Авг 17 2006

ЗМІНИ СТАНУ ГЕОЛОГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА ВНАСЛІДОК

Опубликовано в 08:36 в категории Одесский регион

ЗМІНИ СТАНУ ГЕОЛОГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА ВНАСЛІДОК

ВПЛИВУ ВОДОГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В МЕЖАХ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В.Г.Тюреміна, А.В.Бруяко

Причорномор ДРГП м.Одеса

Херсон­сь­ка об­ласть яв­ля­єть­ся од­ні­єю із об­ла­с­тей Укра­ї­ни зі зна­ч­ним тех­но­ген­ним навантаженням на геологіч­нє се­ре­до­ви­ще.

Ос­но­в­ним і сут­тє­вим впли­вом яв­ля­єть­ся во­до­го­с­по­дар­сь­ка ді­я­ль­ність.

Спо­ру­джен­ня Ка­хов­сь­ко­го во­до­схо­ви­ща, ве­ли­ких ма­гі­с­т­ра­ль­них іри­га­цій­них ка­на­лів і зро­шу­ва­ль­них си­с­тем, екс­плу­а­та­ція під­зе­м­них вод до­ко­рін­но змі­ни­ли гідрогеологічні умови території. Ін­те­н­си­в­не во­до­го­с­по­дар­сь­ке осво­єн­ня те­ри­то­рії об­ла­с­ті при­ве­ло до фо­р­му­ван­ня но­вих гі­д­ро­ди­на­мі­ч­них умов і во­д­но­-со­льо­во­го ба­ла­н­су під­зе­м­них вод. Зна­ч­ні фі­ль­т­ра­цій­ні втра­ти по­ве­р­х­не­вих вод із во­до­не­су­чих си­с­тем спри­чи­ни­ли по­пов­нен­ня ре­сур­сів під­зе­м­них вод і під­ви­щен­ня їх рі­в­ня, змі­ну со­льо­во­го скла­ду та на­пря­м­ку під­зе­м­но­го по­то­ку.

Вна­слі­док спо­ру­джен­ня Ка­хов­сь­ко­го во­до­схо­ви­ща до­ли­на р.Дні­п­ра із зо­ни роз­ва­н­та­жен­ня під­зе­м­них вод пе­ре­тво­ри­лась в зо­ну їх жи­в­лен­ня. Від­бу­ло­ся об­во­д­нен­ня вер­х­ньої ча­с­ти­ни нео­ге­но­вих ва­п­ня­ків (ра­ні­ше без­во­д­них) по всьо­му пе­ри­ме­т­ру во­до­схо­ви­ща. Вплив во­до­схо­ви­ща, з рі­з­ною ін­те­н­си­в­ні­с­тю, про­сте­жу­єть­ся на від­стань 30-50км (вглиб пла­то).

При цьо­му ак­ти­в­но від­бу­ва­єть­ся про­цес роз­чи­нен­ня со­лей, які ві­ка­ми на­ко­пи­чу­ва­лись в по­ро­дах зо­ни ае­ра­ції, вилуговування ва­п­ня­ків, що впли­ну­ло і про­до­в­жує впли­ва­ти на со­льо­вий стан під­зе­м­них вод нео­ге­но­вих від­кла­дів.

Ре­гі­о­на­ль­ний роз­ви­ток під­по­ру Ка­хов­сь­ко­го во­до­схо­ви­ща та іри­га­цій­них ка­на­лів, фо­р­му­ван­ня ку­по­лів під­зе­м­них вод на зро­шу­ва­ль­них ма­си­вах на пів­дні об­ла­с­ті пе­ре­тво­ри­ли до­ли­ну р.Дні­п­ра, пів­ні­ч­ну при­бе­ре­-ж­ну ча­с­ти­ну озе­ра Си­ваш та за­ли­вів Чо­р­но­го мо­ря із зон роз­ва­н­та­жен­ня під­зе­м­них вод в зо­ну їх ін­те­н­си­в­но­го жи­в­лен­ня. Крім то­го, має мі­с­це під­-

пі­р­ний вплив гі­д­ро­ме­лі­о­ра­ти­в­них си­с­тем у ме­жи­річ­чях Дніп­ро-­Мо­ло­ч­на та Дніп­ро-­Ін­гу­лець, а та­кож пі­в­ден­ної ча­с­ти­ни ме­жи­річ­чя П.Буг-­Ін­гу­лець пра­во­бе­реж­жя р.Дні­п­ра.

