мая 19 2004

МОЖЛИВОСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ СЕРГІЇВКИ

Опубликовано в 19:17 в категории Туризм и курорты

О.І. Орленко

Аналіз тенденцій становлення та розвитку української держави за роки незалежності свідчить, що Україна опинилась в умовах глибокої соціально-економічної кризи, а за оцінками спеціалістів УІП – навіть на грані національної катастрофи.

Проблеми кризового стану держави стосуються як великих, так і малих міст в регіонах України. Проте великі міста, маючи певний виробничий, трудовий, фінансовий потенціал, на сьогодні здатні самостійно вирішувати проблеми виживання. Тому на передньому краю вимирання перебувають саме малі міста[1], які такого потенціалу не мають, що зумовлює накопичення невирішених проблем [1]. В результаті основна працездатна група населення малих міст – молодь – виїжджає до обласних центрів та столиці, а нерідко – за кордон, рівень смертності населення постійно зростає, триває процес старіння вікового складу населення міста. Як результат, рівень ділової активності невпинно падає, а доходна частина бюджету не дозволяє вирішувати навіть нагальні поточні питання життєдіяльності.

Відомо, що основним джерелом формування місцевих бюджетів, забезпечення їхніх мешканців робочими місцями та необхідними соціально-побутовими послугами є ефективно діюча місцева економіка малих міст, сіл, селищ. Тому в умовах загальнодержавної соціально-економічної кризи питання їх відродження та розвитку є першочерговим завданням організації місцевого самоврядування. Визначальну роль в цьому мають відігравати мери українських міст та їхні команди.

Головним засобом стимулювання цих процесів має стати визначення спеціалізації відповідних територіальних громад та розвиток цих територій через ефективне використання внутрішнього ресурсного та науково-виробничого потенціалу. Проте в багатьох містах, селах та селищах більшість промислових чи агропромислових підприємств не працює або працює неефективно, а малий та середній бізнес не набув розвитку, тобто джерела заробляння грошей фактично вичерпані.

На наш погляд, стратегічним для таких територій засобом переходу від бюджету “виживання” до бюджету “розвитку” є їхній соціально-економічний розвиток через становлення курортно-туристичного бізнесу за умови наявності відповідного потенціалу. В’їзний та внутрішній туризм як вид економічної діяльності є фактором стимулювання фінансово-економічного розвитку сіл, селищ, міст та регіонів в цілому, мобілізації людського капіталу, стимулом до розвитку сфери послуг, джерелом коштів для розвитку гуманітарної інфраструктури.

Окремим видом туризму є санаторно-курортний бізнес, роль якого значно підвищується в умовах ринку. Санаторно-курортний бізнес – це вид діяльності, спрямований на продукування різних послуг і товарів туристичного попиту з метою задоволення широкого кола потреб клієнта, в т. ч. його лікувальних, оздоровчих, культурних і духовних запитів. При цьому вимоги клієнтів щодо комплексу лікувально-оздоровчих та релаксаційних послуг постійно зростають.

Державна туристична адміністрація України приділяє значну увагу розвитку туризму в малих містах України. В її структурі створений окремий департамент розвитку курортів та туристично-рекреаційної сфери, робота якого спрямована на надання санаторно-курортним закладам України реальної практичної допомоги з питань розвитку. Згідно з договором про співпрацю компанії “Український інститут підприємництва” та Державної туристичної адміністрації України щодо розвитку туризму в малих містах України, команда спеціалістів УІП в січні-лютому 2004 р. працювала над проектом “Наукове обґрунтування можливостей розвитку туристично-рекреаційного бізнесу в смт. Сергіївка Одеської обл.”.

Проведений в рамках даного проекту науковий аналіз дозволяє стверджувати, що смт. Сергіївка володіє потужним рекреаційно-туристичним потенціалом (унікальними погодно-кліматичними умовами, багатими природними ресурсами у вигляді лікувальних грязей Шаболатського / Будацького лиманів, мінеральної води Сергіївського родовища), що сприяло його історичному розвиткові як курорту України, починаючи з 1921 р. [2].

Проте, володіючи високим рекреаційно-туристичним потенціалом, курорт Сергіївка на сучасному етапі займає досить незначне місце на ринку туристичних послуг України. На території курорту функціонують 34 заклади курортно-оздоровчого призначення, найвизначнішими серед яких є санаторії ім. С.Лазо, “Вікторія”, “Золота Нива”, “Оризонт”, “Сперанца”, “Сенетатя”, реабілітаційний дитячий центр “Сергіївка” та ін. Серед цих закладів можна виділити 7 санаторіїв, туристичний комплекс, близько 14 баз відпочинку та дитячих таборів, які здатні прийняти одночасно 10 000 туристів. За один сезон на курортах Сергіївки своє здоров’я покращують 20 000 осіб з України, Молдови та інших республік СНД; така ж кількість осіб відпочиває у пансіонатах, будинках та базах відпочинку, дитячих таборах, готелях та кемпінгу [3].

Проте при потенційній матеріально-технічній потужності закладів курортно-оздоровчого призначення до надання послуг 105-ти тис. чол. на загальну суму 120 млн. грн. з поповненням бюджетів всіх рівнів 12-ма млн. грн., фактична реалізація туристичного потенціалу курорту у 2002 р. становила лише 22,2%. Це свідчить про незадовільний і високосезонний характер діяльності місцевих санаторно-оздоровчих закладів, від чого бюджети всіх рівнів втрачають 9,3 млн. грн. доходів [4].

У зв’язку з важким станом економіки селища, в ньому постійно спостерігається від’ємний приріст населення. Так, у 2001 р. його чисельність становила 5,3 тис. мешканців. За десять останніх років відбулось різке його зменшення – із 9,6-9,8 тис. чол. до 5,2-5,3 тис. чол., або майже вдвічі.

Кризовий стан сергіївського селищного житлово-комунального комплексу, як і в більшості інших малих міст, сіл та селищ України, зумовлений високими витратами, відсутністю економічних стимулів зниження витрат, пов’язаних із наданням житлових і комунальних послуг, неефективною системою управління, незадовільним фінансовим станом, нерозвиненістю конкурентного середовища і, як наслідок, – високим ступенем зносу основних фондів, неефективною роботою підприємств, великими витратами енергії, води, й інших ресурсів.

Отже, важкий соціально-економічний стан селища, виключна зорієнтованість місцевої промисловості на надання санаторно-оздоровчих послуг наряду з високосезонним характером їхньої роботи, з однієї сторони, та унікальність природно-лікувальних ресурсів Сергіївки, з іншої сторони, свідчать про те, що туристична індустрія має стати пріоритетним напрямком соціально-економічного розвитку селища.

Головним напрямком спеціалізації місцевої туристичної діяльності має бути сучасний лікувально-оздоровчий туризм, який має наступні головні напрямки спеціалізації: 1) лікування/оздоровлення всіх вікових груп населення; та 2) морський відпочинок, переважно дитячий та сімейний. Крім санаторно-курортного бізнесу, окремими напрямками туристичної діяльності, які доцільно та ефективно розвивати в Сергіївці, є оздоровчо-спортивний туризм, культурно-розважальний (фестивального напрямку) та екскурсійний.

Санаторно-оздоровчі заклади Сергіївки мають чимало конкурентних переваг перед аналогічними закладами інших курортів: екологічна чистота території, можливість якісного лікування, оптимальне співвідношення “ціна/якість” послуги санаторно-курортного оздоровлення, побутово-сервісна інфраструктура, мережа культурно-розважальних закладів та закладів громадського відпочинку. Але внаслідок історичного розвитку курорту як молдавського значною проблемою є необізнаність пересічного громадянина України з можливостями відпочинку в його закладах.

Найуспішнішою стратегією розвитку туризму в курорті Сергіївка, як засвідчив проведений експрес-аналіз, є першочергове формування іміджу курорту в цілому як центру якісних та високоефективних лікувально-оздоровчих послуг на туристичному ринку України з подальшим просуванням на цій основі туристичних продуктів окремих санаторно-оздоровчих закладів.

Програма розвитку селища міського типу Сергіївка та його територіальної громади має бути невіддільною від Програми відродження та розвитку санаторно-курортних комплексів даного курорту на 2-3 роки на принципово новій основі. На даний час більшість санаторіїв, на жаль, перебувають в кризовому фінансово-господарському стані, в них своєчасно не була проведена реструктуризація у відповідності до вимог ринку, не створена сучасна система управління. Незважаючи на те, що ці заклади мають лідерів – головних лікарів, – які добре обізнані із особливостями санаторно-курортної справи, вони найчастіше не мають сформованої конкурентоспроможної команди, і, в зв’язку з цим, не в змозі самостійно вивести санаторії з кризи. Тому таким закладам потрібна суттєва зовнішня допомога – не стільки фінансова, скільки науково-практична та консультаційна.

Заради підвищення обізнаності потенційних клієнтів з цією інформацією, необхідно розробити Комплексну програму формування іміджу курорту Сергіївка в цілому. Першим кроком на шляху розробки такої програми має стати проведення широкомасштабного опитування потенційних відпочиваючих (туристів) на предмет їхньої обізнаності із курортними зонами України та курортом Сергіївка зокрема. Щорічне професійне анкетування має проводитись як на рівні селища, так і на рівні окремих санаторно-курортних закладів.

На даний час спеціалісти компанії УІП разом із Державною туристичною адміністрацією України працюють над розробкою проекту анкетування туристів в різних туристичних центрах України з метою визначення обсягу туристських споживчих витрат в Україні, який планується до впровадження з 01 січня 2005 р. Дане науково-практичне дослідження дозволить визначити вплив туризму на розвиток інших галузей економіки міст, сіл, селищ, та є надзвичайно важливим з точки зору розробки комплексних програм їхнього соціально-економічного розвитку.

