Июл 29 2006

СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ ДУНАЮ

Опубликовано в 01:26 в категории Одесский регион

СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ ДУНАЮ

Нефедова Н.Є.

Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, м. Одеса

Актуальність суспільно-географічних досліджень проблем використання водних ресурсів Дунаю обумовлена місцем та значенням водних ресурсів в забезпечені умов життєдіяльності суспільства, необхідністю скоординованого взаємопов’язаного функціонування всіх видів водогосподарської діяльності як для забезпечення населення і господарства водою певної кількості і якості, так і для захисту, підтримання водних ресурсів, збереження водних екосистем.

В основі водогосподарської діяльності лежить процес встановлення зв’язків між водними ресурсами і водокористувачами певної території у межах інтегрованої системи “водні ресурси-суспільство” [1]. Вся сукупність технологічно взаємопов’язаних процесів по використанню водних ресурсів в різних сферах суспільної життєдіяльності, їх охороні, збереженню умов відтворення та захисту від їх руйнуючої дії утворює водогосподарський ресурсний цикл (ВГЦ) [2]. ВГЦ або цикл водокористування – це переміщення, використання та перетворення природних вод у відповідних ланках суспільної життєдіяльності за певною технологією. Дотримання технології водокористування – це одна з головних умов раціонального і екологічно безпечного водокористування.

ВГЦ виділяються за видами водогосподарського обслуговування в різних сферах життєдіяльності суспільства, а саме: сільськогосподарський; зрошення; рибогосподарський; промисловий (виробничо-технологічний); питний; побутовий; теплоенергетичний; воднотранспортний; бальнеологічний; водно-туристичний.

Цикл водокористування має базисний технологічний ланцюг, який включає такі технологічні стадії і фази: I. Виробництво води (технічної та питної якості) з такими фазами: 1) забір води з водних джерел; 2) підготовка до використання (обробка сирої прісної води, очищення до відповідної якості або опріснення морської води); 3) розподіл води (або транспортування до водокористувача); II. Безпосередньо використання води населенням і господарством, що супроводжується відповідним фізичним, хімічним і бактеріальним забрудненням; III. Водовідведення, очищення стічних вод і повернення води до природного середовища, що включає: 1) збір і відведення зворотних вод; 2) очищення і знезараження стічних вод; 3) утилізація або скид.

Крім базисних технологічних ланок (стадій і фаз), існують обслуговуючі та супутні ланки, без яких неможливо або небезпечно використання водних ресурсів та водних об’єктів. Справа в тому, що початкова та кінцева стадії технологічного циклу водокористування, а  саме: забір води та скид зворотних вод - об’єднують процеси відтворення водних ресурсів. Це вимагає створення відповідного моніторингу за екологічним станом водних об’єктів та якістю водних ресурсів з метою прогнозування та розробки науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття відповідних рішень. Для здійснення процесу водокористування існує певна ланка, що забезпечує регулювання поверхневих вод та захист від руйнуючої дії вод, що включає: регулювання стоку річок, у тому числі попуски санітарні; захист від підтоплення (протипаводкові та протиповіневі заходи); протиерозійні та берегозахісні заходи; заходи щодо підтримання суднохідних глибин.

Деякі цикли водокористування (воднотранспортний, рибогосподарський та ін.) мають дещо усічений цикл і не обов’язково займаються вилученням води з водних джерел, крім випадків забору води для заповнення ставків, водосховищ, лиманів для підтримання їх екологічного благополуччя, але обов’язково теж здійснюють відповідну виробничу підготовку до використання (підтримка суднохідних глибин, обстеження водойм для підвищення їх продуктивності та підтримання відповідних рівнів та ін.). Вони використовують водні ресурси та водні об’єкти як засоби транспорту, виробництва енергії, оздоровлення і відпочинку та ін. Але обсяги використання і забруднення бувають такі, що потребують обов’язкового спостереження і контролю, а іноді також відведення і очищення зворотних вод.