От­же, Херсон­сь­ка об­ласть май­же ці­л­ком втра­ти­ла ре­гі­о­на­ль­не при­ро­д­не дре­ну­ван­ня і вна­слі­док цьо­го роз­ва­н­та­жен­ня під­зе­м­них вод має пе­ре­ва­ж­но ви­схід­ний ха­ра­к­тер.

Ши­ро­ко­ма­с­ш­та­б­не і три­ва­ле гі­д­ро­ме­лі­о­ра­ти­в­не осво­єн­ня з ви­со­кою во­до­по­да­чею (4-5тис.м3 на га і бі­ль­ше) при­ве­ло до пе­ре­фо­р­му­ван­ня гі­д­ро­ге­о­ло­гі­ч­них умов не тіль­ки на ма­си­вах зро­шен­ня, але і на при­ле­г­лих те­ри­то­рі­ях, вклю­ча­ю­чи нео­ге­но­ву то­в­щу з ос­но­в­ни­ми во­до­но­с­ни­ми го­ри­зо­н­та­ми.

Крім впли­ву гі­д­ро­ме­лі­о­ра­ції на стан гі­д­ро­ге­о­ло­гі­ч­но­го се­ре­до­ви­ща сут­тє­во впли­ває екс­плу­а­та­ція під­зе­м­них вод ба­га­то­чи­се­ль­ни­ми ар­те­зі­ан­сь­ки­ми све­р­д­ло­ви­на­ми (6256) для го­с­по­дар­сь­ко-­пи­т­но­го во­до­по­ста­чан­ня і дре­на­ж­ни­ми све­р­д­ло­ви­на­ми. За­га­ль­ний во­до­від­бір складає 759,06 тис.м3/до­бу,се­ре­д­ній мо­дуль по об­ла­с­ті – 26,63м3/до­бу/км2, при цьо­му на го­с­пи­т­ні по­тре­би – 267,678 тис.м3/до­бу (35%).

Вна­слі­док впли­ву три­ва­лий час (25-45ро­ків) тех­но­ген­них фа­к­то­рів на гео­ло­гі­ч­не се­ре­до­ви­ще від­бу­ли­ся зна­ч­ні змі­ни стану ре­сур­сів пітних підземних вод. По­рі­в­ню­ю­чи ни­ні­ш­ній які­с­ний стан ресурсів підземних вод з пе­рі­одом їх попередньої оцінки, від­мі­ча­є­мо, що зна­ч­но (в 1,5ра­зи) зме­н­ши­лись ре­сур­си прі­с­них вод (збі­ль­ши­лись пло­щі сла­бо­со­ло­ну­ва­тих вод, осо­б­ли­во з мі­не­ра­лі­за­ці­єю 1,5-3,0 г/дм3 (1,4ра­зи), ко­н­че зро­с­ли (в 4ра­зи) пло­щі з мі­не­ра­лі­за­ці­єю бі­ль­ше 3,0г/дм3.

Та­ка си­ту­а­ція ха­ра­к­те­р­на як для пра­во­бе­ре­ж­ної ча­с­ти­ни пла­то, так і для лі­во­бе­ре­ж­но­ї. Чи­ма­лі змі­ни від­бу­ли­ся в пі­в­ден­но­-схі­д­ній та пів­ден­ній ча­с­ти­нах об­ла­с­ті (Ге­ні­че­сь­кий, Іва­нів­сь­кий, Н.Тро­ї­ць­кий і Ча­п­лин­сь­кий ра­йо­ни), до цьо­го тре­ба до­да­ти пра­во­бе­ре­ж­ну ча­с­ти­ну р.Дні­п­ра (Бі­ло­зер­сь­кий ра­йон). Зна­ч­не ско­ро­чен­ня про­гно­з­них ре­сур­сів прі­с­них вод в по­рі­в­нян­ні з ра­ні­ше ви­зна­че­ни­ми, від­бу­ло­ся в Бі­ло­зер­сь­ко­му, Бе­ри­с­лав­сь­ко­му, Го­р­но­с­та­їв­сь­ко­му, Ча­п­лин­сь­ко­му ра­йо­нах та ін.

