мая 17 2004

Актуальні аспекти бізнес-планування в туризмі.

Опубликовано в 22:50 в категории Туризм и курорты

Л.В.Грибова

Київський університет туризму, економіки і права

вул.. Генерала Жмаченка 26

м. Київ, Україна

Туризм як важливе соціально-економічне явище знаходиться в прямій залежності від економічного положення, загальної стратегії розвитку держави, її міжнародного становища та іміджу. За рекомендаціями Всесвітньої туристичної організації (ВТО) безперервне управління туризмом має таке ж важливе значення, як планування та стійкий розвиток. Обов\’язковою умовою ефективного управління усіма аспектами туризму являється бізнес-планування. Професійно складений і орієнтований на майбутнє бізнес-план являється основою для досягнення підприємницької мети.

Бізнес-план туристського підприємства або, іншими словами, проект розвитку турфірми, план початку підприємницької діяльності, концепція бізнесу, відображає вихідну стратегічну ситуацію і перспективу розвитку справи.

В бізнес-плані передбачені у взаємозв\’язку: бізнес-ідея, філософія туристського підприємства, специфіка положення фірми на ринку туристичних послуг, стратегічна мета підприємства і розроблений на її основі план його розвитку. Бізнес-план - це важливий інструмент, з допомогою якого можна переконати майбутніх ділових партнерів або інвесторів в рентабельності і перспективності проекту.

Бізнес-план потрібен для:

1. Створення підприємства (start-up).

2. Пошуку інвесторів і/або венчурного капіталу.

3. Об\’єднання підприємств.

4. Придбання і продажу підприємства.

5. Санація, реорганізація і раціоналізація підприємства, а також зміна позиціонування для завоювання нових ринків.

6. Кредитне, лізингове, інвестиційне і проектне фінансування.

7. Залучення нових клієнтів

8. Залучення висококваліфікованих кадрів.

9. Інформування акціонерів.

10. Орієнтування діяльності адміністрації.

Бізнес-план туристського підприємства повинен враховувати специфіку туристичного продукту. У сфері послуг туризму для потреб планування і прогназування діяльності туристичних фірм доцільно використовувати такі поняття, як основний продукт, спеціальний продукт, супутний продукт, додатковий продукт, комплексний туристичний продукт.

Комплексний туристичний продукт у складі туристичної пропозиції набирає форми туру.

Тур - це туристична подорож за визначеним маршрутом у конкретні терміни, забезпечена комплексом туристичних послуг, визначених суб\’єктом туристичної діяльності згідно з видом цього туру.

Як правило, груповий тур, що здійснюється укомплектованною групою туристів, передбачає їх проїзд, проживаня, харчування, трансфери, екскурсійну програму, оформлення візи і страхового полісу. В результаті поточних доходів і витрат туристичною фірмою туроператор одержує прибуток, частину якою розподіляє у вигляді комісійної винагороди туристичній агенції, обидві турфірми сплачують податки, платежі в соціальніта інші державні фонди.

У складі комплексного турпродукту обов\’язково є послуги транспорту та проживання, що складають основний продукт.

Спеціальний продукт – це складові послуги туру, які відрізняють його від будь-якого іншого як щодо мети подорожі, так і щодо шляхів її досягнення (послуги бізнес-центру, оздоровлення, лікування тощо).

Супутний продукт – це комплекс послуг та товарів, необхідних туристам для того, щоб використати основний та спеціальний продукт. Наприклад, пропозиція поштового зв\’язкуобхідних побутов і товарів туристичного призначення.

Додатковий продукт надає спеціальному продукту додаткової вигоди і допомагає безпомилково відрізнити даний продукт від конкуруючих з ним аналогічних продуктів. При цьому не завжди різниця між спеціальним і додатковим продуктом є очевидною.

Комплексний туристичний продукт, крім основного, спеціального, супутного і додаткового продуктів, включає і такі елементи та якісні характеристики, що створюють загальний імідж туристичного підприємства та його послуг а сааме: доброзичлива атмосфера, обслуговування, форма пропозиції турпродукту, оперативність та гнучкість тощо.

