мая 06 2004

ПРОГРАМА РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В ПОВІТАХ ТА ГМІНАХ (ПОЛЬСЬКИЙ ДОСВІД)

Опубликовано в 08:22 в категории Туризм и курорты

ПРОГРАМА РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В ПОВІТАХ ТА ГМІНАХ (ПОЛЬСЬКИЙ ДОСВІД)

Кшиштоф Лопацінські

Інститут туризму, Варшава, Польща

1. Підходи до розвитку туризму у повітах та гмінах.

За оцінками фахівців понад 1\\3 гмін в Польщі є  привабливими з туристичної точки зору, тобто мають туристичні цінності, до яких, зокрема, можна віднести: природні (ландшафт, природа), культурні (пам\’ятники культури), а також розбудовану туристичну інфраструктуру.

         Зацікавлення жителів і органів влади  розвитком туризму в гмінах викликане переконанням про корисний вплив туризму на економічний  і загальний розвиток гміни та й  усього регіону.

         Оскільки мова йде про вплив туризму на економіку гміни, в першу чергу усвідомити слід кілька важливих аспектів:

*    Левову долю фінансових оборотів, пов\’язаних з туристичною галуззю і доходів з туризму отримують не об\’єкти, що забезпечують нічліжну базу і не бюро подорожі, а сектори економіки, які співпрацюють з туризмом - транспорт (перевізники, продавці палива, сфера комунікаційних послуг), торгівля, мережа гастрономічних підприємств, місцеві підприємства харчової промисловості, телекомунікація (пошта, телефон) виробники спортивного й туристичного оснащення.

 *   Суттєвою рисою туристичного господарства є перенесення попиту на різноманітні продукти і послуги з країн, регіонів і міст з високими доходами до слаборозвинутих країн, регіонів і населених пунктів із низькими доходами.

*    Теоретично можна вважати, що туризм як галузь економіки охоплює все те, що туристу ( відвідувачу) можна продати.

 *   Збільшення грошових сум, які туристи залишають в гміні, як еквівалент за надані їм послуги - ключове завдання гміни/регіону.

         Одним з важливих завдань адміністрації є підтримка (збереження) цінностей і пріоритетних атракцій регіону. Для цього необхідна оцінка туристичного потенціалу регіону, міста, гміни (району). Оцінку слід виконати на основі двох критеріїв: конкурентоспроможності  і привабливості.

         Конкурентоспроможність визначається тим, чи наша пропозиція відповідає конкурентним  стандартам в місцевому, загальнодержавному і міжнародному масштабі. Наприклад, у конкурентноспроможній пропозиції є якість, ціна, обслуговування. Конкурентноспроможні пропозиції (продукти) як правило не вимагають адміністративної підтримки, адже їх, власники повинні вміти використати існуючі можливості. Конкурентоспроможність - це комбінація (поєднання) атракцій туристичної інфраструктури, доступності, вигляду і ціни  в  запланованому місці (місці призначення). Три перші складові - основні елементи конкурентоспроможності.

         Атракційність (привабливість) визначає економічну доцільність і корисність пропозиції, наприклад, в категоріях створення нових місць праці,  додаткової вартості, низьких вимог, що стосуються інвестицій в інфраструктуру. Атракційна (приваблива) пропозиція заслуговує на особливе зацікавлення нею адміністрації. Атракційність - це комбінація  величини  ринкового сегменту і його купівельної спроможності, економічної вигоди й економічної рентабельності.

         Коли мова йде про конкурентоспроможність гмін, можемо мати на увазі конкурентоспроможність в масштабі країни, регіону, гмін, або конкурентоспроможність у межах даної категорії турпродукту. Для більшості  територій, які характеризуються низькою конкурентоспроможністю основна увага повинна зосереджуватись на досягненні конкурентоспроможності в межах  даної категорії.

