мая 28 2001

НАПРЯМИ ОПТИМІЗАЦІЇ РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ ПОДІЛЬСЬКОГО РЕГІОНУ

Опубликовано в 01:31 в категории Туризм на Чёрном море

НАПРЯМИ ОПТИМІЗАЦІЇ РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ ПОДІЛЬСЬКОГО РЕГІОНУ

А.Г. Охріменко

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, м. Київ

Одним із головних завдань ринкової трансформації економіки України є ефективне використання природно-ресурсного та соціально-економічного потенціалу регіонів. У зв’язку з цим особливо актуальним постає питання розвитку рекреаційної сфери як однієї із рентабельних та швидкоокупних. У теперішній час, коли життєвий рівень населення значно знизився, варто звернути увагу на значний рекреаційний потенціал, що розміщений у регіонах, які раніше не використовувалися інтенсивно в рекреаційному господарстві. У зв’язку з цим, дослідження проблем розвитку рекреаційного комплексу Подільського регіону та ефективного використання його природно-ресурсної бази має важливе значення. Донедавна питанням оптимізації розміщення закладів рекреаційного комплексу з урахуванням територіальних особливостей Подільського регіону приділялася недостатня увага. Це призвело до недооцінки соціально-економічних можливостей регіону, відставання і занепаду матеріально-технічної бази рекреаційних установ, погіршення екологічного стану навколишнього середовища.

Подільський регіон має значний рекреаційний потенціал. Ландшафтні рекреаційні ресурси, незважаючи на велику освоєність території, доволі значні і становлять 765,9 тис.га, що складає 9,9 % від загальної потужності в Україні. Лісистість території становить 12 %. Заповідано тут 7,6 % території, у тому числі у Вінницькій – 0,7 %, Тернопільській – 8,4 % і Хмельницькій – 13,7 %. Велику рекреаційну цінність становлять поверхневі води. Для організації рекреації та туризму значний інтерес являють собою природні ділянки Дністра, Південного Бугу, Смотрича, Случі, Горині. Значна частина річок регіону мають довжину до 10 км, наявність яких підвищує рекреаційне значення території, а також служить невід’ємним елементом пейзажу. Переваги малих річок полягають і в нижчій забрудненості. Крім того, при

сприятливих властивостях прибережного ландшафту такі річки стають ціннішими, через це спостерігається біля них деяка концентрація відпочиваючих. У регіоні розміщено 19 родовищ мінеральних вод, у т. ч. у Вінницькій області 5, з них експлуатується 2, у Тернопільській відповідно 3 і 3 та у Хмельницькій - 11 і 4. Загальні експлуатаційні запаси мінеральних вод регіону становлять 5,095 тис. м3., а використовується лише 0,666 тис. м3.

Рекреаційні послуги в середньому за рік надаються всього 90,0 тис. організованих рекреантів, що становить 4,8 % від загальної їх кількості в Україні. З початку 1990-х років кількість рекреаційних закладів Подільського регіону щороку зменшується. Так, із 1993 р. їх кількість зменшилась на 12 закладів, місткість на 5,0 тис. місць, а кількість відпочиваючих у три рази. Зараз в регіоні функціонує 71 рекреаційний заклад загальною місткістю 10,5 тис. місць. Серед закладів переважають санаторії (42 на 8,2 тис. місць) та санаторії-профілакторії (відповідно 22 і 1,3), 1 пансіонат з лікуванням, 6 баз відпочинку. В регіоні функціонує лише 2 заклади короткострокового перебування на 0,3 тис. місць.

У 1999 р. в регіоні було надано послуги 128,8 тис. туристів і екскурсантів, що становить 4,3 % від загальної їх кількості в Україні. Зазначимо, що за останній рік цей показник по регіону знизився на 31,0%. Найбільша кількість туристів і екскурсантів обслуговується у Вінницькій області – 51 %, у Хмельницькій області – 33 % та у Тернопільській – 16 %. Екскурсанти регіону становлять 33 % від усіх туристів. Серед цілей відвідування на Поділлі у рекреантів переважають дозвілля та відпочинок (72 %), на другому місці – ділові (7 %), на третьому - санаторно-курортні цілі (6 %).

За даними 1999 р., Подільський регіон відвідало 3,3 тис. іноземних туристів (1,2 % від загальної їх кількості в Україні). Потрібно зазначити, що за останні 3 роки кількість іноземних туристів по регіону зросла на 29%. Щодо країн, то на першому місці знаходяться громадяни США – 22%, далі ідуть Німеччини та Польщі – по 14 %, Канади – 11 %, Росії – 7%, Ізраїлю – 5 % та Великобританії – 4 %. По регіону іноземні туристи розподілялися так: у Вінницькій області 53 %, в Тернопільській – 15 %, Хмельницькій – 32 %.

