комплексна оцінка туристичних ресурсів
комплексна оцінка туристичних ресурсів
Т.Ф. Панченко, С.І. Попович
Інститут туризму ФПУ, м. Київ, Україна
Розбудова сучасної туристичної індустрії в Україні вимагає науко-вого підходу до розв’язання проблем туризму і в тому числі до виявлення та ефективного використання туристично-екскурсійних ресурсів. Україна володіє значним ресурсним потенціалом туризму, раціональне викорис-тання якого може забезпечити не тільки повне задоволення пізнавально-оздоровчо-спортивних потреб вітчизняних та іноземних туристів, а й принести значну економічну вигоду державі. Тому сьогодні вкрай актуалізується проблема комплексної оцінки туристичних ресурсів.
Комплексна оцінка туристичних ресурсів здійснюється за методикою, що враховує такі основні чинники:
– природні ландшафтні та кліматичні умови (рельєф, рослинність, акваторії, пляжі; показники літніх і зимових погодних комплексів тощо);
– історико-культурні ресурси (пам’ятки історико-культурної спадщини, громадські центри, розважальні заклади тощо);
– транспортні мережі (автошляхи, водні комунікації та залізниці тощо);
– санітарно-гігієнічні умови (джерела забруднення довкілля).
Ландшафтні та кліматичні чинники обумовлюють передусім розвиток оздоровчо-спортивного туризму та масового відпочинку насе-лення. На базі покомпонентної оцінки комфортності природних комп-лексів встановлюються межі територій для даного виду використання. Критерії оцінки деяких з цих чинників наведено у табл. 1, 2.
Таблиця 1. Показники ступеню сприятливості для відпочинку елементів погодного комплексу
Елементи погодного комплексу конкретної території
Ступінь комфортності
сприятливі умови
відносно сприятливі умови
несприятливі умови
1
2
3
4
1
2
3
4
Літо:
Температура повітря, °С
19-26
15-18
27-30
менше 15
більше 30
Швидкість вітру, м/с
1-3
4,6
більше 6
Відносна вологість повітря, %
40-60
30-40
60-80
менше 30
більше 80
Тривалість комфортного періоду, днів
більше 110
75-110
менше 75
Зима:
Температура повітря, °С
(-5)-(-10)
0-(-4)
0-(-15)
вище 0
Швидкість вітру, м/с
менше 2
2-3
більше 3
Висота снігового покриву, см
30-40
менше 15
більше 60
Тривалість комфортного періоду, днів
більше 95
60-95
менше 60
Таблиця 2.Показники сприятливості для відпочинку та туризму елементів ландшафтного комплексу
Елементи ландшафтного комплексу конкретної території
Ступінь комфортності
сприятливі умови
відносно сприятливі умови
несприятливі умови
1
2
3
4
Водойми та пляжі
Характер берега
придатний для освоєння в натуральному вигляді без спеціального благоустрою
придатний для освоєння після деяких заходів щодо благо-устрою спусків до водойми
непридатний для освоєння (заболоченість, крутосхили, зсуви, ерозія, грунтів тощо)
Ширина акваторії
(з глибиною 0,5-2 м), м
20-50
(ріка, озеро),
20-100 (море)
20,
більше 50 (ріка, озеро) більше 100 (море)
Мілина відсутня
Швидкість течії, м/с
менше 0,3
0,3-0,5
більше 0,5
Температура води, °С
18-24
16-17
менше 16 більше 26
Пляжі
пісок,
дрібний гравій
задерновані суглинки, крупний гравій
глина, камінь валуни
Території для пішохідного туризму
Рослинність
Ліси, луки І-ІІ бонітету; повнота 0,6-0,8
ліси, луки ІІІ-IV бонітету; повнота більше 0,8
ліси V бонітету
Рельєф, ухил, °
3-5
5-10
більше 10
1
2
3
4
Території для лижного туризму
Рельєф:
на рівнині, ухил, °
5-15
15-25
менше 5
більше 25
в горах, ухил, °
25-45
15-25
5-15 більше 45
Наявність історико-культурних ресурсів обумовлює розвиток пізнавального туризму. Критерії оцінки цих ресурсів наведено в табл. 3.
