Апр 08 2003

І.Д. Лоєва, В.І. Михайлов, Р.Й. Лісовський Український науковий центр екології моря, м. Одеса

Опубликовано в 17:57 в категории Туризм

Організація моніторингових досліджень пляжних ЗОН

І.Д. Лоєва, В.І. Михайлов, Р.Й. Лісовський

Український науковий центр екології моря, м. Одеса

Міністерство екології та природних ресурсів України

Methodological approach to monitoring investigations of coastal zone beaches. This article highlights problems to designing bathing water and beach quality assessment programs. Therefore the article outlines the steps in the process towards the assessment of beaches and bathing water and addresses a specific grope of participants.

Азово-чорноморський басейн є єдиним теплим басейном України. Його рекреаційне значення воістину унікальне.

В даний час Чорне море є об\’єктом господарської діяльності шести самостійних держав. Український науковий центр екології моря (УкрНЦЕМ), будучи головною організацією Минекоресурсів України по морському природокористуванню і Міжнародним Активним центром з питань моніторингу та оцінки забруднення, проводить комплексні довгоперіодні моніторингові дослідження Чорного і Азовського морів.

У 2001 році до наради Міністрів країн Чорноморського регіону УкрНЦЕМ підготував на українській і англійській мовах національну доповідь України "Стан довкілля Чорного моря за 1996 – 2000 рр.", у якому дана оцінка стану Чорного моря і конкретні заходи, що у найближчі роки повинні бути прийняті урядом України для виконання задач Стратегічного плану дій для оздоровлення екосистеми Чорного моря.

Рекреаційна зона Чорного моря завдяки антропогенної діяльності відчуває найбільший вплив з багатьох причин. В Чорне море (в зону рекреації в межах України за останні роки) скинуто практично без очищення порядку 7,4 млн. м3 стічних вод, близько 195 млн. м3 недостатньо очищених. Доречно помітити, що ці цифри не відбивають обсяги скидів, тому що останнім часом будівництво санаторіїв, кемпінгів, місць суспільного користування й інших об\’єктів в рекреаційній зоні проводиться безсисте-

мно, з порушенням законодавства України. Явище ще більш збільшується в зв\’язку з прийняттям закону про приватизацію землі і не існує нормативно-правової бази по використанню рекреаційної зони Азовського і Чорного морів.

Сучасний стан рекреаційної зони Чорного моря характеризується забрудненням вод, донних відкладень і піску пляжів.

Хлорорганічні пестициди (ДДТ, γ- ГХЦГ), поліхлорбіфеніли (ПХБ), синтетичні поверхнево-активні речовини (СПАВИ), нафтові вуглеводні (НУ), поліароматичні вуглеводні (ПАУ), найбільш токсична частина нафти, що володіє канцерогенними властивостями і у першу чергу (3,4 – бенз(а)пирен), феноли, розчинена органіка, деякі важкі метали в тих чи інших кількостях є практично постійними компонентами прибережних вод і донних відкладень. Середні концентрації хлорорганічних пестицидів у водах рекреаційної зони складають близько 7 нг/л. У процентному відношенні величини основного пестициду ДДТ у деяких випадках досягають 40%, що говорить про тривалість напіврозпаду цього пестициду в морській воді.

Чорне море стає транспортним коридором перевезення нафти. Будівництво нафтових терміналів в усіх 6 причорноморських країнах, може привести до значного забруднення акваторії Чорного моря нафтовими вуглеводнями.

Концентрації поліароматичної частини нафтових вуглеводнів у рекреаційній зоні змінювалося в межах від 5 до 29 мкг/л (більш гранично - допустимих концентрацій). Основною складовою поліароматичної частини нафти є найбільш стабільний представник поліароматичних вуглеводнів канцероген 3,4 – бенз(а)пирен (до 60%). За останні роки концентрації цих забруднюючих речовин практично не зменшилися.

Синтетичні поверхнево-активні речовини (миючі засоби) у рекреаційній зоні присутні завжди у величинах перевищуючих гранично – допустимі (100 мкг/л) норми до 250 мкг/л. Причому, останнім часом з\’явилася величезна кількість поверхнево – активних речовин іноземного виробництва, фізико-хімічні властивості, вплив і період розпаду яких невідомий. Саме ця обставина припускає появу невідомих алергійних захворювань у людей.

Сліди важких металів у рекреаційній зоні Чорного моря зустрічаються практично скрізь. Концентрації миш\’яку, хрому, літію, стронцію, ртуті в деяких випадках перевищують гранично - припустимі норми. Інші метали знаходяться в межах нижче гранично - припустимих норм, але в 10 разів перевищують природний зміст їх у морському середовищі. У донних відкладеннях відбувається їх значне концентрування.