В Польщі до найважливіших категорій приїздів (продуктів), що пропонуються на  внутрішньому ринку і міжнародному ринку відносяться:

*        Сонце й пляж

*        Відпочинок в горах

*       Сніг і лижі

*        Відпочинок в лісі біля водоймища

*        Екскурсії до міст

*        Поїздки  на природу

*        Сусідський прикордонний і транзитний туризм

*        Об\’їзний туризм

2. Стратегія розвитку туристичного регіону

         Наша стратегія діяльності повинна в першу чергу базуватись на аналізі конкурентоспроможності і атракційності гміни. Інститут Туризму пропонує  наступну послідовність дій:

Що ми очікуємо від туризму?

*    Збільшення надходжень в масштабі регіону, гміни, міста, тобто:

     - збільшення доходів гміни і бюджету гміни,

     - повернення капіталовкладень, вкладених в туристичну інфраструктуру

*    Створення  нових місць праці.

*    Економічного розвитку гмін, зокрема, шляхом  притягнення капіталу

Прагнемо в першу чергу туристів, які  витрачають більше грошей (тільки в першій фазі розвитку залежить нам на кількісному зростанні відвідувачів/відпочиваючих). Тобто прагнемо таких туристів, що:

     - приїжджають з метою довготривалого відпочинку,

     - являються репрезентантами національностей (інших держав) які  масово відвідують нашу країну і витрачають з цією метою  багато грошей,

     - є забезпеченими громадянами нашої держави ( з власним автомобілем  і т.п.)

     - приїжджають службово ( група службовців як правило  витрачаю багато грошей).

Очікуємо також, що ті, хто затримався на кілька годин наступним разом приїдуть на довше (на вихідні і триваліший відпочинок).

Які фактори вирішуватимуть про можливість приїзду?

Конкурентноспроможна пропозиція, яка охоплює наступні елементи:

*    комунікаційна доступність гміни, регіону і держави (легкий і простий доїзд до місця призначення),

*    доступність нашої пропозиції в місці проживання потенційного гостя (промоція, готовий турпродукт, система резервації і продажу),

*    гарантія незмінності  умов перебування (особливо важливе  для постійних гостей, які не люблять радикальних змін),

· корисний вигляд місцевості, в тому числі  видима постійна зміна умов відпочинку  і безпеки  туристів

*    конкурентна ціна  (корисне відношення  ціни до якості і візерунку)

Які фактори обмежують  туристичний рух?

*    високі ціни  послуг, що надаються  туристам та брак стабільності,

*    негативний візерунок краю, регіону, гміни, обмежена і непослідовна рекламна діяльність,

*    бідна інфраструктура, що товаришує відпочинку, яка  обмежує активний відпочинок (недостатня кількість місць для купання, басейнів, спортивних площадок, кортів, гольфових площадок, бігових доріжок, лижних трас, тощо),

*    відсутність стандартизації бази (велика різнорідність існуючої бази),

*    відсутність порядку, бруд.

Увага: турист прагне витрачати гроші, тому відсутність можливості атракційних витрат обмежує зацікавлення приїздом. 

Найчастіші помилки місцевих адміністрацій:

*    віра в те, що мальовничі краєвиди, гарна природа, пам\’ятники і т д. - достатня пропозиція для туриста.,

*    створюємо пропозиції, рекламні матеріали і забуваємо про їх розповсюдження,

*    не знаємо, хто повинен нас рекламувати,

 *   забуваємо про конкуренцію (особливо найближчу - по-сусідству),

*    не рахуємо скільки можемо заробити, чи інвестиції в туристичні послуги будуть рентабельні для інвестора, а умови  - конкурентні.

 

*    не враховуємо внутрішніх бар\’єр (які основних бар\’єр, що заважають у діяльності).

3. Нічліжна база і гастрономічна база -  основні  фактори  розвитку турпродукту у туристичних регіонах.