Ста­бі­ль­ним най­більш спри­я­т­ли­вим ста­ном, ре­сур­си під­зе­м­них вод пі­в­ден­но­-за­хі­д­ної ча­с­ти­ни те­ри­то­рії об­ла­с­ті, яка роз­та­шо­ва­на між Пі­в­ні­ч­но­-Крим­сь­ким ка­на­лом, р.Дні­п­ром і мо­ре­м. Про­довж три­ва­ло­го пе­рі­оду екс­плу­а­та­ції під­зе­м­них вод ба­га­то­чи­се­ль­ни­ми све­р­д­ло­ви­на­ми якість підземних вод за­ли­ша­єть­ся без змін (0,1-0,5 г/дм3). Ли­ше на де­яких ді­ля­н­ках розташування водозаборів вна­слі­док ін­те­н­си­в­но­го во­до­від­бо­ру (5-10 тис.м3/до­бу) від­мі­ча­єть­ся зни­жен­ня рі­в­ня (3-12м) під­зе­м­них вод (Бе­х­те­ри, Ви­но­гра­до­ве,Ла­зу­р­не, Ска­довськ). Спри­я­т­ли­вий стан ре­сур­сів під­зе­м­них вод в цій ча­с­ти­ні те­ри­то­рії об­ла­с­ті за­без­пе­чу­єть­ся при­ро­д­ни­ми гео­ло­го-­гі­д­ро­ге­о­ло­гі­ч­ни­ми умо­ва­ми (ве­ли­ка по­ту­ж­ність во­до­но­с­ної то­в­щі ва­п­ня­ків, зна­ч­ні ре­сур­си уль­т­ра­прі­с­них і прі­с­них вод, ви­со­ка сту­пінь во­до­об­мі­ну і по­пов­нен­ня ре­сур­сів, то­що).

Ве­ли­кі втра­ти по­ве­р­х­не­вих вод із гі­д­ро­ме­лі­о­ра­ти­в­них си­с­тем спри­чи­ня­ють по­пов­нен­ня ре­сур­сів під­зе­м­них вод, під­ви­щен­ня їх рі­в­ня, не­рі­д­ко до кри­ти­ч­но­го по­ло­жен­ня. Та­кий про­цес ча­с­то при­во­дить до під­то­п­лен­ня на­се­ле­них пун­к­тів і сіль­госп­угідь, про­явів про­са­док, над­мі­р­но­го зво­ло­жен­ня зе­мель і т.ін. Роз­ви­ток під­то­п­лен­ня на Херсонщині спри­чи­не­ний не­без­пе­ч­ною змі­ною гео­ло­гі­ч­но­го се­ре­до­ви­ща під впли­вом во­до­го­с­по­дар­сь­кої ді­я­ль­но­с­ті.

Во­до­від­бір під­зе­м­них вод впли­ває не тіль­ки на змі­ни їх які­с­но­го і кі­ль­кі­с­но­го ста­ну, але і на про­яви і ак­ти­ві­за­цію ек­зо­ген­них гео­ло­гі­ч­них про­це­сів. Осо­б­ли­во це спо­сте­рі­га­єть­ся вздовж Ка­хов­сь­ко­го во­до­схо­ви­ща, по тра­сах іри­га­цій­них ка­на­лів і на пло­щах ве­р­ти­ка­ль­но­го дре­на­жу. Най­більш роз­по­всю­дже­ні ка­р­с­то­во-­су­фо­зій­ні про­це­си, які від­бу­ва­ють­ся при ін­те­н­си­в­ній екс­плу­а­та­ції під­зе­м­них вод. Ви­ми­ван­ня со­лей, ви­нос пі­с­ку і вилуговування ва­п­ня­ків  при екс­плу­а­та­ції ве­р­ти­ка­ль­но­го дре­на­жу і де­яких во­до­за­бо­рів з ве­ли­ким екс­плу­а­та­цій­ним на­ва­н­та­жен­ням при­во­дить до утво­рен­ня про­ва­ль­них во­ро­нок, про­сі­дан­ня по­чво-­гру­н­тів і де­фо­р­ма­ції рі­з­них спо­ру­джень, трас ка­на­лів і т.д. Крім то­го, при ро­бо­ті ве­р­ти­ка­ль­но­го дре­на­жу мо­же від­бу­ва­ти­ся збі­ль­шен­ня мі­не­ра­лі­за­ції  від­ка­чу­ва­ної во­ди і під­тя­гу­ван­ня со­ло­них вод зни­зу, або з бо­ку ак­ва­то­рії мо­ря. В пер­шо­му ви­па­д­ку при­кла­дом мо­же слу­жи­ти пі­в­ден­но­-схі­д­на і пів­ден­на ча­с­ти­ни те­ри­то­рії об­ла­с­ті (Ге­ні­че­сь­кий, Іва­нів­сь­кий, Н.Тро­ї­ць­кий і Ча­п­лин­сь­кий ра­йо­ни), яка ха­ра­к­те­ри­зу­єть­ся умо­ва­ми за­стій­но­го ре­жи­му під­зе­м­них вод. Збі­ль­шен­ня мі­не­ра­лі­за­ції від­би­ра­є­мої во­ди обу­мо­в­ле­но спра­цю­ван­ням вер­х­ніх більш прі­с­них вод по­нт-­ме­о­тис-­ве­р­х­ньо­са­р­мат­сь­кого ком­пле­к­су і під­тя­гу­ван­ня більш со­ло­ну­ва­тих вод. В ін­шо­му ви­па­д­ку на­гля­д­ним при­кла­дом мо­же слу­жи­ти за­хист від під­то­п­лен­ня м.Ска­дов­сь­ка та ін­ших на­се­ле­них пун­к­тів, роз­та­шо­ва­них в при­мор­сь­кій сму­зі, де при екс­плу­а­та­ції дре­на­ж­них све­р­д­ло­вин від­бу­ло­ся під­смо­к­ту­ван­ня со­ло­них вод зі сто­ро­ни мо­ря.

