Июл 04 2000

маркери парентеральних вірусних гепатитів

Опубликовано в 20:05 в категории Симпозиум

Результати імуноферментних  досліджень на

маркери парентеральних вірусних гепатитів

за 1995-1999 РОКИ.

Л. Щербакова, Н. Осьмак, І. Тєлєгіна

м. Львів, Санепiдстанцiя на Львiвській залiзницi

До 1993 року на Львівській залізниці  дослідження проводилися тільки на вірусний гепатит В, на один його маркер - HbsAg в реакції пасивної гемаглютинації.

В 1993 році у вірусологічній лабораторії СЕС Львівській залізниці впроваджено метод імуноферментного аналізу. В період 1995-1997 років дослідження на парентеральні вірусні гепатити проводились у повному маркерному діапазоні і  обстеженням охоплювались такі контингенти:  

·медпрацівники, що працюють з кров’ю

·хворі з попереднім діагнозом “ вірусний гепатит “

·хворі з хронічними захворюваннями печінки і жовчовивідних шляхів

·вагітні

·реконвалесценти вірусного гепатиту В

·донори

·"здорові" носії інфекції

·венеричні хворі

Практична реалізація методу імуноферментного аналізу наочно продемонструвала, що метод ІФА по своїй чутливості значно перевищує РПГА. Відсоток позитивних знахідок Hbs – антигену перевищив такий в РПГА у 3,4 рази.

В той же час в маркерограмах хворих вірусним гепатитом В ( як гострим, так і хронічним) – HbsAg часто був відсутній. Особливо це було  показово  при злоякісних та важких формах хвороби, хоча деколи він був відсутній і при легких формах захворювання. По даних нашої лабораторії результати досліджень на HbsAg ( навіть при використанні ІФА) були від’ємними в 10 % випадків гострого вірусного гепатиту В. Це, можливо, пояснювалося  дуже низькою концентрацією HbsAg в крові або циркуляцією його в імунному комплексі з відповідними антитілами (anti Hbs). Слід зазначити також, що у хворих з фульмінантними гепатитами Hbs – антиген  якщо й визначався, то в основному спостерігалося його швидке зникнення з крові ( вірогідно це було пов’язане з тотальним пораженням печінки і відповідним порушенням синтезу HbsAg). Звичайно, що така ситуація персистуючого виявлення HbsAg   диктувала необхідність лабораторного виконання повних маркерограм.

Практично у всіх хворих з гострою формою вірусного гепатиту В в крові був присутній маркер anti HB-cor IgM. Таким чином, саме-таки цей маркер  являється найбільш цінним при постановці діагнозу гострого гепатиту В, оскільки дозволяє швидко підтвердити у хворого діагноз, навіть якщо у сироватці хворого не визначається HbsAg.

Окремо потрібно зазначити про Hbе –антиген, який хоч і являється маркером гострої фази гепатиту В, але був присутній у крові хворих дуже короткочасно і навіть не у всіх Hbs позитивних.

Всі так звані “здорові” носії HbsAg в процесі дослідження виявилися фактично хворими  з хронічно персистуючим гепатитом В. Практично у всіх виявлялися маркери anti HB-cor IgG, anti HBе.

 Заслуговують увагу дані, що отримані при обстеженні пацієнтів   шкірно-венеричних кабінетів поліклінік, що були представлені головним чином хворими з діагнозом “сифіліс”. Специфічні маркери інфікування виявлені в 39,5 %випадків. Враховуючи, що захворюваність сифілісом та іншими венеричними захворюваннями з кожним роком зростає можна свідчити про зростання значення венеричних хворих в поширенні гепатиту В та підтриманні високої інтенсивності епідпроцесу при цій інфекції.

Важливу  профілактичну направленість мало визначення маркерів вірусних гепатитів у медичного персоналу, що в процесі роботи має постійний контакт з кров’ю. При обстеженні медпрацівників на Львівській залізниці відсоток виявлення Hbs –антигену був 2,6. У той же час показник виявлення  загальних антитіл до Сor – антигену становив 34,5 % (!). Саме останній маркер ( anti HB-cor IgG) дозволив об’єктивно оцінити інтенсивність епідемічного процесу у цього контингенту медпрацівників.

Показник виявлення антитіл до вірусу гепатиту С у медпрацівників становив 3,2%. Найбільший відсоток виявлення маркерів вірусного гепатиту В і С  спостерігався в персоналу гінекологічних, хірургічних відділень лікарень і кабінетів поліклінік , а також  у працівників лабораторій клінічного профілю.

Профілактичне обстеження вагітних показало відносно невисокий відсоток виявлення HbsAg. ( 0,7 -   1,1 %).

Показники виявлення HbsAg і антитіл до вірусу  гепатиту С у донорів були приблизно однаковими – в межах 3%. У той час, як частота виявлення антитіл до корівського антигену вірусу гепатиту В сягала 16 %. Таким чином індикацію вказаного маркеру слід вважати невід’ємною частиною сероепідеміологічного спостереження .

 Мікст-форми гепатитів В, С і дельта зустрічались в основному тільки у наркоманів.

Характерна висока частота виявлення антитіл до вірусу гепатиту дельта була у хворих з важкими формами хронічного протікання гепатиту В. Були випадки, коли у хворих визначалися тільки антитіла до дельта гепатиту. Це, можливо, було пов’язане з пригніченням репродукції вірусу гепатиту В.

Висока частота виявлення антитіл до вірусу гепатиту С спостерігалася у хворих з хронічними захворюваннями печінки і жовчовивідних шляхів: вона перевищувала майже у 2 рази частоту виявлення  у таких хворих HbsAg. 

В структурі парентерального гепатиту доля гепатиту В склала у нас 55,4 %, коінфекції вірусами гепатитів В і Д – 15,2 %, гепатит С - 18,5 %.

Маркери інфікування у хворих з хронічним гепатитом В розподілились так: anti HB-cor IgG - 100%; anti HB-cor IgM - 70%; anti Hbe - 83%, що співпадає з літературними даними..

Підсумкові дані досліджень на маркери вірусних гепатитів  за період  1995- 1999 років наведені в таблиці 1.

В и с н о в  к и:

·Впровадження імуноферментного аналізу привело до збільшення проценту позитивних знахідок  більше ніж у 3 рази.

·По результатах маркерного спектра сироватки крові, отриманого в ІФА можна точно встановити етіологію гепатиту  , оцінити ступінь пораження печінки і прогнозувати характер протікання захворювання.

·Обстеження медичних працівників на антитіла до Сor-антигену ВГВ показало високу інтенсивність епідпроцесу серед них, показник -  34.5%.

Термін “здорове” носійство HbsAg потрібно розуміти досить умовно так як всі носії мають, в основному,  персистуючу форму  хронічного гепатиту В.

Причиною найбільш важкого протікання вірусних гепатитів є переважно хронічний гепатит, що супроводжується наявністю одночасно маркерів гепатитів В і С, В і дельта, або В, С і дельта. 

Таблиця 1

Контингент

Гепатит В

Гепатит  С

Гепатит D

HBsAg

antiHBcorIgM

antiHBcorIgG

antiHBе

всьо-го

%

+

всьо-го

%

+

всьо-го

%

+

всьо-го

%

+

всьо-го

%

+

всьо-го

%

+

Вагітні

4276

0.94

130

0.65

108

3.4

85

3.38

67

0.29

15

0.82

Медпрацівники

4287

2.6

120

0.78

484

34.6

328

14.9

930

3.2

11

1.9

Хворі з діагнозом вірусний гепатит “?”

538

9.9

377

14.8

379

38.2

437

39.4

469

15.5

56

4.3

Хворі з хронічними

запаленнями печінки і жовче-вивідних шляхів

2283

4.9

441

3.48

185

3.32

272

23.1

777

11.2

74

6.9

Венеричні хворі

820

8.2

91

1.4

88

38.6

91

30.1

210

13.8

51

1.2

Здорові” носії HBsАg

73

88.6

43

3.1

24

100

29

81.8

-

-

21

-

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.