Апр 07 2003

ОСВОЄННЯ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ

Опубликовано в 16:24 в категории Туризм

ОСВОЄННЯ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ

ЯК ФАКТОР ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

ОДЕСЬКОГО РЕГІОНУ

С.К. Харічков

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень

НАН України, м. Одеса

Сучасна соціально-економічна ситуація, що склалася в Україні, вимагає від економічної науки виваженої та точної відповіді на запитання, яким шляхом повинна подалі розвиватись національна економіка заради якнайскорішого виходу з системної кризи, що охопила її, та який напрямок розвитку справді спрямовує до розв\’язання наявних соціальних проблем українського суспільства і, в першу чергу, закладає базис реального піднесення рівня та якості життя населення країни, підвищення його загального добробуту, наповнення життя людини духовним змістом за рівнем наближуючись до світових стандартів. Стратегічні орієнтири умов і дій, що забезпечують відповіді на ці запитання, подані у Посланні Президента України до Верховної Ради "Україна: поступ у XXI століття: Стратегія економічного і соціального розвитку на 2000-2004 роки"(лютий 2000 р.) та Посланні Президента України до Верховної Ради "Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки" (травень 2002 р.).

Серед пріоритетів соціально-економічного розвитку, що мають визначати стратегію економічного зростання, підвищення конкурентоспроможності національної економіки, реалізації соціальної політики, об\’єктивно та обґрунтовано визначена рекреаційно-туристична сфера, значні потенційні можливості динамічного розвитку якої в Україні безперечні.

Як свідчить світовий досвід, туристична галузь має високу ефективність, яка за темпами росту в останні роки виходить на перше місце серед інших галузей економіки.

Порівняльні показники розвитку туризму в Україні та інших країнах Європи приведені у таб. 1.

В Україні лише в останні роки почали приділяти увагу туристичній індустрії. Зміна політичних та економічних умов, яка пройшла в 90-х роках, дозволила Україні акцентувати увагу на більш ефективному використанні туристично-рекреаційного потенціалу, проводити структурні реформи у напрямку переваження послуг над іншими секторами економіки.

Таблиця 1. Порівняльні показники розвитку туризму в Україні та країнах Європи

Показники

Країни

Україна

Іспанія

Греція

Великобританія

Німеччина

Швейцарія

Франція

Кількість готелів (інших аналогічних установ) у розрахунку на 100 тис. жителів

8,6

24

75

78

47

85

35

Середній

 розмір (місць)

142

108

74

23

39

44

72

Кількість місць у розрахунку на 1 тис. жителів

12,2

26,1

55,0

17,8

12,3

37,4

25,3

Середня заповнюваність (%)

22,0

57,5

58,4

44,3

40,5

38,5

53,5

Перебування іноземних туристів (діб/1 тис. жителів)

434

2899

3873

2383

442

4466

1583

Виручка від іноземного туризму (ЕКЮ у розрахунку на 1 жителя країни/рік)

88,9

599,7

319,8

318,9

174,9

1007,6

422,4

Динамічний процес суспільних перетворень України та реформування економічних відносин акцентували проблему вибору оптимальних шляхів розвитку її рекреаційно-туристичного комплексу.

На основі узагальнення існуючих і прогнозованих тенденцій регіонального соціально-економічного розвитку можна зробити висновок, що Українське Причорномор\’я і Крим (а також з певними допущеннями і прибережні зони Українського Приазов\’я) як специфічне регіональне утворення мають чітко виражені стратегічні орієнтири соціально-економічного розвитку, у числі яких рекреаційно-туристична сфера займає одне з домінуючих положень. Достовірним підтвердженням цієї концепції є інтегральні оцінки забезпеченості і компонентної структури природно-ресурсного потенціалу сфери рекреації і туризму Українського Причорномор\’я та експертно-прогнозна оцінка динаміки ємності рекреаційно-туристичного комплексу в приморських регіонах України (табл.2.).

