Янв 05 2001

ЕКОЛОГО-МЕДИЧНА СИТУАЦІЯ ЖИТОМИРЩИНИ

Опубликовано в 20:32 в категории Экология города

ЕКОЛОГО-МЕДИЧНА СИТУАЦІЯ ЖИТОМИРЩИНИ

А.П. Стадниченко, Г.Є. Киричук, Л.М. Янович, Л.Д. Іваненко,

Л.М. Куркчі, А.П. Вискушенко, М.М. Сластенко, Д.А. Вискушенко,

Р.К. Мельниченко, О.В. Гарбар, М.Є. Минюк, М.В. Хренов,

О.В. Шевчук, Н.В. Магдич, Н.В. Дзебань

Житомирський державний педагогічний університет імені Івана Франка

За попередніми підрахунками чисельність населення Житомирської області становить 1432,8 тисячі чоловік, в тому числі міського – 806,2 тисячі, сільського – 626,6 тисячі (станом на 1 січня 2000 року). Протягом 1999 року вона зменшилася на 12,7 тисячі чоловік (міського – на 3,9 сільського – на 8,8 тисячі чоловік). Темп скорочення сільського населення вищий ніж міського – 1,4 % проти 0,5%. Скорочення населення має місце в усіх районах області та містах обласного підпорядкування. Значно вищими темпами, ніж у середньому по області (0.9%), зменшувалось населення в Народицькому (6.2%), Коростенському (2,5%), Черняхівському (1,7%), Ємільчинському та Любарськомму (на 1,6%) районах.

Відомо, що загальне зменшення населення складається з природного (перевищення чисельності померлих над чисельністю народжених) та міграційного. Слід зазначити, що народжуваність по Житомирській області у порівнянні з попереднім роком зменшилася з 9,7 до 8,9 на 1000 жителів в той час як зросла смертність з 15,6 до 16,0.

За останні десятиліття через глобальне зростання середньомісячних температур навколишнього середовища та локальні кліматичні катаклізми (вкрай спекотні літа) значно зросла захворюваність населення Житомирщини на шистозоматидний церкаріоз. Цей факультативний природно-вогнищевий гельмінтоз людини викликається поширюваними личинками трематоди Trichobilharzia ocellata (La Val., 1854), марити якої є звичайними паразитами кровоносних судин качиних, у тому числі і свійських качок. Проміжними живителями цієї трематоди є черевоногі молюски з родини ставковикових (Lymnaeidae). Трихобільгарціозний церкаріоз поширений там, де спостерігаються однаково сприятливі умови як для цих молюсків, так і для водоплавних і навколоводних птахів – дефінітив-

них живителів T. оcellata. Такими є мілководдя ставків, озер, водосховищ, ріпаль заплав і стариків річок, дуже зарослі водною рослинністю. У спекотні літа, через інтенсивне випаровування води площа водойм і їх глибина зменшується, вода в них значно прогрівається, що прискорює вихід церкарій із їх проміжних живителів – молюсків. В окремих водоймах кількість їх буває настільки значною, що вода виглядає каламутною, як це має місце у деяких ділянках р.Стохід (Волинська обл.), або у ставку с.Мірча (Житомирська обл.) (Стадниченко, 1992). При контакті людини з водою у таких водоймах церкарії T. оcellata активно вбуравлюються в шкіру, викликаючи нестерпну сверблячку.