Туристичний продукт виходить на ринок туристичних послуг, характерною ознакою якого є відокремленість споживача від підприємства, що надає туристичну послугу, а також одночасне надання і споживання послуги.

В формуванні і реалізації турпродукту приймають участь:

- туроператори - юридичні і фізичні особи, що створюють, просувають і реалізують туристичний продукт (в міжнародній практиці їх називають турорганізаторами);

- виконавці туристичних послуг (контрагенти) – юридичні або фізичні особи, що безпосередньо надають послуги по розміщенню, харчуванню, екскурсійному обслуговуванню тощо (готелі, ресторани, транспортні компанії), підприємство культури (парки, музеї, театри), спорту (клуби, стадіони), лікувально-оздоровчі заклади, екскурсійні бюро та інші;

- турагенти – юридичні або фізичні особи, що займаються просуванням і реалізацією турпродукта, тобто посередники;

- споживачі туристичного продукту – будь-які фізичні особи, що використовують, купують або мають намір придбати туристичні послуги (турпродукт) для власних потреб.

Будь-якому з участників ринку туристичних послуг (туроператорам, контрагентам, турагентам) доцільно скласти власний бізнес-план, який враховуватиме інтереси підприємства, потреби споживачів суспільства.

Структура бізнес-плану туристського підприємства може включати такі розділи:

1. Резюме, тобто бізнес-план в стиснутій формі:

- інформація про туристичне підприємство у вигляді таблиці;

- перспектива (бізнес-ідея) і стратегічна мета підприємства;

- перелік туристичних послуг;

- керівництво та персонал;

- ринкова ситуація та маркетинг;

- джерела інвестування;

- перспективи успіху та ризики;

- потреба у фінансових засобах та призначення.

2. Характеристика туристського підприємства (фірма).

2.1. Історія підприємства (дата створення, засновники, розвиток до цього часу).

2.2 Бізнес-ідея (перспектива) і філософія (мета діяльності і профіль послуг, ринок, орієнтація на споживача, робітники, інвестори і партнери по співробітництву, соціальна відповідальність, тобто вплив на екологію, створення робочих місць).

2.3. Стратегія підприємства включає роздуми щодо розвитку підприємства і цілі в сфері фінансів, фінансових результатів і балансу; цілі в сфері ринка і маркетингу; цілі в сфері створення та надання туристичних послуг в сфері персоналу.

2.4.Організація (структура) підприємства: органограма, віртуальні структури та інші організаційні форми, організація робочого процесу.

2.5. Консультанти (список у вигляді таблиці).

2.6. Дольова участь в інших підприємствах (у вигляді таблиці).

2.7. Партнери по співпраці і стратегічні альянси (у вигляді таблиці).

2.8. Тенденції розвитку основних показників: оборот, рентабельність обороту, чистий прибуток (після відрахування податків), рентабельність інвестицій (ROI), різниця між доходами та витратами, чистий оборотний капітал, чисельність робітників, оборот на одного робітника.

2.9. Сильні і слабкі сторони.

3. Менеджмент персоналу:

- стиль керівництва фірмою і мотивація співробітників;

- навчання і підвищення кваліфікації;

- процентна структура персоналу і плинність кадрів;

- інформаційно-комунікативний процес;

- система оплати праці;

- контролінг.

4. Асортимент туристських послуг:

- перелік туристських послуг;

- переваги і недоліки турпродуктів;

- сертифікація;

- розробка турпродукту;

- оновлення тур продукту.

5. Ринки (характеристика ринку тур послуг, ринковий потенціал, його ємність). Кількісний та якісний аналіз ринка:

- структура споживачів;

- потреби, звички і мотивація покупців тур продукту;

- тенденції та їх зміни;

- специфічні споживчі процеси;

- специфічні форми поведінки споживачів при прийнятті рішення про покупку.

6. Конкуренти (3-5 основних конкурентів, та 3-5 основних потенційних конкурента).

