мая 17 2004

АНАЛІЗ ТУРИСТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ ДЛЯ ПОТРЕБ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНИХ ПРОДУКТІВ ТА ІНФРАСТРУКТУРИ

Опубликовано в 15:18 в категории Туризм и курорты

Юрій Зінько1, Роман Лозинський1, Марта Мальська, Назар Мандюк1 , Кшиштоф Лопатінський2, Ришард Щецінський2, Володимир Ковешніков3, Ірина Мініч3

1 - Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, Україна; 2 - Варшавський інститут туризму, Варшава, Польща; 3 - Київський університет туризму, економіки і права, Київ, Україна

З середини 2002 року на заході України реалізується спільний українсько-польський дослідницький проект „Туристичний потенціал Західної України” (напрями і можливості інвестицій у туристичній індустрії з використанням польського досвіду) за фінансової підтримки фундації Польсько-американсько-української ініціативи про співпрацю (ПАУСІ). У розробку цього проекту залучені три дослідницькі установи (Варшавський інститут туризму, Львівський національний університет імені Івана Франка та Київський університет туризму, економіки і права), що співпрацювали з обласними та районними адміністраціями Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей. Завданнями проекту передбачено аналіз ресурсів і стану туристичних галузей досліджуваних областей для потреб розробки нових туристичних продуктів та розвитку туристичної інфраструктури через залучення вітчизняних та іноземних інвестицій.

Суспільно-економічні зміни, які відбуваються у останні роки у Польщі та Україні, спричинили розвиток нових галузей ринкового господарства. Одна з них, – визнана особливо важливою на державному рівні, – туризм.

Тенденція його швидкого розвитку особливо помітна в Польщі. У 1990-2000рр. надходження у бюджет від туризму зросли з 0,8 млрд.USD до 6,1 млрд.USD. Прибутки туристичної галузі за даними незалежних і урядових експертів становлять біля 33% надходжень у бюджет

держави. Можна з певністю стверджувати, що туризм в Україні, як і в Польщі є галуззю, яка має великі можливості, і може бути основою регіонального та локального розвитку для значної частини території держави.

На даний час існують суттєві відмінності в туристичному русі між Польщею та Україною. З України до Польщі приїжджає більше туристів, ніж з Польщі до України. Однією з причин такої ситуації часто є безпідставно погана оцінка української туристичної іфраструктури та безпечності туристичних подорожей в Україні.

Останнім часом польські туристи змінюють способи проведення вільного часу. Домінуюча колись модель відпочинку (море, сонце, пляж) змінюється наступними формами альтернативного туризму: активний туризм, пізнавальний, сільський і оздоровчий. Ця тенденція дає надію, що зацікавлення польських туристів українською туристичною пропозицією зросте, адже на Україні існує величезна кількість туриcтичних територій, які відповідають їх очікуванням. Важливою є також культурна близкість двох країн, а також комунікаційна доступність туристичних ресурсів України з найбільших польських агломерацій: варшавської, краківської, шльонської.

Досягнення відповідних ефектів, а особливо збільшення приїздів туристів, є умовою реалізації правильної туристичної політики, яка полягає насамперед в сприянні розвитку: конкурентних і інноваційних продуктів; інфраструктури і туристичної інвестиції.

Головними цілями українсько-польського проекту „Туристичний потенціал Західної України” є:

· здійснення аналізів, оцінок і рішень щодо можливостей розвитку туристичного сектору в Західній Україні, які могли б бути підставою для прийняття рішень державними місцевими адміністрацями у процесі модернізації української туристичної сфери та пов’язаної з нею інфраструктури послуг;

· передача знань і польського досвіду українським туристичним організаціям.

Проект охоплює п’ять завдань, основною метою реалізації яких є проведення аналізу можливостей подальшого розвитку туризму в прикордонних областях Західної України. Насамперед це стосується туристичних продуктів та інфраструктури послуг, а також певних субрегіонів і адміністративних районів.

У проекті вирішувалися наступні завдання для обраних областей Західного (Карпатського регіону):

· Інвентаризація і оцінка туристичних ресурсів і планувальних опрацювань.

· Маркетингові дослідження приїздного туризму.

· Аналіз умов розвитку туризму.

· Напрямки розвитку туристичних продуктів та туристичної інфраструктури.

· Окреслення існуючих і потенційних територій і туристичних продуктів, що мають шанси розвитку.

Дослідження проведені у трьох прикордонних регіонах Західної України, сусідніх з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією. Це наступні області: Івано-Франківська, Львівська, Закарпатська. Вони охоплюють південно-західну частину України (в основному Карпатський регіон), мають місцевості з великою туристичною вартістю, які відрізняються багатством туристичних ресурсів.