Для оцінки відповідності територіальної організації  водогосподарської діяльності вимогам створення умов для безпечного водокористування, охорони вод і відтворення водних ресурсів велике значення має дослідження особливостей циклів водокористування певних територій - сільської місцевості та  урбанізованих територій.

Головні проблеми водокористування в придунайських районах – це порушення технологічних вимог використання водних ресурсів, відсутність очисних споруд та скид забруднених стічних вод, скорочення пунктів спостереження за екологічним станом водних об’єктів, великі розбіжності між рівнем сформованості та особливостями функціонування окремих циклів водокористування урбанізованих територій і сільської місцевості.

Обсяги води, що забираються, коливаються по роках у залежності від кліматичних умов і необхідністю збільшення забору води для зрошення і заповнення водоймищ. За минуле десятиріччя обсяг води, що забирається, зменшився у два рази, а обсяги використання –у 4 рази. Це пояснюється несприятливою екологічною ситуацією, різким зниженням якості питної води по бактеріологічним і хімічним показникам, скороченням чисельності населення, особливо в сільській місцевості, а також загальним спадом виробництва, скороченням площ зрошуваних земель. Але загальний обсяг забору води  становить близько половини всього обсягу  виробництва води Одеської області, з них  92% приходиться на поверхневі води р. Дунай і придунайських озер (табл.1). Великі обсяги забору води здійснюються з метою їх подальшого перерозподілу, підтримання екологічного стану придунайських озер, санітарних попусків та ін.

Таблиця 1 Особливості технології водокористування за адміністративно-територіальними одиницями, урбанізованими територіями та сільською місцевістю

Адміністра-тивні райони, міста обласного підпорядку-вання

Загальний обсяг, тис. м3 у тому числі:

забору

води

вико-рис-тання

скиду

урбанізовані території

сільська

місцевість

забір

води, %

вико-рис-тання, %

скид, %

забір

води,

%

вико-рис-тання, %

скид,

%

м. Ізмаїл

654552

7248

4290

100,0

100,0

100,0

-

-

-

Болградський

5573

4030

781

66,1

24,3

84,8

33,9

75,7

15,2

Ізмаїльський

17066

18322

2466

0,3

0,3

-

99,7

99,7

100,0

Кілійський

73840

49394

25528

99,1

34,4

38,1

0,9

65,6

61,9

Ренійський

2870

3650

2648

78,0

60,3

31,9

22,0

39,7

68,1

Разом

753901

82644

35713

97,3

33,2

43,4

2,7

66,8

56,6

Одеська обл.

1750012

359505

260128

95,0

71,7

85,3

5,0

28,3

14,7

Населенням і господарством на власні потреби використовується тільки 11% загального виробництва води.  В середньому близько 70% (в Кілійському районі – понад 90%) всієї використаної води припадає на зрошення (табл.2). Через значне забруднення р. Дунай солями важких металів, хлоридами, пестицидами та іншими шкідливими компонентами 80% всіх земель зрошується водою низької якості. Важке становище склалося з питним водопостачанням в сільській місцевості, де використовується привізна вода. Використання поверхневих вод Дунаю в містах Кілія та Болград без відповідної підготовки ускладнює санітарно-епідеміологічну ситуацію. Ступінь охоплення централізованим водопостачанням міських та сільських населених пунктів незначна. Тільки в м. Ізмаїл існує технологічно завершений цикл господарсько-питного водокористування на базі якісних підземних вод з водовідведенням і фізико-хімічним очищенням стічних вод. Таблиця 2 Структура використання прісної води

Адміністративні райони, міста обласного підпорядкування

Вико-ристано прісної води, тис.м3

у тому числі на потреби, %:

