Июн 11 2003

Принципи правового забезпечення перспективного використання природних ресурсів у прибережній смузі морів України

Опубликовано в 23:50 в категории Проблемы Черного моря

Принципи правового забезпечення перспективного використання природних ресурсів у прибережній смузі морів України

Ткачов А. О., Український науковий центр технічної екології

                Завданням законодавства про прибережну смугу морів має бути регулювання суспільних відносин у сфері формування, збереження та раціонального використання природної системи морського узбережжя, як однієї з важливих передумов забезпечення сталого розвитку України.

Правове забезпечення сталого перспективного використання природних ресурсів у прибережній смузі морів (ПСМ) на часі може бути встановлено  в контексті національного законодавства, яке включає певні положення щодо забезпечення єдиної системи управління ПСМ та з урахуванням відповідних правових документів ЄЕС, де такі системи успішно запроваджені.

                Міжнародні нормативно-правові акти щодо ПСМ охоплюють практично всі аспекти забезпечення збереження прибережної смуги моря як природної системи і мають досвід застосування на протязі більш як тридцятилітнього періоду. Серед них провідне значення мають такі:

Міжнародна конвенція щодо боротьби із забрудненням з кораблів - MARPOL 73/78 (Лондон);

Конвенція про захист Середземного Моря від забруднення (Барселона, 1976 рік) і протоколи: Конвенція про захист морського середовища та прибережних регіонів Середземномор\’я (Барселона, 1995 рік) а також її протоколи;

Конвенція про захист морського середовища регіону Балтійського (Гельсінкі, 1992 рік);

Конвенція про захист Чорного моря від забруднення (Бухарест, 1992 рік);

Конвенція Організації Об\’єднаних Націй про закон про море (Монтего Бей, 1992 рік);

Конвенція про захист морського середовища Північно-Східної Атлантики (Париж, 1992 рік).

                Радою Європи прийнято також цілу низку нормативно-правових актів та директов щодо управління природокористуванням у ПСМ, а саме:

Резолюція (69) 37 Комітету Міністрів щодо забруднення морів,

                Резолюція (73) 29 Комітету Міністрів з захисту територій морських узбереж,

Резолюція, прийнята Європейською конференцією міністрів з питань регіонального планування (CEMATA), що проходила в Торремоліносі в 1983 році,

Резолюції, прийняті Четвертою Конференцією міністрів європейських країн з питань навколишнього середовища (Афіни, 25-27 квітня 1984 року);

Рекомендації Комітету міністрів (85) 16 про солоні болота й морські прибережні дюни (85) 18 щодо політики планування в морських регіонах і (97) 9 про політику розвитку раціонального екологічно безпечного туризму на території морських узбереж;

Європейська Хартія про морські узбережжя, прийнята на пленарній Конференції з периферійних морських регіонів країн ЄЕК (о-в Кріт, 1981 рік) схвалену Резолюцією Європейського Парламенту 18 червня 1982 року.

Важливе практичне значення мають документи, підготовлені Групою спеціалістів Ради Європи з питань захисту морських узбереж (схвалені Комітетом з питань діяльності Ради Європи в сфері біологічної та ландшафтної різноманітності (CO-DBP) і Ради з питань Всеєвропейської стратегії захисту біологічної та ландшафтної різноманітності (STRA-CO):

Типовий закон про Раціональне Управління Прибережними Зонами Морів, яка передбачає розробку законодавчих актів і забезпечує базу для прийняття або ревізії державних законів щодо захисту прибережних зон морів;

Всеєвропейський Кодекс Законів про Використання Прибережних Зон Морів, котрий встановлю правила раціональних дій для органів влади, відповідальних за прибережні зони морів, землевпорядників, плановиків, будівельників й різноманітних інших груп користувачів.

Встановлення національної системи інтегрованого управління прибережними територіями морів потребує регулюючих і законодавчих інструментів для забезпечення участі відповідних суб\’єктів прийняття рішенеь  і для координації цілей, стратегій та дій в  процесі прийняття рішень.

Інтегроване управління прибережними зонами морів також потребує вирішення проблем не в міру їх прояву, а з упередженням, враховуючи особливості взаємодії між усіма елементами, що складають навколишнє середовище.

Звідси вимоги до законодавства щодо ІУПСМ можуть бути визначені таким чином:

Мета законодавства щод ІУПСМ полягає в тому, щоб розробити та провадити конкретну політику для реалізації інтегрованого управління прибережними смугами морів з урахуванням того факту, що прибережні зони морів являють собою надто бажаний для зайняття простір, який потребує особливих зусиль і узгоджених збалансованих дій з боку державних органів влади, місцевого самоврядування і громадськості.

Керуючись принципом, що базується на поділі відповідальності  між центральними, регіональними та місцевими органами влади, в юрисдикції котрих знаходяться прибережні території морів, національна рамкова політика має спрямовуватись на визначення основних завдань і пріоритетів політики природокористування в межах цеї території. 

В межах прибережних смуг морів питання, пов\’язані з навколишнім середовищем, повинні систематично перетинатися з усіма іншими політиками, зокрема політиками щодо окремих господарських галузей, таких як сільське господарство, лісове господарство, енергетика, промисловість, туризм, рибальство, марікультура, транспорт, розвиток поселень, водокористування.

