Апр 10 2003

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНОЇ

Опубликовано в 13:44 в категории Туризм

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ ЛІСОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Е.А. Кульчицька

Український державний лісотехнічний університет, м. Львів

PERSPECTIVES OF RECREATIONAL AND TOURISM ACTIVITY DEVELOPMENT OF FOREST ENTERPRISES

E. Kulchytska

Ukrainian State University of Forestry and Wood Technology, L\’viv

The aim of the article is recognizing perspectives of recreational and tourism activity development of forest enterprises. There is an analysis of modern state and preconditions for the recreational and tourist activity development in frame of forest enterprise diversification. The propositions and recommendations were made according to the research results.

Світовий досвід свідчить про високу ефективність розвитку рекреаційно-туристичної індустрії, що дозволяє вирішувати багато соціально-економічних проблем. Однак, слід відзначити, що основою успішного розвитку туристичного бізнесу є рекреаційно-туристичні ресурси, які являють собою сукупність природних і штучно створених людиною об\’єктів, готових для створення туристичного продукту. Виділяють три типи рекреаційно-туристичних ресурсів: природні, культурно-історичні та соціально-економічні [1, 2, 3].

Провідне місце серед природних рекреаційних ресурсів, зокрема, західного регіону України займають ліси, які поряд з продукуванням деревної сировини та побічних продуктів, являються продуцентами рекреаційних послуг. До лісових рекреаційних ресурсів, крім самого лісу, відносяться також грибні, ягідні, мисливські та інші.

В останніх наукових працях серед таких напрямків ефективного рекреаційного використання лісових ресурсів Львівщини як активізація

зусиль у справі міждержавної співпраці в рекреаційному та природоохоронному напрямку, модернізація наявних відомчих баз відпочинку, створення необхідної інфраструктури на найцінніших в рекреаційному відношенні лісових територіях відзначається доцільність реалізації лісогосподарськими об\’єктами власних можливостей для розвитку рекреаційно-туристичного господарства [6]. Однак, не вказується механізм реалізації цих можливостей.

На нашу думку, доцільним є розглядати розвиток рекреаційно-туристичної діяльності в рамках диверсифікації лісових підприємств. Слід відмітити, що це не тільки дасть їм додаткові грошові надходження, забезпечить більш стабільні умови діяльності, оскільки диверсифікація є одним з методів зниження виробничих, комерційних та інвестиційних ризику, але й може сприяти поліпшенню екологічної ситуації, яка зараз знаходиться не в найкращому стані. Як підкреслено в праці [9, с. 69], "…добре поставлена система рекреаційного лісокористування здатна здійснити позитивний вплив на ліс та збільшити кількість відвідувань без шкоди для компонентів біогеоценозу". Крім того, подальший розвиток лісозаготівельної діяльності навряд чи виправдає себе, оскільки необмежене вирубування лісів вносить певну дестабілізацію в екологічну ситуацію регіону і рекреаційних зон, зокрема. Внаслідок обезліснення схилів спостерігається активізація зсувних процесів, збільшення кількості паводків на гірських ріках, зміна мікроклімату. Заліснення вирубок монокультурою ялини приводить до частих буреломів. Також слід відзначити, що 28-30 квітня 2003 року у Відні учасниками 4-ої міністерської конференції щодо захисту європейських лісів були прийняті декларація та 5 резолюцій, в яких підкреслюється необхідність збереження лісів та збільшення використання соціокультурних функцій лісів у сталому менеджменті європейських лісів.

Світовий досвід показує, що гірські райони можуть конкурувати з рівнинними в економічному відношенні насамперед завдяки розвитку індустрії відпочинку. Інші галузі при цьому відіграють роль необхідних, доповнюючих [2]. Тобто розумною альтернативою подальшій промисловій ескалації може служити економічно, соціально та екологічно обґрунтоване освоєння рекреаційного потенціалу Карпатського регіону.

Розглядаючи перспективи реалізації лісогосподарськими об’єктами власних можливостей для розвитку рекреаційно-туристичного господарства, слід відзначити, що за даними багатьох науковців економічна оцінка лісів в зоні інтенсивної рекреації може в десятки разів перевищувати вартість вирощеної в них деревини [7]. Також зустрічається твердження, що в деяких випадках рекреаційні та санітарно-оздоровчі функції лісів для суспільства набагато цінніші, ніж лісоматеріали [4]. Багато курортів зобов\’язані своїм існуванням саме оточуючим їх лісам.