7. Маркетинг:

- стратегія маркетингу;

- політика цін;

- політика у відношенні створених тур продуктів та їх різновиди.

8. Місцезнаходження, інфраструктура:

- фактори місцезнаходження, орієнтовані на реалізацію турпродукту;

- фактори місцезнаходження, орієнтовані на надання турпослуг.

9. Виробництво: технологія, планування виробничих процесів та управління ними.

10. Аналіз ризиків (внутрішніх і зовнішніх).

11. Фінанси:

11.1.План потреби в капіталі:

- інвестиції;

- оборотні кошти;

- специфічні засновницькі витрати та інші витрати початкового етапу.

11.2.План розрахунку прибутків та збитків.

11.3.Розрахунок фінансових потоків і зведений балансу руху майна і капітал.

11.4.Дванадцятимісячний план ліквідності і фінансів.

11.5.Економічні показники: оборот, прибуток після відрахування податків (чистий прибуток), рентабельність обороту, власний капітал, оборотність капіталу, залучений капітал, довгостроковий та короткостроковий залучений капітал, рентабельність власного капіталу тощо.

11.6.Фінансування (обор у вигляді таблиці).

При складанні бізнес-плану туристичного підприємства слід врахувати відмінність туристичної послуги від товару а саме:

1. Невловимість, невідчутність, нематеріальний характер послуг означає, що їх не можна зберігати, пакувати, транспортувати або вивчати до моменту їх придбання і споживання. Тур фірма може лише описати переваги тур послуги. для зміцнення довіри клієнтів до підприємства можна здійснити такі заходи:

- по можливості підвищувати відчутність послуги, продемонструвавши якісні проспекти, фотографії, фільми тощо;

- підкреслити значимість послуги, наприклад, для укріплення здоров’я;

- загострити увагу на вигодах від придбання послуги, наприклад, комфорт, гнучка цінова політика, гарантія якості наданих послуг;

- залучити до пропаганди пропонованих послуг авторитетних клієнтів, які засвідчать якість на власному досвіді.

2. Невід’ємність процесів виробництва та споживання послуг. Туристичні послуги на відміну від товару не можна виробляти про запас та зберігати. Туристичні послуги „виробляють”, „виготовляються” , надаються в момент їх споживання. Цим зумовлена непостійність, мінливість якості обслуговування під час подорожі. Причинами цієї мінливості можуть бути:

- низький рівень кваліфікації працівників, їх недосвідченість, особливості характеру;

- недосконалість організації комунікації, що обмежує надходження інформації;

- відсутність належного контролю за якістю роботи персоналу;

- унікальність кожного окремого споживача, що зумовлює індивідуальний погляд та власні вимоги до наданих послуг.

Туристське підприємство – виробнича одиниця в системі туристичного господарства, що виконує одну або більше функцій виробництва та реалізації туристичного продукту, створення об\’яєтів туризму.

Виходячи на туристичний ринок, створюючи туристичне підприємство, готуючи бізнес-план, зацікавленим особам слід мати:

- професійні знання в сфері туризму;

- „прораховану” ідею функціонування на ринку туристичних послуг;

- початковий капітал для організації своєї справи.

На міжнародному ринку туристичних послуг існує достатньо серйозна конкуренція відносно рівня обслуговування, а також його змісту. Важливо знайти свою нішу на ринку, яка точно відповідає можливостям туристичного підприємства і крім того, не повністю заповнена конкурентами.

Бізнес-планування дає уяву про зміст, організацію, фінансовий стан підприємства. Лише після одержання позитивного результату можна приступити до створення туристичної фірми. Якщо справа починається з одержання кредиту або залучення інвестицій, то інвесторам і партнерам необхідно представити картину майбутнього підприємства: охарактеризувати туристичний продукт, ринки збуту і майбутню прибутковість. Лише за домогою бізнес-плану вирішуються питання фінансування. Бізнес-планування вже давно стало аксіомою підприємства.

