мая 11 2004

МІСТОБУДІВНЕ РІШЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ РЕКРЕАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ У ГЕНЕРАЛЬНОМУ ПЛАНІ м.КИЄВА НА ПЕРІОД до 2020 р.

Опубликовано в 09:17 в категории Туризм и курорты

С.А. Дюжев

Інститут “Київгенплан” АТ “Київпроект”, м.Київ, Україна

Для визначення напрямків (стратегії) коригування режиму та досягнення параметрів умов перспективного формування, функціонування і розвитку територій курортного лікування, туризму, масового та спеціалізованого відпочинку як складових загальноміської рекреаційної мережі, відповідно до іманентних циклів відтворення Київського району розселення виконані:

розрахунки диференційованих потреб в рекреаційних ресурсах і закладах обслуговування відповідно до діючих нормативів;

комплексні аналіз та оцінка просторових, функціональних і матеріальних характеристик ресурсів та інфраструктури за ступінню сприятливості умов здійснення різних видів рекреаційної діяльності, стійкості природних комплексів та пропускної спроможності об’єктів і закладів обслуговування на базі прогнозних розрахунків вибіркової відвідуваності;

класифікація, функціональне профілювання та ранжирування рекреаційних територій згідно з масштабом атрактивності та можливостями інтенсивного і довготривалого освоєння та використання;

проектна трансформація планувальних параметрів територіальних елементів рекреаційної мережі та оптимізація режимів рекреаційних процесів;

планувальні структурування, зонування, районування і композиційна гармонізація та ідентифікація рекреаційної складової Київського ареалу розселення.

На базі виробки розуміння змісту та направленності природних, технічних і соціальних процесів міської топоформи Києва встановлені принципи і пріоритети містобудівної політики по створенню та трансформації рекреаційного середовища [1].

Системне відображення феноменів рекреаційної дійсності включає структурний, генетичний, організаційний і композиційний аспекти моделювання морфологічних процесів і атрибутів середовища рекреаційної сфери. Проектне моделювання прообразу, потенціалу, програми і конфігуратора конкретної топоформи передбачає розгляд складових цілісних утворень відповідно до закономірності дії механізму їх рекурсивного розгортання та відтворення [2].

Території курортного лікування.

Перспективи трансформації курортних територій визначені виходячи з ролі та значення курортів Києва в загальнодержавній і міжнародній регіональній мережі, розрахунків граничної ємності рекреаційних закладів, рішення загальнокурортних зон відпочинку одночасно як місць масового відпочинку населення Києва у вихідні дні (табл. 1).

Таблиця 1.

КУРОРТИ КИЄВА

Показники

Н а з в а

Пуща-Водиця

Конча-Заспа

Загальна площа (га)

2130,0

1587,01

Зона закладів курортного лікування

та відпочинку (га)

239,1

380,0

Сельбищна зона та вулиці (га)

127,4

-

Загальнокурортна зона відпочинку,

всього (га), у т.ч.:

1763,5

1187,01

- парки і буферні парки

555,3

45,0

- лісопарки

1208,2

105,0

- лугопарки

-

1037,0

Зона розташування дач

-

20,0

Проектна ємність зони закладів курорт-

ного лікування та відпочинку (тис. чол.)

13,3

14,7

лікування та відпочинку (тис. чол.)

у т.ч. на період до 2020 р.

10,0

9,4

Проектна ємність загальнокурортної зони

відпочинку (тис. чол.)

50,7

37,6

у т.ч. на період до 2020 р.

34,4

24,6

1 Крім того, 238,0 га за межами міста, що існують, та 296,0 га - між існуючою

та проектною 1988 р. (проте не затвердженою) ділянками межі міста.

Території туризму.

Прогноз перспективного туристського попиту (в’їзний туризм) виконаний у двох варіантах: I - відповідно до тенденцій туристської діяльності, що склалися; II - з урахуванням очікуваних змін у структурі рекреаційних потреб і переваг (табл. 2).

Таблиця 2.

ПРОГНОЗ ПЕРСПЕКТИВНОГО ТУРИСТСЬКО-ЕКСКУРСІЙНОГО ПОТОКУ

Величина потоку

Н а з в а

Існуючий

2 0 1 0 р.

2 0 2 0 р.

стан

Вар. I

Вар. II

Вар. I

Вар. II

Туристський потік (тис.чол.)

385,0

760,0

1450,0

1520,0

2900,0

у т.ч. іноземний

120,0

360,0

680,0

720,0

1360,0

Екскурсійне обслуговування

(млн. чол.)

2,6

5,2

5,6

10,4

11,2

Для організації туристсько-екскурсійної діяльності, ефективності використання історико-культурних і природно-оздоровчих ресурсів, удосконалення мережі торговельно-побутового та рекреаційного обслуговування, забезпечення європейського рівня облаштування, благоустрою та озеленення міських територій передбачено подальше формування та розвиток як у центральній, так і периферійних частинах міста туристських зон.

Виходячи з головної мети трансформації (регенерації, адаптації модернізації) міського середовища Києва в галузі відтворення сфери туризму - поширення специфічних характеристик історичного обличчя на всю територію міста (для підтримки композиційного механізму ідентифікації) передбачено планувальне закріплення та регулювання 21 туристської зони поза меж 4-х великомасштабних рекреаційних зон, а також Вишгородської туристської зони в перспективних межах міста.

Території спеціалізованого та масового відпочинку.

Зважаючи на принципову незамінність територій і закладів відпочинку спеціалізованого попиту, які задовольняють потреби певних соціально-демографічних груп населення та орієнтованих на специфічні види рекреаційних занять, ці території вирішуються в планувальній структурі рекреаційної мережі як інваріантні елементи (так як і курортні та туристські території).

