мая 24 2003

ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ВПЛИВУ ДОМОГОСПОДАРСТВ ОДЕСИ НА ВОДНІ ЕКОСИСТЕМИ.

Опубликовано в 11:52 в категории Проблемы Черного моря

ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ВПЛИВУ ДОМОГОСПОДАРСТВ ОДЕСИ НА ВОДНІ ЕКОСИСТЕМИ.

                                                                                  с.ф. Слесаренок

НУО “МАМА-86-Одеса”

Unsustainable models of water consumption and water supply render excessive pressure on the water ecosystems.  The very high level of waste drinking  water by consumers and very high level loses by water supplying company  by MAMA-86 in Odessa has fixed. If all people, which live in the basin of river Dniester will be use the same models of water consumption and water supply as in Odessa - 97.5% of river Dniester annual run-off only for households will be needed. The existing water resources are the natural limiting factor, which on the one hand should constrain irrational economic development and on the other hand should stimulate rational waters use.

Водним екосистемам потрібна відповідна і цілком певна кількість води для підтримки їх природних процесів та біорізноманіття. Чим більше води відбирається для людських потреб, тим більше зростає  тиск на водні екосистеми і потрібно терміново оцінювати та послідовно підтримувати потреби екосистем у воді. В той же час розуміння та врахування екологічних процесів  та потреб навколишнього середовища у прісній воді  є поганим. Оцінено, що річкові басейни, де поточне споживання води  вже знаходиться у конфлікті з природними потребами у воді для навколишнього середовища покриває понад 15%    земної поверхні і цих регіонах проживає більш як 1,4 мільярда людей.

Тиск на прісноводні системи зростає. Біля 30% головних світових річкових басейнів вже втратили три чверті лісового покриву.  Недостатня кількість води на місцевому рівні стає причиною народження конфліктів між сподивачами, місцевими громадами та цілими країнами, що мають недостатній режим водоспоживання [1, с.43-50].

Незважаючи на це, в більшості розвинених країн потреби навколишнього середовища у воді до цього часу ще не визначені. До таких країн також належить Україна. За деякими припущенями оцінки  потреб води  для навколишнього середовища в басейнах рік коливаються від  20 до 50% від всіх відновлюваних водних ресурсів.  В середньому хоча би 30% світових водних ресурсів повинні бути призначені  для навколишнього середовища

для підтримки достатніх умов для прісноводних систем у всьому світі. Ці оцінки виявляють мінімально вірогідні  природні потреби води для навколишнього середовища.

Якщо природні потреби води підтримуватимуться  на вище оціненому скромному рівні, наявні водні ресурси для інших людських потреб (таких як сільське господарство, індустрія та міста) будуть знижуватися. Але призначення води для природних потреб навколишнього середовища більше не може ігноруватися або вважатися змарнованою, і є критично важливою для зусиль з підтримки та покращення людських засобів для існування та благополуччя.

Ми спробували оцінити вплив домогосподарств, тобто нас, пересічних мешканців багатоповерхівок  міста Одеси на водні екосистеми.

  За даними комунального підприємства “Одесводоканал”, встановлення контрольних будинкових водомірів для холодного та гарячого водокористування  (на поточний момент будинкові лічильники встановлені у 70% одеських будинків) показує, що фактичне споживання в 1,57 рази вище нормативного розрахунку і в середньому становить 500-600 літрів на людину за добу.

В пошуках істинного стану речей у водоспоживанні в 1999 році організація “МАМА-86-Одеса” розпочала власні дослідження  рівня споживання та використання води мешканцями міста Одеси. На протязі  календарного тижня з інтервалом часу в дві години цілодобово  волонтерами організації знімалися показники будинкових лічильників в 4-х будинках мікрорайону. Перші ж отримані результати були вражаючими – в розрахунку на одного мешканця в експериментальних будинках рівень споживання тільки холодної води становив від 416 до 900 літрів на добу. В подальшому спостерігалися  навіть рівні  споживання, що перевищували 1000 літрів на людину на добу. Результати дослідження були проаналізовані  науковцями з кафедри водопостачання та каналізації Одеської Державної Академії Будівництва та Архітектури. Було встановлено 2 основні причини завищеного споживання води в обстежених будинках – це зламана водорозбірна арматура та низька культура  водоспоживання (повністю відкриті крани на весь час гоління, чистки зубів купання, прання, миття посуду, овочів, тощо).