Напружена ситуація склалася на Центральному Поліссі по захворюваності населення і на гельмінтоз, що викликається і дефінітивними стадіями нематод та цестод. Найпоширенішими з них у заданому регіоні є аскаридоз, ентеробіоз, трихоцефальоз. Рідше реєструється ехінококоз. Ситуація по цих інвазіях лишається складною і погіршується з року на рік, охоплюючи значну частину населення. Так, у Володарськ-Волинську (Житомирська обл.) середня враженість населення усіма разом узятими гельмінтами становить зараз 37,8%. Особливо високою є екстенсивність дитячого контингенту – 29,6%. Така картина розвитку гельмінтологічної ситуації зумовлена наслідками економічної кризи, що охопила Україну. Дефіцит бюджету призвів майже скрізь до погіршення, а місцями до незадовільного санітарного стану як суходолу, так і водного середовища. Чимале значення має низька санітарно-гігієнічна культура значної частини населення нашої країни, а посилити пропаганду знай з різних аспектів гельмінтології з використанням сучасних засобів інформації виявляється неможливим знов-таки через фінансові нестатки. Крім того, до погіршення гельмінтологічної ситуації спричинилося зростання антропічного впливу на природні екосистеми і, як наслідок того, зменшення чисельності і густини популяцій багатьох видів, у тому числі і тих, що відіграють важливу роль у біологічному самоочищенні водойм. Зокрема такими є усі, без виключення, крупні двостулкові молюски (Unionidae), у яких кожна особина за годину профільтровує через зябри 5-7 л води, очищаючи її не лише від суспендованих у ній часточок мінерального та органічного походження, а й від хвороботворних бактерій, яєць гельмінтів, церкарій трематод. За останні 10-15 років чисельність Batavusiana, Unio, Anodonta, Pseudanodonta, Colletopterum різко скоротилася, через що частина звичайних раніше для нашого регіону видів (8) стали рідкісними, а деякі з них (5) потребують занесення до Червоної книги України.

Сповільнення біологічного очищення водойм є однією з багатьох причин, які споводували поширення туберкульозної інфекції на Центральному Поліссі. За рівнем захворюваності населення Житомирщини на туберкульоз його означено тут як епідемію. Це вкрай загрозливо, якщо врахувати що зараз активізація цього захворювання викликається видозміненою паличкою Коха, стійкою до дії на неї протитуберкульозних препаратів, у першу чергу антибіотиків.

Населення північних районів Житомирської області разом з продуктами харчування в перші роки споживали їжу забруднену радіонуклідами, що негативно відбилося на стані його здоров’я. Дослідження картини крові (а саме вмісту гемоглобіну) у переселенців з Чорнобильської зони (практично здорові люди та люди з деякими видами патологій) показало про порушення цього показника (проти норми) у багатьох груп населення (табл.).