Виконана у рамках проекту інвентаризація туристичної інфраструктури трьох карпатських областей засвідчила, що досліджуваний регіон характеризується розвинутим оздоровчо-відпочинковим комплеком (242 заклади санаторно-курортного лікування й організованого відпочинку населення, загальна кількість оздоровлених у яких в останні три роки складала 964 тис. 598чол.), потужною гірськолижною базою (понад 50 витягів) та різноманітним спектром форм туризму (культурологічний, кваліфікований, релігійний, екотуризм та агротуризм). Маркетингові дослідження туристичного руху у регіоні, що базувались на обробці статистичних даних [4] засвідчили про сталу тенденцію зростання в останні роки у регіоні кількості оздоровлених (за 1999-2002 рр. з 297,5 тис. до 329,6 тис., або на 10,8%), обслуговуваних внутрішніх та іноземних туристів (внутрішніх – зростання на 37,7% за чотири роки, іноземних – на 61,7% за чотири роки) та зростання обсягів надання послуг (2001 р. – 55603,27 тис. грн, 2002 р. – 65139,2 тис. грн.). Проведене анкетування туристів в курортних, відпочинкових, гірськолижних та культорологічних центрах Карпатського регіону показало, що більшість рецепієнтів добре оцінюють підготовленість території до надання туристичних послуг, кількості і рівня послуг та мають зауваження до інформаційного забезпечення територій, розвитку їх рекреаційно-дозвільної бази, а також транспортного забезпечення територій. Опитування засвідчило зростання зацікавленості туристів до рівня якості обслуговування, у розширенні спектру пропозицій у рекреаційній сфері, а також в урізноманітненні нічліжної бази: від зіркових готелів до агроосель. Цільове анкетування місцевих адміністрацій засвідчило, що більшість з 47 адміністративних районів оцінюють рекреаційну функцію своїх територій як середню і слабу за значенням. Районні адміністрації орієнтовані здебільшого на розвиток відпочинкованого, кваліфікованого та сільського туризму, а до основних проблем розвитку туристичної індустрії відносять низький рівень розвитку туристичної інфраструктури та брак коштів на підприємницькі ініціативи у галузі туризму.

У дослідженні особливо акцентувалася увага на оцінці перспективних (маркових) продуктів для західноукраїнського (карпатського) регіону та розбудові їх інфраструктури. Було визначено в якості перспективних на міжнародному і вітчизняному туристичних ринках наступні різновидності туристичних продуктів: оздоровчий, гірськолижний, відпочинковий, пізнавально-культорологічний і сільський туризм. Кожний з цих видів туризму передбачає розбудову відповідної нічліжної, рекреаційної та допоміжної інфраструктури.

Реалізований проект відноситься до досліджень територіально-планувального типу, що передбачають територіальне стимулювання розвитку туризму, де аналізуються і комплектуються дані оцінки туристичних ресурсів та інфраструктури, інвестиційних пропозицій на рівні певних адміністративнo-територіальних одиниць. Такого типу проекти вже здійснювалися для потреб місцевих адміністрацій західних воєводств Польщі [5].

У представленому проекті основною дослідницькою територіальною одиницею було обрано адміністративні райони (всього 47 районів) та додатково аналізовано обласні центри та інші міста обласного підпорядкування (всього 14 міст). За спеціальною методикою, розробленою Варшавським Інститутом туризму, на базі багатопоказникового аналізу (57 показників – від ресурсної бази до технічної та туристичної інфраструктури) визначалася для районів і міст їх туристична, інвестиційна та рецепційна атракційність. Для виділення перспективних на розвиток туризму адміністративних районів і субрегіонів визначальними були показники їх туристичної атракційності (природні ресурси, культурна спадщина, транспортна доступність), а доповнюючими виступали показники інвестиційної привабливості (комунальна і сервісна інфраструктура, економічна активність населення). Для кожної з областей за цими показниками були виділені перспективні для розвитку туризму субрегіони і адміністративні райони. На Львівщині виділено чотири субрегіони: Львівський, Городоцько-Мостиський, Придністерський і Бескидський, які разом включають дев’ять адміністративних районів і три міста обласного підпорядкування. Для Закарпатської області виділено три субрегіони – Низовинний Закарпатський, Верховинсько-Полонинський та Верхньотисецький, які включають шість адміністративних районів і місто Ужгород. Для Івано-Франківської області виділено п’ять перспективних субрегіонів – Долинський, Горганський, Центрально-Передкарпатський, Покутський і Коломийсько-Снятинський, що включають сім адміністративних районів, а також міста Івано-Франківськ та Яремче.

