Авг 04 2006

РАЗРАБОТКИ МОЛОДЫХ УЧЕНЫХ

Опубликовано в 22:38 в категории Одесский регион

РАЗРАБОТКИ МОЛОДЫХ УЧЕНЫХ

ДОСЛІДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОМАГНІТНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ, ЯКЕ ГЕНЕРУЮТЬ МОБІЛЬНІ ТЕЛЕФОНИ

Шаповалова Л.А. . Говядіна А.О.

Сучасний живий світ знаходиться під впливом електромагнітного випромінювання (ЕМВ) природного та техногенного походження. Навколо нас функціонують велика кількість штучних джерел електромагнітних полів (ЕМП) – це лінії електропередач, радіо та телевізійні станції, а також устрої, що знаходяться в користуванні людини: електронагрівачі, телевізори, компьютери, мікрохвильові печі, мобільні телефони та інше. Це призвело до зростання інтенсивності техногенного випромінювання і в навколишньому середовищі створився „електромагнітний смог”.

Вченими різних країн доведено, що хронічна дія ЕМВ нетеплових інтенсивностей негативно впливає на організм людини. Такі впливи можуть викликати спазми судин, порушення кровообігу, розлад ЦНС. Симптомами таких порушень є головний біль, головокружіння, втома, зниження працездатності.

На відміну від інших джерел ЕМВ мобільні телефони (МТ) при користуванні знаходяться безпосередньо близько від мозку та очей. ЕМВ, яке генерує трубка МТ, поглинається тканинами мозку, структурами зорового, вестибулярного та слухового аналізаторів.

Враховуючи, що МТ користується переважна більшість населення, в тому числі учні та  студ.и, ми в лабораторії біофізики ФВМ провели вимірювання електричної напруженості, як складової ЕМП, в різних режимах роботи МТ. В дослідах використовували марки мобільних телефонів Samsung, Nokia, Siemens, Skutel різних моделей. Виміри проводили приладом НФМ-1, які застосовують в державних лабораторіях санітарної гігієни, та порівнювали отриманні значення напруженості електричного поля в В/М зі значенням гранично допустимого рівня (ГДР), який за державним стандартом становить 3 В/М.

Як показали наші дослідження в режимі чекання (МТ знаходиться на зв’язку з базовою станцією) у всіх марок телефонів напруженість електричного поля становить 1-2 В/М. В режимі посилання сигналу абоненту напруженість електричного поля у всіх марок телефонів зростає в залежності від моделі телефону в 5-8 разів в порівнянні з ГДР. В режимі прийому сигналу користувачем напруженість електричного поля у всіх марок телефонів зростає в 5-10 разів. У телефонів марки Samsung – в 8-10 разів, марки Nokia – 5-8 разів. В режимі співрозмови напруженість електричного поля зменшується до 3-5 В/М. Наші дослідження дозволяють зробити висновок, що не дивлячись на те, що „день сьогоднішній диктує свої ритми”, користувачам МТ необхідно дотримуватись правил користування МТ, щоб запобігти виникненню патологічних змін в організмі.

БІОТРАНСФОРМАЦІЯ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ В ОРГАНІЗМІ РИБ

Тульченко А. –  студ. 5-го курсу факультету ТВППТ

Гончаренко В.М., Тарасенко Л.О. – наукові керівники

Метою наших досліджень було вивчити та дати оцінку безпеки якості продукції рибництва.

Для вирішення поставленої мети намічено наступні завдання:

вивчити фізичні та хімічні показники води, які впливають на рівень біотрансформації металів в організм гідробіонтів;

встановити рівень забруднення кормів та води важкими металами та розрахувати коефіцієнт біотрансформації їх в організм риби в умовах рибгосподарства навчгоспу ім. Трофімова Овідіопольського району та “Червоний партизан” Б. Дністровського району.

Матеріал і методи досліджень. Матеріалом для проведення досліджень були середні зразки води, фіто і зооплактону, водорості, органи і тканини риб названих господарств. Об’єктом досліджень були біологічний тест об’єкт карась 1,2,3 річного віку , короп, товстолобик.

