мая 30 2001

комплексна оцінка туристичних ресурсів

Опубликовано в 23:50 в категории Туризм на Чёрном море

комплексна оцінка туристичних ресурсів

Т.Ф. Панченко, С.І. Попович

Інститут туризму ФПУ, м. Київ, Україна

Розбудова сучасної туристичної індустрії в Україні вимагає науко-вого підходу до розв’язання проблем туризму і в тому числі до виявлення та ефективного використання туристично-екскурсійних ресурсів. Україна володіє значним ресурсним потенціалом туризму, раціональне викорис-тання якого може забезпечити не тільки повне задоволення пізнавально-оздоровчо-спортивних потреб вітчизняних та іноземних туристів, а й принести значну економічну вигоду державі. Тому сьогодні вкрай актуалізується проблема комплексної оцінки туристичних ресурсів.

Комплексна оцінка туристичних ресурсів здійснюється за методикою, що враховує такі основні чинники:

– природні ландшафтні та кліматичні умови (рельєф, рослинність, акваторії, пляжі; показники літніх і зимових погодних комплексів тощо);

– історико-культурні ресурси (пам’ятки історико-культурної спадщини, громадські центри, розважальні заклади тощо);

– транспортні мережі (автошляхи, водні комунікації та залізниці тощо);

– санітарно-гігієнічні умови (джерела забруднення довкілля).

Ландшафтні та кліматичні чинники обумовлюють передусім розвиток оздоровчо-спортивного туризму та масового відпочинку насе-лення. На базі покомпонентної оцінки комфортності природних комп-лексів встановлюються межі територій для даного виду використання. Критерії оцінки деяких з цих чинників наведено у табл. 1, 2.

Таблиця  1. Показники ступеню сприятливості для відпочинку елементів погодного комплексу

Елементи погодного комплексу конкретної території

Ступінь комфортності

сприятливі умови

відносно сприятливі умови

несприятливі умови

1

2

3

4

1

2

3

4

Літо:

Температура повітря, °С

19-26

15-18

27-30

менше 15

більше 30

Швидкість вітру, м/с

1-3

4,6

більше 6

Відносна вологість повітря, %

40-60

30-40

60-80

менше 30

більше 80

Тривалість комфортного періоду, днів

більше 110

75-110

менше 75

Зима:

Температура повітря, °С

(-5)-(-10)

0-(-4)

0-(-15)

вище 0

Швидкість вітру, м/с

менше 2

2-3

більше 3

Висота снігового покриву, см

30-40

менше 15

більше 60

Тривалість комфортного періоду, днів

більше 95

60-95

менше 60

Таблиця 2.Показники сприятливості для відпочинку та туризму елементів ландшафтного комплексу

Елементи ландшафтного комплексу конкретної території

Ступінь комфортності

сприятливі умови

відносно сприятливі умови

несприятливі умови

1

2

3

4

Водойми та пляжі

Характер берега

придатний для освоєння в натуральному вигляді без спеціального благоустрою

придатний для освоєння після деяких заходів щодо благо-устрою спусків до водойми

непридатний для освоєння (заболоченість, крутосхили, зсуви, ерозія, грунтів тощо)

Ширина акваторії

(з глибиною 0,5-2 м), м

20-50

(ріка, озеро),

20-100 (море)

20,

більше 50 (ріка, озеро) більше 100 (море)

Мілина відсутня

Швидкість течії, м/с

менше 0,3

0,3-0,5

більше 0,5

Температура води, °С

18-24

16-17

менше 16 більше 26

Пляжі

пісок,

дрібний гравій

задерновані суглинки, крупний гравій

глина, камінь валуни

Території для пішохідного туризму

Рослинність

Ліси, луки І-ІІ бонітету; повнота 0,6-0,8

ліси, луки ІІІ-IV бонітету; повнота більше 0,8

ліси V бонітету

Рельєф, ухил, °

3-5

5-10

більше 10

1

2

3

4

Території для лижного туризму

Рельєф:

на рівнині, ухил, °

5-15

15-25

менше 5

більше 25

в горах, ухил, °

25-45

15-25

5-15 більше 45

Наявність історико-культурних ресурсів обумовлює розвиток пізнавального туризму. Критерії оцінки цих ресурсів наведено в табл. 3.