госпо-дар-сько-питні

вироб-ничо-техно-логічні

зро-шення

сіль-сько-госпо-дарські

рибо-госпо-дарські

інші

м. Ізмаїл

7248

75,6

24,4

-

-

-

-

Болградський

4030

15,6

8,7

54,3

21,3

-

-

Ізмаїльський

18322

0,0

0,0

29,3

21,4

49,3

-

Кілійський

49394

1,4

0,8

93,3

1,6

2,9

-

Ренійський

3650

18,6

3,6

33,2

11,2

33,4

-

Разом

82644

9,0

3,2

66,4

7,3

14,1

-

Одеська область

359505

52,6

13,6

19,9

5,5

7,0

1,4

Виробничо-технологічне  водокористування недостатньо розвинуто за виключенням м. Ізмаїл. Майже половина використаної води Ізмаїльського району та третина води Кілійського району йде на рибогосподарські потреби, що потребує підтримання благополуччя водних екосистем. В структурі зворотних вод переважають колекторно-дренажні води, що відводяться з полів зрошення (табл. 3). Таблиця 3

Структура скиду стічних та інших вод

Адміністративні райони, міста обласного підпорядкування

Скид стічних та інших вод без транзиту

Скид транзит-них вод, тис. м3

Всього,

тис. м3

Види скиду, %

Стічні води, %

Колек-торно-дренажні води, %

поверх-невий

у нако-пичувачі і рельєф

м. Ізмаїл

4290

99,8

0,2

100,0

-

641482

Болградський

781

-

100,0

100,0

-

314

Ізмаїльський 

2466

89,9

10,1

56,3

43,7

4011

Кілійський

25528

99,1

0,9

5,8

94,2

9814

Ренійський

2648

68,6

31,4

32,6

67,4

-

Разом

35713

94,1

5,9

24,6

75,4

655621

Одеська область

260128

94,8

5,2

89,6

10,4

1248639

Водовідведення, очищення та скид зворотних вод – одна з слабких  та недостатньо технічно оснащених технологічних стадій циклу водокористування. Відсутні очисні споруди в Рені, Болграді. В м. Кілія стічні води проходять тільки механічне очищення.

Скид стічних та інших вод переважно поверхневий у відкриті водойми, але в сільській місцевості стічні води скидають у накопичувачі та рельєф місцевості. В містах Болграді та Кілії – на поля фільтрації. Більш 80% зворотних вод скидаються без очищення,  що приводить  до забруднення Дунаю, прилеглих придунайських озер, унікальних   природно-заповідних територій (табл. 4).

Таблиця 4

Структура поверхневого скиду зворотних вод за видами очищення

Адміністративні райони, міста обласного підпорядкування

Поверхневий скид за видами очищення

всього, тис. м3

у тому числі, %

без очищення

недо-статньо очищені

норма-тивно чисті без очищення

норма-тивно очищені

м. Ізмаїл

4281

-

0,5

96,4

3,1

Болградський

-

-

-

-

-

Ізмаїльський 

2216

48,6

-

51,4

-

Кілійський

25307

95,6

0,1

3,4

0,9

Ренійський

1817

98,3

-

-

1,7

Разом

33621

80,4

0,1

18,2

1,3

Одеська область

246654

11,4

42,2

13,5

32,9

Для вирішення існуючих проблем необхідно дотримання технології ВГЦ, збереження природно-антропогенної рівноваги через задоволення потреб суспільства у необхідній кількості і якості водних ресурсів, створення комфортних умов життєдіяльності і водночас на основі впровадження басейнового принципу збереження водних екосистем, умов відтворення водних ресурсів, постійний моніторинг вод; дотримання норм міжнародного праву у сфері водокористування, співробітництво з сусідніми країнами у питаннях використання і охорони вод Дунаю.

Література:

1. Топчиев А.Г. Геоэкология: географические основы природопользования. – Одесса: Астропринт, 1996. – 392 с.

2. Нефедова Н.Є. Суспільно-географічне дослідження регіонального водогосподарського комплексу: проблеми методології та методики (на матеріалах Одеської області). Автореф. дисерт. на здобуття наук. ступ. канд. геогр. наук. – Одеса: Астропринт, 2006. – 20 с.

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.