Июл 19 2000

“ОЧІКУВАНА РАДІОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ

Опубликовано в 23:42 в категории Симпозиум

“ОЧІКУВАНА РАДІОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ

НА ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЯХ У 1999 – 2002 РОКАХ

КОРОСТЕНСЬКОГО ВІДДІЛКУ

ПІВДЕННО – ЗАХІДНОЇ ЗАЛІЗНИЦІ”

С.І. Криводубський, В.М. Рускевич

Коростенська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на ПЗЗ

У 1986-1988 роках відбулася досить швидка зміна радіаційного стану внаслідок розпаду коротко- і середньоживучих радіонуклідів, самоочищення рослинності, фіксації і заглиблення радіонуклідів у грунти під впливом природних факторів , оранки тощо. Починаючи з 1989 - 1990 років радіологічна ситуація помітно стабілізувалась і нині змінюється повільніше.

Доза опромінення людини зумовлена в основному, внутрішнім опроміненням за рахунок надходження радіонуклідів цезію-137 та стронцію-90 до організму з продуктами харчування. Найбільш біологічно небезпечним є цезій - 137, який потрапляє в організм людини з продуктами харчування та питною водою. З повітрям через органи дихання попадає незначна кількість цезія –137 та всієї решти радіонуклідів, що ними можна знехтувати.

Радіаційний стан визначається насамперед інтенсивністю включення радіонуклідів у харчовий ланцюг грунт-рослини-тварини-продукція тваринництва та продукція рослинництва.

Дозу внутрішнього опромінення створюють радіонукліди, що надходять до організму людини, в основному, з продуктами харчування. Основними дозоутворюючими продуктами є продукти тваринництва – молоко і молокопродукти, м’ясо і м’ясопродукти – 70-85%, хліб і хлібопродукти, картопля, овочі та фрукти – формують 8 –16% дози внутрішнього опромінення.

Досить істотний додаток до раціону харчування, а також до дози опромінення людини дає споживання так званих “дарів лісу” – грибів, лісових ягід, дичини.

Вміст радіонуклідів в об’єктах навколишнього середовища змінюється під впливом фізичного розпаду та екологічних факторів. Фізичний

розпад цезію-137 і стронцію-90 відбувається приблизно з однаковою швидкістю – радіоактивність їх зменшується удвоє приблизно за 30 років. Протягом 2000 – 2002 років розпадеться лише близько 5% радіонуклідів і цей процес істотно не змінить ситуації , але до 2001 року мине 15 років після аварії і в навколишньому середовищі залишиться близько 70% цезію-137 і стронцію-90, що випали під час аварії.

Продукція відіграє головну роль у формуванні радіаційної небезпеки, тому до її якості ставлять досить жорсткі вимоги. Обмеження рівня забруднення харчових продуктів є реальним і головним шляхом запобігання опроміненню людей понад встановлені нормативи. Радіаційна небезпека для населення зумовлена практично надходженням радіоцезію з продуктами харчування.

На продукцію, що реалізується в торгівлю чи вживається людиною безпосередньо розповсюджується дія гігієнічних нормативів, які відображені в сучасних нормах радіаційної безпеки (НРБУ-97, ДР-97). Система нормування включає основні дозові межі і контрольні рівні. Чим більше розвинена система нормування, тим більш осмислені вимірювання і досконаліший радіаційний захист. Щорічно в Житомирській області проводиться більше 30000 досліджень проб харчової сировини і продуктів харчування в контрольованих районах . В 1999 році по 8-и контрольованих районах області було досліджено 24547 проб харчових продуктів. По вмісту радіоцезію-137 перевищення ДР-97 склали 7,5%. Перевищення ДР-97 зареєстровані за рахунок молочних продуктів (молока, що заготовляється), м’ясопродуктів, дикорослинних продуктів (грибів, ягід) та овочів. Відповідно відсоток відхилень по молоку складає - 16,2; по м’ясу - 4,8; по грибам - 66,6; по ягодам - 34,0 ; овочам (картопля, щавель) –0,13. В Коростенській лінійній санепідстанції щорічно досліджується в середньому 2000 проб харчових продуктів. Перевищення допустимих рівнів складають 4,2% м’ясо яловичини, 2,5% молоко із приватного сектору, 83,7% гриби, 58,3 % лісові ягоди (дані за 1998-1999 роки).

Питома активність радіонуклідів у всіх видів грибів залежить від щільності радіоактивного забруднення грунту. Гранично допустимі щільності забруднення грунту радіонуклідом, за яких можлива заготівля продукції, становить 2,5 КІ/км цезію- 137 , хоча в різних типах лісорослинних умов ця величина характеризується значним варіюванням.

Враховуючи те, що при висушуванні грибів їх маса зменшується в 10-20 разів, а існуючі допустимі нормативи для сухих грибів лише в 5 разів вищі, ніж для свіжих, у районах з підвищеним рівнем радіоактивного забруднення слід відмовитися від використання грибів у сухому вигляді. Висока інтенсивність накопичення радіонуклідів і у основних ягідних видів Українського Полісся.

Одне з пріоритетних завдань на забруднених після аварії територіях – радіологічно безпечне харчування населення та особливо дітей. Продукти дитячого харчування повинні мати мінімально можливий для конкретних умов вміст радіонуклідів. Для подальшого вивчення та дослідження радіаційної обстановки навколишнього середовища необхідно вдосконалення інструментальних методів визначення радіонуклідів цезію та стронцію в продуктах харчування, воді та інших об’єктах.

Література

1. Аварія на Чорнобильській АЕС: прогноз радіологічної обстановки по результатам чотирьохрічного вивчення її динаміки (І.П.Лось, І.Ю.Комариков та ін.)( Проблеми радіаційної медицини. 1992р.)

2. Корзун В.Н., Лось І.П., Честов О.П. Чорнобиль: радіація і харчування. 1994 рік.

3. Методи радіаційно-гігієнічних досліджень об’єктів зовнішнього середовища. Оцінка результатів. 1999 рік.

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.