Аналогічно, відділ маркетингу та обслуговування клієнтів кожного окремого санаторно-курортного закладу повинен проводити постійний моніторинг своїх клієнтів – “вхідний” та “вихідний” контроль. Метою цієї роботи є необхідність формування та збільшення кількості постійних (а не одноразових) клієнтів даного закладу, яких задля ефективної його роботи має бути не менше 60-70% від загальної кількості.

Наступним кроком на шляху розвитку туризму в курорті Сергіївка має бути проведення глибокої діагностики її наявного стану, яка включатиме туристичний аудит, проведення відповідних маркетингових досліджень для визначення пріоритетних напрямків розвитку туризму, а також об’єктивну оцінку місцевих цільових проектів, які прямо чи опосередковано стосуються розвитку туризму, на предмет виявлення головних причин, що стримують їх реалізацію на сучасному етапі.

Новий селищний голова Шелестенко О.Ю. та його команда докладають багато зусиль до відродження Сергіївки як всеукраїнського курорту – розробляються окремі проекти, деякі з них впроваджуються в життя. Так, розроблено концепцію та щорічно проводиться Міжнародний молодіжний фестиваль мистецтв “Сергіївські зорі”, створене Курортне Об’єднання “Сонячний берег” для ведення координаційної та інформаційно-промоційної роботи для курортно-оздоровчих закладів, що входять до його складу, налагоджено роботу інформаційно-рекламного веб-сайту курорту www.sergeevka.odessa.ua, активно розвивається напрямок спортивно-оздоровчого туризму завдяки діяльності яхт-клубу “Баргузин” та постійного проведення змагань з футболу на футбольних полях КО “Сонячний берег”, і т.д. Проте всі заходи, що вживаються, носять відокремлений, а не завершений системний характер, та не відповідають сучасним вимогам муніципального менеджменту, і тому не можуть призвести до відродження курорту в цілому.

Паралельно потрібно переходити до конкретних практичних кроків з розвитку туристичного бізнесу. Зокрема, задля сукупного підвищення ефективності санаторно-курортного бізнесу Сергіївки та відповідного збільшення доходів до селищного бюджету потрібно невідкладно розробити та впровадити Програму дій щодо підвищення прибутковості і конкурентоспроможності санаторно-курортних закладів та продовження сезону їхньої діяльності щонайменше до 6 місяців кожного поточного року. Програма розвитку санаторно-оздоровчих закладів має стати основою довгострокового майстер-плану розвитку туризму в курорті наряду з розробкою інших першочергових цільових проектів – найбільш привабливих і конкурентноздатних туристичних продуктів.

Паралельно з розробкою майстер-плану розвитку туризму потрібно розробити практичний механізм його реалізації, що є найскладнішим завданням та включає в себе створення і реєстрацію відповідних інституцій, відбір і підготовку молодих спеціалістів, що на професійній основі займатимуться просуванням туристичних продуктів смт. Сергіївка та залучатимуть кошти до селищного бюджету. Обов’язковою умовою цієї комплексної роботи має бути її наукове забезпечення і проведення перспективних наукових досліджень з питань визначення перспектив подальшого розвитку туризму.

Таким чином, задля сталого розвитку курорту Сергіївка послідовно мають реалізовуватись наступні етапи роботи:

1. Наукове обґрунтування можливостей розвитку туристично-рекреаційного бізнесу в смт. Сергіївка Одеської обл. – оцінка потенціалу, вивчення дійсного стану туристичної галузі та визначення перспективних напрямків її розвитку. Даний етап роботи вже реалізований спеціалістами УІП.

2. Діагностика окремих санаторно-курортних закладів Сергіївки на предмет визначення їхнього потенціалу із послідуючою розробкою програм виведення їх з кризового стану та перспектив розвитку на 2-3 роки. Затвердження цих програм на рівні селища.

3. Розробка селищним головою та його командою Програми відродження селищ на 3-5 років. Публічний захист програми та її затвердження на сесії селищної ради.

Лише розроблена науково обґрунтована програма розвитку селища міського типу Сергіївка, в першу чергу – через розвиток санаторно-курортного бізнесу, та конкурентоспроможна команди спеціалістів, що візьме на себе відповідальність за її впровадження, є запорукою сталого ефективного розвитку курорту Сергіївка на ринку туристичних послуг України та відповідної територіальної громади.

Література:

1. Закон України “Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку малих міст України” (проект) // http://www.rada.gov.ua.

2. Курортні ресурси України. – Київ: ЗАТ “Укрпрофздравниця”, “ТАМЕД”, 1999. – 344 с.

3. Україна: туризм та відпочинок // Довідник. – Одеса, “Альянс-2000”, 2003. – 104 с. – Рос. мовою.

4. Туристично-рекреаційна галузь курорту Сергіївка у 2002 р. // Аналітична довідка Сергіївської селищної ради. – 4 с.

[1] Малі міста - це міста із населенням, що не перевищує 50 тис. чол., які є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, носіями місцевого самоврядування та суб\’єктами соціально-економічної та фінансової діяльності.

На сьогодні в Україні налічується 350 малих міст; в них проживає 13% населення держави; з ними безпосередньо пов\’язане життя 22,4 млн. міських та сільських жителів.

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.