Вміст важких металів в середніх зразках визначали методом інверсійної вольтамперометрії на приладі АВА – 2 в умовах кафедри зоогігієни і загального тваринництва.

Результати досліджень. Результати дослідження середніх зразків води свідчать про те, що температура , смак, запах води відповідають санітарно-гігієнічним нормам, і знаходяться в межах: температура на рівні 22 0С, запах, присмак без сторонніх домішок.

Показник прозорості води зназодиться на рівні нижньої мінімальної точки – 0,8 м., в зв’язку з чим процес фотосинтезу відбувається не на достатньому рівні і насичення киснем води бажає бути кращим. Показник прозорість води свідчить про наявність домішок, доцільно вважати органічного походження, про що стверджує показник перманганатного окислення води – 9 г/м3 (норма15).

На основі проведених досліджень, щодо вмісту сполук Сd, Сu, Pb, Zn у кормах, воді, органах і тканинах організму риби в умовах навчально дослідного господарства ім. Трофімова проведені узагальнення, щодо трансформації цього елементу у біотехнологічній системі.

РЕКУЛЬТИВАЦІЯ ГРУНТІВ ЯК ОДИН ІЗ ЗАХОДІВ ВІДТВОРЕННЯ ЇХ РОДЮЧОСТІ

Дишлевий О.О. -  студ. 5-го курсу факультету землевпорядкування

Лядова Н.І. - науковий керівник

На підставі проведених досліджень на прикладі території СК “Вільне козацтво” Білгород-Дністровського району Одеської області було рекомендовано провести підвищення родючості ґрунтів шляхом здійснення землювання за рахунок родючого шару намитих чорноземних ґрунтів днищ балок. Аналіз розподілу ґрунтів різного ступеню змитості по угіддях на території СК “Вільне ” показав, що 1/3 орних угідь розміщено на грунтах різного ступеню змитості.

Відомо, що серед заходів, спрямованих на відтворення родючості земель, найбільш важливою є рекультивація ґрунтів, яка являє собою комплекс робіт, спрямованих на відновлення продуктивності і господарської цінності земель, які втратили свою родючість внаслідок природних або антропогенних процесів.

Для рекультивації еродованих ґрунтів ми застосували метод землювання. Для землювання виділили ділянку орних земель, на якої були розташовані середньозмиті грунти. Ці грунти мали низьку родючість, тому використання їх в якості орних грунтів було нерентабельно.

Роботу з землювання еродованих грунтів виконували в два етапи. Перший етап, технічний, включав в себе зняття родючого шару намитих грунтів, розташованих на днищах, транспортування цього грнуту і нанесення його на малопродуктивну ділянку. Намитий грунт характеризувався високою родючостю, вміст гумусу в шарі 40-45 см. складав 4,1%.

Намиті грунти мають велику потужність, тому зняття верхнього шару не погіршило їх стан. Намиті грунти мали той же гранулометрічний склад, що і грунти ділянки.

В зв`язку з тим, що потужність намитих грунтів сягала більше 3х метрів, а родючість по всьому профілю була більш-меньш рівномірна, не було необхідності знімати верхній шар грунту і складувати його. Тому верхній 40 см. шар намитих грунтів був одразу нанесен на “дослідну ділянку”, поверхня якої була добре розрихлена.

Другий етап, біологічний, являв собою комплекс заходів, спрямованих на створення сприятливого водно-повітрянного та поживного режимів грунту. Після землювання ділянка була засіяна багаторічними травами, що сприяло скрепленню грунту з нанесенним шаром, накопиченню в грунті органічних речовин, поліпшенню поживного та агрофізичного стану грунтів.

Після землювання урожайність сільськогосподарських культур майже превищує урожайність культур на неземльованих ділянках.

ПРОБЛЕМИ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ЗЕМЕЛЬ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Недбалюк О.В. -  студ. 5-го курсу факультету землевпорядкування

Друбецька І.І. - науковий керівник

На сьогоднішній день актуальним є питання проведення інвентаризації земель на території України. Метою проведення інвентаризації земель є створення інформаційної бази для ведення державного земельного кадастру, регулювання земельних відносин, раціонального використання і охорони земельних ресурсів, оподаткування.

