Авг 03 2006

Еколого-економічна оцінка  сучасного стану  вокористування

Опубликовано в 18:54 в категории Одесский регион

Еколого-економічна оцінка  сучасного стану  вокористування

 на регіональому рівні на прикладі р.Кучурган.

Слесаренок С.Ф.

     Усі води (водні об\’єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту [  1].

Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об\’єктами.Тому в умовах нарощування антропогенних навантажень на природне середовище, розвитку нових форм та відносин в сфері суспільного виробництва і зростання матеріальних потреб виникає необхідність розробки і додержання особливих правил користування водними ресурсами, раціонального їх використання та екологічно спрямованого захисту.

У XXI століття більшість країн світу, у тому числі й Україна, увійшли з комплексом глобальних, регіональних і національних проблем, серед яких найбільш загрозливими вважаються виснаження і погіршення якості водних ресурсів - джерела питної води і основи людської життєдіяльності на планеті.

За оцінками, що було наведено на Всесвітньому самміті зі сталого розвитку у Йоганнесбурзі, через 30 років половина населення Землі буде потерпати від нестачі води. Для України цей час може настати значно раніше.

За міжнародною класифікацією Україна належить до найменш забезпечених власними водними ресурсами європейських держав.

В Україні на одного жителя припадає 1 тис. куб. м. місцевих. ресурсів річкового стоку. У Європі в середньому близько 5 тис куб. м: у Швеції - 21,6, Швейцарії - 5,8, Білорусі – 3,3, Франції - 2,9, Німеччині -1,3.[ 5]

Обсяги водних ресурсів України характеризуються нерівномірним просторовим та сезонним розподілом. Найменш забезпечені водними ресурсами - Донбас, Криворіжжя, Крим та Одеська область. На частку весняного стоку вод припадає від 60 до 90% водності річок.

За останні роки значно погіршилась якість водних ресурсів. Аналіз ситуації показав, що малі річки України забруднені на порядок більше, ніж великі. Це пояснюється не тільки їх малою водністю, але й недостатньою охороною. Деградація, висихання малих річок невідворотно призведе до деградації великих рік, тому проблема їх збереження й оздоровлення є однією з найгостріших для України.[    4] 

                   На жаль українське супільство дуже слабо поінформоване про кризовий стан водних ресурсів України та  не зорієнтоване на термінве запровадження засад інтегрваного  управління водними ресурсами. В грудні 2005 року ВЕГО “МАМА-86” провела масове опитування в 5-ти селах Одеської області, що находяться в басейні річки Кучурган (притока ріки Дністер) з метою дослідження поінформованності  населення  про проблеми збереження природних водних ресурсів в сільскій місцевості   півдня України.

         Ріка Кучурган – пересихаюча транскордонна річка (довжина 119 км, площа водозбору 2090 км², залісенність 0,57%), що розсташована на кордоні з Молдавією в межах південної степової зони в Одеській області.

        Аналітичі роботи здійснювались в партнерстві з Центром політичних та соціальних досліджень “СОЦІС”.  Опитування проводилось методом стандартизованого інтерв’ю за місцем постійного проживання респондентів. Всього було опитано 486 осіб, які розподілені відповідно до розміру кожного з п’яти сіл.

Опитування проводилося на фоні розгорання газової кризи та Російько-Українського газового коніфлікту.  Незважаючи на це та масове безробітя екологічні проблеми в цих селах займають дуже високе місце в  ієрархії соціальних проблем місцевого населення.

Однозначна більшість оптитанних вказала на незадовільний санітарний стан дворів та вулиць, менше половини виокремили проблеми забруднення водоймища, річки Кучурган та підтоплення території села. При цьому лише чотири респондента вказали на відсутність екологічних проблем за місцем свого проживання.

            Найвищий рівень стурбованості забрудненням водоймища, річки Кучурган припадає на мешканців сіл, що потерпають від підтоплення.Для більшості учасників опитування основними джерелами водопостачання є артезіанська вода, а понад третини вказало також на колодязі.

Менше всього респонденти користуються централізованим водопроводом та отримують привізну воду.

Свідченням малопоширеності ресурсозберігаючої поведінки може слугувати той факт, що більше половини респондентів використовують для технічних потреб (поливу городу, прання тощо) воду з артезіанських свердловин, а майже третина з колодязів. Лише кожний десятий опитаний використовує для зазначених цілей дощову воду, а три відсотки воду з річки або ставка.

Більшість учасників опитування оцінює природний стан річки Кучурган біля свого свого села як в цілому поганий, протилежної точки зору дотримується лише 38 респондентів. Звертає на окрему увагу факт відсутності власної оцінки стану річки у понад чверті опитаних. Серед не інформованих зафіксована гендерна рівність, а також фактично рівномірно представлені різні вікові групи респондентів.