Для кожного з виділених субрегіонів і районів на основі аналізу туристичних ресурсів було визначено маркові туристичні продукти. Для виділених перспективних туристичних продуктів здійснено операцію щодо локалізації інвестиційних об’єктів туристичної інфраструктури на рівні адміністративних районів. Пропозиції конкретних інвестиційних об’єктів для розвитку інфраструктури надавали місцеві органи влади та експерти з туризму[1, 2, 3,]. У Карпатському регіоні можливими об’єктами для інвестування стали готелі і мотелі, нові та реконструйовані бази відпочинку, туристичні комплекси гірськолижної спеціалізації, історико-культурні споруди, що передбачається адаптувати для нічліжно-рекреаційних потреб, а також значний спектр рекреаційно-розважальних закладів.

Проведені дослідження дозволили розробити комплексну картографічну модель перспектив розвитку туризму Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської областей з оцінкою туристичного потенціалу, визначенням домінуючих туристичних продуктів та їх забезпечення інвестиційною туристичною інфраструктурою. Детальний опис основних інвестиційних проектів щодо розбудови туристичної інфраструктури регіону представлений у спеціальному двомовному інвестиційному каталозі, орієнтованому на вітчизняний та польський інвестиційні ринки.

Вище були проаналізовані пропозиції щодо розвитку існуючих і потенційних туристичних продуктів у межах субрегіонів і адміністративних районів кожної з трьох областей. Для виділених перспективних територій Карпатського регіону щодо розвитку туризму за атракційно-інвестиційними показниками цих були розроблені інвестиційно-локалізаційні пропозиції у сфері туристичної інфраструктури (таблиця 1). Крім інвестиційних пропозицій на рівні перспективних субрегіонів і адміністративних районів, робочою групою проекту за участю експертів було розроблено також продуктові та інфраструктурні пропозиції ще для двох рівнів: обласного (регіонального) і локального (табл. ).

Для кожної з областей було виділено ряд традиційно-іноваційних продуктів, що визначатимуть їх спеціалізацію у найближчі роки на туристичному ринку. Так, для Львівської області в якості маркових продуктів регіонального рівня визнано:

· культурологічний продукт „золота Підкова” – тур по замках Львівщини;

· сентиментальні тури для польських туристів;

· транзитний туризм вздовж автотрас міжнародного і загальнодержавного значення;

· відпочинково-оздоровчий продукт курортних місцевостей;

· сільський туризм.

З цими продуктами пов’язані локалізаційно-інвестиційні пропозиції, які включають наступні об’єкти туристичної інфраструктури:

· готель на 50 місць для автобусних груп в Олеську;

· готель і ресторан в Підгорецькому замку;

· нічліжно-гастрономічний комплекс у Золочівському замку;

· придорожне туристичне ознакування вздовж основних автобусних маршрутів;

· реконструкція і забезпечення доступу до важливих історико-культурних об’єктів;

· створення центрів з обслуговування туристів (інформаційно-туристичних центрів) у Жовкві, Дрогобичі, Львові;

· облаштування міжнародних і загальнодержавного значення трас нічліжними і гастрономічними закладами – міні-готелі, мотелі, місця для відпочинку, бари і ресторани;

· розбудова мережі міні-готелів, пансіонатів та спортивно-рекреаційних об’єктів в курортно-санаторних зонах;

· створення тематичних атракцій і рекреаційної інфраструктури у сільській місцевості;

· розбудова і реконструкція мережі агроосель у атракційних туристичних місцевостях Львівщини.

Для Івано-Франківської області в якості маркових продуктів регіонального плану визначені:

· етнографічний тур з відвідуванням центрів гуцульської культури;

· гірськолижний з використанням рельєфно-кліматичних можливостей Горганського району;

· кваліфікований (пішохідний і водний) для традиційних (Чорногора з Говерлою) і «нових» (Гриняви, Чивчин) гірських територій;

· сільський туризм на базі багатої природної і культурної спадщини туристичних територій;

· подорожі вузькоколійками.

