мая 13 2001

ВИКОРИСТАННЯ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИХ ПАМ’ЯТОК ПРИЧОРНОМОР’Я ШЛЯХОМ СТВОРЕННЯ

Опубликовано в 23:02 в категории Туризм на Чёрном море

ВИКОРИСТАННЯ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИХ ПАМ’ЯТОК ПРИЧОРНОМОР’Я ШЛЯХОМ СТВОРЕННЯ

СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ МАРШРУТІВ

П.М. Слободян, О.І. Коляда

ЗАТ "Укрпрофтур", м. Київ, Україна

Чорноморський регіон є важливим туристичним районом України, що пояснюється як особливими природно-кліматичними умовами, так і наявністю тут великої кількості пам’яток історії та культури різних епох, культур і народів. Але особливий інтерес для туристично-рекреаційної діяльності становлять, як правило, приморські ( прибережні ) території, що пов’язано з організацією тут певних видів відпочинку на водних акваторіях. Адже саме море є основним магнітом, який приваблює в регіон численних гостей.

Увага до приморських територій Північного Причорномор’я - і звичайно не тільки у туристичному плані - виявилась досить давно. Про це свідчить і те, що саме у цих сприятливих для життєдіяльності людині місцях зі зручними і дешевими морськими шляхами сполучення ще з давніх часів існували людські цивілізації, і саме тут збереглись найдавніші на території України пам’ятки історії та археології, які використовуються у туристичній діяльності. А саме такими є основні центри античної культури на Північному Причорномор’ї – древні міста-держави Тіра, Ольвія, Херсонес і група поселень Боспорського царства – історія яких налічує понад 2500 років.

Взагалі значення зазначених античних пам’яток, як і інших пам’яток цього періоду на півдні України важко переоцінити. Адже з вивчення саме них починалась історія вітчизняної археології [1], а тисячолітній період існування цих античних центрів мав вплив на формування, а потім і вивчення історії прилеглих територій та історії слов’янських народів на території України в цілому. Адже між ними були досить тісні економічні і культурні зв’язки та взаємний вплив.

У той же час необхідно відзначити, що навіть ці визначні пам’ятки історії та археології у туристичній діяльності використовуються недостатньо.

Тому використання археологічних пам’яток зазначених грецьких колоній античного періоду у поєднанні з пам’ятками інших періодів в одному маршруті – "Грецькі колонії Північного Причорномор’я" (Одеса – Миколаїв – Севастополь – Керч) – може бути надзвичайно цікавим як для вітчизняних, так й іноземних туристів. Але мова не йде про чисто археологічне спрямування маршруту, адже використання в одному ряду пам’яток архітектури з туристичними об’єктами та музейними експозиціями Одеси, Білгорода-Дністровського, Севастополя, Керчі та інших міст дає можливість створити туристичний продукт, який міг би бути конкурентноспроможним і на внутрішньому і на міжнародному туристичних ринках.

Маршрут доцільно розпочати в Одесі, яка має зручне транспортне сполучення з містами України, містами ряду зарубіжних країн і є морськими воротами України. Має місто і розвинену туристичну інфраструктуру, в тому числі готелі категорії 4 – 5 зірок. Для гостей міста цікавими є численні пам’ятки, що представляють 200-річну історію міста та експозиції численних музеїв, серед яких є й спеціалізований музей археології. З Одеси можна здійснити 1 – 2 денну поїздку в Білгород-Дністровський, де ознайомитися з розкопками античної Тіри і комплексом споруд середньовічної фортеці – видатної пам’ятки оборонної архітектури XIII–XV ст.

Наступним пунктом маршруту може бути Миколаїв та с. Парутине Очаківського району – місце розкопок античного міста-держави Ольвії. Місто було засновано на початку VI ст. до н. е., проіснувало майже тисячу років і згадувалось у творах давніх авторів, і зокрема Геродота. Існує припущення, що й сам Геродот був гостем Ольвії. Багаторічними розкопками відкрито головну площу міста, житлові будинки, оборонні споруди, виробничі приміщення, приміщення навчальних та культових закладів тощо. Детальну інформацію про Ольвію можуть надати фахівці історико-археологічного заповідника, до складу якого входить і музей.

Не менш цікавим буде й перебування у Севастополі, в межах якого розташовані розкопки древнього Херсонеса (пізніше Херсона і Корсуня) – античного міста, заснованого у 528 чи 527 р. до н. е. вихідцями з Гераклеї Понтійської та острова Делос, яке проіснувало біля 2000 років [2]. Археологічними розкопками, що розпочались у 1827 р. розкрито планувальну структуру міста, зокрема мережі прямокутних кварталів, а також житлові, громадські та культові споруди. Але найбільш вражаючими і неперевершеними є руїни древньої Базиліки, VII–VIII ст. За даними ЮНЕСКО Херсонес сьогодні входить до 150 самих значних пам’яток світової історії, тут створено Національний заповідник "Херсонес Таврійський".

У другій половині IX-X ст. Херсон – Корсунь був тісно пов’язаний з Київською Руссю і відігравав важливу роль у русько-візантійських відносинах. Саме тут за переказами у 988 р. був охрещений київський князь Володимир, а наступне хрещення Русі відіграло важливу роль в історії України, ввело її в ряд європейських країн.