Бізнес-план повинен враховувати технологічні особливості турфірми. Найважливішим розділом бізнес-плану являється фінансові обґрунтування діяльності туристичного підприємства. На ефективність функціювання туристського підприємства впливає багато факторів до яких належать структура доходів та витрати, ефективне управління процесом створення туристичної послуги, раціональне ціноутворення.

При визначенні оптимальної ціни на туристичний продукт слід враховувати те, що з одного боку ціна повинна покривати всі витрати турфірми, пов\’язані з наданням туристичних послуг, з другого – ціна повинна бути конкурентноспроможною.

Фінансисти зазвичай починають ціноутворення з витрат і додають бажаний прибуток. Водночас в більшості випадків, крім витрат, необхідно приймати до уваги і конкуренцію.

Маркетологи, визначаючи ціну турпродукту, починають з цін для кінцевих споживачів (визначаючи попит, вивчаючи ринок і конкуруючі підприємства), а потім рухаються назад, щоб визначити можливі виробничі витрати. Таким чином, при формуванні ціни на туристичний продукт враховується еластичність попиту. Досліджуючи цінову політику на ринку туристичних послуг, фахівці прийшли до висновків:

- по-перше, туристський ринок зазвичай не володіє еластичністю попиту і для цього є ряд об\’єктивних причин: віддаленість споживача від виробника послуг і тому орієнтація на середньоринкові ціни, бажання сплатити навіть більше, але вже відомій фірмі;

- по-друге, ціна в туризмі часто і являється одним із самих важливих орієнтирів при придбанні.

Саме по ціні споживач заочно намагається визначити рівень і якість обслуговування. Тому як завищення, так і зниження цін може привести до серйозних прорахунків. При цьому, спостерігається, що чим вищий рівень обслуговування, тим менше важлива для споживача ціна турпродукту.

Політика цін турфірми повинна будуватись на одному сегменті. Групи товарів або послуг з різними цінами залучають різні сегменти ринку. Це важливо і тому, що на сегмент працює не тільки ціни, але і реклама, імідж, додаткові послуги – все, що повинно відповідати рівню і категорії споживача.

Рівень ціни і рентабельності на туристичний продукт залежить від багатьох факторів: обсягів обслуговування туристів, існуючого і потенційного попиту споживачів, аналізу ринка, категорій туристів. Знижки займають важливе місце в ціновій і економічній політиці турфірми. Наприклад, сезонні знижки сприяють швидкому розпродажу, завантаженню туристських підприємств в „низький” сезон. В туризмі характерні знижки на попередню оплату, на групове придбання турів, „сімейні” знижки, знижки для постійних клієнтів. При цьому відповідні знижки зумовлюються і встановлюються не тільки для споживачів, але і по каналам просування турпродукту: готелями і перевізниками для туроператорів, тур операторами для турагентів. Це дозволяє покрити витрати всіх фірм, які приймають участь у виробничо-здобутковому процесі, і гарантує одержання прибутку.

Всі вищеперелічені фактори враховуються при бізнес-плануванні, так як вони впливають на фінансову стабільність фірми. Ефективне бізнес-планування сприятиме розвитку туристського бізнесу, раціональному використанню природно-рекреаційного потенціалу, зростанню прибутковості туристської діяльності, сприятиме перетворенню туризму в одну з пріоритетних галузей.

Література

1.[Ильина Е.Н. Туризм-путешествия. Создание туристской фирмы. РМАТ, М., 1998.-С.169]

2.[Лудольф Ф., Лихтенберг С. Бізнес-план. Професійна підготовка. М., « Олма-прес», 2004.-С.205.]

3.[Любіцева О.О. Методика розробки турів. Київ „Альтерспрес”, 2003.-С.101.]

4.[Бізнес под ключ // Бізнес.-2000.-№29.-С.53-55.]

_______________________________________________________________

Резюме

В статті розглядаються основні положення бізнес-планування в туризмі, порядок складання бізнес–плану туристського підприємства, особливості організації туристичного бізнесу, ціноутворення.

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.