретично можна вважати, що туризм як галузь економіки охоплює все те, що туристу ( відвідувачу) можна продати.
* Збільшення грошових сум, які туристи залишають в гміні, як еквівалент за надані їм послуги - ключове завдання гміни/регіону.
Одним з важливих завдань адміністрації є підтримка (збереження) цінностей і пріоритетних атракцій регіону. Для цього необхідна оцінка туристичного потенціалу регіону, міста, гміни (району). Оцінку слід виконати на основі двох критеріїв: конкурентоспроможності і привабливості.
Конкурентоспроможність визначається тим, чи наша пропозиція відповідає конкурентним стандартам в місцевому, загальнодержавному і міжнародному масштабі. Наприклад, у конкурентноспроможній пропозиції є якість, ціна, обслуговування. Конкурентноспроможні пропозиції (продукти) як правило не вимагають адміністративної підтримки, адже їх, власники повинні вміти використати існуючі можливості. Конкурентоспроможність - це комбінація (поєднання) атракцій туристичної інфраструктури, доступності, вигляду і ціни в запланованому місці (місці призначення). Три перші складові - основні елементи конкурентоспроможності.
Атракційність (привабливість) визначає економічну доцільність і корисність пропозиції, наприклад, в категоріях створення нових місць праці, додаткової вартості, низьких вимог, що стосуються інвестицій в інфраструктуру. Атракційна (приваблива) пропозиція заслуговує на особливе зацікавлення нею адміністрації. Атракційність - це комбінація величини ринкового сегменту і його купівельної спроможності, економічної вигоди й економічної рентабельності.
Коли мова йде про конкурентоспроможність гмін, можемо мати на увазі конкурентоспроможність в масштабі країни, регіону, гмін, або конкурентоспроможність у межах даної категорії турпродукту. Для більшості територій, які характеризуються низькою конкурентоспроможністю основна увага повинна зосереджуватись на досягненні конкурентоспроможності в межах даної категорії.
В Польщі до найважливіших категорій приїздів (продуктів), що пропонуються на внутрішньому ринку і міжнародному ринку відносяться:
* Сонце й пляж
* Відпочинок в горах
* Сніг і лижі
* Відпочинок в лісі біля водоймища
* Екскурсії до міст
* Поїздки на природу
* Сусідський прикордонний і транзитний туризм
* Об\’їзний туризм
2. Стратегія розвитку туристичного регіону
Наша стратегія діяльності повинна в першу чергу базуватись на аналізі конкурентоспроможності і атракційності гміни. Інститут Туризму пропонує наступну послідовність дій:
Що ми очікуємо від туризму?
* Збільшення надходжень в масштабі регіону, гміни, міста, тобто:
- збільшення доходів гміни і бюджету гміни,
- повернення капіталовкладень, вкладених в туристичну інфраструктуру
* Створення нових місць праці.
* Економічного розвитку гмін, зокрема, шляхом притягнення капіталу
Прагнемо в першу чергу туристів, які витрачають більше грошей (тільки в першій фазі розвитку залежить нам на кількісному зростанні відвідувачів/відпочиваючих). Тобто прагнемо таких туристів, що:
- приїжджають з метою довготривалого відпочинку,
- являються репрезентантами національностей (інших держав) які масово відвідують нашу країну і витрачають з цією метою багато грошей,
- є забезпеченими громадянами нашої держави ( з власним автомобілем і т.п.)
- приїжджають службово ( група службовців як правило витрачаю багато грошей).
Очікуємо також, що ті, хто затримався на кілька годин наступним разом приїдуть на довше (на вихідні і триваліший відпочинок).
Які фактори вирішуватимуть про можливість приїзду?
Конкурентноспроможна пропозиція, яка охоплює наступні елементи:
* комунікаційна доступність гміни, регіону і держави (легкий і простий доїзд до місця призначення),
* доступність нашої пропозиції в місці проживання потенційного гостя (промоція, готовий турпродукт, система резервації і продажу),
* гарантія незмінності умов перебування (особливо важливе для постійних гостей, які не люблять радикальних змін),
· корисний вигляд місцевості, в тому числі видима постійна зміна умов відпочинку і безпеки туристів
* конкурентна ціна (корисне відношення ціни до якості і візерунку)
Які фактори обмежують туристичний рух?
* високі ціни послуг, що надаються туристам та брак стабільності,
* негативний візерунок краю, регіону, гміни, обмежена і непослідовна рекламна діяльність,
* бідна інфраструктура, що товаришує відпочинку, яка обмежує активний відпочинок (недостатня кількість місць для купання, басейнів, спортивних площадок, кортів, гольфових площадок, бігових доріжок, лижних трас, тощо),
* відсутність стандартизації бази (велика різнорідність існуючої бази),
* відсутність порядку, бруд.
