Июн 20 2000

АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ХАРЧУВАННЯ НА БОРТУ

Опубликовано в 13:04 в категории Симпозиум

АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ХАРЧУВАННЯ НА БОРТУ

ПОВІТРЯНОГО СУДНА

О.І. Бевз, В.П. Белоус, В.І. Зелений

Державна санітарно-епідеміологічна служба

цивільної авіації МОЗ, м. Київ

Харчування є одним із найважливіших серед різних зовнішніх факторів, які впливають на організм людини. Правильно організоване харчування забезпечує нормальний плин процесів розвитку організму, збереження здоров”я та високої працездатності людини.

Фізіолого-гігієнічне значення повноцінного, у всіх відношеннях, харчування суттєво зростає при дії на організм людини негативних чинників оточуючого середовища, а також при інтенсивній, тривалій фізичній праці та напруженій нервово-психологічній діяльності, коли збільшуються витрати енергії та поживних речовин, що особливо актуально в професійній діяльності льотного складу.

Професійна діяльність льотного складу протікає в самих різноманітних умовах праці, при яких потреби організму в енергії та поживних ре-човинах можуть суттєво змінюватися.

Несприятливі фактори польоту негативно впливають на функції різних органів та систем організму льотного складу та пасажирів, зокрема на процеси обміну речовин. Ці порушення найбільш виражені у пілотів, так як вони протягом всього польоту знаходяться в стані значного нервовоемо-ційного напруження.

Під впливом кисневої нестачі зменшується секреторна та моторна діяльність шлунку. Апетит у польоті знижується, цьому сприяє підвищення сухості слизової оболонки ротової порожнини. В польоті можуть спостерігатися зміни смакових відчуттів, гострих та кислих страв. Виникає потреба в воді, яка пов`язана з великими втратами вологи організмом.

Травлення та засвоєння їжі в польоті уповільнюється. Під час польоту бажано зменшити вживання жирної їжі та віддати перевагу їжі, багатої на вуглеводи, яка підвищує висотну стійкість пілота, запобігає по-

рушенню функції зорового аналізатора при кисневій нестачі (звуження периферійного поля зору та зниження сутінкового зору), підвищує резервний час при розгерметизації кабіни та стійкість до прискорень.

Крім цього, в різних умовах льотної діяльності складається неоднакова, підчас складна і своєрідна, санітарно-гігієнічна обстановка для зберігання, приготування та прийому їжі. Неможливо мати для різних видів льотної праці єдині універсальні харчові норми та режим харчування, а також використовувати стандартний набір продуктів.

Виділяється три основних види харчування льотного складу, специфіка яких визначається з одного боку умовами льотної праці та реальними можливостями для організації харчування, а з другого – фізіологогігієнічними вимогами до харчової цінності раціонів в конкретних умовах праці та безпеки харчування льотного складу:

– щоденне харчування в наземних умовах, яке включає і передполітне харчування;

– харчування в польоті (бортове харчування);

– харчування в аварійних умовах.

При організації передполітного харчування необхідно виконувати ряд вимог. Здійснювати польоти натщесерце або зразу після прийняття великого об`єму їжі не рекомендується. Після сніданку обіду та вечері виліт, як правило, має починатися не раніше ніж через 1,5 – 2 години. Для профілактики висотного метеоризму не слід включати в передполітні раціони продукти, що сприяють підвищеному газоутворенню у кишечнику: горох та інші бобові, ячневу та вівсяну крупу, кукурудзу, ріпу та інші коренеплоди з грубою клітковиною, дині та ін. Ряд продуктів, багатих клітковиною, яка більш легко перетравлюється, допускаються в обмеженій кількості: хліб житній до 200 гр., капуста до 100 гр., картопля до 550 гр., інших овочів до 250 гр. Доцільно приймати продукти, які пригнічують газоутворюючу мікрофлору кишечника: кефір, кріп, цибуля. Енергетична цінність передполітного харчування має відповідати тривалості періоду підготовки до вильоту та тривалісті польоту. В цілому, чим більше за часом ці періоди, тим ситніше має бути раціон від 700 ккал до 1225 ккал. Особли-ва увага приділяється доброякісності їжі, належним санітарним умовам її видачі та вживання льотним складом.