Поліхлорбіфеніли (відходи лакофарбової промисловості й ін.) у рекреаційній зоні зустрічаються повсюдно в значних концентраціях (більш 25 нг/л). Гранично - допустима концентрація складає – 0 нг/л. Це говорить про хронічне забруднення зони рекреації цією канцерогенною речовиною.

У рекреаційній зоні повсюдно зустрічаються феноли, їх концентрації перевищують гранично – допустимі норми в 20 разів.

Також значні концентрації фосфору, азоту в рекреаційній зоні приводять, у кінцевому рахунку, до зменшення розчиненого у воді кисню до величин, при яких спостерігаються великі зони заморних явищ, і появи сірководню.

Виконання Міжнародної програми захисту Чорного моря потребує проведення регулярних досліджень якості рекреаційної морської води та пляжів України і підготовки відповідних щорічних звітів. Відомо, що останнім часом пляжні зони знаходяться в стані високого ступеня забруднення. Це стосується як самих пляжів, так і стану берегової зони (пісок, галька), а також стану водної акваторії.

Це положення є основою методології моніторингових досліджень пляжних, рекреаційних зон.

При цьому, організація та здійснення моніторингу рекреаційних зон України мусить відповідати сучасному міжнародному рівню. При підтримці програми BSEP, Європейським центром Всесвітньої організації охорони здоров\’я (ВООЗ) підготовлені нові методичні рекомендації, щодо оцінки якості рекреаційної води та пляжів, які треба впровадити у практику робіт в Україні при виконанні моніторингових досліджень якості рекреаційних зон Азово-Чорноморського басейну.

Природний рекреаційний потенціал приморської смуги України складають рекреаційні ландшафти, лікувальні ресурси, морські пляжі. Із загальної довжини Чорноморського узбережжя 1641 км, протяжність берегової лінії, придатної для рекреації, становить 544 км, вибірково придатних - 267 км.

Більш ніж 50% рекреаційного потенціалу Українського Причорноморья належить Криму. Далі йдуть Одеська, Миколаївська та Херсонська області. При оптимальному навантаженні на берегову смугу, ці території мають загальну ємність понад 1.5 млн чоловік одночасно.

Згідно з чинним законодавством відповідальним за державний контроль якості морської води пляжів України є Міністерство охорони здоров\’я. Виконання моніторингу на місцях здійснюють санітарно-епідеміологічні станції (СЕС) республіканського (для Кримської автономії), обласного, міського та районного підпорядкування.

Вибірковій контроль якості морської води пляжів можуть виконувати також місцеві органи Мінекоресурсів та їх наукові заклади. Обов\’язково такий контроль здійснюється в разі виникнення аварійних ситуацій, які супроводжуються понаднормативним забрудненням прибережних акваторій. При цьому аналіз санітарно-гігієнічного стану морської води за бакпоказниками залишається за СЕС.

Вивчення усіх аспектів діяльності контролюючих органів Мінохорони здоров\’я України при виконанні моніторингових робіт за якістю пляжів показує, що діюча система спостережень не відповідає сучасному рівню і обмежується тільки дослідженнями якості морського середовища по короткому переліку показників. На підставі цієї інформації органами СЕС приймається рішення щодо можливості функціонування пляжу. Усі інші аспекти якості пляжу зостаються без уваги.

Згідно концепції ВООЗ рекреаційне використання води та пляжів є важливою частиною розвитку індустрії туризму. Для туристів (особливо зарубіжних) зовсім недостатньо інформації про якість морської води, їм потрібно знати також про якість та комфортність берегової частини того чи іншого пляжу, можливий сервіс у цьому регіоні та багато інше. Якість морської води та пляжів тісно взаємопов\’язані. Користувачі пляжів зацікавлені, як у якості морської води, так і у чистоті та гарній організації пляжного сервісу. У західних державах відповідальні за моніторинг якості води та пляжів, як правило входять до складу однієї установи. Це також відноситься до управління щодо якості морської води та пляжів. В Україні відповідальність за моніторинг несуть органи Мінохорони здоров\’я, за санітарне становище пляжу місцеві комунальні служби, за управління - місцеві органи виконавчої влади. Таке становище не дозволяє проводити раціональну політику управління та розвитку зон рекреації. Впровадження ринкових відносин в Україні супроводжується зараз розвитком нових юридичних форм власності у рекреаційної галузі, які на жаль знаходяться на цей час у започаткованому стані.

Важливо розуміти, що оцінка якості морської воді та пляжів є складовою частиною інтегрованого управління прибережною зоною. Проблеми, які виникають при виконанні робіт по оцінці води та пляжів, потребують якусь управлінську структуру та межсекторіальні взаємовідносини, якщо їх потрібно вирішувати.

Рисунок 1 описує інформаційні потоки від моніторингової програми і є основою для управління рекреаційною зоною. Результати моніторингу оцінюються та передаються до системи управління для розробки програм дій, з метою покращення якості морської води та пляжів.

