Янв 19 2001

ДО РОЗУМІННЯ ПРАВОВИХ ТЕРМІНІВ:

Опубликовано в 01:29 в категории Экология города

ДО РОЗУМІННЯ ПРАВОВИХ ТЕРМІНІВ:

“МИСЛИВСТВО І ПОЛЮВАННЯ”

М.П. Волик

Одеська національна юридична академія

Регулювання використання об`єктів тваринного світу в Україні в 2000 р. ознаменувалося прийняттям Верховною Радою України і вступом в дію Закону України “Про мисливське господарство і полювання”. При цьому слід нагадали, що законотворчий процес з цього питання був бурхливим і непослідовним. Авторів законопроекту було чимало і проектів декілька. І що ми сьогодні отримали…?

Законодавець з цього часу ототожнює поняття “мисливство” – “полювання” в розумінні спеціального використання природних ресурсів – тваринного світу: “мисливство – вид спеціального використання тваринного світу шляхом добування мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються у напіввільних умовах у межах мисливських угідь; полювання – дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах” .

Все це добре, але дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування є не що інше як різновидність спеціального використання природних ресурсів, у даному випадку тваринного світу. При цьому не зовсім зрозумілим не тільки для теоретиків, але і для практиків - мисливців виступає розуміння спрямованості дій на вистежування і переслідування.

Така постановка нагадує давнішню суперечку в 70-80 роки вчених юристів-екологів на предмет поняття змісту суб`єктивного права природокористування, що сьогодні, на нашу думку, є не менш актуальним. Втім, теоретичні дискусії, як правило, приводять до ясності не тільки тлумачень термінів, але зрозумілих до виконання правил - у нашому випадку мисливських, що ні в якому разі не можливо сказати стосовно ми-

сливства і полювання. До речі, в Росії ці терміни іменуються одним словом – “охота”, але терміни і поняття зовсім відрізняються.

Щоб не вигадувати нове - звернемося до історично відомих розумінь. Полювання – найдавніше після збирання заняття людини, його значення для становлення суспільства неоцінене, воно дало потужний поштовх розвитку розумного хисту людини та розвитку громадських відносин у цілому. З розвитком умов життя суспільства полювання, як засіб фізичного забезпечення життєдіяльності відсувається на другорядний план, але, водночас, зберігає для багатьох людей традиційно важливе місце в образі життя. Полювання здавна становило збірне поняття та з моменту організаційного свого становлення розуміється добуток диких звірів та птахів. Правові критерії поняття полювання надзвичайно багатограні, вони сягають коріннями в історію свого виникнення та розвитку.

На жаль, термінологія діючого закону сягає не так далеко, а конкретно до “Положення про мисливське господарство та порядок здійснення полювання” в редакції від 20 липня 1996 р. Така постановка питання не може нас задовольнити з приводу того, що змістовний аналіз, основні елементи і правові категорії чинного мисливознавчого законодавства виділяють відмінкові ознаки мисливства і полювання:

МИСЛИВСТВО:

1. Мисливство - це галузь народного господарства, в якій виробничим матеріалом служать об`єкти тваринного світу;

2. Організаційно-господарською основою мисливства виступає мисливське господарство;

3. Об`єктами мисливської діяльності служать не тільки дикі тварини, але й продукти їх життєдіяльності;

4. Основою мисливської діяльності виступає угода, в якій передбачаються всі сторони і умови виробничої діяльності;

5. Головний елемент виробничої діяльності – промислове добування об`єктів тваринного світу;

6. Основний засіб промислового добування – відлов (капкан, пастка, тенета);

7. В мисливській діяльності може використовуватися і аматорське, спортивне полювання;

8. Головна мета мисливства – господарські (суспільні) інтереси.

ПОЛЮВАННЯ:

1. Полювання – це один з видів спеціального використання тваринного світу;

2. Об`єктами полювання виступають звірі і птахи, що перебувають у стані природної волі;

3. Основою полювання є дозвіл на добування мисливських тварин;

4. Добування диких звірів і птахів при полюванні можливе тільки в межах мисливських угідь;

5. Суб`єктами здійснення полювання можуть бути тільки особи, які мають право на полювання;

6. Головний елемент полювання – пошук, вистежування, переслідування і добування диких звірів і птахів;

7. Основний засіб добування при полюванні – відстріл;

8. Полювання відповідно до законодавства передбачає не тільки дію (відлов, відстріл), але й бездію – кваліфікуючі ознаки;

9. Головна мета полювання – задоволення особистих інтересів ( хочеться обов`язково відмітити – не завжди матеріальних).

Все це дозволяє нам зробити висновок, що полювання є невід`ємною частиною інституту природокористування, при якому виступає складовою частиною мисливства.

Тому, вважаю:

мисливство – це галузь народного господарства України, об`єктом виробничої діяльності якої являються дикі тварини і продукти їх життєдіяльності;

полювання – це вид спеціального природокористування, при якому можливе вилучення диких звірів і птахів, що перебувають у стані природної волі в межах мисливських угідь особами, які мають право пошуку, вистежування, переслідування і добування на основі встановлених документів.

В такому випадку – право полювання являє собою сукупність правових норм, які встановлюють правовий режим мисливських тварин і вимоги до їх використання праводієздатними особами за умови виконання чинного законодавства про тваринний світ.

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.