Крім пам’яток археології цікавими і відомими є пам’ятки, пов’язані з обороною Севастополя у 1854-55 рр. і подіями Великої Вітчизняної війни.

А закінчити цей маршрут найкраще в Керчі – місті, розташованому на сході Кримського півострова. На території державного історико-культурного заповідника, площа якого 800 га, знаходяться колишня столиця Боспорського царства – Пантікапея, античні городища Німфей, Мірмекій, Тірітака, Порфеній, кам’яний склеп богині Деметри, Царський курган та ряд інших древніх памяток. Багато безцінних пам’яток античної культури представлено в експозиції історико-археологічного музею – найстарішого в Україні [3]. Є у Керчі і численні пам’ятки, пов’язані з подіями Великої Вітчизняної війни, серед яких вражаючим є комплекс Аджимушкайських каменоломень.

Кількість днів перебування на маршруті в цілому і в кожному пункті, а також організація транспортних перевезень по маршруту будуть залежати від бажань і потреб споживачів та їх платоспроможності. Це може бути чи автобусний маршрут, чи на теплоходах типу "Комета" чи "Метеор", чи елітний під вітрилами, чи комбінований.

Але під певні види маршруту і певну категорію споживачів потрібна і відповідна інфраструктура відпочинку – готелі, паркінги, причали, сучасний зв’язок, підприємства харчування і дозвілля, і звичайно, сучасні шляхи сполучення та необхідний сервіс. І якщо можна говорити про наявність такої інфраструктури (крім автошляхів) в Одесі, то у всіх інших пунктах маршруту й об’єктах огляду її створення потребує значних капіталовкладень.

У той же час, враховуючи сучасний стан економіки України і світовий досвід розвитку туризму, важко сподіватись на фінансову підтримку держави в облаштуванні маршруту, і тому автори пропонують можливі варіанти створення механізмів, які повинні дозволити і суб’єктам туристичного підприємництва і органам виконавчої влади різних рівнів запланувати, а потім створити необхідну інфраструктуру обслуговування.

Ми бачимо два шляхи залучення коштів в облаштування маршруту і розвитку туризму і в Причорноморському регіоні, і в Україні в цілому, це:

– створення точкових вільних економічних зон (ВЕЗ) туристично-рекреаційного спрямування;

– запровадження рентних платежів за користування туристично-рекреаційними ресурсами (природні, історико-культурні, соціально-економічні) та їх цільове використання на розвиток туризму.

Шлях створення спеціалізованих туристично-рекреаційних ВЕЗ є більш простим, тому що це обумовлено чинним законодавством України [4,5]. У цих нормативно-правових документах визначено порядок підготовки і затвердження необхідних документів, створення і функціонування ВЕЗ. Основна мета їх створення – це залучення шляхом запровадження особливих умов економічної діяльності, інвестицій, передових технологій і техніки, виробничого та управлінського досвіду. При цьому необхідно звернути увагу на індивідуальність кожної зони, що пов’язано з відмінністю природних та економічних умов.

Шлях запровадження рентних платежів за користування туристично-рекреаційними ресурсами може бути більш дійовим, але і більш складним, тому що потребує розробки і прийняття законодавчих і нормативних документів. Але цей варіант більш ефективний, адже певну частину рентних платежів можуть отримувати і власники цих ресурсів, а це переважно місцеві органи виконавчої влади, а також заповідники, музеї тощо, і суб’єкти туристичної діяльності, що мають або створюють власну матеріальну базу. Запровадження плати за туристичні ресурси, більша частина яких знаходиться у власності регіонів, повинна стимулювати увагу і зацікавленість регіонів в ефективній туристичній діяльності. Єдиною обов’язковою умовою запровадження туристичної ренти повинне бути її виключно цільове використання на розвиток туризму.

Не менш важливим для організації маршруту "Грецькі колонії Північного Причорномор’я" є питання майбутнього споживача – для яких категорій туристів він буде створеним.

На наш погляд, найбільш імовірним споживачем, і особливо на початковому етапі, буде внутрішній турист, і зокрема діти шкільного віку. Адже цей маршрут буде мати важливе виховне і пізнавальне значення.

З облаштуванням маршруту, розвитком необхідної інфраструктури, доведенням якості послуг до належного рівня і, безумовно, солідною рекламною кампанією цей маршрут може мати і певний інтерес для організації в’їзного (іноземного) туризму. Це, насамперед, можуть бути споживачі з економічно розвинених країн, де є інтерес до пізнавального туризму й античної культури зокрема, а також країн Середземномор’я, безпосередньо пов’язаних з античною культурою.

Література

1. Історико-культурна спадщина України: проблеми дослідження та збереження. - К., 1998. - С. 161-164.

2. Зубарєв Л., Марченко Л. Херсонес – Херсон – Корсунь // День. - 2001. – 30 березня.

3. Україна: скарби музеїв і заповідників: Путівник . - К., 1997. - С. 62.

4. Закон України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон". - К., 1992.

5. Постанова Кабінету Міністрів України "Про концепцію створення спеціальних (вільних) економічних зон в Україні". - К., 1994.

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.