Сен 15 2006

ПорІвняльна характеристика якостІ поверхневих вод рІк ДнІстер І ПІвденний Буг (в межах ВІнницькоЇ областІ)

Опубликовано в 21:57 в категории Экология р.Днестр

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЯКОСТІ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД

РІК ДНІСТЕР І ПІВДЕННИЙ БУГ (В МЕЖАХ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ)

А.В. Колісник, Т.А. Сафранов, А.В. Чугай

Одеський державний екологічний університет

Екологічна оцінка якості вод має важливе значення при організації моніторингової мережі, при визначенні пріоритетів водоохоронної діяльності, при плануванні водогосподарчих заходів. Систематизація якості поверхневих вод на основі певних критеріїв приводить до необхідності розробки різних класифікацій забрудненості або якості води водних об\’єктів.

В даній роботі виконана оцінка якості поверхневих вод р. Південний Буг та Дністер в межах Вінницької області. В якості вихідних даних для дослідження були використані результати спостережень за станом водного середовища даних рік в межах Вінницької області за 2000 – 2004 рр., які були надані Державним управлінням екології та природних ресурсів в Вінницькій області. Аналізувалися дані спостережень по течії р. Південний Буг та її приток з 19 постів, по течії р. Дністер та її приток з 9 пунктів спостереження за 20 показниками якості води. Аналіз проводився для двох видів водокористування: рибогосподарського та господарсько-питного.

Для оцінки якості води була обрана методика оцінки якості води водних об\’єктів за гідрохімічними показниками, яка широко застосовується при проведенні досліджень якості води в Україні, а також є найбільш ґрунтовною в умовах відсутності даних спостережень за гідробіологічними показниками.

Для оцінки стану водного середовища були розраховані міра стійкості забруднення, за яку приймається загально поширена в гідрохімічній практиці величина повторюваності випадків перевищення значень ГДК, та рівень забруднення, мірою якого є також поширений в гідрохімічній практиці показник кратності перевищення ГДК. Кожному з урахованих інгредієнтів за допомогою спеціальних класифікацій присвоюються узагальнені оціночні бали Si. Значення узагальненого оціночного балу по одному інгредієнту, в нашому випадку, коливається від 1 до 16. Якщо Si > 11, то даний показник якості водного середовища є лімітуючим показником забрудненості (ЛПЗ). ЛПЗ – це такі інгредієнти, які значно погіршують якість води [1].

Для того, щоб врахувати спільний вплив усіх факторів, які впливають на якість водного середовища, здійснюється оцінка якості води через комплексний показник - комбінаторний індекс забрудненості (КІ3), одержаний складанням узагальнених оціночних балів усіх визначених у створі забруднювальних речовин. По розрахованому КІЗ за допомогою класифікації якості води водотоків для кожного зі створів відповідає клас якості води, розряд класу якості води, характеристика стану забрудненості води.

З метою проведення порівняльного аналізу якості водного середовища р. Південний Буг та р. Дністер була виконана екологічна оцінка якості води кожної з річок окремо.

Результати оцінки якості вод р. Південний Буг показують, що в 2000 - 2001 рр. при оцінці вод для рибогосподарського водокористування ЛПЗ у різних створах були Fe, Cu, Cd. В 2002 р. на всіх створах визначено один ЛПЗ – Cu, в 2003 р. тільки в створі 8 визначено в якості ЛПЗ NO2-. Оцінка якості вод у 2004 р. показала відсутність показників зі значенням КІЗ ? 11. Якості води в 2000 р. в середньому відповідає IV клас, розряд а, дуже брудний стан водного середовища; в 2001 р. - ІІІ клас, розряд б, брудний стан; в 2002 р.- ІІІ клас, брудний стан; в 2003 р. - ІІІ клас, розряд а, брудний стан; в 2004 р. - ІІІ клас, розряд а, брудний стан.

При оцінці якості вод для потреб господарсько-питного водокористування було встановлено, що в 2000 р. тільки на 4 та 8 пунктах спостереження ЛПЗ є Cd. В наступні роки при розрахунках не було виявлено ЛПЗ. Середній ступень забруднення р. Південний Буг, як об’єкта господарсько-питного водокористування за період, що розглядається, відповідав ІІ класу якості, забрудненому стану водного середовища.

Так, можна відзначити, що в період з 2000 по 2004 рр. спостерігається покращення якості вод р. Південний Буг в межах досліджуваної території.

На основі розрахунку комбінаторного індексу забрудненості для 19 пунктів спостереження, розміщених на р. Південний Буг, побудовані графіки їх зміни (рис. 1, 2). Аналіз представлених графіків показує, що за період 2000-2004 рр. значення КІЗ при оцінці якості вод для рибогосподарських потреб зменшилось практично вдвічі. Необхідно відзначити поступове зниження значення цього показника на протязі 5 років.

Щодо придатності вод для господарсько-питного водокористування, також відзначено зменшення КІЗ. Але протягом 2000-2002 рр. картина практично не змінювалась. Незначне поступове зниження значення КІЗ відзначалось в 2003 - 2004 рр.

Так, за наявними даними, якість води р. Південний Буг в межах досліджуваного району характеризується тенденцію до поліпшення [2,3].

Результати оцінки якості поверхневих вод р. Дністер та її приток показали, що в період 2000 - 2004 рр. для потреб рибогосподарського водокористування були характерні такі ЛПЗ: в 2000 р. на всіх пунктах спостереження – Fe, на 7 створі – Сu; в 2001 р. на всіх створах – Fe; в 2002 р. на 2 створі - Сu; в 2003 та 2004 рр. при розрахунках ЛПЗ не були виявлені. Якості води в 2000 - 2001 рр. відповідає дуже брудний та брудний стан, а розряду, IV та ІІІ класу; стан забрудненості води в 2002 - 2004 рр. характеризується як брудний, а та б розряду ІІІ класу.

При оцінці якості водного середовища р. Дністер для потреб господарсько-питного водокористування необхідно відзначити, що протягом досліджуваного періоду на жодному з пунктів спостереження не відмічалися ЛПЗ. Оцінка показала, що в 2000 - 2003 рр. якості води відповідає забруднений стан ІІ класу, в 2004 р. вода характеризується як слабо забруднена І класу.

Аналізуючи результати оцінки якості води р. Дністер та її приток в межах Вінницької області слід зазначити, що протягом досліджуваного періоду спостерігається покращення стану водного середовища річки від дуже брудного до брудного (для потреб рибогосподарського водокористування) та від забрудненого до слабо забрудненого стану (для потреб господарсько-питного водокористування). Розподіл значень КІЗ по пунктам спостереження (див. рис. 3, 4) в залежності від видів водокористування за період 2000-2004 рр. показав, що для потреб обох видів водокористування характерна така тенденція: протягом 2000 - 2001 рр. значення КІЗ практично не змінюється, а починаючи з 2002 р. відмічається зменшення КІЗ. Порівнюючи значення КІЗ 2000 - 2001 рр. з КІЗ 2004 р. слід відзначити, що воно зменшилося практично в 2,5 рази для потреб рибогосподарського водокористування та майже в 2 рази для потреб господарсько-питного водокористування.

Порівнюючи результати оцінок якості водного середовища р. П. Буг та р. Дністер, слід зробити такі висновки:

1. Характеристики стану забрудненості води річок П. Буг та Дністер для потреб рибогосподарського водокористування практично співпадають протягом досліджуваного періоду. Для вимог господарсько-питного водокористування якість води в р. Дністер характеризується більш високими показниками.

2. Пріоритетними забруднювальними речовинами водного середовища обох річок є Fe, Сu. На відміну від водного середовища р. Дністер, вода р Південий Буг характеризується такими ЛПЗ, як NO2-, Cd. В 2004 р. взагалі не виявлені ЛПЗ для водного середовища обох річок.

3. Останнім часом основними джерелами забрудення поверхневих вод області є підприємства харчової і переробної промисловості. Значне падіння обсягів виробництва на цих підприємствах привело до зменшення обсягів скидів. Але більший внесок в обсяги забруднень вносять підприємства житлово-комунального господарства. На території Вінницької області експлуатуються 55 очисних споруд каналізації біологічного і механічного типу очищення оборотних вод. Основною загальною проблемою майже всіх очисних споруд області є наднормативне скидання азоту амонійного внаслідок недостатнього рівня і глибини біологічного очищення.

4. Для обох рік чітко виражена тенденція поліпшення якості водного середовища впродовж досліджуваного п’ятирічного періоду в межах Вінницької області. Цей висновок обумовлений тим, що значення КІЗ для потреб рибогосподарського водокористування зменшився практично вдвічі. Для потреб господарсько-питного водокористування відмічається поступове зниження значення комбінаторного індексу забрудненості протягом 5 років для обох об’єктів дослідження.

5. За даними Держуправління екології і природних ресурсів у Вінницькій області, в останні роки значно збільшилися об’єми оборотного водопостачання в області, що привело до зменшення обсягів скидів. Цим і пояснюється тенденція до покращення якості поверхневих вод басейнів обох рік в межах Вінницької області.

Література

1. Сніжко С.І. Оцінка та прогнозування якості природних вод. - К.: Ніка. Центр, 2001. – 262 с.

2. Колісник А.В., Чугай А.В. Можливості оцінки якості поверхневих вод / ІІІ міжвузівська конференція студентів, аспірантів та молодих вчених “Сучасні проблеми екології”. Тези доп. Ч. 2. Житомир, 16 – 17 березня 2006 р. – Житомир, 2006. – С.77 – 78.

3. Колісник А.В., Чугай А.В. Методичні основи оцінки якості поверхневих вод / VIII Всеукраїнська конференція студентів, магістрантів і аспірантів “Екологічні проблеми регіонів України”. Тези доп. Одеса, 18 – 19 квітня 2006 р. – Одеса: ОДЕКУ, 2006. – С.134.

Нет пока ответов

Комментарии закрыты.