Таблиця 2. Експертно-прогнозна оцінка динаміки ємності рекреаційно-туристичного комплексу (без установ готельного типу) в Приморському регіоні України (в тис. місць)

Об\’єкти рекреаційно-тури стичного комплексу

Роки

2000

2005

2010

2015

   –

      +

   –

    +

   –

    +

   –

     +

Санаторії та пансіонати з лікуванням

38,25

41,5

39,88

41,88

40,0

43,75

40,05

45,0

Санаторії-профілакторії

17,0

20,75

17,62

21,38

17,8

24,0

18,12

24,38

Будинки і пансіонати відпочинку

25,25

29,8

27,52

30,55

28,75

32,25

29,0

32,5

Бази відпочинку

70,5

80,25

75,38

79,62

75,62

87,0

75,8

78,5

Туристичні бази

20,5

20,62

23,03

25,88

25,05

29,02

26,05

30,0

Всього

171,5

197,92

183,43

199,31

186,82

216,02

189,02

219,38

Примітка: – песимістичний прогноз;  + оптимістичний прогноз

У теперішній час рекреаційний комплекс України (складовою частиною якого є ре­креаційний комплекс Одеської області) може забезпечувати надходжень в бюджет держави на суму 10-12 млрд. доларів на рік, що складає 200-240 доларів у перерахунку на душу населення. Передбачається, що Україна, після доведення сфери туристичних послуг до середньоєвропейського рівня, могла б збільшити ці надхо­дження до 23 млрд. доларів на рік.

Тепер, не зважаючи на значний потенціал, рекреаційна сфера України і Одеської області займають відносно незначне місце в національній і регіональній економіках.* ) У 1996,1997, 1998 і 1999 роках питома вага валової додаткової вартості рекреації "первинної" (лікування, відпочинок, туризм) у валовому внутрішньому продукті України відповідно складала 0,44 %, 0,39 %, 0,35 % і 0,28 %; питома вага валової додаткової вартості рекреації "вторинної" (зумовлений рекреацією ефект в інших галузях) – 0,63 %, 0,62 %-, 0,74 і 0,62 %; сукупна питома вага валової додаткової вартості рекреації у валовому внутрішньому продукті України - 1,07 %, 1,01 %, 1,09 % і 0,9 %. Це при коефіцієнті завантаження готелів в середньому по країні також відповідно – 23 %, 22 %, 21 % і 24 %. Для порівняння сукупний внесок туризму ВВП Швейцарії дорівнює 8,2 %, в Австрії - 8,3 %, у середньому по Європі значення цього показника 2 %.

В Одеській області в 1999 році питома вага валової додаткової вартості рекреації "первинної" (лікування, відпочинок, туризм) в валовій доданій вартості області склала 0,35 %, питома вага валової додаткової вартості рекреації "вторинної" (зумовлений рекреацією ефект в інших галузях) – 0,62 %, сукупна питома вага – 0,97 %, Підприємства готельного господарства Одеського регіону у 1999 році були завантажені лиш на 24 %. При збільшенні коефіцієнта завантаження підпри­ємств готельного господарства покращуються не тільки показники діяльності готелів, зростає валова додана вартість створена в торгівлі, громадському харчуванні, охороні здоров\’я, сфері побутових послуг, інших галузях, пов\’язаних з рекреацією. При зростанні коефіцієнта завантаження підприємств готельного господарства до 70 % (середньоєвропейської норми) частка валової доданої вартості рекреації у валовій доданій вартості області збільшилась би до 1,39%. Оскільки, за даними фахівців, співвідношення основних і додаткових послуг складає 60 % / 40 % чи 50 % / 50 %, то за рахунок збільшення додаткових послуг валова додана вартість рекреації може бути збільшена ще майже вдвічі.

Реалії розвитку рекреаційно-туристичної індустрії в регіоні підтвердили необхідність інтегрувати все коло проблем і задач у єдину регіональну концепцію і програму розвитку рекреації і туризму, реалізація якої, безумовно, забезпечить ведуче місце цього сектора в економіці регіону. Початок цієї роботи вже є. Концепція соціально-економічного розвитку регіону Українського Причорномор\’я (Одеська, Миколаївська, Херсонська області, Автономна Республіка Крим) затверджена постановою Кабінету Міністрів України (№324 від 5 травня 1995 р.). На основі цієї концепції розроблено проект Державної програми соціально-економічного розвитку регіону, у якій особливе місце займає міжгалузевий туристично-рекреаційний комплекс. Він виступає як одна з пріоритетних і ефективних ланок удосконалювання структури господарства регіону, його екологічного оздоровлення, рішення гострих соціальних проблем і досягнення стійкого і збалансованого економічного розвитку.

Конкретизація пріоритетів та напрямків розвитку туристично-рекреаційної галузі по Україні та її регіонах передбачена Державною програмою розвитку туризму на 2002-2010 роки (Постанова КМ України від 29 квітня 2002 р. №583). Реальні дії щодо стійкого розвитку регіонального туристично-рекреаційного комплексу визначені Концепцією розвитку туристично-рекреаційної галузі в Одеській області до 2010 року (розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 30 липня 2002 р. №566/А – 2002) та проектом відповідної Регіональної Програми.