Серед основних форм організації відпочинку в лісі слід відмітити наступні: туризм та спорт (види лижного спорту, автотуризм, кінний спорт, спортивне та ліцензійне мисливство, спортивне орієнтування, радіоорієнтування); загальнооздоровчий відпочинок (пікнік, пішохідні прогулянки); любительські промисли (збір грибів, ягід, лікарських рослин, колекцій лісових порід); лікування (кліматичне, фітолікування), а також відтворення фізичних і моральних сил шляхом споглядання високо естетичних пейзажів [3].

Особливе значення в рекреаційному відношенні відіграють національні природні парки. Зокрема, у Львівській області це Національний природний парк (НПП) "Яворівський", який був створений в 1998 р. та НПП "Сколівські Бескиди", організований в 1999 р. Через територію НПП "Сколівські Бескиди" проходить автомобільна та залізнична транспортні артерії міжнародного значення, що робить його економічно перспективним для іноземних рекреантів і туристів [6].

В структурі лісових рекреаційних ресурсів помітне місце займають мисливські ресурси. Однак, аналіз використання мисливських ресурсів Львівської області, показав, що мисливське господарство області є збитковим. Лише із збільшенням кількості мисливських тварин, доведенням їх поголів\’я до середньоєвропейських показників можна говорити про мисливство як прибуткову і рентабельну рекреаційну галузь господарства.

На думку керівництва об\’єднання "Львівліс" рекреаційно-мисливську діяльність необхідно розвивати в двох напрямках: через мисливське товариство як сферу послуг для масового споживача та через представницькі мисливські господарства із сферою послуг елітарного рівня із відповідною різницею у вартості послуг [6].

Зростаюче навантаження на ліс ставить перед лісовими підприємствами цілу низку проблем, пов’язаних як з кращою організацією відпочинку, так і з захистом лісу від руйнування. Тому актуальним є розробка еколого-економічних основ розвитку рекреаційно-туристичної діяльності лісових підприємств. Зокрема, невідпрацьованим залишається механізм визначення рекреаційної місткості території та допустимого рекреаційного навантаження, а також механізм регулювання цього навантаження.

Для того, щоб підтримувати рекреаційні ліси в належному стані, створювати належні умови для відпочинку в лісі лісогосподарські підприємства вимушені проводити рубки головного користування в об\’ємах нижче розрахункової лісосіки і утримувати на корені стиглі та перестиглі насадження, через що підприємство несе значні збитки, які на даний час, як правило, не покриваються. Крім того, рекреаційне навантаження, викликає певні зміни у стані і життєдіяльності лісових екосистем. В. Середін та В. Парпан відмічають, що у карпатських лісах найбільш поширені такі види рекреаційних навантажень: витоптування, механічні пошкодження, вилучення, засмічення, випалювання, розполохування лісової фауни [5]. Але, згідно світового досвіду ефект від використання рекреаційних зон та окремих ділянок заповідників, як правило, перевищує затрати на їх утримання. Тому подальший розвиток рекреації потребує формування нового механізму функціонування госпрозрахункових відносин і ефективного використання ресурсів. Отже, існує необхідність відшкодування лісовому господарству відповідних збитків, а також витрат на охорону і первинне рекреаційне облаштування лісових масивів. Зокрема, в працях Синякевича та Туниці відзначено, що доцільним є подібні витрати та збитки відносити на собівартість курортних путівок, оскільки вони відображають вартість щорічних послуг, що надаються лісовими підприємствами.

Подібна практика вже існує в Шацькому національному природному парку. Шацький НПП в особі директора з кожним закладом відпочинку, що знаходиться на його території укладає угоду, в якій Підприємство зобов\’язується сплатити Парку плату за відвідування території та об\’єктів природно-заповідного фонду, що знаходяться у віддані Парку. Така плата називається екологічним збором і на даний час становить 50 коп. за один людино-день по кількості ліжко-місць, які нараховує заклад відпочинку.

Аналіз діяльності лісогосподарських підприємств, які входять до об\’єднання "Львівліс" показав, що з кожним роком в загальному по об’єднанню спостерігається збільшення витрати на благоустрій рекреаційних лісів. Але потрібно відзначити, що таке збільшення відбулось в основному завдяки національному парку "Сколівські Бескиди", який був створений у 1999 році і фінансується з бюджету. Для держлісгоспів з бюджету кошти на благоустрій рекреаційних лісів не виділяються, тому підприємства вимушені витрачати власні кошти на такі заходи. Однак, тільки 7 держлісгоспів з 16-ти регулярно здійснюють благоустрій рекреаційних ділянок, але кошти на це виділяються, як правило, мізерні, за виключенням Львівського держлісгоспу, витрати якого на благоустрій рекреаційних ділянок в останні 3 роки суттєво зросли. Щодо національного парку "Сколівські Бескиди", то згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 р. № 1913 встановлені розміри оплати за надання платних послуг національним парком, серед яких: екскурсії маркованими екологічними стежками, короткостроковий відпочинок в рекреаційних зонах (розбиття наметів і розкладання вогнищ у спеціально облаштованих та відведених для цього місцях), прогулянки на конях, користування автостоянкою на території рекреаційної зони, полювання, перевезення туристів та відпочиваючих, розміщення, проживання та харчування туристів і відпочиваючих та ін. Однак, надходження від надання рекреаційних послуг суттєво нижчі від продажу деревини, в т.ч. на експорт, що вказує на недостатнє рекреаційне використання лісових ресурсів в області, яке негативно відбивається на загальному рівні розвитку рекреаційно-туристичного господарства Львівщини. А щодо екологічних регламентів розвитку рекреаційної сфери в регіоні, то резерви освоєння рекреаційного потенціалу Карпат цілком достатні для забезпечення перспективного розвитку рекреаційного комплексу в екологічно допустимих межах [1].