                      До туристів

Туристи вибирають найбільш

безпечні практичні рішення

Рис. 1. Схема взаємодій між моніторингом та управлінням

Головна мета оцінки якості рекреаційної воді та пляжів це підготовка інформації для управління прибережною зоною для того щоб покращити якість пляжної зони. Ця задача - довгострокова мета. Короткострокова мета дає можливість тільки ідентифікувати проблеми які пов\’язані з якістю води і пляжів, і можуть бути загрозою для здоров\’я людини.

На рис. 2 показаний послідовний процес розвитку, впровадження та використання результатів програми оцінки якості води та пляжів.

Найменування етапу

Очікуваний

результат

Відповідальні

виконавці

1.

Первинний вибір

пляжів

Перелік пляжів

Плануючі органи

(національні, регіональні)

2.

Камеральні

дослідження

Первинні карти, дані водного середовища та зовнішніх факторів, перелік .об\’єктів

Плануючі органи

(регіональні, локальні)

3.

Первинні

дослідження

пляжів

Перелік пляжів, яки підлягають рутинному моніторингу. Картографія пляжів, яки підлягають моніторингу

Польовий склад

4.

Вибір параметрів та станцій відбору

Числа та координати станцій Параметри, яки підлягають моніторингу

Плануючі органи (місцеві або регіональні) та польовий склад

5.

Відбір та аналіз

Результати лабораторних досліджень

Лабораторний

персонал та персонал відбору

6.

Обробка даних

Обробка даних, оцінка результатів

Комп\’ютерний персонал, плануючі органи (регіональні або локальні)

7.

Управління

класифікація

Класифікація місць відпочинку та пляжів Інвестиційні пріоритети планування та прийняття

Плануючі органи (національні, регіональні, локальні) рішень

8.

Стратегія

інформування

громадськості

Інформація орієнтована до громадськості

Туристський штат, який займається компанією інформування Науково-Інформаційні Центри, Торгові палати Недержавні організації, Місцеві туристські асоці ації, громадськість

Рис.2. Процес розвитку, впровадження та використання результатів програми оцінки якості води та пляжів

Перший етап спрямований на попередній вибір пляжів, які мають бути внесені до складу програми оцінки. Ця робота відноситься до компетенції плануючих органів різних рівнів - від національного до місцевих. Ефективність цього процесу залежить від рівня розвитку організаційно-правової бази.

Другий етап складається із збору інформації та підготовці географічної карти пляжу. Повний обсяг інформації, яка збирається повинен складатись з чотирьох основних груп:

– географічний опис місцевості та її інфраструктури;

– опис пляжу;

– опис водного середовища в районі пляжу та зовнішніх факторів, які вчиняють вплив на його якість;

– перелік охоронних та заповідних територій, розташованих у цьому регіоні.

Виконання цього етапу здійснюється фахівцями регіонального і місцевого рівня. Результати цієї камеральної роботи є основою для послідуючого візуального огляду пляжу.

В процесі візуальних спостережень у пляжній зоні приймається рішення про необхідність включення до програми моніторингу, або виключення з неї того чи іншого попередньо вибраного на 2 етапі пляжу та провадиться заключна коректура карт (3 етап).

На четвертому етапі провадиться вибір параметрів моніторингу, станцій відбору проб і частоти вимірювань. Цю роботу повинні виконувати фахівці плануючих органів спільно з науковими установами та польовим персоналом. Після цього виконуються оцінки необхідних ресурсів (матеріальних та фінансових) для майбутніх польових робіт.

Наступний етап складається з безпосередніх польових робіт по відбору проб, їх транспортуванню до лабораторії для аналізу. При цьому знов робиться розрахунок необхідного обсягу фінансування для виконання цієї роботи, який включає також витрати на виконання аналізів та заробітну платню фахівців (5 етап).

Шостий етап включає обробку даних спостережень та їх оцінку. До цієї роботи, яку виконують місцеві або регіональні плануючі органи, наукові установи також додатково залучаються фахівці з компю\’терної обробки даних.

Задачею сьомого етапу є підготовка інформації про якість пляжів та рекреаційної води для індустрії туризму. До цієї роботи бажано залучати наукові центри екологічного інформування, неурядові організації.

На восьмому етапі необхідно провести класифікацію пляжів і розробити таки програми дій та плани розвитку, які дадуть можливість створити усі необхідні умови для перебудови деяких пляжів з метою досягнення комфортного та безпечного відпочинку місцевого населення і туристів.

