мая 03 2004

ПРОБЛЕМИ ТА МОЖЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЇ ТУРИЗМУ В ХЕРСОНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Опубликовано в 08:25 в категории Туризм и курорты

Михайлюк О. Л.Національний інститут стратегічних досліджень

(Одеська філія), Україна

Михайлюк Олена Леонідівна, Національний інститут стратегічних досліджень, Одеська філія, Україна, e-mail:orb@ niss.od.ua

Проблеми та можливості розвитку рекреації і туризму в Херсонській області.

В статті розглядаються питання перспектив розвитку рекреації та туризму в Херсонській області. Аналізуються економічні, екологічні та організаційні проблеми, пропонуються шляхи їх вирішення.

Mihaylyuk Helen, National Institute for Strategic Studies, Odessa regional branch, Ukraine, e-mail:orb@ niss.od.ua

Problems and possibilities of development of recreation and tourism in the Kherson region.

The questions of prospects of development of recreation and tourism in the Kherson region are examined in the article. Economic, ecological and organizational problems are analyzed, the ways of their solving are offered.

Область має унікальний природно-ресурсний потенціал. На території Херсонщини розташовані два біосферних заповідники світового класу з унікальною флорою і фауною. Вони внесені в списки ЮНЕСКО. А також Азово-Сивашський ландшафтний заповідник і більше двох десятків мисливських заказників.

Не виключено, що розширення Євросоюзу позитивно вплине на приплив іноземних туристів, оскільки ціни на туристичні послуги в нових країнах - членах ЄС істотно підвищаться: уже сьогодні, приміром, у Карпати прибувають на відпочинок жителі таких гірських держав, як Швейцарія, Австрія і Польща. Перспективними, крім Криму, навіть за умов подорожчання, варто вважати Одеську область і Херсонщину, узбережжя Азовського моря.

Серед напрямків розвитку може також бути один з модних нині у світі -історико-культурний туризм. Наприклад, торік майже на 20% збільшилася кількість іноземних туристів (включаючи сусідні держави) і на 50% - туристів із країн далекого зарубіжжя. Цього року очікується прибуття меншої кількості росіян (а це - самі активні відвідувачі України: торік з майже 13 млн. гостей російських туристів було 2 млн. 850 тисяч). Трагедія на складі боєприпасів у Запорізькій області може вплинути на потік туристів, чий "маршрут" "саме проходить через цей регіон по трасі Москва-Сімферополь".

Від туризму Україна щорічно одержує біля $400 млн. Однак обсяг іноземних інвестицій у туристичну і курортно-рекреаційну сфери сьогодні не перевищує $100 млн.

Санаторно-курортні установи, що знаходяться в жалюгідному стані, і не представляють цінності як лікувальні заклади, варто вивести з управління відомств і передати в туристичну галузь, тобто у ведення Держтурадміністрації. Остання - повинна знайти інвестора. Для цього потрібно знизити кредитні ставки для підприємців на будівництво і реконструкцію баз, встановити відповідні пільги в оподатковуванні на три-п\’ять років. Такі правила існують для всіх об\’єктів туристичної сфери в Мальті, Іспанії, Португалії, Туреччині і інших країнах.

Зараз із 6200 всіх українських санаторно-курортних ліжко-місць (що, більше, ніж у Туреччині) тільки 10% за рівнем і сервісом відповідають європейським стандартам.

У Криму вже 5 років, як організоване республіканське Міністерство туризму. Його бюджет починався з 500 тисяч гривень, тепер він виріс учетверо, досягши двох мільйонів гривень. Кошти йдуть винятково на організаційні заходи. Значна їхня частина витрачається на рекламу. Наприклад, уряд АРК визначив для себе пріоритетні регіони – партнерів в сфері відпочинку і туризму. Це Москва, Санкт-Петербург, північ Росії. Зокрема, з журналістами укладають угоди про співробітництво, і ті в популярних російських виданнях регулярно публікують матеріали про туристичну привабливість Криму. Запрошують великі групи журналістів і на всілякі конференції, в результаті чого з\’являються матеріали про принадності туризму в Криму. Вже йде гостра боротьба між Кримом і його конкурентами.

Усе більшого значення набуває річковий, екологічний і сільський туризм. У Новій Каховці відкритий яхт-клуб для обслуговування досить заможних людей. У Голій Пристані створюються гольф-клуб і база зеленого сільського туризму. Тут розуміють: не можна далі, намагаючись підняти економіку, робити ставку лише на кволе сільське господарство. Потрібні інші пріоритети. У ряді районів області – у тому числі Скадовському, Генічеському, Бериславському – організовані відділи туризму. Більше 100 тисяч чоловік, тільки за даними фірм, що мають ліцензії на надання туристичних послуг, відпочивають щорічно в області. За даними райдержадміністрацій, їх раз у п\’ять більше. В області приблизно 300 баз відпочинку при вартості одного місця від 10 до 600 гривень на день. Однак відпочиваючих із приморських санаторіїв на екскурсії з усього узбережжя Херсонщини возять в Асканію-Нова, а також в Одесу, Севастополь, Миколаїв. Треба розробити туристичні маршрути й до Херсону.