У той же час, із Подільського регіону виїжджали за межі України 6,9 тис. чол., що становить 2,0 % до загальноукраїнського показника. Найбільше туристів виїхало із Хмельницької області – 84 %. Потрібно зазначити, що кількість громадян, які виїжджали за межі України з рекреаційними цілями в 1999 р. у порівнянні із попередніми роками значно скоротилась (у порівнянні із 1998 р. на 47 %).

Зараз особливо зростає значення регіональної політики, як важливого фактора регулювання соціально-економічного розвитку регіонів. Виходячи із дослідження рекреаційного комплексу Подільського регіону, пропонуються такі основні цілі його туристичної політики:

– забезпечення державної підтримки рекреації і зокрема туризму в регіоні;

– просунення туризму в райони із низьким його розвитком, але із значним рекреаційним потенціалом;

– удосконалення матеріально-технічної бази рекреації в регіоні;

– здійснення заходів щодо охорони, відновлення та реставрації культурно-історичної спадщини та народних промислів і збереження самобутності регіону;

– залучення якнайбільшої кількості рекреантів до регіону;

– збільшення кількості грошових, у т. ч. валютних надходжень;

– збереження чистоти довкілля та охорона рекреаційних ресурсів;

– формування сучасної інформаційно-рекламної служби;

– заохочення регіонального патріотизму;

– розробка спеціальних рекреаційних програм для інвалідів та малозабезпечених верств населення.

Основним напрямом рекреаційної галузі на Поділлі має бути формування регіонального рекреаційного комплексу, здатного задовольняти потреби населення регіону в санаторно-курортному лікуванні, відпочинку та туризмі, формування ринку конкурентноспроможних на міжнародному рівні рекреаційних послуг на основі ефективного використання наявних природних та культурно-історичних ресурсів регіону разом із збереженням екологічної чистоти середовища та забезпечення комплексного розвитку території. Тому, виходячи із цього, основними завданнями рекреаційного комплексу Поділля насьогодні повинні бути:

– розвиток курортів Хмільник, Сатанів, Гусятин, Немирів та Заліщики;

– проведення організаційних заходів щодо рекреаційної діяльності в Національному природному парку "Подільські Товтри", заповіднику "Медобори" та в інших об’єктах природно-заповідного фонду регіону, а також їх матеріально-технічного забезпечення;

– створення туристичного центру міжнародного значення на базі Кам’янець-Подільського історико-архітектурного заповідника та Національного природного парку "Подільські Товтри" у Хмельницькій області;

– реставрація, ремонт та відновлення численних культурно-історичних пам’яток, а також народних ремесел і традицій;

– розвиток матеріально-технічної бази рекреації в регіоні;

– облаштування печер у басейні річки Дністер з метою залучення для рекреації;

– створення умов для прийому паломників в м. Почаєві, с. Заварниця Тернопільської області, смт Меджибіж Хмельницької області та інших населених пунктах;

– налагодження інфрормаційно-маркетингової служби;

– проведення робіт з удосконалення кадрового забезпечення.

Створення матеріально-технічної бази рекреації та туризму, формування туристичної інфраструктури, організація туристичного сектору не може проходити без залучення інвестицій, вкладання яких також у суміжні із туризмом галузі веде до покращання обслуговування відпочиваючих. Враховуючи важку економічну ситуацію, відсутність засобів державного бюджету та забезпечуючи максимально дешеві лікувальні послуги для громадян нашої країни, можна вважати доцільним залучення до Подільського регіону різноманітних інвесторів, засобів благочинних фондів, місцевих бюджетів, підписання лізингових контрактів, враховуючи при цьому та ставлячи на перший план інтереси регіону.

Однією із проблем, що гальмує розвиток туризму в регіоні, є погана інформованість клієнтів, інвесторів та інших зацікавлених осіб про рекреаційний потенціал регіону. Тому формування комплексної бази даних, паспортизація рекреаційних об’єктів, випуск сучасної рекламної продукції, проведення конференцій, семінарів, відкриття представництв у країні та за кордоном чекає свого вирішення.

На Поділлі для створення потужного рекреаційного комплексу, а також можливості конкурувати із іншими територіями (Карпати, Крим), варте уваги запровадження нових видів туризму, наприклад, екологічного, релігійного, сільського, наукового. Екологічний туризм націлений на дослідження довкілля, особливо в заповідних районах. На Поділлі, де існує значне зосередження сільських населених пунктів та невеличких містечок, є передумови досягти значного розвитку сільського туризму. Завдяки йому може бути працевлаштована певна кількість населення, тим самим зменшивши кількість безробітних. Науковий туризм у регіоні може бути пов’язаний із охороною навколишнього середовища, збереженням культурно-історичної спадщини, археологічними та спелеологічними дослідженнями. Тобто його об’єктами можуть стати природно-заповідний фонд, особливо НПП "Подільські Товтри" та заповідник "Медобори", печерні комплекси Придністров’я, архітектурно-історичний заповідник в Кам’янці-Подільському, історико-культурний заповідник у Збаражі, Збручанське родовище мінеральних вод, археологічні пам’ятки Придністров’я та ін.