Згідно вимогам програми BSEP та Стратегічного Плану Дій в галузі раціонального використання рекреаційного потенціалу Азово-Чорноморського узбережжя необхідно зосередження зусиль на слідуючи напрямки:

– впровадження єдиної методології і санітарних стандартів якості рекреаційної води та пляжів;

– створення регіональних можливостей для управління рекреаційними зонами;

– розвитком організаційних і технічних заходів та правової бази для оцінки, контролю та запобігання забруднення прибережної зони моря;

– вибір першочергових об\’єктів екологічного інвестування.

Для вирішення вищезазначених проблем, перш за все необхідно впровадити у практику моніторингових досліджень за якістю зон рекреації нову методологію ВООЗ, з урахуванням специфічних аспектів розвитку України та існуючої в неї системи спостережень.

Вибір і реєстрація пляжів

Створення реєстру усіх пляжів Україні, які необхідно включити до програми моніторингових досліджень. Реєстрація кожного пляжу повинна провадитись згідно з запропонованою формою.

Реєстрація якості пляжів

1.Назва пляжу:____________________ Номер пляжу _________________

2.Довжина, м:_______ Ширина (середня), м: ________

3.Відповідаючій:___________________ 4: Муніципалітет _____________

5.Дата реєстрації:___________ 6: Дата польових досліджень __________

7.Відстань від лабораторії: Назва:________________ км __________ часи

8. Тип та належність прибережної смуги:

                   Луги                    ____           Степи         ____

                   Ліси                     ____           Болота        ____

                   Пустелі                ____           Гори                    ____

                   Індустрія             ____           Місто         ____

                   Село                    ____           Військова

                                                                  територія   ____

                   Електростанція    ____           Аеропорт   ____

                   Гирло ріки         ____           Порт           ____

9. Доступність:

                   Дороги                ____

                   Стежки                ____

                   Транспорт           ____

                   Недоступен         ____

10. Пляжні споруди:

                   Готелі                  ____           Ресторани  ____

                   Бари                    ____           Кемпінги    ____

                   Сміттєві ящики    ____           Будинки

відпочинку____

                   Туалети               ____           Души          ____

                   Свіжа вода          ____           Стоянки     ____

                   Інформ. джерела ___             Пости першої

                   Рятувальники      ____           допомоги   ____

                                                                  Знаки безпеки

                                                                  купання. Державні_____

11. Склад пляжу (% покриття)

                   Пісок                   ____%        Гравій        ____%                                    Каміння         ____%                Скелі          ____%                                    Болото       ____%                Інші (тип)   ____%

12. Дослідження сміття:

         Сміття тверде (кг/м2) ____    Смоляні комочки         ____

                   Морські рослини (код) ____ Нафта(код)          ____

13. Оцінка кількості пляжників (кожного дня):

                   Увесь пляжний сезон (1.5 - 1.10)    0 100           ______

                   Основний період відпочинку         100 - 1.000  ______

                   На день свят та вихідних                1.000 - 10.000       ______

                   Нікого немає                                   > 10.000     ______

                   Будь ласка записуйте числа як:                А = Оцінка

                                                                           В = Точний підсумок

                                                                           С = Добрий

                                                                           Д = Задовільний

14. Зона купання:

                   Крутий спуск                                  _____

                   Невеликий спуск                            _____

                   Морська течія, типичний напрямок         _____

                   типична швидкість (м/сек)    _____

                   Матеріал дна: пісок       ____%                 Гравій ____%

                   каміння      ____%                 Скелі ____%

15. Споживання: Водні лижі                              ____

                   Яхт-клуб                                ____

                   Рибальство (       з берега, з боту)  _______________________

16. Якість води:

                   Результати від програми моніторингу: __________________

                            Потенційні впливи:

                            Вихід каналізації ____

                            Гирло ріки           ____

                            Портова територія ____

                            Інші                     ____

17. Відзначені уразливі райони:

         Місця відпочинку для водних птах          ____

         Місця розмноження рідких птахів  ____

         Заповідник                                      ____

         Охоронні території                                   ____

         Інші охоронні території (Державні)         __________________

Кабінет Міністрів України прийняв державну Програму "Про основні напрямки розвитку туризму в Україні до 2010 року". Реалізація цієї програми дасть можливість протягом двох років збільшити кількість туристів в Україну на 20 %. Крім того, реалізація програми до 2010 року в два рази збільшить кількість зайнятих у туристичній сфері, у 4 рази – завантаженість українських готелів, у 1, 5 рази - частку туристичної галузі в структурі валового внутрішнього продукту України. Програма передбачає рішення комплексу завдань, зокрема оптимізацію державного регулювання туристичної сфери і удосконалення нормативно - правової бази, розвиток матеріальної бази туризму і ріст темпів інвестицій, ефективне використання рекреаційних ресурсів і історико - культурної спадщини для розвитку туризму, удосконалення кадрового і наукового забезпечення туристичної галузі, а також поліпшення рекламно інформаційної діяльності з метою зміцнення авторитету України на міжнародному туристичному ринку.

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.