З цими продуктами пов’язано ряд локалізаційно-інвестиційних пропозицій з розбудови туристичної інфраструктури:

· створення „живого” скансену у вигляді гуцульського села (Косівщина);

· створення мережі етнографічно-краєзнавчих музеїв і облаштування майстерень народних умільців (Косівщина, Верховина);

· розбудова гірськолижних комплексів (Надвірнянщина, Яремчанщина);

· ознакування і облаштування пішохідних і водних трас (території Карпатського НПП, НПП „Гуцульщина”, хребти Гриняви і Чивчин, ріки Прут і Черемош);

· реконструкція і відновлення вузькоколійок та забезпечення приколійової рекреаційно-гастрономічної інфраструктури (вузькоколійки Слобода – Вигода і в Осмолоді);

· створення центрів з обслуговування туристів у Івано-Франківську, Осмолоді та на Заросляку;

· розбудова і реконструкція мережі агроосель в основних природно-етнографічних районах Франківщини.

Для Закарпатської області було визначено 5 маркових туристичних продуктів, що визначатимуть перспективу цього регіону у найближчі роки. Серед них:

· відпочинково-оздоровчий продукт у курортних місцевостях Закарпаття;

· гірськолижний туризм;

· сентиментальні тури для угорських, словацьких та румунських туристів;

· транзитний туризм вздовж доріг міжнародного і загальнодержавного значення;

· сільський туризм.

Для виділених вище турпродуктів обласного (регіонального) значення важливим є розбудова відповідної інфраструктури та її локалізація у відповідних місцях. Нижче подається перелік інвестиційно-локалізаційних проектів з розбудови туристичної інфраструктури для означених вище маркових продуктів:

· будівництво мережі міні-готелів, пансіонатів та рекреаційно-спортивних об’єктів у курортних зонах (с.Поляна, с.Синяк, с.Кваси, с.Солотвино);

· придорожне туристичне ознакування вздовх основних автобусних маршрутів;

· облаштування (нічліжні і гастрономічні заклади) вздовж міжнародних загальнодержавного значення доріг;

· розбудова високогірних (Драгобрат) і передгірських гірськолижних станцій (Мукачівщина, Тячівщина);

· розбудова і реконструкція агроосель;

· створення тематичних атракцій і рекреаційної інфраструктури у сільській місцевості.

Для кожної з трьох областей виділено ряд локальних турпродуктів, які репрезентують певні туристичні місцевості. Вони пов’язані з такими видами туристичних занять як: відпочинковий, гірськолижний, культурологічний, етнографічний, релігійний та інші. Місцевості і турпродукти репрезентують одночасно адміністративні райони, що не були включені у список найбільш рейтингових територій з туристичної атракційності за результатами багатопоказникового аналізу.

Література:

1. Івано-Франківська область. Туристичний путівник, головне управління зовнішніх зв’язків, туризму і торгівлі Івано-Франківської обласної державної адміністрації. – Івано-Франківськ, 2003

2. Инвестиционная программа развития туристско-рекреационной отрасли Закарпатской области на 2002 – 2005 годы, Закарпатская областная государственная администрация управления по туризму и курортам. - Ужгород, 2002

3. Програма розвитку туризму Львівської області

4. Статистичний бюлетень „Туризм в Україні” // Державна туристична адміністрація України, Київський університет туризму, економіки і права. - Київ, 2002

5. G. Golembski “Metody stymulowania rozwoju turystyki w uj?ciu przestrzennym”, Pozna?, 2002, s. 316.

Таблиця 1

Пропозиції до локалізації туристичних продуктів і туристичної інфраструктури для Центрально-Горганського субрегіону Івано-Франківської області (рекомендації наукової групи і експертів проекту ПАУСІ)

Субрегіон

Район/місто

Туристичні продукти

Пропонована підготовка атракцій та інфраструктури

Локалізація інвестиційного об’єкту

Пріоритетні інвестиційні проекти

Центрально-Горганський

Надвірький

Гірськолижний

Спорудження гірськолижного центру в районі г.Грофа та облаштування гірськолижного комплексу в Надвірній

Надвірнянський район

1.Гірськолижний центр біля г.Грофи

Культурологічний

Реконструкція Пнівського Замку і забезпечення доступності для туристів

с.Пнів

Яремча

Рекреаційно-дозвільний

Будівництво рекреаційно-дозвільного центру з вольєром та системою атракціонів-містечок розваг

м.Яремча

1. Рекреаційно-дозвільний центр

2. Обладнання гірсько-пішохідної траси

Рекреаційний

Оглядова канатно-крісельна підвісна дорога

Околиці Дори

Пізнавально-кваліфікований

Обладнання 40 км гірськокінно-пішохідної траси

Територія Карпатського національного парку

Водний туризм

Створення комплексу з обслуги водних туристів на річці Прут

Відрізок Ворохта-Яремча

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.