Призначенням інвентаризації є виявлення землевласників (землекористувачів), аналіз фактичного використання земельних ресурсів, одержання достовірної інформації для вирішення питань щодо надання або припинення права користування земельними ділянками, визначення кількісного складу земель, отримання даних для виготовлення технічної документації по оформленню документів, що посвідчують право власності або користування земельними ділянками, що раніше були передані фізичним та юридичним особам.

Для вирішення визначених задач Державним комітетом України по земельних ресурсах було прийнято наказ “Про затвердження Положення про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів”. Але враховуючи важливість та значення земельних ресурсів для вирішення соціально-економічних питань, а також з метою раціонального та ефективного використання земельного фонду, недопущення занепаду родючості грунтів інвентаризацію необхідно проводити, як в межах, так і за межами населених пунктів,

Інвентаризація земель спрощує проведення процесу розмежування земель державної та комунальної власності.

Проблеми інвентаризації та розмежування земель тягнуть за собою труднощі при складанні проектів землеустрою щодо організації території землеволодінь (землекористувань). Не провівши інвентаризацію, не можливо чітко визначити землі, які знаходяться в державній, комунальній або приватній власності, в тому числі, які з них належать до резервного фону, з чітким встановленням меж в натурі (на місцевості), що в свою чергу призводить до проблем первинного відведення земельних масивів.

На території Одеської області процес інвентаризації земель було розпочато нещодавно. На даний момент готується зведений звіт інвентаризації земель міста Теплодар, що була проведена виробничим відділом Одеської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру. Документація з інвентаризації містить в собі первинну інформацію про стан земель, яка поповнюється необхідними даними в міру виконання додаткових вишукувальних робіт.

За нашими дослідженнями, дані заходи повинні набрати великих мастабів на території всієї області з метою найшвидшого та найраціональнішого впорядкування земельного фонду.

НЕОБХІДНІСТЬ СТВОРЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ МЕРЕЖІ В УКРАЇНІ

Андрейчук О.Є. -  студ. 3-го курсу факультету землевпорядкування

Бойко В.А. - науковий керівник

Одним із загрозливих, глобальних і швидкоплинних процесів сучасності є опустелювання, викликане падінням біологічного потенціалу Землі.

Це призводить до скорочення біологічного розмаїття, деградації рослинного та тваринного світу, вис­наження, засолення, забруднення місцевих вод, знелісення.

Для вирішення даної проблеми можна передбачити наступні заходи:

- розширення площі земель природоохоронного призначення та елементів національної екологічної мережі, а саме: буферних зон, природних регіонів, природних коридорів, природних ландшафтів, прибережних морських природних ландшафтів - вилучення земель сільськогосподарського призначення (насамперед деградованих орних земель) і надання переваги відновленню на них природних ландшафтів як найбільш доцільного виду використання цих земель;

- - скорочення земель промисловості, транспорту, зв\’язку та оборони, перш за все земельних ділянок, які втратили природний стан і становлять підвищену небезпеку для збереження навколишнього середовища;

- - ефективного формування екологічного каркасу населених пунктів, збільшення естетичних функцій міських ландшафтів, посилення екологічної регламентації містобудування та функціонування міського господарства;

- - встановлення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг навколо водних об\’єктів;

- - збільшення території лісів, лісосмуг навколо сільськогосподарських угідь, промислових та житлових зон;

Вважаю доречним підтримувати вирішення даної проблеми шляхом проведення спеціальної державної політики щодо доведення до відома окремих землекористувачів, землевласників, господарів держави інформації про сучасний екологічний стан держави, а також впроваджувати положення в дію Закону „Про екологічну мережу України”.