Ін­те­н­си­в­ний во­до­від­бір під­зе­м­них вод ви­кли­кає під­ви­щен­ня ін­фі­ль­т­ра­цій­но­го впли­ву, що при­во­дить як до по­зи­ти­в­них, так і не­га­ти­в­них на­с­лід­ків.

На ді­ля­н­ках ро­до­вищ підземних вод при­мор­сь­кої ча­с­ти­ни (Ла­зу­р­не, Ска­довськ та ін.) при ви­со­ко­му во­до­від­бо­рі від­мі­ча­єть­ся зни­жен­ня рі­в­ня до 4-10м без змі­ни со­льо­во­го скла­ду.

Про­цес екс­плу­а­та­ції підземних вод, як пра­ви­ло, су­про­во­джу­єть­ся змі­ною їх ста­ну і за­ле­жить від кон­к­ретних гі­д­ро­ге­о­ло­гі­ч­них умов і ре­жи­му во­до­від­бо­ру.

На ді­ля­н­ках ро­до­вищ під­зе­м­них вод з ак­ти­в­ним во­до­об­мі­ном при збі­ль­шен­ні екс­плу­а­та­цій­но­го на­ва­н­та­жен­ня в окре­мих све­р­д­ло­ви­нах від­мі­ча­єть­ся те­н­де­н­ція під­ви­щен­ня мі­не­ра­лі­за­ції з при­ро­с­том 0,1-0,5г/дм3, а в де­яких – зни­жен­ня (Бе­ри­с­лав, В.Ле­пе­ти­ха, Ка­хо­в­ка, Н.Ка­хо­в­ка, Н.Во­ро­н­цо­в­ка та ін.). Мо­ж­ли­во це по­яс­ню­єть­ся ді­єю про­це­су вилуговування ва­п­ня­ків.