Таблиця 3. Критерії оцінки культурно-пізнавальних ресурсів туризму
Чинники, що оцінюються для конкретної території
Ступінь сприятливості
сприятливі показники
відносно сприятливі показники
несприятливі показники
Щільність всіх об’єктів туризму, одиниць/тис.км2
більше 10
5-10
менше 5
Кількість об’єктів пізнавального туризму, одиниць
більше 40
20-40
менше 20
у т. ч. міжнародного значення
більше 2
1
-
загальнодержавного значення
більше 30
15-30
менше 15
Кількість розважальних закладів туризму, одиниць,
більше 10
5-10
менше 5
у т. ч. унікальних об’єктів
1 та більше
-
-
Пропускна здатність об’єктів пізнавального туризму, тис. люд/добу
більше 20
2-20
менше 2
Пропускна здатність розважальних закладів туризму, тис. люд/добу
більше 1,5
0,5-1,5
менше 0,5
Місця, де сконцентровано природні ландшафтні та історико-культурні ресурси, потребують об лаштованих транспортних комунікацій, без яких за діяння в туризмі неможливо. Критерії оцінки цього чинника наведено у табл. 4.
Таблиця 4. Критерії оцінки транспортної інфраструктури
Фактори, що оцінюються для конкретної території
Ступінь сприятливості
сприятливі показники
відносно сприятливі показники
несприятливі показники
Щільність транспортної мережі, км/100 км2 :
автошляхів
більше 30
25-30
менше 25
залізниць
більше 2,5
2,1-2,5
менше 2,0
Водних комунікацій:
для пасажирських суден
для малих суден
більше 2
більше 2000
1,5-2
1000-2000
менше 1,5
менше 1000
На заключному етапі комплексної оцінки туристичних ресурсів території, що досліджується, вивчаються санітарно-гігієнічні умови ¾ наявність джерел забруднення повітря, рослинності, водойм, радіаційного фону місцевості та інші екологічно небезпечні прояви, що враховуються при встановленні відповідного режиму використання ділянок розташування туристичних об’єктів.
У результаті натурних обстежень уточнюються необхідні відомості, аналізується сучасний стан туристичних об’єктів та їх оточення. Визначаються зони візуального впливу пам’яток (груп пам’яток), траси огляду, враховуючи, що сприйняття пам’яток може здійснюватись у процесі послідовного переміщення людини (пішки, у транспортних засобах).
При складанні переліку об’єктів туризму враховуються пам’ятки світового, національного та місцевого значення, історичні об’єкти, які ще не знаходяться на обліку, а також об’єкти, які не належать до історико-культурної спадщини, але у поєднанні з природним довкіллям мають образно-видову чи атрактивно-ландшафтну цінність.
Одним з важливих аспектів є обґрунтування можливості туристичного використання об’єктів історико-культурної спадщини на території району. Для цього необхідно проводити комплексний аналіз:
– наявності туристичної інфраструктури (готелів, турбаз, кемпінгів та ін.) у зонах концентрації природних та історико-культурних пам’яток;
– пропускної здатності пам’яток та можливого річного обсягу туристів;
– ступеню забезпеченості інженерно-транспортними мережами.
Результати комплексної оцінки ситуації для прогнозування напрямків використання природних ландшафтних об’єктів та об’єктів історико-культурної спадщини повинні відображати основні позиції:
– місцеположення ландшафтного комплексу або історико-культурного об’єкту (назва місцевості, юридичний статус об’єкту, параметри території, роль у системі туристичних об’єктів району);
– соціальна інфраструктура (наявність готелів, житла, об’єктів обслуговування тощо);
– транспортна мережа (шляхи, водні артерії, автостоянки);
– енергетичні ресурси (наявність мереж водопостачання та каналізації, електроенергії, палива, теплопостачання);
– трудові ресурси (наявність вільної робочої сили);
– потенційні споживачі (категорії туристів, річний обсяг);
– інвестиційний клімат (наявність відповідних регіональних інвестиційних програм, пільги, інтереси комерційних структур).
Комплексна оцінка природних ландшафтних та історико-культурних ресурсів є підгрунтям для туристичного районування території, країни, області, району або міста.
Схожие публикации: