Июн 09 2003

Оцінка екологічного стану Дністра на окремих ділянках течії

Опубликовано в 23:50 в категории Проблемы Черного моря

Оцінка екологічного стану Дністра на окремих ділянках течії.

А.Е. Молодецький, О.М. Підгорна

(Національний університет ім. І.І.Мечникова, Одеса)

Дністер – третя за рангом річка України, екологічний стан якої безпосередньо відбивається на умовах життя майже чверті її населення. На глобальному і регіональному рівнях неодноразово доводилося, що прямий і зворотній вплив цивілізацій на великі річки відповідае рівню розвинення цих цивілізацій [4], тому вкрай важливо визначити головні ділянки чи пункти моніторингово відстеження екологічного стану річкових систем. Для конструктивно – географічних досліджень стало традиціею визначення територіальних (акваторіальних) ключових ділянок, моніторингові дослідження на яких коректно застосовувати для характеристик сучасного стану, реконструктивного відтворення минулого стану, або прогнозування майбутнього для схожих за структурою, функціями, але інших за генезою місцеположенням об’єктів. Для басейну Дністра, який з 1991 року отримав статус прикордонної річки з міжнародним статусом дуже важливою є його ділянка в межах Вінницької області, де на протязі 185 км ця водна артерія одночасно утворює кордон між Україною і Молдовою. Вінницька область – не відзначається значною індустріальною навантаженістю, але праві притоки Дністра - річки Мурашка, Бережанка, Немія, Русава, Жван зазнають впливу викидів основних промислових водокористувачів забруднювачів: локомотивного депо міста Жмеринки, і заводу “Сектор-сервіс” (Жмеринка), Могилів-Подільського машзаводу та інших (табл.1).

Таблиця 1.Перелік основних водокористувачів - забруднювачів річки Дністер на територіі Вінницької області [ 5 ].

Підприємство- забруднювач

Водний об’єкт

Об\’єм скидання, млн.куб.м

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються

Всього

НДО

Тон на рік

1999

Локомотивне депо (Жмеринка)

стр.Безіменний/

р.Дністер

0,069

0,069

25

“Сектор-сервіс” (Жмеринка)

стр.Безіменний/

р.Дністер

0,206

0,027

33

Жмеринка, молокозавод

стр.Безіменний/

р.Дністер

0,027

0,027

4

Крижопільський сирзавод

р.Бережанка/р.Дністер

0,076

0,076

14

Могилів-Подільський консервний завод

р.Дністер

0,018

0,018

1

2000

Локомотивне депо (Жмеринка)

стр.Безіменний/

р.Дністер

0,067

0,067

10,123

“Сектор-сервіс” (Жмеринка)

стр.Безіменний/

р.Дністер

0,201

0,032

155

Могилів-Подільський машзавод

р.Дністер

0,06

0,06

15

Жмеринка, молокозавод

стр.Безіменний/

р.Дністер

0,025

0,025

4

Крижопільський сирзавод

р.Бережанка/

р.Дністер

0,059

0,059

13

Шаргород, маслозавод

р.Мурашка/р.Дністер

0,046

0,043

7

Рахни, плодоконсервний завод

стр.безіменний / р.Дністер

0,008

0,008

-

Рахни, елеватор

стр.безіменний/

р.Дністер

0,014

0,014

2

Деребчин, цукрозавод

р.Волчанка/р.Дністер

0,097

-

-

Соснівка, цукрозавод

р.Мурашка/р.Дністер

0,121

-

-

Мурафа, консервний зовод

стр.безіменний / р.Дністер

0,040

-

-

Томашпіль, цукрозавод

р.Русава/р.Дністер

0,160

-

-

2001

Барський птахокомбінат

стр.Безіменний / р. Дністер

0,218

0,218

3,7

РТМО , смт. Погребище

р. Рось / р. Дніпро

0,058

0,058

3,2

РТМО, м. Шаргород

р. Мурашка / р. Дністер

0,016

0,016

РТМО, смт. Муровані-

Курилівці

р. Жван / р. Дністер

0,029

-

6,2

ПМК–207, смт.Копайго- род, Барський р - н

р. Немія / р. Дністер

0,044

0,044

1,3

Шаргородський

маслозавод

Р. Мурашка / р. Дністер

0,045

0,045

4,1

Крижопільський

сирзавод

р. Бережанка/р. Дністер

0,071

0,071

14,8

Поряд з промисловістю внесок у забруднення Дністра вносять комунальні підприємства з водопостачання і водовідводення (табл.2), які все помітніше впливають на гідрохімію Дністра.

Таблиця 2. Викиди водогосподарських комунальних підприємств міст і сіл в басейн Дністра на території Вінничини [ 5].

Підприємство- забруднювач

Водний об’єкт

Об\’єм скидання, млн.куб.м

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються

Всього

НДО

Тон на рік

1999

ПВКГ м. М-Подільський

р.Дністер

2,111

2,111

1067

ККП смт.М-Курилівці

р.Жван/р.Дністер

0,089

0,026

5

ПВКГ смт.Томашпіль

р.Русава/р.Дністер

0,082

0,082

30

Вапнярка, зал. станція

рел\’єф – р.Марковка/ р.Дністер

0,268

0,268

47

2000

ПВКГ смт.Томашпіль

р.Русава/р.Дністер

0,073

0,073

12

Ямпіль, ПВКГ

р. Дністер

0,213

0,007

65

ККП смт.М-Курилівці

р.Жван/р.Дністер

0,080

-

5

Крижопіль, ККП

р.Бережанка/р.Дністер

0,112

0,003

-

2001

ПВКГ, смт. Томашполь

р. Русава / р. Дністер

0,071

0,071

11,8

ПВКГ,смт. Муровані-Курилівці

р. Жван / р. Дністер

0,068

0,068

3,3

ПВКГ, м. Могилів-

Подільський

р. Дністер

2,134

2,134

811,0

ПВКГ, м. Ямпіль

р. Дністер

0,218

0,011

5,6

За 1999-2001р.р. в Вінницькій області на території басейну річки Дністер спостерігалася тенденція до зменшення обсягів водоспоживання більшістю галузей (табл.3).

Таблиця 3. Забір і використання води річки Дністер на території Вінничини млн. куб. м на рік [ 5 ].

Роки

Забрано води

Використано води

Всього

Промисловість

Сільське господарство

Комунгосп

Зрошення

Риборозведення

Інші галузі

1999

14, 87

2, 83

7, 088

4, 121

1, 22

0, 562

0, 4

2000

10, 81

2, 362

4, 245

3, 57

0, 023

0, 092

0, 242

2001

10, 64

2, 248

4, 1

3, 8

0, 022

-

0, 2

Забір води зменшився за рахунок зменшення споживання води в першу чергу сільським господарством та промисловістю. Дністер в межах Вінницької області контролюється у 3-х створах постійних спостережень: № 20 – с.Козлово, № 21 – м Могилів-Подільський, № 22 – с.В.Кісниця. За звітами відповідних служб вода прозора із слабким річковим запахом, середньою мінералізацією, із задовільним кисневим режимом. Якість води у 2001 році у створах №№20,21значно покращилась у порівнянні з 2000 роком по амонію сольовому:

? створ №21 – з 1,07 мг/ л (2ГДК) до 0,28 мг/ л (0,5 ГДК)

? створ №20 – з 1,17 мг/ л (2,3 ГДК) до 0,56 мг/ л (1,1 ГДК)

По створу №22 концентрація амонію сольового – на рівні з 0,45 мг/ л (0,9 ГДК) [ ].

Притока р. Дністер річка Лядова контролюється у створах № 23 – с. Ялтушків і № 24 – с.Яришів. За останній період спостережень якість води залишилась на рівні 2000 року.

Річка Русава контролюється у двох створах (№№ 25,26) постійних спостережень вище с.Антонівка Томашпільського району і нижче м. Ямпіль. Якість води залишилась на рівні 2000 року. Продовжує скидати недостатньо очищені води Томашпільське підприємство водопровідно-каналізаційного господарства.

Річка Мурафа контролюється у створах № 27 – с. Станіславчик; № 28 – с. Біле. Вона приймає недостатньо очищені стоки підприємств Жмеринського і Шаргородського районів. Однак основними і потенційними водокористувачами - забруднювачами води на протязі 1999-2001р. залишаються водоканалізаційне підприемство міста Могилів Подільський, локомативне депо міста Жмеринка, підприємство „Сектор - сервіс” ( Жмеринка), ВАТ „Крижопільський сирзавод” (табл.1). У дністровській воді за період 1999-2001р.р. спостерігався вміст фтору до 1 ГДК, міді від 1,1 до 8 ГДК, фенолів до 3,6 ГДК Виявлено перевищення ГДК ешеріхії колі біля села Наддністрянське Муровано-Куриловецького району та міста Могилів-Подільський. Збудників кишкових інфекцій в річці Дністер не виявлялося. Пестицидів (Бі – 58, децису, ГХЦ, базудіну, карбофос, метафосу, ДДТ, фосфаміду) в досліджених зразках води в річці Дністер на всіх створах спостережень не виявлося.

За даними обласної санітарно-епідеміологічної служби значно покращилась вода за санітарно-хімічними показниками, простежується зменшення солей важких металів, зменшився вміст нафтопродуктів і СПАР. Із 282 проб мали місце відхилення за санітарно-хімічними показниками лише в 38 (13,5 % проб). Провідні забруднювачі – це завислі речовини, хлориди, азот амонійний, БСК5, залізо. Із 128 проб досліджених на вміст лактозопозитивної кишкової палички (ЛКП) і індексу колі-фагів мали місце відхилення в 62 пробах (майже 50%). Випадків виявлення збудників інфекційних кишкових захворювань не було.

В результаті мікробіологічного аналізу поверхневих вод в створах постійних спостережень басейну річки Дністер значних забруднень не зафіксовано. У фітопланктоні, як в якісному, так і в кількісному відношенні, в порівнянні з минулим періодом, погіршення не відбулися. Самою багаточисельною групою є діатомові, а також присутні синьо-зелені та протококові водорості, в основному, з індексом сапробності від 1,65 до 2,2 . Тенденція до зменшення вмісту забруднюючих речовин спостерігається в стічних водах промисловості та комунгоспу за показником вмісту БСК, завислих речовин за вмістом азоту амонійного. Вміст фосфатів спостерігається в стічних водах комунгоспу починаючи з 1998 року (0,54 т/ рік); у 1999 р. він становив1,0 т/рік (табл. 4).

Таблиця 4. Скидання забруднюючих речовин у поверхневі води басейну р.Дністер[ 5 ].

Рік

Галузь народного господарства

В тому числі

БСК

Завислі речовини

N (сума мінеральних форм)

Р (ортофосфати)

Нафтопродукти

1995

Промисловість

56,0

52,0

11,0

-

0,051

Сільське господарство

2,0

2,0

-

-

-

Комунгосп

62,0

76,0

28,0

-

-

1996

Промисловість

56,0

95,0

14,0

-

-

Сільське господарство

-

-

-

-

0,001

Комунгосп

49,0

68,0

19,0

-

-

1997

Промисловість

38,0

38,0

14,0

-

-

Сільське господарство

-

-

-

-

-

Комунгосп

50,0

91,0

22,0

-

-

1998

Промисловість

7,0

15,0

3,0

0,369

0,026

Сільське господарство

-

-

-

-

-

Комунгосп

54,0

100,0

25,0

0,545

-

1999

Промисловість

9,0

15,0

2,0

607,0

0,014

Сільське господарство

-

-

-

-

-

Комунгосп

59,0

115,0

27,0

1,0

-

Дністер має провідну роль у водопостачанні четвертого за чисельністю міста України – Одеси та багатьох менш значних населених пунктів, тому для дослідження його екологічного стану на окремих ділянках вкрай важлива. Це створені реальні можливості моніторингу відповідальності за надзвичайні ситуації, створювані в галузі водопостачані. Попередня оцінка екологічного стану Дністра на Вінниччині свідчить про хронічні “хвороби” ціеї річки: скидання недостатньо очищенних вод комунальними та промисловими підприємствами, змив з ділянок підприемств аграрного продгіля мінеральних та органічних добрив, змив транспортного палива і мастил та ін. Порятунок Дністра можливий лише за умови прийняття й реалізації комплексної програми націоналиного рівня, обов’язковою складовою якої має бути система заходів для екологічного оздоровлення й відтворення басейну Дністра, а також тісне співробітництво України з Молдовою в цих питаннях.

Література:

1. Гумилев Л. Н. Этногенез и биосфера Земли. Выпуск 1. Звено между природной средой и обществом. Ленинград: ВИНИТИ, 1979.

2. Екологічний стан Вінницької області в 1996 році. Щорічний довідник ме­тодично-статистичних матеріалів. - Вінниця: Континент-Прим, 1997.

3. Левковский С.С. Водные ресурсы Украины. Использование и охрана. К., 1979.

4. Мечников Л.И. Цивилизация и великие исторические реки.- Москва: 1924.

5. Національна доповідь про стан навколишнього середовища в Україні у 1998-2001 році (Вінницька область). - Електронний варіант.

6. Швебс Г. І. Дністер // Географічна енциклопедія України. 1989. т. I.

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.