В ме­жах зо­ни сла­б­ко­го во­до­об­мі­ну, якою є пі­в­ден­но­-схі­д­на і пів­ден­на ча­с­ти­ни те­ри­то­рії об­ла­с­ті екс­плу­а­та­цій­не на­ва­н­та­жен­ня на підземні води в зна­ч­ній мі­рі від­би­ва­єть­ся на їх які­с­но­му і кі­ль­кі­с­но­му ста­ні. Все за­ле­жить від по­ту­ж­но­с­ті прі­с­но­го ша­ру під­зе­м­них вод, схеми во­до­за­бо­ру та ре­жи­му йо­го екс­плу­а­та­ці­ї. Так, на Ас­ка­ній­сь­ко­му ро­до­ви­щі під­зе­м­них вод за пе­рі­од йо­го екс­плу­а­та­ції (з 1962р.) мі­не­ра­лі­за­ція підземних вод збі­ль­ши­лась від 0,5-0,9г/дм3 до 1,6-2,8г/дм3 по всіх водозабірних све­р­д­ло­ви­нах (39-57). Під­ви­щен­ня мі­не­ра­лі­за­ції почи­на­є­ть­ся з 1985р. і спів­па­дає з пе­рі­одом ма­к­си­ма­ль­но­го во­до­від­бо­ру (19,92 тис.м3/добу). Зна­ч­не зни­жен­ня во­до­від­бо­ру в остан­ні 10 ро­ків в 5-3 ра­зів, а в остан­ні ро­ки – в 13-10 ра­зів, не при­ве­ло до по­кра­щен­ня со­льо­во­го ста­ну, який від­по­ві­дав би які­с­ним по­ка­з­ни­кам пи­т­них вод. По­ді­б­на си­ту­а­ція скла­лась і на ді­ля­н­ці Ва­дим­сь­ко­го ро­до­ви­ща. Про­цес від­но­в­лен­ня пе­р­ві­с­но­го які­с­но­го ста­ну під­зе­м­них вод ду­же три­ва­лий і, в зна­ч­ній мі­рі, не­обо­ро­т­ний.

В ці­ло­му по Ча­п­лин­сь­ко­му ра­йо­ну, до яко­го від­но­сять­ся на­зва­ні ро­до­ви­ща, за 25 ро­ків екс­плу­а­та­ції во­до­від­бір ско­ро­ти­в­ся в 14 ра­зів, що обу­мо­в­ле­но по­гі­р­шен­ням яко­с­ті під­зе­м­них вод і, зви­чай­но, ско­ро­чен­ням по­тре­би.

В зв’я­з­ку з під­ви­щен­ням мі­не­ра­лі­за­ції підземних вод рі­з­ко зме­н­ши­в­ся во­до­від­бір в по­рі­в­нян­ні з 1980 р., в Бі­ло­зер­сь­ко­му, Ге­ні­че­сь­ко­му, Іва­нів­сь­ко­му, Н.Сі­ро­го­зь­ко­му, Н.Тро­ї­ць­ко­му та ін­ших ра­йо­нах.

Ви­со­кий рі­вень екс­плу­а­та­ці­он­но­го на­ва­н­та­жен­ня на вер­х­ньо­са­р­мат­сь­кий во­до­но­с­ний го­ри­зонт на те­ри­то­рії м.Херсон­а та­кож при­вів до зна­ч­но­го по­гі­р­шен­ня еко­ло­го-­гі­д­ро­ге­о­ло­гі­ч­но­го ста­ну. Про­тя­гом три­ва­ло­го пе­рі­оду екс­плу­а­та­ції під­зе­м­них вод (з 1950р.) ба­га­то­чи­се­ль­ни­ми све­р­д­ло­ви­на­ми від­бу­ли­ся зна­ч­ні змі­ни гі­д­ро­хі­мі­ч­них умов. Спо­ча­т­ку на всіх ді­ля­н­ках во­до­за­бо­рів в м.Херсоні мі­не­ра­лі­за­ція підземних вод скла­да­ла 0,2-0,7 г/дм2, рі­д­ко 0,8-1,0 г/дм2. За­раз си­ту­а­ція сут­тє­во змі­ни­лась: май­же 30% екс­плу­а­та­цій­них све­р­д­ло­вин від­би­ра­ють во­ду з під­ви­ще­ною мі­не­ра­лі­за­ці­єю 1,6-4,8г/дм3. При­чи­ною яв­ля­єть­ся ви­со­ке екс­плу­а­та­цій­не на­ва­н­та­жен­ня (від 2414 м3/до­бу до 627 м3/до­бу на 1 сверд.), яке спри­чи­няє під­тя­гу­ван­ня мі­не­ра­лі­зо­ва­них вод зве­р­ху із по­нт-­ме­о­ти­ч­но­го го­ри­зо­н­ту.

От­же, в ці­ло­му по мі­с­ту Херсон, вра­хо­ву­ю­чи су­час­ну еко­ло­го-­гі­д­ро­ге­о­ло­гі­ч­ну об­ста­но­в­ку, не­об­хід­но пе­ре­гля­ну­ти си­с­те­му во­до­від­бо­ру під­зе­м­них вод (в сто­ро­ну зни­жен­ня) з ме­тою не­до­пу­щен­ня по­гі­р­шен­ня їх яко­с­ті, в про­ти­в­но­му ра­зі це при­ве­де до не­ми­ну­чо­го ство­рен­ня го­с­т­рої про­бле­ми за­без­пе­чен­ня пи­т­ною во­дою на­се­лен­ня мі­с­та.

