Июл 15 2000

ВИЗНАЧЕННЯ КРИТЕРІЇВ ПРОФЕСІЙОГО ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОГО ДОБОРУ МАШИНІСТІВ ЛОКОМОТИВІВ

Опубликовано в 15:39 в категории Симпозиум

ВИЗНАЧЕННЯ КРИТЕРІЇВ ПРОФЕСІЙОГО ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОГО ДОБОРУ МАШИНІСТІВ ЛОКОМОТИВІВ

В.В. Маслюк

Українська військово-медична академія, м. Київ

Виробнича діяльність машиністів локомотивів пов’язана з великим нервово-психічним напруженням, зумовленим необхідністю постійного збереження високого рівня уваги, підвищеної пильності при керуванні локомотивом, відповідальності за безпеку руху, постійної підвищеної готовності до термінових дій [2]. У цьому зв\’язку залишається гостро актуальним подальше підвищення рівня професійного добору, предрейсового контролю і психофізіологічної оцінки працездатності.

Необхідність розробки питань психофізіологічного добору зумовлена комплексом соціально-економічних і медико-біологічних завдань, спрямованих на фізіолого-гігієнічну раціоналізацію умов праці, підвищення безпеки діяльності, профілактику професійних захворювань машиністів локомотивів [1].

На залізницях Росії діє чітка система професійного психофізіологічного добору кандидатів на посади, пов\’язані з рухом поїздів (у першу чергу членів локомотивних бригад) [3]. Створення вітчизняної системи психофізіологічного добору машиністів локомотивів передбачає визначення в результаті професіографічного дослідження переліку професійно важливих психофізіологічних якостей, підбір комплексу методик, експериментальну перевірку надійності і прогностичної валідності методик, що дозволяють оцінити комплекс професійно важливих якостей та розробку критеріїв профпридатності. Відсутність таких критеріїв знижує якість профдобору спеціалістів, неминуче призводить до помилкових дій, аварій, і навіть катастроф, збільшує рівень захворюваності і знижує професійну працездатність [2].

На етапі вибору методик оцінюють кореляцію між успішністю діяльності і результатами оцінки фахівця з кожної методики, а також

результатами оцінки їхньої профпридатності за допомогою всієї сукупності методик. З метою вибору найбільше прийнятних і виключення малоінформативних методик, застосовують різноманітні методи багатомірної статистики (дискримінантний, факторний, кластерний аналіз та ін.).

Матеріали та методи дослідження.

Метою проведеного нами обстеження машиністів було об’єктивізувати і кількісно оцінити працездатність та рівень розвитку ряду вищих коркових функцій, таких як сприйняття, увага, пам\’ять, психомоторика, адаптивність, швидкість і точність прийняття рішень, що дасть можливість встановлення критеріїв психофізіологічного добору.

Усього обстежено 140 чоловік машиністів локомотивного депо Київ-пасажирський. Машиністи залучалися до обстеження в день відпочинку. Опрацювання результатів проводилося з використанням пакету аналізу Microsoft Exel і програми Statistica.

Обсяг обстеження машиністів локомотивів базувався на даних професіографічного дослідження та враховував положення сумісного наказу Міністерства охорони здоров\’я України і Державного комітету по нагляду за охороною праці №263\\121 від 3.09.94 року, згідно якому необхідно визначати наступні показники: сенсомоторні реакції; орієнтація в просторі; увага; пам\’ять зорова; пам\’ять слухова; емоційна стійкість; почуття тривоги; стійкість до стресів; стомлення; здатність приймати рішення в екстремальних ситуаціях; стійкість до монотонії.

Дослідження проводилось з використанням методик, реалвзованих у комплексах “УПДК-МК” (АТ Нейроком) та “Діагност” (НПО “Квант”): визначення критичної частоти злиття світлових мигтінь; визначення часу простої та складної сенсомоторної реакції; визначення функціональної рухливості нервових процесів; визначення часу реакції на об\’єкт, що рухається; обсяг зорової пам\’яті; обсяг слухової пам\’яті на числа; орієнтація в просторі (методика “годинники”); увага (кільця Ландольта); швидкість переключення уваги (червоно-чорні таблиці); стійкість до перешкод; стійкість до монотонії; теппінг-тест; опитувач Спілбергера; повторне визначення критичної частоти злиття світлових мигтінь із метою діагностики стомлення.

У якості зовнішнього критерію були використані дані про кількість порушень та рейтингова оцінка експертів. За цими  показниками всі обстежувані були розділені на дві групи: більш успішних (група №1) і менш успішних (група №2). Провівши зіставлення даних психофізіологічного обстеження з зовнішніми критеріями фахової успішності, ми виявили статистично достовірні відмінності наступних психофізіологічних показників у зазначених двох групах (р

Методики

Показники

група №1

група №2

Критерій

Стійкість до

монотонії

Реакція на екстрені сигнали

0,562±0,01

0,635±0,01

не більше

0,8 сек.

Готовність до екстреної дії

0,094±0,01

0,152±0,01

не більше

0,25 сек.

Стійкість до впливів стресів

Показник успішності

1,5±0,2

2,1±0,2

не більше

2,2

Тест “годинники”

Ефективність

1,41±0,3

0,8±0,3

не менше 0,6

Функціональна рухливість нервових процесів

Функціональна рухливість нервових процесів

120±10

90±10

не менше 80

Червоно-чорні

таблиці

Переключення уваги

113±4

210±4

не більше

250 сек.

Кількість помилок

3±2

6±2

не більше 8

Висновки.

Найбільш важливими якостями, необхідними для успішного виконання діяльності по керуванню локомотивом, котрі доцільно визначати під час психофізіологічного добору, є: стійкість до монотонії та готовність до екстрених дій; стійкість, обсяг і переключення уваги; стійкість до впливів стресів; здатність орієнтуватись.

З метою створення вітчизняної системи психофізіологічного добору машиністів локомотивів необхідна подальша розробка комплексу методик та встановлення критеріїв психофізіологічного добору.

Література

1. Влияние условий труда на работоспособность и здоровье операторов / Под ред. А.О.Наватикяна.-Киев, 1994.- 144с.

2. Нерсесян Л.С., Конопкин О.Н. Инженерная психология и проблема надежности машиниста. – М., 1978. – 240с.

3. Сорокин О. Н., Прохоров А. А., Базазьян А. Г. Медицинские аспекты предупреждения и ликвидации последствий крушений и аварий на железнодорожном транспорте. // Железные дороги мира №5, 1999г.

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.