На літаках є ціла система бортового харчування та водозабезпечення. Склад такої бортової водно-харчової системи визначається в кожному конкретному випадку типом літака, характером польотів, техніко-конструктивним умовам для її розміщення в кабіні, санітарно-гігієнічним умовам для зберігання, прийому їжі та води. Продукти, які використовуються для бортового харчування, повинні бути готовими до вжитку без додаткової кулінарної обробки, в тому числі навіть без розігріву. Вони повинні бути не великі за об`ємом і масою, мати смакові якості найбільш прийнятливі для більшості пасажирів та пілотів. Упаковка страв повинна забезпечувати прийом їжі прямо з неї, без використання спеціального столового посуду (за винятком рейсів “Літер А”).

Організація бортового харчування на борту літака проводиться в аеропортах спеціалізованими цехами бортового харчування (кейтерінгами) за узгодженням з держсанепідслужбою ЦА МОЗ України. Сервіровка страв проводиться в ланчблоксах (напівпідноси), які маркуються та розміщуються в контейнерах, а в них перед видачею на борт літака закладаються охолоджуючі агенти (хладогени, “сухий лід” та ін.). Опломбовані контейнери (тролі) доставляються на літак в спеціалізованому автотранспорті (автоліфт).

На літаку контейнери розміщуються у відсіку буфету. Розігрів страв проводиться за допомогою електродухових шаф різних конструкцій. Для забезпечення гарячою водою сучасні літаки обладнуються електрокип`ятильниками та кавоварками. Холодна питна вода видається в пластикових пляшках та пакетах.

Прийом бортового харчування на борту літака проводиться виділеним членом екіпажу (бортпровідником), котрий перевіряє наявність та цілісність пломб, правильність оформлення ярликів, звертає особливу увагу на термін придатності їжі. Не допускається прийом на борт контейнерів з порушеною пломбою або ж терміном придатності продуктів менше 2-х годин. Загрузка обладнання не типового для данного типу літака не допускається.

Запас чистих склянок, фужерів має забезпечити не менше, ніж двох- або трьох-разовий прийом води, або напоїв всіма пасажирами.

Складність в організації бортового харчування визивають: метеоро-логічні умови, технічні характеристики літака, міжнародний повітряно-транспортний контроль, вимоги спеціальних дієт по релігійним, етичним та медичним чинникам.

Сьогодні на борт літака видається до десяти різних дієт (харчування для дітей, кошерне харчування, вегетаріанське, діабетичне та ін.) та страв більше десяти національних кухонь.

Невикористані протягом рейсу продукти, що швидко псуються, підлягають знищенню.

Посуд після використання складають на підносах (в ланчбоксах) та розміщують в тіж контейнери, які закривають, пломбірують та забезпе-чують ярликами, в яких вказано їх вміст. Контейнери з брудним посудом передають в цех бортового харчування.

На випадок затримки вильоту літака до 1,5 години – харчові продукти залишаються на борту та реалізуються згідно вказаних термінів. При затримці більше, ніж на 1,5 години, опломбовані контейнери з бортовим харчуванням передаються в цех бортового харчування на довірче зберігання в умовах холодильника. Реалізація проводиться згідно вказаних термінів.

Миття бортового посуду проводиться виключно в мийних відділеннях бортового харчування (кейтерінгах). Миття посуду на борту повітряного судна суворо забороняється.

Бортпровідники, які приймають участь в обслуговуванні пасажирів бортовим харчуванням, прирівнюються до робітників громадського харчування та проходять періодичні медичні огляди у відповідності до чинного законодавства, мають особові медичні книжки та санітарний одяг.

Для профілактики харчових отруєнь серед льотного складу та авіапасажирів необхідний систематичний санітарно-епідеміологічний нагляд за дотриманням вимог санітарного законодавства на всіх етапах – від виготовлення до реалізації бортового харчування на борту повітряного судна.

Література

1. Авиационная медицина – Москва, «Медицина», 1986г..

2. Гігієна харчування – Київ, “Здоров,я”, 1999р..

3. Руководство по медицинскому обеспечению полетов в гражданской авиации СССР (РМОП ГА 77) – Москва, «Воздушный транспорт», 1978г..

4. Научно-технический прогресс и проблемы питания – Киев, «Здоровье», 1987г..

5. Руководство по организации питания лётного состава гражданской авиации в дни полетов – Москва, 1980г..

6. Розпорядження Державної авіаційної адміністрації України №38 від 27.04.1999р. “Щодо забезпечення харчуванням екіпажів повіт-ряних суден ЦА України”.

7. «Санитарные правила обеспечения пассажиров бортовым питанием на многоскоросных самолётах» №1007, 1973г..

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.