Авг 21 2006

ЗАБРУДНЕННЯ ҐРУНТУ ЕКЗОГЕННИМИ ХІМІЧНИМИ АГЕНТАМИ ЯК СКЛАДОВИМИ ЧАСТИНАМИ ВІДХОДІВ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Опубликовано в 19:52 в категории Одесский регион

ЗАБРУДНЕННЯ ҐРУНТУ ЕКЗОГЕННИМИ ХІМІЧНИМИ АГЕНТАМИ ЯК СКЛАДОВИМИ ЧАСТИНАМИ ВІДХОДІВ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

М.В. Микитенко

           Миколаївська обласна санепідстанція, м. Миколаїв

Останнім часом стає все більш актуальною проблема забруднення ґрунту важкими металами, полімерами, нафтопродуктами та іншими хімічними речовинами. При цьому найбільший внесок роблять промислові підприємства, які в більшості своїй не мають полігонів або сховищ відпрацьованих хімічних сполук. В зв’язку з цим, складування промислових відходів здійснюється на пристосованих майданчиках, які не забезпечують належного захисту ґрунту. Дані літератури свідчать, що один з найпотужніших забруднювачів ґрунту – промислові відходи, які небезпечні для оточуючого середовища і для здоров’я людини. До складу промислових відходів входять такі високонебезпечні забруднювачі довкілля, як ртуть, свинець, кадмій, біфеніли, бенз(а)пірен тощо [1-3].

Проблема утилізації твердих промислових відходів є однією з найбільш пріоритетних для Чорноморського регіону. Висока щільність населення, розвинена енергетична галузь, машинобудівна промисловість, кольорова металургія визначаються в першу чергу накопиченням на відвалах та звалищах токсичних речовин. Особливою небезпекою для навколишнього середовища є відходи гальванічного виробництва, що містять солі важких металів, відходи шкірообробної галузі, металургії тощо [4].

На думку окремих авторів [5], поховання відходів в ґрунті можливе лише у виключних випадках, коли не передбачені альтернативні варіанти знешкоджування відходів. Слушність такої точки зору витікає з результатів хімічного аналізу промислових відходів, в яких значна питома вага належить компонентам, що можуть підлягати повторному використанню [6,7].

Враховуючи вищевикладене, метою цього дослідження було: провести аналіз накопичення токсичних промислових відходів у Миколаївський області і на цій основі започаткувати проведення їх еколого-гігієнічного моніторингу для підвищення ефективності утилізації, покращення стану довкілля і збереження здоров’я населення.

Результати дослідження. За результатами проведеного аналізу динаміки накопичення та структури промислових відходів встановлено, що в Миколаївській області станом на 01.01.2006 року накопичено 679838,168 т промислових відходів, у тому числі І-го класу токсичності – 11,554 т та ІІ-го класу – 130548,324 т. За 2005 рік утворилося 1947934,601т промислових відходів, у тому числі І та ІІ класів токсичності - 261976,579 т. При цьому лише два промислових підприємства області мають власні полігони для зберігання токсичних речовин І та ІІ класів небезпеки («ВОЗКО» та «Фрегат»). Таке становище може призводити до міграції токсичних компонентів при неналежному зберіганні і створенню загрози здоров’ю населення, що проживає у забрудненій зоні.

Для вивчення цього питання було проведено аналіз проб грунту у місцях підвищеного ризику міграції важких металів з промислових відходів у різних районах Миколаївської області. Результати досліджень представлені в табл. 1.

Таблиця 1

Результати досліджень на хімічні показники проб ґрунту

у житловій зоні Миколаївської області за 2003-2005 рр.

Рік

Досліджено проб ґрунту

з житлової зони

Не відповідають санітарним нормам та гігієнічним нормативам

усього

у тому числі на іони важких металів

усього

у тому числі на іони важких металів

2003

619

304

56 (9,0%)

17 (5,6%)

2004

575

358

56 (9,7%)

2 (0,5%)

2005

608

429

90 (14,8%)

65 (15,2%)

Як показує проведений аналіз санітарно-хімічних показників забруднення ґрунту житлової зони, наведений в таблиці, відмічається чітка тенденція до збільшення загальної кількості проб, що перевищують ГДК за хімічними показниками. Так, якщо в 2003 та 2004 роках таких проб було біля 10%, то у 2005 році їх число зросло майже у 1,5 рази. Одночасно збільшилася кількість проб, в яких солі важких металів перевищують відповідні ГДКгр. Зокрема, у 2005 році порівняно з 2003 роком цей показник виріс у тричі, а до відповідної величини у 2004 році – у 30 разів.

Отримана інформація узгоджується з результатами розрахунків, які було проведено з урахуванням можливої сумації токсичної дії компонентів токсичних промислових відходів. Так, відібрані в 2004 році проби ґрунту з житлової зони навколо ТОВ “Миколаївський глиноземний завод” містили солі важких металів в межах норми: Ni – 0,55 мг/кг (ГДКгр = 4), Pb – 29,5 мг/кг (ГДКгр = 32,0), Cr – 0,69 мг/кг (ГДКгр = 6), Cu 3 мг/кг (ГДКгр = 3). В той же час після перерахунку за формулою Авер¢янова нами отримано коефіцієнт сумації на рівні 2,17, що, звичайно, свідчить про більш значний ризик токсичної дії відходів, ніж це витікає з даних таблиці 1. Мають місце ще ряд схожих випадків, наприклад, пов’язаних з відходами, що утворюються на ТОВ СП “Нібулон”, де вміст солей важких металів не перевищував ГДК, але їх коефіцієнт сумації склав 3,2.