Увага: турист прагне витрачати гроші, тому відсутність можливості атракційних витрат обмежує зацікавлення приїздом.
Найчастіші помилки місцевих адміністрацій:
* віра в те, що мальовничі краєвиди, гарна природа, пам\’ятники і т д. - достатня пропозиція для туриста.,
* створюємо пропозиції, рекламні матеріали і забуваємо про їх розповсюдження,
* не знаємо, хто повинен нас рекламувати,
* забуваємо про конкуренцію (особливо найближчу - по-сусідству),
* не рахуємо скільки можемо заробити, чи інвестиції в туристичні послуги будуть рентабельні для інвестора, а умови - конкурентні.
* не враховуємо внутрішніх бар\’єр (які основних бар\’єр, що заважають у діяльності).
3. Нічліжна база і гастрономічна база - основні фактори розвитку турпродукту у туристичних регіонах.
Своєрідним трюїзмом є ствердження, що розвиток регіональних і локальних туристичних продуктів залежить від розвитку регіональної і локальної нічліжної й гастрономічної бази. Слід розпочати від короткого аналізу інвестиційних капіталовкладень у сектор готелів, гастрономічної бази та транспортної мережі. Процентне співвідношення капіталовкладень у сектор готелів і ресторанів до загальних капіталовкладень в економіку не є високим - в межах 1%. Слід, проте звернути увагу на факт, що в останні роки доля ця постійно зростає.
Таблиця 1. Доля сегменту “Готелі і ресторани” в загальному об\’ємі капіталовкладень у Польщі [2]
Рік
1998
1999
2000
2001
Доля сегменту “Готелі й ресторани”
0,8 %
0,9 %
1,1 %
1,1 %
Динаміка інвестиційних капіталовкладень в сектор готелів і ресторанів у роках 1998-2001 також була на багато вища від середніх показників для усієї економіки. Навіть в 2001 році, коли інвестиційні капіталовкладення в економіку були на 12% нижчі від показників 2000 року, показники капіталовкладень в сектор готелів і ресторанів були нижчі лише на 10%.
Співставлення темпу розвитку вказують на покращення з року на рік позиції сектора готелів і ресторанів в економіці країни. Якщо, однак врахувати кількість готелів і будинків туристичного відпочинку (прийому туристів), які було віддано до вжитку в роках 1999-2001 ситуація виглядає значно гірше. Хоч загальна кубатура об\’єктів зростає, їх кількість - зменшується.
Таблиця 2. Кількість і кубатура (у тис. м3) готелів і будинків для прийому туристів, які введено в дію в Польщі в роках 1999-2001.[3]
Група об\’єктів
Кількість
Кубатура в тис. м3
1999
2000
2001
1999
2000
2001
Готелі й будинки для прийому туристів
1460
1419
647
1086
1236
1260
Слід теж звернути увагу на той факт, що інвестори охочіше інвестують в воєводствах із добре розвинутою нічліжною базою. Чотири польське воєводства (мазовецьке, дольношльонське, вєлькопольське і поморське) зосереджують понад 60% всіх інвестицій у секторі готелів і ресторанів.
Будівництво нічліжних об\’єктів поза новими місцями праці й збільшенням кількості туристів, збільшує також зацікавлення інвесторів місцевістю/регіоном, активізує місцеві ініціативи, підвищує ціну ґрунтів. За статистикою ГУС в 2000 році віддано до вжитку понад 1400 готелів і інших об\’єктів туристичного призначення (нічліжні бази).
Таблиця 3. Готелі і будинки для прийому туристів, які введено в дію в 2000 році [1]
Номер п.п.
Воєводство
Кількість об\’єктів
Кількість готелів
1
Дольношльонське
35
18
2
Куявсько-поморське
114
17
3
Любельське
51
15
4
Любуське
94
13
5
Лудзке
121
27
6
Малопольське
43
21
7
Мазовєцке
254
23
8
Опольське
17
6
9
Подкарпацкє
34
16
10
Подляске
38
7
11
Поморське
175
21
12
Шльонське
83
42
13
Свєнтокшиське
9
5
14
Вармінсько-мазурське
116
21
15
Вєлькопольське
129
36
16
Заходньопоморське
106
22
Польща
1419
310
Починаючи з 2001 року ГУС (Статистичне Управління) виокремлює в окрему категорію Літні будиночки і будинки відпочинку та сільські резиденції. В 2001 році віддано до вжитку 869 таких об\’єктів кубатурою 247,9 тис. м3.
Література:
1. Будівництво. Результати діяльності в 2001 р. ГУС, Варшава 2002
2. Інвестиції й основні засоби в національній економіці , ГУС, 2002
3. Статистичний щорічник РП 2001 р. i 2002., ГУС, Варшава 2001
Схожие публикации: