Авг 10 2006

СТАН ПІДЗЕМНИХ ВОД ГОСПОДАРСЬКО-ПИТНОГО

Опубликовано в 11:31 в категории Одесский регион

СТАН ПІДЗЕМНИХ ВОД ГОСПОДАРСЬКО-ПИТНОГО

ПРИЗНАЧЕННЯ В МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

В.Г.Тюреміна, Т.В.Красова

Причорномор ДРГП м.Одеса

Територія Миколаївської області характеризується відносно невисокими прогнозними ресурсами підземних вод, які придатні до господарсько-питного водопостачання, нерівномірним їх розподілом, що обумовлено геолого-гідрогеологічними і кліматичними особливостями території. Нестачу питної води відчуває багато населених пунктів області, а в подальшому очікується ще більше зростання водного дефіциту.

З часу проведення регіональної оцінки прогнозних ресурсів (1976р.) під впливом техногенних чинників на геологічне середовище, відбулися значні зміни в якісному і кількісному стані прогнозних ресурсів підземних вод. Основним чинником, який суттєво впливає на стан підземних вод, є меліорація земель, яка приводить к порушенню водно-сольового режиму не тільки грунтових вод, але й міжпластових підземних вод основних водоносних горизонтів та комплексів.

Ресурси для Миколаївської області визначені в кількості 441,6 тис.м3/добу з мінералізацією до 3,0 г/дм3,в тому числі 349,87 тис.м3/добу з мінералізацією до 1,5 г/дм3 (80%). На одну особу населення області доводиться відповідно 0,36  і  0,28 м3/добу, а по адміністративних районах цей показник змінюється від 0,04 до 1,5 м3/добу. При цьому тільки в двох районах області - Новоодеському і Миколаївському, на одного мешканця доводиться прогнозних ресурсів з мінералізацією до 1,5 г/дм3 більше 1 м3/добу. Більшість районів не забезпечена прісними водами і відчувається гострий дефіцит підземних вод, придатних до господарчо-питно­го використання, лише райони, які розташовані в північно-західній частині області (Кривоозерський, Врадіївський, Доманівський, а також до них можна приєднати Вознесенський та Новоодеський)  забезпечені питними водами.

За останні 30 років різко змінилося техногенне навантаження на геологічне середовище, що привело до скорочень, а в деяких випадках і повної ліквідації площ підземних вод з мінералізацією до 1,5 г/дм3. Водогосподарська діяльність є одним із самих активних і основних чинників впливу на геологічне середовище, являється визначним та набагато перевищує всі інші види навантажень. Особливо це стосується водовідбору підземних вод як для водопостачання населення, так і на зрошування, скиду дренажних і стічних вод, фільтраційних втрат з водосховищ, іригаційних каналів.

На території Миколаївської області існує 2969 експлуатаційних свердловини. Розподіл водозаборів по площі дуже нерівномірний, в середньому по області на 8,3 км2 площі доводиться 1 свердловина для госппитного водопостачання, найменше навантаження в Єланецькому районі – 1 споруда на 52,6 км2, а найбільше в Березанському  - 1 водозабір на 5,0 км2.

Загальний водовідбір підземних вод із прогнозних ресурсів по області склав 155,883 тис.м3/добу, в т.ч. 72,892 тис.м3/добу з мінералізацією до 1,5 г/дм3 і 82,991 тис.м3/добу  з мінералізацією більше 1,5 г/дм3. Більше половини водовідбору для господарчо-пит­ного використання складають води з мінералізацією більше 1,5 г/дм3, які не відповідають ДСТ «Води питні». Ступінь освоєння прогнозних ресурсів  дорівнює 35,3%, відповідно по мінералізації – 20,83% і 90,47%. Невелика ступінь освоєння цих ресурсів свідчить про значні зміни підземних вод за якісними і кількісними показниками, які сталися під впливом техногенних чинників, відбувся перерозподіл ресурсів за мінералізацією, що обумовило значне зменшення ресурсів підземних вод питної якості і збільшення підземних вод з мінералізацією більше 1,5 г/дм3. Станом на 2006р. більше 50 відсотків ресурсів підземних вод області мають мінералізацією більше 1,5 г/дм3 та потребують додаткової обробки для питного використування.

На більшій частині території, за винятком північних районів і долин р.р.П.Бугу та Інгулу, розповсюджений неогеновий водоносний комплекс, який є основним для господарсько-питного водопостачання населення області. Для централізованого водо­пос­та­чан­ня населених пунктів та підприємств на території Миколаївської області  розвідані та затверджені експлуатаційні запаси по 4 родовищах підземних вод в неогенових відкладах в кількості 22,1 тис.м3/добу.

За хімічним складом води неогенового комплексу дуже різні - від гідрокарбонатних  кальцієвих до сульфатно-хло­­ридних натрієвих. Мінералізація вод коливається в широких межах від 0,4-0,8 г/дм3 до 3,0-5,0 г/дм3 і більше. Якість підземних вод неогенових відкладів визначається переважно умовами живлення і водообміну. Прісні води поширені в північно-західній частині області (Кривоозерський, Врадіївський, частково Доманівський райони), а також в долині р.П.Бугу (Вознесенській, Новоодеський райони), де є умови для активного живлення підземних вод. В південно-захід­ній частині на правобережжі р.П.Бугу розповсюджені води переважно слабосолонуваті з мінералізацією 1,0-3,0 г/дм3, східна частина області характеризується поширенням слабосолонуватих вод з мінералізацією більше 1,5 г/дм3. В нижній частині комплексу води переважно солонуваті.

Загальний водовідбір з неогенового водоносного комплексу склав 101 тис.м3/добу, в т.ч. тільки 38,6 тис.м3/добу (27% від загального водовідбору) з мінералізацією до 1,5 г/дм3. За даними держобліку неогеновий водоносний комплекс використовується 2083 експлуатаційними свердловинами.

Незначний видобуток прісних підземних вод і значне освоєння ресурсів підземних вод з мінералізацією більше 1,5 г/дм3 дають підстави говорити про суттєві зміни в якісному стані ресурсів підземних вод. В багаторічному плані неогеновий водоносний комплекс відчуває значне навантаження, йде постійне зростання кількості експлуатаційних свердловин і водовідбору, що приводить на деяких ділянках к вичерпанню прісних підземних вод.

В процесі обробки і аналізу матеріалів за багаторічний період виділені ділянки суттєвих змін якісного складу підземних вод неогену, на цих площах передбачається переоцінка прогнозних ресурсів підземних вод. За ступенем змін гідрохімічних умов водоносного комплексу були виділені ділянки суттєвих, значних, незначних змін і ділянки, на яких практично не відбулося змін з періоду оцінки прогнозних ресурсів.

Найбільш суттєвих змін претерпіла ділянка, яка розташована на вододільному просторі межиріччя П.Буг-Ін­гул, де станом на 1976р. були визначені ресурси підземних вод з мінералізацією 1,0-1,5 г/дм3. На даний час підземні води неогенового комплексу мають мінералізацію 1,5-3,0 г/дм3 і більше (з подальшою тенденцію росту). 

Ця ділянка суттєвих змін характеризується значним техногенним навантаженням на геологічне середовище. Тут розташована і багато років діє (з 1951 року) Інгулецька зрошувальна система; фільтраційні втрати водосховищ, іригаційних магістральних каналів, численних зрошувачів різного порядку і безпосередньо з полів зрошення відіграють значну роль в формуванні загального водно-сольового балансу підземних вод цієї території. Зміна якість підземних вод обумовлена використанням некондиційних іригаційних вод з р.Інгульця, мінералізація яких в окремі періоди досягає 3,0-5,0 г/дм3 і більше. Значне експлуатаційне навантаження на водоносний комплекс здійснюється в м.Снігурівка, де крім поодиноких свердловин діє водозабір в заплаві р.Інгульця. На цьому водозаборі в роки максимального водовідбору (с1978 по 1983р.р.) відмічено зростання мінералізації  від 2,9 до 3,7 г/дм3.

Значний вплив на якість підземних вод неогену на цій ділянці чинить інфільтрація забруднених поверхневих вод р.Інгульця, куди протягом багатьох років відбувається періодично скид високомінералізованих вод Кривбасу, що приводить до підвищення мінералізації до 3-5 г/дм3 і вище.

Відбулося повне переформування водно-сольової обстановки ділянки, що привело до зміни кількості прогнозних ресурсів за якісним складом.

На період попередньої оцінки прогнозних ресурсів підземних вод на значній площі Миколаївській області (74%) в неогенових відкладах були поширені підземні води з мінералізацією до 1,5 г/дм3, на даний час вони складають лише 50%, а розповсюдження прісних підземних вод скоротилося більш ніж вдвічі [рис.1].

Рис.1 Співвідношення площ розповсюдження підземних вод

неогенового водоносного комплексу за мінералізацією

на момент оцінки ПРПВ (1976р.)          на даний період  (2005р.)

Перерозподіл площ розповсюдження підземних вод за мі­нералізацією, в порівнянні з попередньою оцінкою (1976р.) стався переважно на ділянках суттєвих  і значних змін [рис.2].

Слід відзначити, що на фоні переважного погіршення стану прогнозних ресурсів підземних вод (за винятком північно-західної частини) внаслідок підвищення мінералізації і скорочення кількості питних вод, спостерігається  досить задовільна обстановка щодо вмісту токсичних мікрокомпонентів (важких металів, пестицидів, нафтопродуктів) та радіонуклідів.

Таким чином можливо зробити висновок, що в більшості адміністративних районів області ресурси, придатні для господарчо-питного водопостачання, істотно скоротились. Особливо це стосується районів, які розташовані в північній та східній частині області (Арбузинський, Первомайський, Братський, Єланецький, Баштанській, Новобузький, Казанківський, Березнегуватський, Снігурівський, Жовтневий), ця тенденція до погіршення якості з роками продовжується. В деяких районах майже відсутні прісні підземні води.

Недосконалість іригаційних систем, відсутність ефективної дренажної мережі, нераціональне використання поливних вод, нарощування водовідбору є основними факторами змін якості ресурсів підземних вод Миколаївської області.

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.