Таблиця 3. Критерії оцінки культурно-пізнавальних ресурсів туризму

Чинники, що оцінюються для конкретної території

Ступінь сприятливості

сприятливі показники

відносно сприятливі показники

несприятливі показники

Щільність всіх об’єктів туризму, одиниць/тис.км2

більше 10

5-10

менше 5

Кількість об’єктів пізнавального туризму, одиниць

більше 40

20-40

менше 20

у т. ч. міжнародного значення

більше 2

1

-

загальнодержавного значення

більше 30

15-30

менше 15

Кількість розважальних закладів туризму, одиниць,

більше 10

5-10

менше 5

у т. ч. унікальних об’єктів

1 та більше

-

-

Пропускна здатність об’єктів пізнавального туризму, тис. люд/добу

більше 20

2-20

менше 2

Пропускна здатність розважальних закладів туризму, тис. люд/добу

більше 1,5

0,5-1,5

менше 0,5

Місця, де сконцентровано природні ландшафтні та історико-культурні ресурси, потребують об лаштованих транспортних комунікацій, без яких за діяння в туризмі неможливо. Критерії оцінки цього чинника наведено у табл. 4.

Таблиця 4. Критерії оцінки транспортної інфраструктури

Фактори, що оцінюються для конкретної території

Ступінь сприятливості

сприятливі показники

відносно сприятливі показники

несприятливі показники

Щільність транспортної мережі, км/100 км2 :

автошляхів

більше 30

25-30

менше 25

залізниць

більше 2,5

2,1-2,5

менше 2,0

Водних комунікацій:

для пасажирських суден

для малих суден

більше 2

більше 2000

1,5-2

1000-2000

менше 1,5

менше 1000

На заключному етапі комплексної оцінки туристичних ресурсів території, що досліджується, вивчаються санітарно-гігієнічні умови ¾ наявність джерел забруднення повітря, рослинності, водойм, радіаційного фону місцевості та інші екологічно небезпечні прояви, що враховуються при встановленні відповідного режиму використання ділянок розташування туристичних об’єктів.

У результаті натурних обстежень уточнюються необхідні відомості, аналізується сучасний стан туристичних об’єктів та їх оточення. Визначаються зони візуального впливу пам’яток (груп пам’яток), траси огляду, враховуючи, що сприйняття пам’яток може здійснюватись у процесі послідовного переміщення людини (пішки, у транспортних засобах).

При складанні переліку об’єктів туризму враховуються пам’ятки світового, національного та місцевого значення, історичні об’єкти, які ще не знаходяться на обліку, а також об’єкти, які не належать до історико-культурної спадщини, але у поєднанні з природним довкіллям мають образно-видову чи атрактивно-ландшафтну цінність.

Одним з важливих аспектів є обґрунтування можливості туристичного використання об’єктів історико-культурної спадщини на території району. Для цього необхідно проводити комплексний аналіз:

– наявності туристичної інфраструктури (готелів, турбаз, кемпінгів та ін.) у зонах концентрації природних та історико-культурних пам’яток;

– пропускної здатності пам’яток та можливого річного обсягу туристів;

– ступеню забезпеченості інженерно-транспортними мережами.

Результати комплексної оцінки ситуації для прогнозування напрямків використання природних ландшафтних об’єктів та об’єктів історико-культурної спадщини повинні відображати основні позиції:

– місцеположення ландшафтного комплексу або історико-культурного об’єкту (назва місцевості, юридичний статус об’єкту, параметри території, роль у системі туристичних об’єктів району);

– соціальна інфраструктура (наявність готелів, житла, об’єктів обслуговування тощо);

– транспортна мережа (шляхи, водні артерії, автостоянки);

– енергетичні ресурси (наявність мереж водопостачання та каналізації, електроенергії, палива, теплопостачання);

– трудові ресурси (наявність вільної робочої сили);

– потенційні споживачі (категорії туристів, річний обсяг);

– інвестиційний клімат (наявність відповідних регіональних інвестиційних програм, пільги, інтереси комерційних структур).

Комплексна оцінка природних ландшафтних та історико-культурних ресурсів є підгрунтям для туристичного районування території, країни, області, району або міста.

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.