Для застосування інтегрованого управління прибережними смугами морів важливе виконання наступних  принципів:

-Інтегроване управління ПСМ повинно виконуватись з тим, щоб задовольнити інтереси як теперішніх, так і прийдешніх поколінь, а також для того, щоб зберегти життєво важливі природні процеси, біологічну, ландшафтну та культурну різноманітності.

-Занедбане природне середовище повинно бути реабілітоване та відтворене до рівня його попереднього стану.

-Втрати, завдані навколишньому середовищу в ПСМ повинні відшкодовуватись за рахунок того, хто її спричинив.

-Для забезпечення високого рівня якості охорони навколишнього середовища прибережної смуги моря повинні використовуватись найсучасніші та найбільш ефективні технології та найкраща екологічна практика.

-Природні ресурси, які є суспільною власністю і включають, серед іншого, морські та континентальні флору і фауну, а також їх екосистеми, повинні використовуватись і управлятись таким чином, щоб при цьому враховувались ступінь вразливості їх мешканців.

-Щоб уникнути надмірної концентрації діяльності в прибережній смузі, що безпосередньо прилягає до моря, програми планування та розвитку в регіоні повинні сприяти розвитку альтернативних ділянок для будівництва різноманітних споруд, створенню транспортної та дорожньої інфраструктур перш за все в районах, прилеглих до морських узбереж.

-Для того, щоб уникнути конфлікту між взаємно несумісними або взаємно шкідливими формами  використання прибережних територій, документи щодо планування території повинні забезпечувати відповідне районування (зонування) території таким чином, щоб сумісна діяльність проводилась згідно з планом, а несумісні заходи проводились за окремим планом, що передбачає необхідну компенсацію довкіллю.

-З метою ширшого сприяння розвитку інтегрованого управління прибережними смугами морів відповідальність за виконання та координацію дій органів центрадьної виконавчої влади, що відповідають за прибережні смуги морів, має бути покладена на конкретне міністерство, міжгалузевий комітет або національне агентство з питань прибережних смуг морів.

-Допомогу органам управління з питань узбереж повинен надавати науковий комітет, до складу якого входитимуть спеціалісти різноманітних наукових дисциплін, що мають відношення до екології морів і їх узбереж.

Для того, щоб забезпечити реалізацію інтегрованого управління прибережними смугами морів, національні органи влади мають отримувати повноваження відхилити будь-які рішення місцевих органів влади, котрі можуть справити негативний вплив на навколишнє середовище прибережних смуг морів.

Механізми координації діяльності громадських і приватних установ і органів влади повинні забезпечуватися з метою сприяння реалізації інтегрованого управління прибережними смугами морів. Така координація виконуватиметься по вертикалі (між центральними та місцевими установами), горизонталі (між місцевими та регіональними установами), у просторі (між сусідніми адміністративними одиницями), тимчасово (цілі та пріоритети, які встановлюються на певні відрізки часу за узгодженістю та участю всіх зацікавлених сторін-учасниць).

Важливе практичне значення має юридичне картографування прибережних смуг морів при землеустрої.  На картах відображаються всі існуючі законні заходи з делімітації прибережних смуг морів.

Фінасові інструменти та стимули для раціонального управління прибережною територією моря мають бути визначені на законодавчому рівні.

Фінансові кошти мають виділятися лише на підтримку проектів, які співпадатимуть із планами інтегрованого управління прибережними смугами морів, для яких результати аналізу можливих наслідків гарантують, що шкода, заподіяна цими проектами навколишньому середовищу узбережжя буде дорівнювати нулю, буде незначною або в межах допустимого і її можна буде компенсувати.

З метою фінансування реалізації заходів з охорони прибережних смуг морів, і у випадках, коли на такі заходи не існує спеціальних фондів, такі фонди повинні бути виділені на національному або регіональному рівнях. Кошти для нього надходитимуть у вигляді пропорційних відрахувань з місцевих податків або від спеціальних зборів на охорону навколишнього середовища прибережних смуг морів, що стягуватимуться з власників земель,  будівель, будинків, промислових підприємств та з різних видів діяльності в прибережній смузі.

Використана література

1. The Noordwijk Guidelines for ICZM, The World Bank, Noordwijk, The Netherlands, 1-5 November, 1993.

2. OECD Coastal Zone Management, Integrated Policies, 1993.

3. OECD Coastal Zone Management, Selected Case Studies, 1993.

4. Clark, J. R., Integrated Management of Coastal Zones, FAO Fisheries Technical Paper No. 327, Rome, Italy, 1992.

5. Clark, J. R., Coastal Zone Management Handbook, CRC Lewis Publishers, New York, USA, 1996.

6. World Coast Conference 1993, Preparatory Workshop on ICZM and Responses to Climate Change, July 13-16, 1993, New Orleans, Louisiana, USA.

7. California’s Ocean Resources: An Agenda for the Future, Executive Summary, The Resources Agency of California, March 1997, Sacramento, California, USA.

8. Coastal Issues and Management Techniques, Harbor Coastal Centre, University of Massachusetts - Boston, Boston,  Massachusetts, USA, 1995

9. Pavasovich A. - Set of documents prepared  for all the developers of the National ICZM Policies and Strategies including “The Basic Facts on ICZM”, 1997.

10. Coastal Zone Management Act of 1972, The Bureau of National Affairs, Inc., Washington D. C., USA, 1972.

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.