ПРОБЛЕМИ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ЗЕМЕЛЬ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Недбалюк О.В. -  студ. 5-го курсу факультету землевпорядкування

Друбецька І.І. - науковий керівник

На сьогоднішній день актуальним є питання проведення інвентаризації земель на території України. Метою проведення інвентаризації земель є створення інформаційної бази для ведення державного земельного кадастру, регулювання земельних відносин, раціонального використання і охорони земельних ресурсів, оподаткування.

Призначенням інвентаризації є виявлення землевласників (землекористувачів), аналіз фактичного використання земельних ресурсів, одержання достовірної інформації для вирішення питань щодо надання або припинення права користування земельними ділянками, визначення кількісного складу земель, отримання даних для виготовлення технічної документації по оформленню документів, що посвідчують право власності або користування земельними ділянками, що раніше були передані фізичним та юридичним особам.

Для вирішення визначених задач Державним комітетом України по земельних ресурсах було прийнято наказ “Про затвердження Положення про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів”. Але враховуючи важливість та значення земельних ресурсів для вирішення соціально-економічних питань, а також з метою раціонального та ефективного використання земельного фонду, недопущення занепаду родючості грунтів інвентаризацію необхідно проводити, як в межах, так і за межами населених пунктів,

Інвентаризація земель спрощує проведення процесу розмежування земель державної та комунальної власності.

Проблеми інвентаризації та розмежування земель тягнуть за собою труднощі при складанні проектів землеустрою щодо організації території землеволодінь (землекористувань). Не провівши інвентаризацію, не можливо чітко визначити землі, які знаходяться в державній, комунальній або приватній власності, в тому числі, які з них належать до резервного фону, з чітким встановленням меж в натурі (на місцевості), що в свою чергу призводить до проблем первинного відведення земельних масивів.

На території Одеської області процес інвентаризації земель було розпочато нещодавно. На даний момент готується зведений звіт інвентаризації земель міста Теплодар, що була проведена виробничим відділом Одеської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру. Документація з інвентаризації містить в собі первинну інформацію про стан земель, яка поповнюється необхідними даними в міру виконання додаткових вишукувальних робіт.

За нашими дослідженнями, дані заходи повинні набрати великих мастабів на території всієї області з метою найшвидшого та найраціональнішого впорядкування земельного фонду.

НЕОБХІДНІСТЬ СТВОРЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ МЕРЕЖІ В УКРАЇНІ

Андрейчук О.Є. -  студ. 3-го курсу факультету землевпорядкування

Бойко В.А. - науковий керівник

Одним із загрозливих, глобальних і швидкоплинних процесів сучасності є опустелювання, викликане падінням біологічного потенціалу Землі.

Це призводить до скорочення біологічного розмаїття, деградації рослинного та тваринного світу, вис­наження, засолення, забруднення місцевих вод, знелісення.

Для вирішення даної проблеми можна передбачити наступні заходи:

- розширення площі земель природоохоронного призначення та елементів національної екологічної мережі, а саме: буферних зон, природних регіонів, природних коридорів, природних ландшафтів, прибережних морських природних ландшафтів - вилучення земель сільськогосподарського призначення (насамперед деградованих орних земель) і надання переваги відновленню на них природних ландшафтів як найбільш доцільного виду використання цих земель;

- - скорочення земель промисловості, транспорту, зв\’язку та оборони, перш за все земельних ділянок, які втратили природний стан і становлять підвищену небезпеку для збереження навколишнього середовища;

- - ефективного формування екологічного каркасу населених пунктів, збільшення естетичних функцій міських ландшафтів, посилення екологічної регламентації містобудування та функціонування міського господарства;

- - встановлення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг навколо водних об\’єктів;

- - збільшення території лісів, лісосмуг навколо сільськогосподарських угідь, промислових та житлових зон;

Вважаю доречним підтримувати вирішення даної проблеми шляхом проведення спеціальної державної політики щодо доведення до відома окремих землекористувачів, землевласників, господарів держави інформації про сучасний екологічний стан держави, а також впроваджувати положення в дію Закону „Про екологічну мережу України”.

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕРИТОРІЇ В РАЙОНАХ ТЕХНОГЕННО ЗАБРУДНЕНИХ ЗЕМЕЛЬ

Кривий О.П. -  студ. 4-го курсу землевпорядного факультету

Панасюк О.П. - науковий керівник

Одним з наглядних прикладів техногенно забруднених земель, на території України є Чорнобильська зона відчуження, площа якої становить 259,803 тис. га

Головними напрямками діяльності організації території в районах техногенно забруднених земель є проведення наступних робіт:

· транспортування радіоактивних відходів (РАВ) та надання інших транспортних послуг;

· забезпечення тепло-, водо-, електропостачання, прийняття та обробка каналізаційних скидів, обслуговування внутрішніх систем тепло-, водо-, електропостачання;

· задоволення потреб підприємств, організацій, установ, вахтового персоналу в послугах зв\’язку;

· надання житлово-комунальних послуг;

· забезпечення персоналу в зоні відчуження і зоні безумовного (обов\’язкового) відселення лікувально-профілактичним харчуванням;

До основних напрямів діяльності із підтримки екологічно безпечного стану території зон техногенно забруднених земель, згідно з законодавством, відносяться:

Ø - мінімалізація виносу радіонуклідів за межі зони відчуження водним, повітряним та технологічним шляхами;

Ø - поводження з радіоактивними відходами (збирання, перевезення, зберігання та захоронення);

Ø - будівництво та підготовка до експлуатації Центру переробки та захоронення радіоактивних відходів "Вектор" (комплекс "Вектор"), у тому числі для радіоактивних відходів, які будуть надходити з Чорнобильської АЕС у зв\’язку з виведенням її з експлуатації та об\’єкта "Укриття" в процесі перетворення його в екологічно безпечну систему;

Ø - проведення екологічного моніторингу довкілля, об\’єктивне інформування громадськості про екологічний стан на цих територіях;

Ø - реабілітація територій та повернення їх у господарське використання;

Ø - дотримання протипожежного стану та охорона території;

Ø - підтримання територій у належному санітарному стані, експлуатація об\’єктів інфраструктури (доріг, інженерних мереж та об\’єктів тощо).

Але якими б важкими не були техногенні катастрофи, чи будь-які катастрофи взагалі, людство завжди знаходило шляхи для відновлення постраждалих територій.

БАЛАНС ГУМУСУ У ПОЛЬОВИХ СІВОЗМІНАХ З КОРОТКОЮ РОТАЦІЄЮ В УМОВАХ 2005 РОКУ

Делі А.Г. -  студ. 5-го курсу агрономічного факультету

Шишков І.Д. - науковий керівник

Рівень ґрунтової родючості знаходиться в залежності від дії багатьох факторів, одним з головних яких, є вміст гумусу. Питання вмісту гумусу в теперішніх умовах внаслідок різкого зменшення використання органічних і мінеральних добрив дуже актуально.

У 2001 році на дослідному полі агрономічного факультету ОДАУ у навчгоспі ім. Трофімова були закладені 8 польових сівозмін з короткою ротацією:

Сівозміна І – чорний пар – озима пшениця – озима пшениця – ½ соняшник + ½ озимий ячмінь.

Сівозміна ІІ – чорний пар - озима пшениця – горох – озимий ріпак - озима пшениця – соняшник.

Сівозміна ІІІ – ½ чорний пар + ½ озимий ріпак - озима пшениця – горох – ½ озима пшениця + ½ озимий ріпак – ½ соняшник + ½ озимий ячмінь.

Сівозміна ІV - ½ чорний пар + ½ горох - озима пшениця – озимий ячмінь – ½ соняшник + ½ озима пшениця.

Сівозміна V – ½ кукурудза + ½ озимий ріпак – озима пшениця - озима пшениця – ½ соняшник + ½ озимий ячмінь.

Сівозміна VІ – ½ віко – вівсяна сумішка на з.к. + ½ озимий ріпак – озима пшениця – озимий ячмінь – ½ соняшник + ½ озима пшениця.

Сівозміна VІІ – ½ горох + ½ віко – вівсяна сумішка на з.к. – озима пшениця – озимий ячмінь – озимий ріпак – озима пшениця – соняшник.

Сівозміна VІІІ – ½ горох + ½ озимий ячмінь – озимий ріпак – озима пшениця – ½ соняшник + ½ озима пшениця.

У цих польових сівозмінах зроблений розрахунок балансу гумусу на основі обліку рослинних рештків після збирання врожаю, а також на основі рівнянь регресії за даними довідників. Розрахунки свідчать про те, що в умовах 2005 року на основі рівнянь регресії баланс гумусу по всім польовим сівозмінам був отриманий позитивний і найкращім він був у сівозмінах VІ, VІІІ, V – 0,91-0,87 т/га сівозмінної площі.

У сівозмінах І, ІІ, ІІІ, ІV за рахунок поля чорного пару хоч баланс гумусу був позитивний, але він коливався в межах 0,54-0,83 т/га. Розрахунки балансу гумусу за фактичним надходженням рослинних рештків показують, що в усіх сівозмінах він був негативним – від 0,05 до 0,18 т/га. У сівозмінах І-ІІІ за рахунок використання органічних добрив у полі чорного пару він був 0,05-0,07 т/га, а у сівозміні VІ – 0,18 т/га. У сівозмінах V – VІІІ рівень балансу гумусу складав 0,07-0,15 т/га.

Таким чином, розрахунок балансу гумусу потрібно проводити з урахуванням фактичного походження рослинних рештків, що дає змогу враховувати особливості року та зони.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ДОСХОДОВИХ ГЕРБІЦИДІВ НА КУКУРУДЗІ В УМОВАХ ПІВНІЧНОЇ ЗОНИ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дібров Д.В. -  студ. 5-го курсу агрономічного факультету

Глушкова С.О. - науковий керівник

Дослідження проведені на базі приватного підприємства “Новатор” Ширяївського району на середньостиглому гібриді кукурудзи Дніпровський 310 МВ. Густота рослин перед збиранням врожаю 35 тис/га. Попередник – озима пшениця. Цільовим об’єктом досліджень були найбільш шкодочинні та поширені проблемні однорічні злакові (мишій сизий, куряче просо) та дводольні (лобода біла, щириця звичайна, паслін чорний) бур’яни. При проведенні досліду була використана типова для даної зони технологія вирощування кукурудзи.

Метою роботи була оцінка біологічної та господарської ефективності до- сходових гербіцидів Стомп, 33% к.е., Фронтьєр, 90% к.е., Дуал Голд, 96% к.е. Порівняльним еталоном для випробування цих ґрунтових гербіцидів було вибрано Харнес, 90% к.е., який має широке застосування на посівах кукурудзи, соняшнику, сої. Найкращий спосіб застосування випробуваних гербіцидів – відразу після висіву, до появи сходів культури, під боронування.

Попередніми обліками встановлено, що в умовах дослідного господарства на посівах кукурудзи в кількісному відношенні переважають такі бур’яни: серед дводольних частка щириці звичайної складає 66,1%, лободи білої – майже 19%, а серед однорічних злакових бур’янів найбільше значення мають види мишію – 68,4%, та куряче просо (плоскуха звичайна) – 25,6%. Крім них до проблемних бур’янів було включено також паслін чорний, який є одним з основних засмічувачів послідуючих ланок сівозміни в господарстві.

Аналіз результатів досліджень показав, що на контрольних ділянках динаміка наростання цільності дводольних бур’янів була слідуючою: в травні – 49,8 шт/м2, червні – 66,9 шт/м2, в серпні – 68,3 шт/м2., для злакових бур’янів характерна більш дружня поява сходів і значної різниці їх кількості за датами обліків не виявлено.

З досліджувальних препаратів найкраща гербіцидна активність виявлена у Стомпа, потім у порядку її зниження йдуть Фронтьєр та Дуал Голд. І всі названі гербіциди значно перевищували ефективність еталону – Харнеса, що пояснюється його слабкою стійкістю до високих температур та тимчасової посухи грунту.

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.