          З поганим природним станом ріки Кучурган учасники опитування пов’язують кілька екологічних проблем. Це такі проблеми, як часті повені та підтоплення, висихання ріки, засміченість берегів ріки біля  села (див.таблицю 1).

Таблиця 1.

Екологічні проблеми ріки Кучурган за місцем проживання, % до відповівших

       

      Вплив діяльності людей на природний стан річки Кучурган біля свого села респонденти пов’язують насамперед із зарегулюванням стоку внаслідок будівництва дамб, ставків та скидання стічних вод. Найменша небезпека діяльності людей для стану річки, за думкою респондентів, полягає у вирубці дерев на берегах ріки та розташуванні городів у водоохоронних зонах. Також варто згадати, що менше 7 відсотків опитаних вказали на відсутність впливу людської діяльності на річку.

          Зарегулювання стоку внаслідок будівництва дамб, ставків, а також скидання стічних вод виокремлюють мешканці  сіл, що найбільше потерпають від періодичних повіней (див.таблицю 2).

Таблиця 2.

Вплив діяльності людей на природний стан ріки Кучурган за місцем проживання, % до відповівших

Серед всіх учасників опитування лише 12 відсотків (58 осіб) зазначили, що особисто або члени їх родини ходять купатись або відпочивати до місцевої річки або водоймища.

          Основні причини, з яких респонденти або члени їх родин не ходять до річки Кучурган або водоймища полягають не тільки власне в незадовільному природному стані водних об’єктів, але і відсутності належної облаштованості природних зон відпочинку. Ще однією причиною є замулене  та небезпечне дно річки Кучурган.

          Без малого половина опитаних мешканців сіл Степанівської сільської ради не знають як впливає природний стан річки Кучурган на якість питної води в їх населених пунктах. Аналіз вікових груп та приналежності до певних соціальних груп не виявив скільки-небудь значимих відмінностей щодо інформованості з цього питання. 

Більше третини респондентів вказали на існування такого впливу, а менше п’ятої частини мали протилежну точку зору (див.таблицю 3).

Таблиця 3.

Визнання впливу природного стану річки Кучурган на якість питної води в селах, % до відповівших

Отриманий результат підтверджує необхідність проведення активної інформаційно-просвітницької роботи з місцевим населенням щодо екологічних чинників впливу на питну воду зокрема, та стану здоров’я людини в загалі.

Логічним продовженням недостатнього рівня поінформованості місцевих жителів з екологічних питань є той результат, що понад три чверті респондентів не отримує ніякої інформації про стан річки Кучурган. Серед названої інформації опитані частіше називали попередження про можливі повені та заходи щодо поліпшення природного стану річки. Але кількість інформованих респондентів з цих питань також слід визнати критично незначною На окрему увагу заслуговує той факт, що основним джерелом інформування про стан природного довкілля і річки Кучурган є не каналами масової інформації, а між особиста комунікація в найближчому соціальному оточенні. Цей результат є характерним для всіх точок опитування. Майже чверть респондентів назвали джерелом інформування активістів громадських екологічних організацій, тоді як менше десяти відсотків вказали на повідомлення органів місцевої влади.

 Майже половина учасників опитування скептично оцінюють власну спроможність впливати на рішення місцевої влади щодо покращення природного стану річки Кучурган. Третина респондента не змогла визначитись і менше п’ятої частини респондентів налаштовані оптимістично щодо власної спроможності впливати на владні структури. Участь нселення та всіх зацікавлених водокоритувачів є ключовим моментом в запроваджненні інтегрованного управління водними ресурсами на регіональному рівні, тому принциповим питанням у збереженні та відновленні стану вразливих водних ресурсів

півдня України є питання підвищення поінформованності всіх водокоритсувачів та розробка процедур їх реальної участі в управлінні цими ресурсами.

ЛІТЕРАТУРА

Водний Кодекс    N 214/95-вр від 06.06.95, ВВР, 1995, N 24, ст.190 )

Водні ресурси на рубежі XXI ст.: проблеми раціонального використання, охоро­ни та відтворення / За редакцією академіка УЕАН, д.е.н., професора М.А. Хвесика. - К.: РВПС України НАН України, 2005. - 564 с.

Джигирей В.С., Сторожук В.М., Яцюк Р.А. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища (Екологія та охорона природи). Навчальний посібник. – Вид.2-ге, доп. – Львів, Афіша, 2000-272 с.

Дорогунцов С.І., Хвесик М.А., Головинський І.Л. Водні ресурси України (проблеми теорії та методології): Монографія. – К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2002. – 227 с.

Постанова ВРУ Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної політики, 1998, N 38-39, ст.248 )

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.