Таблиця. Вміст гемоглобіну у населення Житомирської області

Стать Населення м. Житомира

Переселенці

Чорнобильської зони

х±mx

CV

х±mx

CV

1 2 3 4 5 КОНТРОЛЬ

18-25 років

Чоловіки

150,8±2,05

4,30

141,8±0,76

1,69

Жінки

128,8±1,37

3,37

122,4±0,78

2,01

30-40 років

Чоловіки

151,4±1,37

2,86

142,2±1,13

2,52

Жінки

131,2±2,14

5,14

121,8±0,76

1,96

50-60 років

Чоловіки

154,2±1,56

4,94

144,0±1,08

2,36

Жінки

131,8±1,90

4,55

123,6±0,93

2,39

ОНКОЛОГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

18-25 років

Чоловіки

142,4±0,88

1,95

140,2±0,47

1,06

Жінки

127,4±0,84

2,10

120,8±0,61

1,60

30-40 років

Чоловіки

142,8±0,95

2,11

140,6±0,60

1,35

Жінки

126,6±0,95

2,36

122,0±1,03

2,32

50-60 років

Чоловіки

141,2±1,47

3,29

139,6±0,57

1,30

1 2 3 4 5

Жінки

123,6±0,83

2,13

121,4±0,73

1,91

ЗАХВОРЮВАННЯ НИРОК

18-25 років

Чоловіки

106,9±0,88

2,59

101,4±0,90

2,80

Жінки

106,7±1,16

3,45

100,5±1,52

4,77

30-40 років

Чоловіки

98,9±2,17

6,95

90,7±3,25

11,32

Жінки

99,7±0,90

2,84

89,9±3,09

10,88

50-60 років

Чоловіки

91,8±4,16

14,32

84,0±3,83

14,42

Жінки

98,8±0,92

2,94

91,8±1,17

4,04

РЕВМАТОЛОГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

18-25 років

Чоловіки

118,2±5,76

15,4

116,6±4,50

12,19

Жінки

102,6±4,72

14,55

88,6±4,28

15,27

30-40 років

Чоловіки

121,4±5,22

13,58

123,6±3,69

9,44

Жінки

108,8±2,98

8,67

102,9±3,47

10,64

50-60 років

Чоловіки

120,1±3,94

10,36

123,6±2,46

6,28

Жінки

102,2±4,26

13,17

99,9±4,13

13,07

ЗАХВОРЮВАННЯ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ

18-25 років

Чоловіки

120,5±3,86

10,12

115,1±4,95

13,58

Жінки

107,6±2,72

7,99

100,5±2,00

6,30

30-40 років

Чоловіки

119,2±3,53

9,36

108,2±3,47

10,12

Жінки

106,0±2,96

8,83

104,2±1,52

4,61

50-60 років

Чоловіки

116,8±4,77

12,91

116,6±4,38

11,88

Жінки

105,2±2,81

8,45

107,6±2,40

7,05

ПУЛЬМОНОЛОГІЧНІ ТА КАРДІОЛОГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

18-25 років

Чоловіки

139,8±2,30

5,20

140,4±2,14

4,82

Жінки

122,2±1,25

3,22

120,4±1,15

3,01

30-40 років

1 2 3 4 5

Чоловіки

144,2±2,28

5,00

141,2±0,97

2,17

Жінки

121,8±1,85

4,80

120,8±0,74

1,95

50-60 років

Чоловіки

152,0±2,73

5,68

141,0±2,28

5,11

Жінки

124,4±1,60

4,07

122,8±2,18

5,60

         

Тривале проживання на радіаційно забрудненій території призвело до зниження рівня гемоглобіну в крові населення. Так, вміст гемоглобіну в крові переселенців з Чорнобильської зони менший на 5,97 у чоловіків та на 4,97% у жінок, ніж у постійно проживаючих людей м.Житомира. В усіх досліджених нами групах спостерігаються статеві відмінності по обговорюваному показнику. Так, у жінок вміст гемоглобіну на 14,52-14,59% нижчий, ніж у чоловіків. У жодному з досліджених випадків ракових захворювань не спостерігалось падіння рівня гемоглобіну нижче норми. Це можна пояснити ранніми стадіями хвороби або відсутністю метастазів у кровотворні органи. Особливо значне падіння рівня гемоглобіну в крові спостерігалось у осіб з патологіями нирок. Так, вміст гемоглобіну у них сягає 62-112 г/л,, що на 7,6-17,16% нижче контрольної групи. При ревматологічній патології спостерігається анемічний синдром, причому у жінок-переселенців у порівнянні з жінками, постійно проживаючими в м.Житомирі, анемізація більше виражена. Так, у 18-25 річних жінок вміст гемоглобіну на 13,65% нижчий, у 30-40 – на 5,42, а у 50-60 – на 2.25%. При гастроентерологічних захворюваннях спостерігається також пониження вмісту гемоглобіну у порівнянні зі здоровими. При пульмонологічних та кардіологічних захворюваннях фіксуються процеси еритропоезу та анемії, але вміст гемоглобіну знаходиться в межах норми (110 – 164 г/л).

Отже, вищеописані факти свідчать про значне погіршення еколого-медичного стану Житомирського (Центрального) Полісся і вимагають прийняття радикальних дій.

Література

1. Стадниченко А.П. О природных очагах трихобильгарциозного церкариоза на Украине // Деп. В УкрНИИНТИ 23.01.92, №98. – Ук.-92. –9 с.

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.