         Своєрідним трюїзмом  є ствердження, що розвиток  регіональних і локальних туристичних продуктів залежить від розвитку регіональної і локальної нічліжної й гастрономічної бази. Слід розпочати від короткого аналізу інвестиційних капіталовкладень у сектор готелів, гастрономічної бази та транспортної мережі.  Процентне співвідношення капіталовкладень у сектор готелів і ресторанів до загальних капіталовкладень в економіку не є високим  - в межах 1%. Слід, проте звернути  увагу на факт, що в останні роки доля ця постійно зростає.

        

Таблиця 1. Доля  сегменту “Готелі і ресторани”  в  загальному об\’ємі  капіталовкладень  у Польщі [2]

Рік

1998

1999

2000

2001

Доля сегменту “Готелі й ресторани”

0,8 %

0,9 %

1,1 %

1,1 %

Динаміка інвестиційних капіталовкладень в сектор  готелів і ресторанів у роках 1998-2001 також була на багато вища від  середніх показників для усієї економіки.  Навіть в 2001 році, коли  інвестиційні капіталовкладення в економіку були на 12%  нижчі від  показників 2000 року, показники капіталовкладень в сектор  готелів і ресторанів були нижчі лише на 10%.

         Співставлення темпу розвитку  вказують  на покращення з року на рік  позиції  сектора готелів і ресторанів в економіці  країни. Якщо, однак врахувати  кількість  готелів і будинків туристичного відпочинку (прийому туристів), які  було віддано до вжитку  в роках  1999-2001 ситуація виглядає значно гірше.   Хоч загальна кубатура об\’єктів зростає, їх кількість - зменшується.

Таблиця 2. Кількість і кубатура (у тис. м3) готелів і будинків  для  прийому туристів, які введено в дію в Польщі в роках 1999-2001.[3]

Група об\’єктів

Кількість

Кубатура  в тис. м3

1999

2000

2001

1999

2000

2001

Готелі й будинки для прийому туристів

1460

1419

647

1086

1236

1260

Слід теж звернути увагу на той факт, що інвестори  охочіше інвестують  в воєводствах із добре розвинутою нічліжною базою. Чотири польське воєводства (мазовецьке, дольношльонське, вєлькопольське і поморське) зосереджують  понад 60% всіх інвестицій  у секторі готелів  і ресторанів.

Будівництво  нічліжних об\’єктів поза новими місцями праці й збільшенням кількості туристів, збільшує також зацікавлення інвесторів місцевістю/регіоном, активізує місцеві ініціативи, підвищує  ціну ґрунтів. За статистикою ГУС в 2000 році віддано до вжитку понад 1400 готелів і інших об\’єктів туристичного  призначення (нічліжні бази).

Таблиця 3. Готелі і  будинки для прийому туристів, які введено в дію в 2000 році [1]

Номер п.п.

Воєводство

Кількість об\’єктів

Кількість готелів

1

Дольношльонське

35

18

2

Куявсько-поморське

114

17

3

Любельське

51

15

4

Любуське

94

13

5

Лудзке

121

27

6

Малопольське

43

21

7

Мазовєцке

254

23

8

Опольське

17

6

9

Подкарпацкє

34

16

10

Подляске

38

7

11

Поморське

175

21

12

Шльонське

83

42

13

Свєнтокшиське

9

5

14

Вармінсько-мазурське

116

21

15

Вєлькопольське

129

36

16

Заходньопоморське

106

22

Польща

1419

310

Починаючи з 2001 року ГУС (Статистичне Управління)  виокремлює в окрему категорію Літні будиночки і  будинки відпочинку та сільські резиденції. В 2001 році віддано до вжитку 869 таких об\’єктів кубатурою 247,9 тис. м3.

Література:

1.  Будівництво. Результати діяльності в  2001 р. ГУС, Варшава 2002

2.  Інвестиції й основні  засоби в національній економіці , ГУС, 2002

3.  Статистичний щорічник РП 2001 р. i 2002., ГУС, Варшава 2001

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.