От­же, не­об­хід­но від­мі­ти­ти, що пе­р­ві­с­но зни­жен­ня яко­с­ті під­зе­м­них вод бу­ло спри­чи­не­но не­об­ґру­н­то­ва­ним во­до­від­бо­ром сто­со­в­но кон­к­ре­т­них гі­д­ро­ге­о­ло­гі­ч­них умов.

Осо­б­ли­во це сто­су­єть­ся те­ри­то­рій, на яких во­до­но­с­ні го­ри­зо­н­ти ха­ра­к­те­ри­зу­ють­ся чі­т­ко ви­ра­же­ною ве­р­ти­ка­ль­ною зо­на­ль­ні­с­тю со­льо­во­го ста­ну під­зе­м­них вод. Для та­ких гі­д­ро­ге­о­ло­гі­ч­них умов не­об­хід­но ви­ро­би­ти на­у­ко­во-­те­х­ни­ч­но об­ґру­н­то­ва­ний, най­більш оп­ти­ма­ль­ний ва­рі­ант ре­жи­му екс­плу­а­та­ції під­зе­м­них вод. Це до­зво­лить на пло­щах з не­по­ру­ше­ни­ми гі­д­ро­ге­о­ло­гі­ч­ни­ми умо­ва­ми за­по­бі­г­ти спра­цю­ван­ню вер­х­ньо­го прі­с­но­го ша­ру і під­тя­гу­ван­ню со­ло­ну­ва­тих вод.

Крім то­го, на ді­ля­н­ках дії іри­га­цій­них си­с­тем ін­те­н­си­в­ний во­до­від­бір про­во­кує над­хо­джен­ня в водоносний горизонт нео­ге­но­вих від­кла­дів мі­не­ра­лі­зо­ва­них вод із ви­ще ле­жа­чих го­ри­зо­н­тів, осо­б­ли­во при від­су­т­но­с­ті на­дій­но­го во­до­упо­ру, що в кі­н­це­во­му під­су­м­ку спо­ну­кає по­гі­р­шен­ня їх яко­с­ті.

Таким чином, тех­но­ген­не осво­єн­ня те­ри­то­рії з ін­те­н­си­в­ним ви­ко­ри­с­тан­ням при­ро­д­них ре­сур­сів (по­ве­р­х­не­ві і під­зе­м­ні во­ди) спри­я­ти­ме по­да­ль­шо­му по­гли­б­лен­ню про­це­сів впли­ву на гео­ло­гі­ч­не се­ре­до­ви­ще, в т.ч. на під­зе­м­ну гі­д­ро­сфе­ру. Вна­слі­док про­гре­су­ю­чої те­н­де­н­ції по­гі­р­шен­ня яко­с­ті ресурсів та екс­плу­а­та­цій­них за­па­сів під­зе­м­них вод по­трі­б­но вжи­ти не­гай­ні за­хо­ди по ста­бі­лі­за­ції і но­р­ма­лі­за­ції еко­ло­го-­гі­д­ро­ге­о­ло­гі­ч­но­го ста­но­ви­ща на те­ри­то­рії Херсон­сь­кої об­ла­с­ті.

Іс­ну­ю­чі гі­д­ро­хі­мі­ч­ні умо­ви, які скла­ли­ся вна­слі­док тех­но­ген­но­го впли­ву в пе­р­с­пе­к­ти­ві мо­жуть сут­тє­во по­гі­р­ши­тись і при­ве­с­ти до зна­ч­но­го де­фі­ци­ту ре­сур­сів під­зе­м­них вод го­с­по­дар­сь­ко-­пи­т­но­го призначення. Тому першочерговими заходами мають бути:

v    скорочення катастрофічного зростання кількості експлуатаційних свердловин, особливо на площах, де порушені гідрохімічні умови;

v    в умовах чітко вираженої вертикальної гідрохімічної зональності, яка характерна для підземних вод Херсонської області, особливо південно-східних і південних районів, потрібно науково-технічне обґрунтування найбільш оптимальної і раціональної схеми діючих водозаборів та режиму їх експлуатації, які б забезпечили якісний водно-сольовий баланс водовідбору.

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.