Ізраїль славиться Мертвим морем, але за лікувальними властивостями і складовими солей йодисті озера в Цюрупінському районі, Сиваш у Каланчаку і Соляне озеро в Голій Пристані якщо не перевершують, то й не поступаються йому. Однак на узбережжі Сивашу лікуватися поки що не можливо: немає ні пляжів, ні пансіонатів, ні під\’їзних шляхів.

Обласна адміністрація ввела мораторій на виділення ділянок у курортній прибережній зоні до проведення інвентаризації і затвердження органами місцевого самоврядування генеральних планів забудови. У приморських курортних селищах панує повний хаос. Пляжні зони забудовані хаотично і безсистемно.

У Голопристанскому, Генічеському, Скадовському і Каланчакському районах уздовж узбережжя Чорного та Азовського морів розташувалося 376 здравниць. В області 12 міст і сіл мають статус курортів. Це дозволяє підняти продажну ціну чи плату за оренду. В області 1200 гектарів земель вважаються рекреаційними, хоча ні наукових, ні маркетингових досліджень у цьому напрямку не проводилося. В даний час на вторинному ринку "сотку" угідь у берега Чорного моря в Скадовскому і Голопристанському районах можна придбати за $100, гектар - за $10 000, чи навіть дешевше, тоді як вартість гектара землі на південному березі Криму доходить до мільйона доларів.

На території Залізного Порта, Більшовика, Блакитного від так званих "земель запасу" у радіусі 3- 5 кілометрів від моря практично нічого не залишилося - ділянки піщаних дюн або розпродані, або розподілені між місцевими жителями, що перепродали їх заїжджим комерсантам під кафе, приватні готелі і мини-маркети.

Багато об\’єктів, побудовано на узбережжі методом "самозахоплення", без оформлення документів на землю.

Останнім часом керівництво області вирішило вивчити положення справ на курортному узбережжі. У 2000 році був прийнятий Закон України "Про курорти", що передбачає створення державного кадастру курортних територій з визначенням їхньої медичної спеціалізації й охоронних санітарних зон. Перший етап програми - Залізний Порт і Більшовик. Він обійдеться бюджету в 100 тисяч гривень. А для повного переобліку знадобиться сума в десять разів більша.

Поки що рекомендовано місцевим органам самоврядування утриматися від продажу угідь несільськогосподарського призначення за завищеними цінами. Але оскільки гроші для поповнення скарбниці здравницям теж необхідні, пропонується альтернатива: найбільш "перспективні" ділянки узбережжя здавати в оренду за конкурсом, закріплюючи за орендарями право наступного викупу земель.

Серйозні інвестори вкладають у будівництво значні суми і готові вкласти ще більші. Інфраструктура ж не розвивається десятиріччями. Немає доріг, освітлення, прямо біля парканів красенів-пансіонатів розміщені смітники, випасаються свійські вівці і кози. Порядок забудови хаотичний, наприклад, прямо на пляжі, у самої води, “відітнувши” неабиякий його шматок, побудували дискотеку.

У Залізному Порті, як і в курортному Більшовику, де приходиться вирішувати масу питань, пов\’язаних із проблемами туризму, селищних рад взагалі немає. Є селищна рада тільки в Новофедорівці, що знаходиться в 12 кілометрах від курорту.

Очисні споруди Залізного Порту зараз знаходяться в оренді у Дніпровської торгово-промислової асоціації. Частина їх була викуплена раніше ще одним підприємцем. Тепер їх треба повернути у комунальну власність, тому що сума угоди була занижена мінімум у 10 разів. Київським архітекторам замовлений проект розвитку курорту.

У Залізному Порту ділянки землі на узбережжі виділяли незрозуміло кому і як.

В області кожне літо людей відпочиває в п\’ять разів більше, ніж значиться в офіційних довідках, - близько 500 тисяч чоловік. Наприклад, щодня в розпал сезону в Залізний Порт прибувають десятки автобусів з відпочиваючими, готовими витрачати гроші. Це повинно стати джерелом фінансового вирішення питань із вдосконалення інфраструктури курортів.

З Росії і Бєларусі за сезон в області відпочиває біля восьми тисяч чоловік. З далекого зарубіжжя – усього кілька десятків.

Для поліпшення фінансово-екологічного стану туристичної діяльності в області потрібно:

- провести науково-обгрунтовану інвентаризацію всіх земель в береговій зоні, виявити напрямки їх подальшого застосування;

- відповідно до вимог земельного кадастру провести грошову оцінку земель рекреаційного призначення;

- розробити програму розвитку туризму і рекреації в області з максимальним залученням місцевих історичних пам’яток та природно-заповідного фонду;

- рекламувати туристичні і рекреаційні об’єкти області у ЗМІ різного рівня;

- залучати кошти різних джерел надходження в розвиток інфраструктури курортів.

Література:

1. Марус В. Про проблеми малих курортів //Гривня № 19(487)від 6 травня 2004р.,с. 14.

2. Марус В.
Херсонщина залишається потенційно привабливим регіоном для туристів // Гривня № 20(488) від 13 травня 2004р., с.8.

3. Марус В. Блиск і убогість херсонського туризму // Гривня № 18(486) від 29 квітня 2004р.,с.8.

4. Яновський С. Клондайк у рідній Батьківщині // Київські відомості, №75 (3172) від 8 квітня 2004 , с3.

5. Шаргородський М. Чи будуть розпродувати в Одесі Чорне море? // Урядовий кур’єр, №74 від 20 квітня 2003 року, с.8.

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.