Сучасний стан та перспективи розвитку відтворення рибних ресурсів в Одеському регіоні.

Сучасний стан та перспективи розвитку відтворення рибних ресурсів в Одеському регіоні.

Лукаржевська С. провідний фахівець управління „Дунайдністррибвод"

Одеська область є одним з найбільш перспективних рибогосподарських регіонів і посідає друге місце за обсягом вилову риби в Україні. Потенційна можливість рибної галузі області обумовлені наявністю комплексу умов для її розвитку, включаючи велику кількість рибогосподарських водойм, які можуть забезпечити стабільно високі вилови рибних ресурсів, сприятливе географічне положення, наявність необхідного науково-технічного потенціалу та бази для підготовки кваліфікованих кадрів для рибної галузі, а також розвинену систему ставкових господарств та риборозплідників. У минулі роки в області було створено потужну базу з виробництва зарибку, яка повністю забезпечувала потреби господарств області у рибопосадковому матеріалі. Найбільш великі ставкові господарства з штучного відтворення розташовані у південних районах області – Кілійському, Ізмаїльському, Білгород-Дністровському, Овідіопольському та Біляївському.

Незважаючи на позитивні моменти, сучасний стан рибного господарства області не зовсім відповідає потенційним можливостям регіону у цій галузі. Одною з головних причин цього є зменшення в останні роки обсягів зариблення водойм. У результаті недостатнього фінансування робіт з відтворення рибних запасів обсяги вирощування та вселення молоді цінних видів риб у водойми загальнодержавного значення за останнє десятиріччя значно зменшилось. На сьогодні нерестово-виросні господарства знаходяться у хронічно незадовільному стані із-за відсутності замовлення на зариблення водойм області та різкого скорочення потреб у рибопосадковому матеріалі ставкових господарств, пов’язаного з ростом вартості кормів, електроенергії, ГСМ і водокористування при незначному підвищенні цін на ставкову рибу. Практично зруйновано ставкове господарство колиш-нього рибоколгоспу ім.Леніна (Кілійський район), а це понад 700,0 га.

Рівень зариблення внутрішніх водойм значно відстає від науково-обґрунто-ваних обсягів і не може забезпечити у наступні роки збільшення вилову риби у внутрішніх водоймах  

Унікальні природні водойми Одещини можуть використовуватись зна­чно ефективніше. Тому пріоритетом на першому етапі стабілізації та розвит­ку рибного господарства області повинно стати підвищення рибопродуктивності внутрішніх водойм до рівня, який забезпечується їх кормовою базою, за рахунок покращення екологічного стану озер та лиманів, здійснення селекційно-племінної роботи у риборозплідниках на сучасному науковому рівні при умові фінансування цих робіт з боку держави та їх зариблення у науково-обґрунтованих обсягах.

Суттєво поліпшити ситуацію, що склалася на водоймах, тільки за раху­нок державного бюджету в даний час неможливо. Поліпшення ситуації на водоймах у значній мірі залежить від діяльності органів рибоохорони, спря­мованої на збереження та відтворення водних живих ресурсів.

Для збереження біологічного різноманіття, раціонального використан­ня наявного водного фонду, підвищення рибопродуктивності рибогосподар­ських водойм, органи рибоохорони, як спеціально уповноважений державний орган, на який покладається виконання завдань з охорони і регулювання ри­бальства та здійснення контролю у цій сфері, зобов\’язують користувачів водних ресурсів здійснювати заходи з відтворення рибних та інших водних ресурсів. Ці заходи передбачають збільшення обсягів планового зариблення природних водойм і водосховищ користувачами водних живих ресур­сів молоддю промислових видів риб, у тому числі рослиноїдними і абориген­ними.

Достатньо сказати, що намітилася тенденція щодо відтворення та випуску в рибогосподарські водойми таких видів як лящ та судак. Таки заходи щодо збільшення рибопродуктивності рибогосподарських водойм здійснюють АРК „Придунайська нива” та ЗАТ „Одесарибгосп”.

Поряд з наведеними видами в перспективі планується відтворення інших видів – щуки, сома та інших, що відповідає завданням загальнодержавної програми розвитку рибного господарства України на період до 2010 року.

Тільки у 2005 році у рибогосподарські водойми зариблено понад 11 млн. екз. (близько 376,6 тонни) різновікової молоді цінних видів риб, у тому числі за рахунок користувачів. З метою підвищення ефективності робіт з відтворення управління „Дунайдністррибвод” визначило 2 стаціонарні місця з випуску рибопосадкового матеріалу на дністровських водоймах.

До речі, рибні господарства в області впроваджені підприємствами різ­них форм власності: закриті акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, аграрні кооперативи, рибогосподарські асоціації, фермер­ські господарства. Традиційних рибалок змінили користувачі нової формації з новими формами власності. На водойми прийшло багато розрізнених кори­стувачів, метою яких найчастіше є лише видобуток водних живих ресурсів без виконання будь-яких робіт щодо їх збереження та відтворення.