В цілому, за звітними даними в структурі промислових відходів переважають:

- відходи гальванічного виробництва;

- відвали та шламонакопичувачі Глиноземного заводу;

- відвали ТЕЦ;

- лампи люмінесцентні ртутьвміщуючі;

- масла відпрацьовані;

- акумулятори свинцеві.

Люмінесцентні лампи відправляють на димеркуризацію, з відпрацьованих мастил і масел роблять низькоякісне паливо, відходи гальванічного виробництва нейтралізують, а шлам складують на майданчиках підприємства.

За результатами еколого-гігієнічного аналізу і проведеними лабораторними дослідженнями можна прийти до висновку, що, практично вирішена проблема брухту чорних та кольорових металів, ртутьвміщуючих люмінесцентних ламп та приборів – вони повністю передаються на переробку. Частково здійснюється переробка і відпрацьованих мастильних матеріалів. Все інше складується на підприємствах і становить загрозу довкіллю і здоров’ю населення. Виникає також проблема розрахуноку класу небезпеки промислових відходів, що зберігаються десятиріччями на територіях підприємств. Вона до сього часу вирішується незадовільно.

Останнім часом, в зв’язку із зміною призначення підприємств, їх роздрібненням або ліквідацією, виникає необхідність еколого-гігієнічної експертизи території, яка належить підприємству. Тільки в 2005-2006 роках санепідслужбою області така експертиза була проведена на шести територіях, де замість промислових підприємств було розпочато розмішення зернозберігаючих, харчопереробних підприємств або житла. Майже, завжди в таких випадках в пробах ґрунту, відібраних з цих територій, перевищують відповідні ГДК вміст кадмію, нікелю, цинку, кобальту, молібдену, що потребує особливих санітарно-технічних заходів по впорядкуванню таких територій.

                                         Висновки

1. В результаті проведеної роботи було встановлено, що в Миколаївській області щороку утворюється біля 2 млн. т промислових відходів.

2. На долю токсичних промислових відходів І-ІІ класів небезпечності приходиться 11,0 – 13,0%.

3. Проблеми утилізації та захоронення промислових відходів вимагають подальшої систематизації даних по розв’язанню задач охорони навколишнього середовища і здоров’я населення, що може бути досягнено при організації постійного екологічного та соціально-гігієнічного моніторингу.

Література

1. Русаков Н.В. Гигиенические принципы оценки промышленных отходов в целях картографирования // Ж. Гигиена и санитария, 1993. - № 7 – С. 8-10.

2. Щербо А.П. Промышленные отходы: Эколого-гигиенические проблемы // Ж. Гигиена и санитария, 1995 - №3 – С. 10-12.

3. Шафран Л.М., Пыхтеева Е.Г., Большой Д.В., Селиваненко Н.Г. Токсикология тяжелых металлов – облигатных контаминантов природных вод // Вода и здоровье-2002. Сб. научн. статей. – Одесса: ОЦНТЭИ, 2002. – С. 138-144.

4. Волощенко О.И., Прокопов В.А., Чегринец Г.Я., Мудрый И.В. Актуальные проблемы санитарной охраны водных ресурсов и почвы // Ж. Гигиена и санитария, 1991. - №9 – С. 6-8.

5. Русаков Н.В. Развитие научных направлений в гигиене почвы // Ж. Гигиена и санитария, 1992. - № 9-10 – С. 29-31.

6. Александров І.О., Сердюк О.В. Удосконалення економічного механізму регулювання екологічної безпеки // Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ. – Івано-Франківськ, 2000. – Т. 10. - № 37. – С. 169-172.

7. Тюленева Н.В., Чепиженко А.В. Современные аспекты проблемы сохранения рекреационных зон Северо-Западного Причерноморья // Екологічні проблеми Чорного моря. – Одеса: ОЦНТЕІ, 2002. – С. 254-259.

                                                  

                                                  Резюме

Загрязнение почвы экзогенными химическими агентами как составной частью отходов промышленных предприятий Николаевской области

В.А. Раевский, Л.В. Саганевич, М.В. Микитенко

         Проведен анализ статистической информации и лабораторные исследования по изучению уровней образования и накопления промышленных отходов в Николаевской области за 2003-2005 гг. Показано, что количество образуемых промышленных отходов достигает 2,0 млн. т в год. Из них порядка 11-13% составляют токсичные отходы, в которых отмечается наличие тяжелых металлов (наиболее опасных для здоровья населения компонентов), уровень которых в почве нередко превышает соответствующие ПДК. Делается вывод о необходимости осуществления экологического и социально-гигиенического мониторинга как важного элемента в организации управления состоянием окружающей среды и здоровьем населения области.

Summary

The ground pollution of exogenous chemical agents as a component of of the industrial waste products of the Nikolaev region

V.A.Raevsky, L.V.Saganevich, M.V.Mikitenko

          The analysis of the statistical information and laboratory researches on studying of the levels and accumulation of industrial wastes in the Nikolaev region for 2003-2005 is carried out. It is shown, that the amount of formed industrial wastes reaches about 2,0 million т in a year. Of them about 11-13 % make toxic waste products. Between them there are present heavy metals (the most dangerous to the population health components), which level in ground quite often exceeds corresponding maximum permeated limits. It is made conclusion of the ecological and social - hygienic monitoring necessity as important element in the organization of management by the environment conditions and population health.

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.