Про доцільність вибраного нами напрямку диверсифікації лісових підприємств свідчать також комплексні маркетингові дослідження ринку туристичних послуг. Українські Карпати представляють великий інтерес з точки зору розвитку різних форм гірської рекреації. В останній час спостерігається постійне збільшення кількості відпочиваючих на території Карпат у зимовий період. Провідну роль в гірській рекреації взимку займає гірськолижний спорт.

Щодо сучасного стану рекреаційного освоєння регіону, то в окремих районах Карпат насиченість територій рекреаційними об\’єктами є досить високою, але це аж ніяк не говорить про високий рівень рекреаційного освоєння (в широкому розумінні), адже якість нашого обслуговування та інших сервісних умов є далекою від світових стандартів. Одним з шляхів розвитку рекреаційно-туристичної діяльності на базі лісових підприємств є створення спільних підприємств з залученням власних ресурсів лісових підприємств та ресурсів інших інвесторів як іноземних, так і вітчизняних.

На прикладі Славського держлісгоспу нами була прорахована ефективність певних заходів щодо створення рекреаційно-туристичного комплексу, в т.ч. будівництво житлового сектору. Базуючись на дослідженні ринку туристичного продукту, при розрахунках враховувався процент завантаження житлового сектора в залежності від сезону та рівня розвитку запроектованої діяльності, а можливе знецінення грошей враховувалось методом дисконтування грошових потоків. Результати проведених розрахунків показали, що окупити вкладені кошти можна буде вже через 3 роки, що вказує на перспективність даного напрямку диверсифікації лісових підприємств [8].

Особливу перспективу має розвиток екотуризму, попит на який незмінно зростає. Екотуризм в широкому розумінні (як екологічний, так і інші види туризму, але які враховують вимоги довкілля) вже довів свою спроможність на прикладі багатьох зарубіжних країн: Фінляндії, Швейцарії, Франції, Австралії, Чілі та ін. Поступаючись "класичним" видам туристичного дозвілля за масштабами, він є видом туристичної діяльності, що найбільш динамічно розвивається та приносить стабільний прибуток [4].

Література

1. Карпатский рекреационный комплекс // Ред. Долишнего М.И., Нудельмана М.С., Ткаченко К.В. - К.: Наук. думка, 1984. - 148с.

2. Долішній МІ., Злупко С.М. Львівська наукова школа економічної регіоналістики, її генеза, здобутки, проблеми і перспективи // Регіональна економіка. - Львів: 1998.- с.28-40.

3. Павлов В.І., Черчик Л.М. Рекреаційний комплекс Волині: теорія, практика, перспективи: - Монографія. Луцьк: Надстир’я, 1998. – 124 с.

4. Ильев Л., Гордиенко Р. Экономическое значение лесов зеленой зоны // Лесной журнал. - 1973. - № 3.

5. Середін В. І., Парпан В. І. Ліс – бази відпочинку. Ужгород: Карпати, 1988. – 107, 121 с.

6. Дейнека А., Копач М. Проблеми і перспективи рекреаційного використання лісів Львівської області // Регіональна економіка. – 2001. - №2. – с. 171-175.

7. Косова Л., Трещевский Ю. Об организации рекреационного пользования лесом // Лесное хозяйство. – 1981. -№ 8. – с. 60-61.

8. Кульчицька Е.А., Вічевич А.М. Розвиток туризму та рекреації як одного з напрямків диверсифікації лісових підприємств. – Науковий вісник: Еколого-економічні проблеми розвитку лісового комплексу / Збірник науково-технічних праць. – Львів: УкрДЛТУ – 2001. Вип. 11.3. – с. 36-43.

9. Эколого-экономическая роль леса / Б.С. Спиридонов, Л.С. Морева, О.А. Шараева и др. – Новосибирск: Наука, 1986.

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.