Авг 22 2006

Сучасні системи землеробства і гумусовий стан чорноземів південних

Опубликовано в 15:56 в категории Одесский регион

Сучасні системи землеробства і гумусовий стан чорноземів південних

В.О. Ярмак, С.І. Бурикіна/. С.В. Поліщук,

Одеський державний аграрний університет,

Інститут  агропромислового виробництва УААН

ОДПДЦ Охорони родючості грунтів і якості продукції,

         Під впливом сільськогосподарського використання в ґрунтах має місце зниження вмісту гумусу. Процеси його мінералізації спостерігаються всюди, але мають неоднакову інтенсивність. Як правило, чим більше гумусовані ґрунти від природи, тим більші втрати гумусу в них внаслідок сільськогосподарського використання.  Особливо це помітно в чорноземах [1,2,4]. Дегуміфікація ґрунтів, яка відбувається в Україні пов’язана з тим, що в основному, сучасне сільськогосподарське виробництво останнім часом використовує потенційну родючість чорноземів. При цьому у грунт майже не повертаються ті речовини, які виносяться врожаєм. Відбувається мінералізація органічної речовини ґрунту, якій сприяє недостатні норми органічних та мінеральних добрив, що вносяться у грунт. Це у свою чергу впливає на забезпечення рослин вологою і поживними речовинами, що в умовах посушливого клімату Українського Степу суттєво впливає на формування врожаю сільськогосподарських культур [3,4].

 Норми внесення добрив регулюють вміст гумусу в ґрунтах, а також відіграють дуже важливу роль у формуванні врожаю сільськогосподарських культур в посушливих умовах Степової зони України.

Польові дослідження проводилися на дослідному полі Одеського інституту агропромислового виробництва УААН де, починаючи з середини 70-х років минулого століття в досліді на чорноземі південному малогумусному важкосуглинковому використовувалися різні системи внесення добрив на 4 полях у

чотирьох ротаціях : в 1974-1981-перша, в 1982-1989-друга, 1990-1997-третя, 1998-2005-четверта. Системи внесення добрив: 1) - екстенсивна (без використання добрив); 2) - біологічна (внесено гною у кількості 60 т / га за рік; 3) - традиційна (річна доза N - 130 кг / га, P - 110 кг / га,  K - 100 кг / га; 4) - інтенсивна (річна доза N - 260 кг / га, PK - 170 кг / га.).

         Нами досліджувалася динаміка гумусового стану грунтів з 2005 року, повторність досліду – шестиразова, глибина відбору зразків на аналіз 0-20 см; 20-40 см.  Вміст  гумусу визначався  методом Тюріна в модифікації Сімакова.

Результати досліджень Одеського інституту агропромислового виробництва УААН і наші, представлені рис., показують, що відсутність або систематичне застосування органічних і мінеральних добрив, в залежності від системи їх внесення, певним чином впливає на вміст гумусу в чорноземах південних.

За результатами досліджень найменша кількість гумусу була зафіксована при використанні  екстенсивної системи землеробства: у шарі грунту 0-20 см –  2,32%; у шарі 20-40см – 2,02% після першої ротації; - 2,33% та 2,34% - відповідно  після другій ротації ;  2,21% та 2,26% – після третьої ротації; 2,57% та 2,33% - після четвертої ротації.

В тих випадках, коли застосовували біологічну систему землеробства, вміст гумусу після першої ротації у шарі ґрунту 0-20 см був на рівні 2,3%, у шарі 20-40 см – 2,29%; після другої – 2,50% та 2,49%,  після третьої – 2,63% та 2,37%, а після четвертої – 2,82 та  2,40% відповідно.

При застосуванні традиційної системи землеробства кількість гумусу була більше, ніж у двох попередніх:   – після першої ротації вміст гумусу був на рівні 2,73% у шарі 0-20см та 2,08% у шарі 20-40см.; після другої ротації відповідно 2,63 та 2,51%;  після третьої – 2,71% та 2,66% та після четвертої 2,88% та 2,60%.

Найбільший вміст гумусу був при застосуванні інтенсивної системи землеробства: після першої ротації – 3,17% у верхньому 20-ти сантиметровому шарі ґрунту і 2,57% у шарі 20-40 см; після другої – 2,81% та 2,86%; після третьої – 2,86% та 2,67%, Після четвертої ротації у шарі ґрунту 0-20 см вміст гумусу був на рівні 2,91%, а у шарі 20-40 см –  2,65%.

Різниця між застосуванням біологічної та інтенсивної системами внесення добрив була на рівні 0,87% у шарі 0-20 см, та 0,28% у шарі 0-40 см на користь інтенсивної після першої ротації, та на рівні 0,09% і 0,25% відповідно після четвертої ротації.

      Рис. Динаміка вмісту гумусу в чорноземах південних при застосуванні різних систем землеробства

Аналіз отриманих результатів в цілому засвідчив відсутність закономірного зменшення або збільшення вмісту гумусу з наступною його стабілізацією при застосуванні різних систем землеробства за 35 років. Основною тенденцією є в основному закономірний для всіх систем землеробства пульсуючий характер гумусонакопичення із збільшенням або зменшенням різниці між вмістом гумусу в грунтах при різних системах землеробства. Найбільша різниця була після першої ротації. Тенденції, що засвідчили характер впливу певної системи землеробства на вміст гумусу проявляються уже укінці першої ротації сівозміни. У подальшому (з 1981 по 2005 роки) ці тенденції в основному зберігаються на фоні пульсуючого характеру процесу гумусонакопичення в грунтах при застосуванні відзначених систем землеробства.

Виразною є також тенденція узгодженої по роках пульсації процесу гумусонакопичення в грунтах по всіх системах землеробства. Це засвідчує, що окрім антропогенного чинника, що впливає на вміст гумусу в грунтах, вагомим фактором є зовнішній чинник.

         Таким чином, на вміст гумусу і його динаміку впливають як системи землеробства так і природні фактори. Природні чинники регулюють в основному абсолютні величини гумусонакопичення у грунтах, а антропогенний чинник (системи землеробства) – відносні.  При цьому найкращою для створення бездефіцитного балансу гумусу в грунтах є застосування інтенсивної системи землеробства. Інші – в такому ряду від більш «гумусозберігаючих» до менш «гумусозберігаючих» систем землеробства: – традиційна – біологічна –  екстенсивна.  

                                             Література

1. Александрова Л.Н.        Органическое вещество почвы и процессы его трансформации. – Л.: Наука, 1980. –  288 с.

2. Дергачева М.И. Система гумусовых веществ почв (пространственные       и временные аспекты). – Новосибирск: Наука. Сибирское отделение, 1989. – 110 с.

3. Орошение на Одесщине. Почвенно-экологические и агротехнические аспекты / И.Н. Гоголев, Р.А. Баер, А.Г. Кулибабин и др. Науч ред. И.Н. Гоголев, В.Г. Друзьяк. – Одесса, 1992. – 436 с.

4. Цвей Я.П. Вміст гумусу в чорноземах залежно від антропогенного навантаження: Цукрові буряки (всеукраїнський науково-виробничий журнал), №1 – К., 2002. – С. 22.

 

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.