В проектних межах Києва значна частка попиту в сфері відпочинку може бути задоволена в зонах спеціалізованого відпочинку та на курортах міста. За результатами аналізу процесів у сфері відпочинку оцінка ландшафтно-природних умов та інфраструктури визначені масштаби реконструкції та модернізації закладів відпочинку з урахуванням перспектив житлово-цивільного будівництва та поліпшення екологічного та економічного стану.

Основне завдання організації мережі територій масового відпочинку таке - на базі загальних територіальних перспективних потреб, вибірковості рекреаційних територій різних видів, прогнозу інвестиційних можливостей і питомих витрат визначити оптимальні структуру, зонування та ефективну ємність складових рекреаційної мережі, порівняну з величиною сумарного рекреаційного потоку в день пік.

Мета оптимізації - включення до структури рекреаційної мережі територій відпочинку з найбільш високими планувальними якостями і зручним просторовим положенням відносно центрів попиту з урахуванням ряду обмежуючих факторів: напрямки розвитку виробничих і сельбищних територій у межах Київського району розселення, розмір і стійкість природних комплексів до рекреаційних навантажень, психологічні норми сумісності різних груп відпочиваючих, прогнозний об’єм витрат на трансформацію рекреаційної мережі.

Розрахунок ємності, параметрів і оптимізація мережі територй масового відпочинку Києва та приміської зони виконаний на базі оптимізаційної моделі, де критерієм є індекс ефективності рекреаційної діяльності, що відображає структуру потреб населення (вибірковість територій певного виду).

При виконанні розрахунків по оптимізаційній моделі (на базі варіативних прогнозів перспективних витрат) визначені тенденції та напрямки трансформації рекреаційних ресурсів і параметри структури мережі територій масового відпочинку, її проектна ємність у межах Києва, яка складає 885,0 тис. чол.

Планувальне рішення рекреаційної мережі.

Методичною базою вирішення завдань планувальної організації (районування) рекреаційної сфери міста є територіально-сітьове уявлення планувальної структури і типологічно визнані зони планувального генезису окремих ландшафтних утворень.

Критерій ефективності організації рекреаційної мережі повинен відображати рівень реалізації потреб населення з урахуванням збереження, збагачення та розвитку природного середовища, створення комфортних умов рекреації, рівнодоступного і ефективного культурно-побутового та транспортного обслуговування. Цілісною планувальною ланкою рекреаційцної мережі, що відповідає закономірностям процесів сфери відпочинку, туризму і курортного лікування, є рекреаційна зона.

Центруючим елементом (ядром) зони є, як правило, поліфункціональні комплекси рекреаційних закладів або парки (гідропарки) культури, розваг і відпочинку, які відзначаються найбільшим набором послуг і високою відвідуваністю. Загальним принципом зорганізованості територій у складі зони є підпорядкування стандартних та унікальних об’єктів рекреаційного середовища з метою максимілізації рекреаційного ефекту та забезпечення гнучкості в землекористуванні.

Рекреаційними планувальними утвореннями, що потребують подальшої детальної розробки, є:

Рекреаційні зони - Пуща-Водицька, Центральна, Дарницька, Конча-Заспівська, Бориспільська (північна частина), Лютіжська (південна частина).

Курорти - Пуща-Водиця, Конча-Заспа.

Зони масового відпочинку - Святошинська, Київська, Пуща-Водицька, Межигірська, Броварська, Білодібровна, Дніпровська, Микільська, Дарницька, Голосіївська, Теремки, Феофанія, Лиса гора - Покал, Жуків острів, Конча-Заспівська, Оболонь, Троєщина, Гідропаркова, Нагірна, Берківщина, Сирець, Бабин яр, Козинська, Вишенківська, Старопетрівська.

Зони спеціалізованого відпочинку та лікування - Пуща-Водицька, Колпитська, Дарницька північна, Дарницька південна, Млинове, Святошинська, Козинська.

Туристські зони (поза рекреаційними зонами) - Виноградар, Оболонь, Святошин, Нивки - Бабин яр, Борщагівська, Відрадний, Солом’янська, Голосіївська, Троєщина-Вигурівщина, Дарницька, Русанівка - Березняки, Осокорки - Позняки, Вишгородська, зони Старокиївського історичного ареалу: Поділ, Шулявка, Артема - Гончари, Хрещатик, Паньківщина, Липки, Печерськ, В.Васильківська, Дружби народів.

Література

1. Дюжев С.А. Концептуальні передумови планування Києва як ландша-

фтного ареалу //Містобудування та територіальне планування.

Вип. № 6. - К.: КНУБА, 2000 - С. 30-46.

2. Дюжев С.А. Планировочное решение сферы туризма как реализация

механизма устойчивости феномена расселения //Устойчивое развитие

туризма на Черноморском побережье - Одесса: ОЦНТЭИ, 2001 -

С. 27-32.

City-building decisions of effective use of recreational resources in a General (Master) Plan of Kyiv for the period until 2020.

Dyuzhev S. A.

Institute “Kyivgenplan” JSC “Kyivproekt”, 16-22,

Bogdan Khmelnitskyi Str., Kyiv-30, 01030

This project examines theoretical and methodological foundations, planning decisions of prospective (long-term) transformations of recreational sphere, described in a new General (Master) plan of Kyiv. In accordance with the logis of recreational sphere reproduction processes, planning parameters of territories and institution nets of health resort treatment, tourism, specialized and mass rest for the period until 2020 are defined, the estimation of necessary volumes of territorial resources and investments for strategical decision realization is given.

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.