Пріоритетний розвиток туристично-рекреаційного комплексу дозволить значно поліпшити основні народногосподарські пропорції в економіці регіону:

– знизити частку сфери матеріального виробництва і підвищити частку сфери послуг; у даний час ця пропорція зберігається на рівні 70 (60)% : 30 (40)%, а в перспективі її можна довести до 50% : 50%;

– зменшити питому вагу промисловості з традиційних 35-40% (по зайнятості населення) до 30-35%;

– знизити питому вагу ресурсо- і енергоємних виробництв;

– істотно зменшити частку екологічно небезпечних виробництв І знизити техногенне навантаження на навколишнє середовище.

– з прискореним розвитком комплексу пов\’язується перехід господарства регіону; до більш раціонального природокористування.

Підкреслимо, що подальший розвиток туристично-рекреаційного комплексу вимагає випереджальної модернізації та структурно-техно-логічного відновлення сфери послуг, соціальної інфраструктури, підвищення якості життя населення регіону. І ще одна безумовна норма розвитку комплексу -екологічне оздоровлення навколишнього середовища в регіоні в цілому, і, в першу чергу, у туристичних і рекреаційних центрах і районах.

Пріоритетний розвиток туристично-рекреаційного комплексу націлений також на розширення і поглиблення зовнішньоекономічної діяльності регіону, окремих його адміністративних одиниць і міст, на посилення міжнародних зв\’язків, на прискорене входження регіону в європейський і світовий ринок туристичних та рекреаційних послуг.

Реформування економіки пов\’язано з проведенням глибоких перетворень у всіх секторах національної економіки, зокрема і в туристично-рекреаційній галузі. Істотного втручання вимагають дві головні сфери туристично-рекреаційного комплексу: санаторно-курортна – для соціально незахищених шарів населення з фінансуванням за рахунок державного бюджету і туристично-рекреаційна – для вітчизняних і іноземних туристів, що повинна функціонувати по ринкових принципах. Саме тому розвиток у регіоні туристично-рекреаційної індустрії має опиратись на нові механізми господарювання, ефективні організаційні структури, економічну свободу виробників, що в умовах вільної конкуренції забезпечить насичення ринку високоякісними послугами і сприятиме соціально-економічному прогресу території.

У сучасних умовах, коли спостерігається досить стійка тенденція зниження державних капітальних вкладень в економіку окремих секторів (зокрема – туристично-рекреаційну галузь) нашої держави, а також падіння прибутків підприємств, що можуть бути призначені та використані для подальшої капіталізації, основним джерелом розвитку можуть стати цільові прямі інвестиції як з боку вітчизняних, так і іноземних підприємств, за умови впровадження політики інвестиційного протекціонізму. Саме така політика, засади якої втілюють механізми створення та функціонування спеціальних економічних зон та територій пріоритетного розвитку, здатна забезпечити суттєві зрушення у масштабах та інтенсивності мобілізації природно-ресурсного потенціалу територій в інтересах розвитку рекреації та туризму, оновлення та модернізації матеріально-технічної бази, створення сучасної інфраструктури цього комплексу регіону.

Узагальнення відомих пропозицій по реабілітації і розвитку рекреаційно-туристичних об\’єктів і комплексів в Одеській області дозволило визначити їхню перспективну мережу з введенням на цих об\’єктах режиму інвестиційного протекціонізму (див. табл.3).

У даному випадку розглядаються можливості створення точкових спеціальних економічних зон та територій пріоритетного розвитку рекреаційно-туристичної спеціалізації, метою функціонування яких є активізація надання рекреаційно-туристичних послуг за умови мобілізації і максимально ефективного використання соціально-економічного потенціалу регіону, стимулювання інвестиційної активності, поліпшення ресурсно-екологічної та соціально-економічної ситуації в регіоні, створення нових робочих місць і т.п.

Визначаючи наявність реальних передумов та пріоритетність прискореного розвитку об\’єктів рекреаційно-туристичного комплексу регіону саме в приморській зоні Одеській області доцільним здається постановка питання про ініціювання законодавчого впровадження режиму інвестиційного протекціонізму щодо розвитку рекреаційно-туристичних комплексів у межах селища міського типу Сергіївка та селища міського типу Затока (включаючи Кароліно-Бугазьку косу).