У комплексі з заходами щодо розвитку рибного господарства, спрямованих на збереження та відтворення водних живих ресурсів Одеського регіону, Дунайсько-Дністровське державне басейнове управління охорони, відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства з метою подальшого під­вищення рибопродуктивності водойм та видобутку водних живих ресурсів ввело у практику укладання спеціальних договорів між користувачами вод­них живих ресурсів та риборозплідними господарствами щодо забезпечення рибопосадковим матеріалом у певних обсягах та зариблення конкретних во­дойм з цих господарств за кошти користувачів під безпосереднім контролем органів рибоохорони. На початку року такі договори укладено з усіма без виключення користувачами. Така практика підвищує відповідаль­ність користувачів за обов\’язкове виконання обсягів з відтворення водних живих ресурсів регіону. Сума, на яку користувачі повинні при­дбати рибопосадковий матеріал, залежить від вилову рибних ресурсів у ми­нулому році перемноженому на сплату за спеціальне використання водних живих ресурсів. Ця сума перераховується на рахунок риборозплідних госпо­дарств, які забезпечують користувача певним рибопосадковим матеріалом, що зариблюється у рибогосподарські водойми Одеської області. Восени без­посередньо перед початком проведення робіт з відтворення водних живих ресурсів буде проведена спільна нарада представників органів рибоохорони, користувачів та риборозплідних господарств, на якому рибопромислові під­приємства будуть закріплені за певними риборозплідними господарствами. Слід зазначити, що у поточному році укладено договори тільки з двома ри­борозплідними господарствами - „Красний рибак" та „Красний Приднестровец", що утворить сприятливі умови для здійснення контролю у цій сфері. Крім того на нараді, що відбулася у квітні поточного року прийнято рішення щодо додаткового зариблення (30 % від обсягів передбачених договорами) за рахунок користувачів.

На даний час рибне господарство потребує суттєвої допомоги.

Зрозуміло, що відразу вирішити весь комплекс проблем, які накопичу­вались на протязі багатьох років, не можливо. Але можливо поступово ви­правити стан галузі, враховуючи знання факторів, які дестабілізують рибне господарство області на даному етапі. Впровадження практики укладання договорів між користувачами водних живих ресурсів і риборозплідними госпо­дарствами щодо проведення робіт з відтворення рибних ресурсів на природ­них водоймах, забезпечення суворого контролю за проведення зариблення водних об\’єктів з боку органів рибоохорони дадуть змогу примножити запа­си водних живих ресурсів у водоймах регіону та істотно збільшити обсяги вилову риби в Одеської області.

Добавить в закладки: google.com bobrdobr.ru del.icio.us technorati.com linkstore.ru news2.ru rumarkz.ru memori.ru moemesto.ru                              Обсудить на форуме



Схожие публикации:

  • ПРОГРАМА РОЗВИТКУ ЗРІВНОВАЖЕНОГО ТУРИЗМУ
  • Проблеми водокористування та охорони водних ресурсів басейну Дністра
  • СУЧАСНИЙ СТАН, ПРОБЛЕМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ
  • екологічна безпека дністра в контексті збалансованого розвитку
  • Стан водних ресурсів Одеської області
  • ОСНОВНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОГО БІЗНЕСУ В РІВНЕНСЬКОМУ РЕГІОНІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ.
  • ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЧНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ ТА НАЦІОНАЛЬНІ І РЕГІОНАЛЬНІ ЛАНДШАФТНІ ПАРКИ
  • Проблеми водокористування та охорони водних ресурсів басейну Дністра
  • Сучасні системи землеробства і гумусовий стан чорноземів південних
  • Medical And Hygienic Threatens Due To The Development Of  Transport By Land In Poland
  • Medical And Hygienic Threatens Due To The Development Of  Transport By Land In Poland
  • ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНОЇ
  • ПЕРСПЕКТИВИ БУДІВНИЦТВА ПОЛІГОНІВ ПО ЗАХОРОНЕННЮ ВІДХОДІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ГІДРОІЗОЛЯЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ “bentofix”
  • РЕЄСТР МІНЕРАЛЬНИХ ВОД –НЕВІД’ЄМНА ЧАСТИНА
  • комплексна оцінка туристичних ресурсів
  • ПРО СТАН ПРОФЕСІЙНОЇ ЗАХВОРЮВАНОСТІ
  • Стан та проблеми поводження з відходами в Одеській області
  • СИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ЯКОСТІ ВОДНИХ РЕСУРСІВ НА ОБ’ЄКТАХ ВІЙСЬКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  • ЕКОЛОГІЧНА ДОКТРИНА - ГЕНЕРАЛЬНИЙ БАЗИС РОЗРОБЛЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЇ.
  • Санітарний стан рекреаційної території міста Одеси
  • Про стан атмосферного повітря в м. Одесі
  • СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ
  • Перспективи утилізації продуктів спалювання ТПВ
  • СТАН ПІДЗЕМНИХ ВОД ГОСПОДАРСЬКО-ПИТНОГО
  • «Підвищення економіко-екологічної ефективності в розвитку депресивних територій (на прикладі Татарбунарського району Одеської області)»
  • Сучасні стратегічні пріоритети управління відходами: стан реалізації в Україні,  проблеми та перспективи
  • СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ ДУНАЮ
  • Принципи правового забезпечення перспективного використання природних ресурсів у прибережній смузі морів України
  • НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ МЕТОДІВ МОДИФІКАЦІЇ ВЛАСТИВОСТЕЙ ВОДИ ТА ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ КВАНТОВИХ ФІЗІОБАЛЬНЕОТЕРАПЕВТИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
  • Рябоконенко О.Д. – технічний директор Українського центру менеджменту землі та ресурсів.