Варто зазначити, що прискорення темпів використання рекреаційного потенціалу регіону може привести і до небажаних наслідків (перевантаженості відпочиваючими або об’єктами розміщення, неузгодженості між попитом та пропозицією, посиленості територіальних диспропорцій, екологічних проблем і т. д.). Такій ситуації може завадити чіткий механізм державного регулювання використання ресурсної бази, що передбачає: встановлення науково обгрунтованих норм допустимої місткості рекреаційних об’єктів, проведення комплексної оцінки ландшафтів, чіткого функціонального зонування території, де б передбачалися резервні, заповідні ділянки, території різного призначення, введення плати за користування деякими видами рекреаційних ресурсів.

Важливим засобом підвищення туристичної цінності регіону є створення властивого лише йому, своєрідного іміджу, заснованого на привабливих символах регіону.

Беручи до уваги те, що в Подільському регіоні переважає сільська система розселення із наявністю великої кількості малих міст, які мають значний культурно-історичний потенціал, варто якраз на цьому зробити акцент для туристичного розвитку. Отже, Поділля в загальнодержавному рекреаційному комплексі може постати як регіон розвиненого сільського, екологічного, релігійного, оздоровчого та пізнавального туризму на базі багатої історико-культурної спадщини. Особливе місце повинна зайняти сітка історико-культурних територій. У першу чергу на Поділлі до них належать місто Кам’янець-Подільський, численні пам’ятки міст Вінниці, Тернополя, Хмельницького, Почаївська лавра, Збаразька, Меджибізька фортеці. Для численних об’єктів "містечкової забудови" на подальшу перспективу найкращим шляхом їх використання є перетворення колишніх міських інтер’єрів на комерційні туристичні зони, де домінує роздрібна торгівля, відпочинковий сервіс, традиційні ремесла. Для впровадження такої ідеї варто на державному рівні передбачити вигідні інвесторам та орендарям пільгові зниження орендної плати і вирішити питання про власність, обумовлюючи і права, і обов’язки власників на утримання нерухомості, яка є історичною цінністю.

Щоб реалізувати запити значної частини населення низької та середньої забезпеченості, необхідно створювати рекреаційні системи усіх видів на базі природних ресурсів якраз свого регіону. Крім того, важливим є розвиток соціального туризму, який надає можливості все більшій частині населення бути залученими до туристичного процесу. Соціальний туризм характеризується залученням різних соціальних організацій (пенсійні, благодійні фонди, профспілки) та фінансової підтримки (кредити із низькими процентними ставками, субсидії, податкові пільги).

Згідно дослідження, запропоновано такі пропозиції з оптимізації рекреаційного комплексу Подільського регіону:

– створення регіонального координаційного органу з питань організації відпочинку та раціонального використання наявних рекреаційних ресурсів для об¢єднання зусиль місцевих та відомчих органів з метою задоволення потреб населення у відпочинку, створення та удосконалення інфраструктури, використання матеріально-технічних та трудових ресурсів, забезпечення кадрами, а також формування служб, які забезпечують постачання закладів продуктами харчування, водою та енергією, забезпечення транспортом;

– створення сприятливої інвестиційної привабливості щодо залучення інвестицій для розширення обсягів задоволення потреб населення Подільського та інших регіонів у місцях відпочинку. У зв’язку із обмеженими можливостями бюджетного виділення засобів на будівництво закладів відпочинку потрібно виявити нові джерела надходження цих ресурсів, створювати альтернативні види та форми відпочинку;

– здійснення ефективних заходів з охорони та покращення стану природних рекреаційних ресурсів. Важливою умовою вирішення цього питання є: визначення потреб населення в рекреаційних територіях і закладах, дослідження впливу різних закладів відпочинку, видів рекреаційної діяльності на стан ресурсів. Проблема збереження природних рекреаційних ресурсів тісно пов’язана із необхідністю організації системи особливо охоронних територій, що мають рекреаційне значення;

– розробка програми науково-дослідних робіт з проблем підвищення ефективності організації рекреації. Важливе значення має процес дослідження та проектування територіальної організації рекреації як безперервне удосконалення рекреаційної діяльності. Тому потрібно звернути особливу увагу на розробку комплексної програми розвитку рекреаційного комплексу регіону.

Оптимізація рекреаційного комплексу Подільського регіону може дати відчутний імпульс його господарському і соціально-економічному розвитку. Вона забезпечить збалансований розвиток рекреації, потік надходжень у бюджет, допоможе збереженню і відтворенню природних та історико-культурних багатств регіону.

Література

1. Веденин Ю.А., Филиппович Л.С., Чалая И.П. и др. Принципы оптимизации использования рекреационных ресурсов СССР // География – управлению природопользованием. – М.: Ин-т географи, 1986.- С. 85-95.

2. Санаторно-курортне лікування та відпочинок у 1999 році. – К.: Міністерство статистики України, 2000. – 35 с.

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.