За експертними оцінками наявний туристично-рекреаційний потенціал селищ міського типу Сергіївна, Затока та прилеглих до них територій до загального потенціалу Одеської області оцінюється на рівні: приблизно – 30 % - по санаторно-курортних установах та базах відпочинку, до 20 % - по дитячих оздоровчих закладах та не більше 7-8 % - по готелям та кемпінгам.

Разом з тим, прогнозна оцінка потенційного ефекту повномасштабного використання цього туристично-рекреаційного комплексу наближається до 1,3-1,6 млн. доларів США на рік. За умови підвищення якості туристично-рекреаційних послуг до рівня прогресивних стандартів та розвитку цього регіонального комплексу на перспективу зростання потенційного ефекту оцінюється не менше ніж у 2 рази, тобто до 2,6-3,2млн. доларів США на рік. Очікувані платежі до бюджетів державного та місцевого рівней при цьому можуть становити близько 0,3-0,4 млн. доларів США.

Одним з реальних варіантів можливого розвитку туристично-рекреаційного комплексу у смт. Сергіївка може розглядатись проект будівництва та експлуатації аквапарку "Лазурний", що є прикладом реалізації підприємницької ініціативи, спрямованої на розвиток туристично-рекреаційної галузі в Одеському регіоні.

Реалізація даного проекту призведе до поліпшення соціально-економічного стану регіону, за рахунок:

- залучення додаткових інвестицій до регіональної економіки;

- збільшення надходжень грошових потоків як у національній, так і в іноземній валюті від туризму;

- розвитку інфраструктури (транспорт, шляхи, готельний та страховий бізнес, тощо);

- розвитку торгівлі, що значно збільшить товарно-грошовий обіг;

- створення нових робочих місць не тільки власне у рекреаційно-туристичному комплексі "Лазурний", а й у інфраструктурному секторі;

- покращення іміджу області не тільки в Україні, але й у міжнародному масштабі.

Таблиця3.Перспективна мережа об\’єктів рекреаційно-туристичної спеціалізації зі спеціальним режимом інвестиційного протекціонізму в Одеській області

№№

п/п

Спеціалізація й умовне найменування об\’єкту

Характер режиму інвестиційного

протекціонізму

Домінуючі елементи

природно-ресурсного

потенціалу

1.

Рекреаційний комплекс "Куяльник"

СЕЗ точкового типу

(м..Одеса)

бальнеологічні ресурси території

2.

Рекреаційний комплекс "Лермонтовський"

_____"_____

(м.Одеса)

природнокліматичні

 ресурси приморської території

3.

Рекреаційно-туристичний комплекс  "Аркадія"

_____"_____

(м.Одеса)

_____"_____

4.

Рекреаційно-туристичний комплекс

"Великий фонтан"

_____"_____

(м.Одеса)

_____"_____

5.

Рекреаційно-туристичний  комплекс  "Иллічівський"

_____"_____

(м.Иллічівськ)

природнокліматичні та рекреаційно-туристичні ресурси приморської території

6.

Рекреаційний комплекс  "Тілігул-Южний"

ТПР

 (Комінтернівський район)

бальнеологічні та природнокліматичні ресурси приморської території і   контактної зони "море-ліман-суша"

7.

Рекреаційно-туристичний комплекс  "Кароліно-Бугаз"

ТПР

(Овідиопольський,

Білгород-Дністровський райони)

 природнокліматичні ресурси

  контактної зони

"море-ліман"

8.

Рекреаційно-туристичний комплекс  "Сергіївка"

ТПР

(Білгород-Дністровський район)

бальнеологічні та природнокліматичні ресурси

  контактної зони

"море-ліман-суша"

9.

Мережа рекреаційно-туристичних об\’єктів "Придунав\’є"

ТПР

(райони Дунай-Дністровського міжріччя)

бальнеологічні, природнокліматичні та рекреаційно-туристичні ресурси озерно-ліманних комплексів, низов\’я ріки Дунай и приморських територій

Реалізація проекту курортно-рекреаційного комплексу міжнародного класу "Лазурний" у смт. Сергіївка має стати пілотним проектом активізації туристично-рекреаційної діяльності в Одеському регіоні, посилення взаємовпливу туристично-рекреаційної індустрії з іншими пріоритетними сферами соціально-економічного та культурного розвитку регіону, що, у свою чергу, має надати помітний поштовх позитивним соціально-економічним зрушенням у суспільстві, зростанню авторитету регіону на внутрішньому та світовому ринку туристичних продуктів і рекреаційних послуг.

* )Наведено за розрахунками фахівців Одеського державного економічного університету

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.