В 47 із 150 обстежених квартир протікали крани або змивні бачки в туалетах.

Також було зроблено висновок  (денний та нічний рівень водоспоживання в експериментальних будинках майже не відрізнявся) про значні мережеві втрати води у будинках.

Надзвичайно високим є також втрати води  водопостачающих організацій в водорозбірній мережі, що становлять 40-45%. Продовжити  науковий експеримент вдалося тільки у  2002 році.

Для експерименту було вибрано 4 будинки, в яких встановлено будинкові лічильники холодної та гарячої води та будинкові манометри тиску. А в двох будинках (в одному із цих будинків є централізоване  водопостачання гарячої води, а в іншому відсутнє) були встановлені квартирні лічильники.

З перших днів експерименту в двох будинках, де було встановлено квартирні лічильники, визначилася стійка тенденція до скорочення рівня споживання холодної води, особливо в будинку де відсутнє централізоване водопостачання гарячої води .  Якщо в середньому один мешканець цього будинку один мешканець споживав ( відповідно до показів будинкового лічильника) в 2001 році споживав 871 літр холодної води на добу, то після встановлення квартирних лічильників споживання води на одного мешканця  різко скоротилося і склало 165 літрів в листопаді і 100 літрів в грудні 2002 року.

Крім того, серед споживачів  одразу ж виявилися як “чемпіони” економного водоспоживання, так і “марнотратці води”. Значна (до 30%) частина споживачів витрачають воду на рівні так званого “соціального мінімуму”, що становить 30-40 літрів на добу на людину.

Основний висновок – установка квартирних лічильників сприяє більш раціональному використанню води, а саме головне є те, що споживач розраховується тільки за спожиту особисто ним послугу, що також дисциплінує  постачальника води.

А наша співпраця з  органами місцевої влади по вдосконаленню та спрощенню правил встановлення квартирних лічильнників  теж дала вагомий результат. Нами було запропоновано проєкт нових правил, що значно спрощували та здешевлювали процедуру встановки квартирних лічильників. Ці правила після відповідного доопрацьванння були затверджені  наказом житлово-комунального господарства  міста Одеси в лютому 2002 року. Якщо на кінець 2001 року в місті Одесі у квартирах багатоповерхових будинків було встановлено всьго  декілька сотень лічильників води, то на кінець 2002 року іх вже налічувалось більше як 74000.

Також в 2002 біло відмічене значне, на рівні 13,6% зниження  рівня споживання води на в місті Одеса.

Ми впевнились, що одноразова робота на 3 рівнях – із нормативними документами, загальна широка просвітницька кампанія з раціонального водокористування в пресі та беспосередня робота з конкретними споживачами дала прекрасні результати.

Ще одна дуже цікава тенденція проявилася в ході експериментального дослідження – весь час спостерігається значна  ( що перевищує просту допустиму похибку у 2% для цих метричних приладів) різниця у сумі показів квартирних лічильників з показами  будинкових лічильників. Для зручності покази зведені у табличну форму.

Таблиця. Порівняльна оцінка водоспоживання до та після встановлення квартирних лічильників по вул. Миколаївська дорога, 299

Місяць

Кількість спожитої   води (покази будинкового лічильника), м3

Після встановлення

квартирних лічильників

Кількість спожитої   води (сума показів квартирних лічильників), м3

Після встановлення

квартирних лічильників

Різниця показів

Лічильників (будинковий – сума квартирних),

м3

Середній показник споживання води за добу  на одного мешканця, (по дому)

Л/сут, (після встановлення

квартирних лічильників)

Середній показник споживання води за добу  на одного мешканця

Л/сут, (до встановлення

квартирних лічильників)

09

451

405

46

2002г.

130 л/сут

2001г.

 572 л/сут

10

681

294

387

91 л/сут

467 л/сут

11

527

393

134

126 л/сут

280 л/сут

12

501

462

39

143 л/сут

313 л/сут

01

534

409

125

127 л/сут

412 л/сут

  02

390

443

-53

152 л/сут

381 л/сут

03

471

262

209

81 л/сут

398 л/сут

04

576

259

317

83 л/сут

421 л/сут

05

476

460

16

143 л/сут

453 л/сут

Але на жаль, квартирні лічильники встановлено у незначній частині одеських квартир (близько 20%), тому високий  рівень споживання на рівні 500 літрів на добу на одного мешканця є дійсним рівнем нераціонального використання дорогоцінного природного ресурсу води в місті Одесі.

Ріка Дністер є єдиним джерелом водопостачання міста Одеси та багатьх міст та сіл України та Молдови. В маловодні роки доступні для використання водні ресурси на одного мешканця в басейні Дністра становлять  всього 300 кубічних метрів.Якщо все населення басейна ріки Дністер буде використовувати ті  ж самі моделі водопостачання та споживання, що в середньому в Одесі та по Україні, то 97,5% річного стоку Дністра треба буде направити на потреби домашніх господарств, нічого не залишаючи як для природних потреб навколишнього середовища та індустрії і сільського господарства.  Станом на 1995 рік в умовах спаду виробництва використовувалося 40% від середньорічного стоку  води для потреб населення, промисловості та сільського господарства. В цілому безповоротне водоспоживання в басейні Дністра складає 838,8 млн. кубометрів води [3, c. 9] Тому раціональне використання водних ресурсів в басейні ріки  Дністер є дуже актуальним завданням. Давно  назріла  необхідність проводити процедуру екологічної оцінки наявних  водних ресурсів, враховуючи природні потреби прісноводних екосистем, а іншими словами екологічні потреби у воді самих водних ресурсів  та широко застосовувати результати такої оцінки в економіці країни, в процесі прийняття рішень у господарчій практиці та в інвестиційній політиці. Загально звичним повинен стати у світовій та національній практиці факт виділення кредитів тільки на ті проекти,  рівень водоспоживання  яких не перевищує можливості конкретного басейну конкретної ріки,  в якому планується реалізація проекту.   Іншими словами проекти, що вимагають високого рівня споживання води не повинні бути профінансовані для реалізації у басейні ріки з низькою водністю.  Таким чином, наявні водні ресурси виступають лімітуючим екологічним параметром регіону, що з однієї сторони стримують нераціональний господарський розвиток, що є виявом не збалансованого розвитку регіону, а з іншої сторони стимулюють заходи по раціоналізації загального водокористування. Оцінка рівня споживання води, як на рівні помешкання, виробничої ділянки в промисловому і аграрному секторі, так і на рівні річкового басейну з урахуванням потреб природи у воді допоможуть підтримувати природний водний баланс та пропонувати шляхи збалансованого розвитку регіонів та річкових басейнів.

Врахування природних потреб води повинно стати невід’ємною частиною системи регіонального екоменеджменту в Україні а також повинні бути розроблені ефективні  процедури екологічного аудиту територій за допомогою яких можна реалізувати таке врахування [2, с.174]. 

  Індикатори водозабезпеченості регіону,  використання води на людське споживання в пропорції до наявних водних ресурсів та  природних  потреб води на навколишнє середовище повинні бути широко інтегровані в економіку України та всебічно використовуватися у всіх сферах народного господарства. Для покращення ситуації з раціональним використанням водних ресурсів слід також широко застосовувати ці індикатори в ціновій політиці на водні ресурси та  диференційовано враховувати їх у тарифах на воду для комунальних потреб.

Література

1.Лестер Р. Браун, Кристофер Флавін, Гіларі Френч Стан світу 2000// Доповідь      Інституту Всесвітнього Спостереження про прогрес до сталого суспільства – Київ Інтелсфера 2000. С. 43-50

2. Галушкина Т.П., Экономические .инструменты экологического менеджмента (теория и практика). - Одесса: ИПРЭЭИ НАНУ. – 2000.- С.171-176

3. Шевцова Л.В, Алиев К.А., Кузько О.А. Экологическое состояние реки Днестр, Киев-1998. С. 9-12

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.